Решение № 138689015, 03.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/3369/26

Провадження № 2/331/3176/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2026 р. до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 4 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на обліку в Департаменті соціального захисту населення Запорізької міської ради знаходиться особова справа ОСОБА_1 , отримувача допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

21 серпня 2023 року ОСОБА_1 через єдиний державний веб-портал електронних послуг самостійно облікувала себе, як внутрішньо переміщену особу та отримала електронну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщену особу.

Разом з цим відповідачем було оформлено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам також через Портал Дія у розмірі 2000,00 гривень щомісячно.

За даними верифікації було виявлено, що відповідачка 06.09.2023 року виїхала за кордон та перебував за межами території України більш як 30 календарних днів підряд на момент отримання інформації.

Листом від 11.01.2024 Центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України був підтверджений факт виїзду відповідачки за кордон 06.09.2023 року.

Як вбачається з матеріалів справи, строк перебування відповідачки за кордоном перевищив 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

Керуючись п.6 Порядку 332, рішенням від 17.01.2024р. виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.11.2023 Відповідачеві припинено у зв`язку з тим, що отримувач перебував за кордоном більш як 30 календарних днів чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги га розраховано надмірно отримані кошти за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 в розмірі 4000,00 грн.

Спеціалістами Департаменту скеровано повідомлення Відповідачу про необхідність повернення вказаних коштів переплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі та запропоновано переплачену суму повернути на рахунок Держказначейської служби України м. Київ добровільно, але переплачені кошти Відповідач у добровільному порядку станом на дату подання позову не повернув.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з листопада 2023 по грудень 2023 в розмірі 4000,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. (а.с. 28-30)

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте надав заяву щодо проведення слухання справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі; просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач по справі ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про час день та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Причину неявки суду не повідомила. Заперечень стосовно позовних вимог позивача, суду не надала.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК України, відповідачі повідомлені про час та місце слухання справи за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з`явилася у судове засідання без поважних причин.

Прийнявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 через єдиний державний веб-портал електронних послуг самостійно облікувала себе, як внутрішньо переміщену особу та отримала електронну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщену особу.

Разом з цим відповідачем було оформлено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам також через Портал Дія у розмірі 2000,00 гривень щомісячно.

Умови призначення допомоги на проживання визначає Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (із змінами) (далі - Порядок 332).

Відповідно до п. 2 Порядку 332 (в редакції, чинній на момент виникнення оскаржуваних обставин), допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Згідно з п. 5 Порядку 332, внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.

Відповідно до п.6 Порядку 332 (в редакції від 01.08.2023), нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняються починаючи з місяця, що настає за місяцем повернення до покинутого місця проживання або виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, у якому строк перебування за кордоном перевищив 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

Пунктом 22 Порядку 332 передбачено, що з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/отримувачу Мінсоцполітики передає Мінфіну відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України Про верифікацію та моніторинг державних виплат.

Верифікація здійснюється шляхом перевірки інформації, наданої уповноваженою особою, з урахуванням даних, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам, визначеним у цьому Порядку.

За результатами верифікації Мінфіну інформації щодо осіб Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики.

За даними верифікації було виявлено, що ОСОБА_1 06.09.2023 року виїхала за кордон та перебувала за межами території України більш як 30 календарних днів підряд на момент отримання інформації.

Листом від 11.01.2024 Центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України був підтверджений факт виїзду відповідачки за кордон 06.09.2023 року.

Як вбачається з матеріалів справи, строк перебування ОСОБА_1 за кордоном перевищив 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

Керуючись п.6 Порядку 332, рішенням від 17.01.2024р. виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.11.2023 Відповідачеві припинено у зв`язку з тим, що отримувач перебував за кордоном більш як 30 календарних днів чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги га розраховано надмірно отримані кошти за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 в розмірі 4 000,00 грн.

Спеціалістами Департаменту скеровано повідомлення ОСОБА_1 про необхідність повернення вказаних коштів переплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі та запропоновано переплачену суму повернути на рахунок Держказначейської служби України м. Київ добровільно, але переплачені кошти відповідачка у добровільному порядку станом на дату подання позову не повернула.

Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 ч. 1ст. 1215 ЦК України, встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, за змістом зазначеної норми щомісячна допомога не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.

Аналіз положень ст. 1215 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою щомісячна допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини особи, яка отримала таку допомогу, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Аналізуючи перелічені норми матеріального права, дослідивши письмові докази по справі, надані стороною позивача, та перевіривши їх відповідність вимогам ЦПК України, взявши до уваги письмову заяву представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 4 000,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі Запорізький обласний центр зайнятості сплатив судові витрати при розгляді справи: а саме судовий збір у сумі 3 328,00 грн. (а.с. 1), а тому, оскільки позов задоволено в повному обсязі сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача по справі.

Керуючись статтями 10-13, 60,74,79, 84,88, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, бул. Вячеслава Зайцева, буд. № 14) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, бул. Вячеслава Зайцева, буд. № 14, ЄДРПОУ 37573438) надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, бул. Вячеслава Зайцева, буд. № 14, ЄДРПОУ 37573438) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя: Н.Г.Скользнєва