Постановление суда № 138686871, 03.08.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3897/26

Провадження № 1-кп/211/1135/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження №1-кп/211/1135/26, ЄУН №211/3897/26, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025050000000987 від 21.10.2025 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строком на 60 днів.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

21.01.2026 об 11:05 год. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 та п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про що складено відповідний протокол.

21.01.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 23.01.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

19.03.2026 ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра відносно ОСОБА_7 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.04.2026, без визначення розміру застави.

09.04.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні разом із додатками спрямовано до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу для розгляду по суті.

15.04.2026 ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відносно ОСОБА_7 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.06.2026 року, без визначення розміру застави.

09.06.2026 ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відносно ОСОБА_7 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07.08.2026, без визначення розміру застави.

Згідно зі статтею 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що злочин, який інкримінується обвинуваченому, є особливо тяжким вчиненим проти основ національної безпеки України, та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком 15 (п`ятнадцять) років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Разом з тим, хоча й сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику але обумовлює існування його у мінімальному вимірі.

Крім того, ОСОБА_7 зареєстрований та проживає в м. Дружківка Донецької області, поруч з яким на даний час ведуться активні бойові дії, а агресія, яку здійснює російська федерація, може призвести до окупації вказаного населеного пункту. Тобто у разі не продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він, перебуваючи за місцем реєстрації і проживання, може опинитися на території, окупованій державою-агресором та уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Разом з цим, міцність соціальних зв`язків, а також постійне проживання обвинуваченого на території України не усуває повністю ризики його переховування від суду. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає в тому, що, будучи ознайомленим із матеріалами кримінального провадження, обвинувачений володіє інформацією, у тому числі щодо біографічних даних експерта який провів відповідну експертизу, яка доводить участь обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вказані відомості можуть надати обвинуваченому можливість, як самостійно, так і з використанням кола своїх знайомих, здійснити незаконний фізичний, психологічний тиск на експерта, його підкуп або шантаж.

Ризик незаконного впливу на експерта є актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання за необхідності показань від осіб, які є експертами, у кримінальному провадженні, а саме усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. ст. 23, 356 КПК України.

Разом із тим допит експерта на стадії судового розгляду ще не проводився, що дає підстави припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого на свідка з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань та на експертів при роз`ясненні висновків експертів з метою викривлення відомих їм обставин.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає у можливості обвинуваченого вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у якому він обвинувачується.

Стороною обвинувачення ОСОБА_7 інкримінується вчинення державної зради, а саме, передача інформації співробітнику ФСБ рф щодо місць розташування особового складу, боєприпасів та військової техніки підрозділів ЗС України, інших Сил оборони України на території м. Дружківка Донецької області.

Зокрема, обвинувачений, залишаючись на волі за місцем свого проживання в тій частині області, де тривають активні бойові дії, може продовжувати планувати та готувати нові епізоди злочинної діяльності, вживаючи при цьому більш ретельних заходів конспірації, що може підірвати стан боєготовності військових формувань України чи нести загрозу життю та здоров`ю їх військовослужбовців та може бути використана в проведенні іншої підривної діяльності проти України.

Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є наступне.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 має найвищий ступінь суспільної небезпеки, так як спрямовано проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку та зумовлене тяжкими наслідками для суспільства в цілому.

На думку прокурора, застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно громадянина України ОСОБА_7 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а саме:

- застосування особистого зобов`язання не можливе у зв`язку з тим, що воно не буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;

- застосування особистої поруки не можливе у зв`язку із відсутністю у підозрюваного осіб, які б могли взяти на себе передбачені законом процесуальні обов`язки;

- застосування домашнього арешту не можливе, оскільки він зареєстрований та фактично проживає в м. Дружківка Донецької області, що робить неможливим здійснювати належну перевірку виконання підозрюваним вказаного запобіжного заходу, та може призвести до ухилення від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

Необхідність покладення на обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відсутня.

Приймаючи до уваги викладене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи, що зазначена особа обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, а також обставини, передбачені ст. 178 КПК України, прокурор просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів без визначення застави.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, зобов`язаний перевірити те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Суд враховує, також практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішеннях «Марченко проти України» та «Лабіта проти Італії», згідно з якими тримання під вартою є виправданим у певному випадку, а саме тоді, коли суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини сформована у рішенні від 12.03.2013 «Волосюк проти України», у якому зокрема зазначено, що тяжкість обвинувачення також може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжно заходу тримання під вартою.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення у справі «Харченко проти України») на тому, що п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачується органом досудового розслідування у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

21.01.2026 об 11:05 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 та п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про що складено відповідний протокол.

21.01.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 23.01.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

19.03.2026 ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра відносно підозрюваного ОСОБА_7 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.04.2026.

15.04.2026 ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відносно ОСОБА_7 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.06.2026 року, без визначення розміру застави.

09.06.2026 ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відносно ОСОБА_7 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07.08.2026, без визначення розміру застави.

Відповідно до положень ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, є те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину вчиненого проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком 15 (п`ятнадцять) років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, що, на думку суду, вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на експерта, є те, що обвинувачений ОСОБА_7 , будучи ознайомленим із матеріалами кримінального провадження, володіє інформацією, у тому числі щодо даних експерта, який провів відповідну експертизу, яка є доказом у кримінальному провадженні. Вказані відомості можуть надати обвинуваченому можливість, як самостійно, так і з використанням кола своїх знайомих, здійснити незаконний фізичний, психологічний тиск на експерта, його підкуп або шантаж.

Ризик незаконного впливу на експерта є актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання за необхідності показань від осіб, які є експертами у кримінальному провадженні, а саме усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. ст. 23, 356 КПК України.

Тобто ризик впливу на експерта існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від експерта та дослідження їх судом.

Разом із тим допит експерта на стадії судового розгляду ще не проводився, що дає підстави припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого на експерта при роз`ясненні висновків експертів з метою викривлення відомих їм обставин.

Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що обвинувачений, залишаючись на волі за місцем свого проживання, де тривають активні бойові дії, може продовжувати свою протиправну діяльність.

Суд виснує, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати.

Враховуючи зміст пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, на думку суду, виправдовує продовження тримання обвинуваченого під вартою і у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, який за належним врахуванням принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.

Даних про те, що обвинувачений ОСОБА_7 за станом здоров`я чи з інших причин не може утримуватися під вартою судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли докази судом не досліджені, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який не вбачається, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі і домашній арешт, на переконання суду, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний ОСОБА_7 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Крім того, суд звертає увагу на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, згідно з яким під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою.

Частину шосту статті 176 визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2024 від 19.06.2024.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

На підставі викладеного, суд уважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на шістдесят днів, тобто до 01 жовтня 2026 року включно, без визначення застави.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 176-178, 183,184, 193,194, 196-199, 318, 331, 350, 369-372 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів, тобто до 01 жовтня 2026 року включно, без визначення застави.

Утримувати ОСОБА_7 у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань № 3».

У судовому засіданні по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111 КК України оголосити перерву до 15 години 30 хвилин 28 вересня 2026 року, у зв`язку з початком розгляду іншої справи.

Судовий розгляд здійснювати у режимі відеоконференції.

Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника.

Апеляційна скарга в частині продовження строку тримання під вартою на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, обвинуваченим ОСОБА_7 в той же строк, з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений та оголошений 03.08.2026 о 14 год. 45 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3