Решение № 138689489, 03.08.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1879/26

Провадження № 2/401/1809/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

секретар судового засідання Горбатюк К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2026 року через електронний кабінет в електронній системі "Електронний суд" представником позивача подано до суду позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 23401 від 23 серпня 2018 року в розмірі 24 669 грн. 50 коп., судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 серпня 2018 року між ТОВ "ФК "ГЕЛЕКСІ" та ОСОБА_2 укладено договір позики № 23401. ТОВ "ФК "ГЕЛЕКСІ" надало відповідачу позику в розмірі 5 000,00 грн., а позичальник зобов`язаний повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 0,01 % в день, розмір комісії складає 1,9 %, підвищена комісійна винагорода у випадку прострочення терміну платежу становить 3,00 %.

Свої зобов`язання за вказаним договором позивач виконав у повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок відповідача грошові кошти. Відповідач у свою чергу, свої зобов`язання не виконав, грошові кошти та нараховані відсотки в термін, встановлений договором не повернув. Враховуючи викладене, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 24 669,50 грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики № 23401 від 23 серпня 2018 року в розмірі 24 669,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за позикою; 19 669,50 грн. - заборгованість по процентам та комісії за користування позикою. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп. (а.с. 3-6)

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін по справі. Розгляд справи призначено на 03 серпня 2026 року. (а.с. 41-42)

Представник позивача, повноваження якого належним чином підтверджені, у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. (а.с. 27)

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 44, 47)

У зв`язку з вищевикладеним, відповідно до ухвали суду від 03 серпня 2026 року, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи відповідно до ст. 229 ЦПК України, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 23 серпня 2018 року між ТОВ "ФК "ГЕЛЕКСІ" та ОСОБА_2 укладено договір позики № 23401. Відповідно до п. 1.1.1 договору, сума позики складає 5 000,00 грн., плата за користування позикою у вигляді: процентів у розмірі 0,01 % в день від поточного залишку позики; комісії в розмірі 1,1 % в день від початкового розміру позики (п. п. 1.1.2.1, 1.1.2.2). Строк повернення кредиту - 21 вересня 2018 року (п. 1.1.5). Позика надається позичальнику в сумі, що зазначена в п.п. 1.1.1 договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок позичальника) (п. 1.2). Сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів і комісійна винагорода за користування позикою здійснюється згідно Графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною договору та розміщується в особистому кабінеті (п. 4.2). (а.с. 7-10)

Відповідач підписав графік платежів до договору позики № 23401 від 23 серпня 2018 року, згідно з яким заборгованість за договором позики складає 6 609,50 грн. (а.с. 19)

Згідно із паспортом позики, реальна річна процентна ставка складає 405,15 % річних. (а.с. 11-13)

Перерахування коштів за договором позики № 23401 від 23 серпня 2018 року в сумі 5 000,00 грн. підтверджується довідкою № 23401 від 01 вересня 2025 року, виданою ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛАЄНС". (а.с. 25)

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 23401 від 23 серпня 2018 року, станом на 07 серпня 2025 року заборгованість відповідача складає 26 529,27 грн. (а.с. 14-17)

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Частиною 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що договір позики № 23401 від 23 серпня 2018 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору про надання грошових коштів у позику.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз вказаних норм свідчить, що істотними умовами договору позики є розмір позики, порядок її повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування позикою.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що відповідач в порушення умов договору своєчасно в порядку та на умовах, визначених договором, грошові кошти не повернув.

Дослідивши договір позики № 23401 від 23 серпня 2018 року, укладений між відповідачем та ТОВ "ФК "ГЕЛЕКСІ", суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за вказаним договором підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки заборгованість нарахована відповідно до умов договору, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 24 669,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за позикою; 19 669,50 грн. - заборгованість по процентам та комісії за користування позикою.

Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов`язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України). Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/17845/15-ц Верховний Суд зауважує, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.

Суд зазначає, що за змістом ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката надано: Договір про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року; Акт № 23401 наданих послуг правничої допомоги від 01 вересня 2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 001139 від 25 листопада 2019 року. (а.с. 18, 24, 30)

Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо вартості понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката, подання суду належних доказів щодо вартості вказаних послуг та наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5 000 грн. 00 коп. на відшкодування понесених ним витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

За встановлених вище обставин, судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, ст. ст. 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" заборгованість за договором позики № 23401 від 23 серпня 2018 рокув розмірі 24 669 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят дев`ять) гривень 50 коп., з яких:

- 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп. - заборгованість за позикою;

- 19 669 (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) гривень 50 коп. - заборгованість по процентам та комісії за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Відомості про сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ", ЄДРПОУ 41229318, юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 20 травня 2009 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова