Решение № 138686136, 03.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2026 року Справа № 280/2417/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23; код ЄДРПОУ 42822115)

до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38; код ЄДРПОУ 43985576)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.01.2026 № UA403070/2026/000048/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ТД «АМТ» надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням викладеного вважає спірне рішення про коригування митної вартості товарів протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 20.03.2026 відкрито провадження у справі № 280/2417/26; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. від 02.04.2026 № 17644), в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що в поданих товариством документах містяться розбіжності. Також, надані позивачем документи не підтверджують усі числові значення складових митної вартості. При цьому, митним органом установлено, що вартість імпортованого товару є вищою, ніж заявлена позивачем. Наведене зумовило прийняття оскаржуваного рішення, у графі 33 якого містяться обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. За таких обставин просить у задоволенні позову відмовити.

Крім того, 02.04.2026 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 17645) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та/або з викликом сторін.

Стосовно даного клопотання слід зазначити про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).

Згідно з пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як зазначено у ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як зазначено у ч. 7 ст. 262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведена необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; дана справа є справою незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання митниці.

Крім того, клопотання не містить будь-якої інформації стосовно предмету спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (код ЄДРПОУ 42822115) за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (код КВЕД 46.61).

15.07.2025 між ТОВ «ТД «АМТ» (Покупець) та WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO, LTD., Китай (Продавець) укладено Контракт № GH/2, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує «Товар», в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного Контракту (п. 1.1. Контракту). Поставка Товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією (п. 2.1. Контракту). Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені в ній, шляхом підписання додаткової угоди (п. 3.1. Контракту).

У специфікації від 15.09.2025 № 2026-2B Сторони погодили поставку товару на загальну суму 156 000,00 доларів США, на умовах FOB QINGDAO, China.

09.01.2026 ТОВ «ТД «АМТ» заявлено до митного оформлення товар, отриманий від компанії WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO, LTD., Китай, за вказаним вище контрактом та подано до підрозділу Тернопільської митниці митну декларацію № 26UA403070000162U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:

Товар № 1 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 32шт., марка - HORST, модель - G244DXU, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: GH111109160015 (двигун НОМЕР_1 ); НОМЕР_2 (двигун НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун НОМЕР_5 ); НОМЕР_6 (двигун НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 (двигун НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 (двигун НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 (двигун НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 (двигун НОМЕР_15 ); НОМЕР_16 (двигун НОМЕР_17 ); НОМЕР_18 (двигун НОМЕР_19 ); НОМЕР_20 (двигун НОМЕР_21 ); НОМЕР_22 (двигун НОМЕР_23 ); НОМЕР_24 (двигун НОМЕР_25 ); НОМЕР_26 (двигун НОМЕР_27 ); НОМЕР_28 (двигун НОМЕР_29 ); НОМЕР_30 (двигун НОМЕР_31 ); НОМЕР_32 (двигун НОМЕР_33 ); НОМЕР_34 (двигун L820830239B); НОМЕР_35 (двигун L820830235B); НОМЕР_36 (двигун L820830229B); НОМЕР_37 (двигун НОМЕР_38 ); НОМЕР_39 (двигун НОМЕР_40 ); НОМЕР_41 (двигун НОМЕР_42 ); НОМЕР_43 (двигун НОМЕР_44 ).Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD.».

Товар № 2 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 16шт., марка - HORST, модель - G404DXU, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2545см3, потужність двигуна - 29,4кВт/40к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_45 (двигун НОМЕР_46 ); НОМЕР_47 (двигун НОМЕР_48 ); НОМЕР_49 (двигун НОМЕР_50 ); НОМЕР_51 (двигун НОМЕР_52 ); НОМЕР_53 (двигун НОМЕР_54 ); НОМЕР_55 (двигун НОМЕР_56 ); НОМЕР_57 (двигун НОМЕР_58 ); НОМЕР_59 (двигун НОМЕР_60 ); НОМЕР_61 (двигун НОМЕР_62 ); НОМЕР_63 (двигун НОМЕР_64 ); НОМЕР_65 (двигун L820830453B); НОМЕР_66 (двигун L820830461B); НОМЕР_67 (двигун L820830454B); НОМЕР_68 (двигун L820830646B); НОМЕР_69 (двигун L820830439B); НОМЕР_70 (двигун L820830434B); НОМЕР_71 (двигун L820830463B); НОМЕР_72 (двигун L820830657B); НОМЕР_73 (двигун L820830449B); НОМЕР_74 (двигун L820830478B); НОМЕР_75 (двигун L820830458B); НОМЕР_76 (двигун L820830456B); НОМЕР_77 (двигун L820830448B); НОМЕР_78 (двигун L820830472B).Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD.».

Вартість заявленого до митного оформлення товару визначена позивачем за ціною господарської операції.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації від 09.01.2026 № 26UA403070000162U9 ТОВ ТД «АМТ» надано митному органу наступні документи: пакувальний лист від 20.10.2025 № б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 20.10.2025 № GH2026-2B; коносамент від 03.11.2025 № HS125102095; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) від 29.12.2025 № 06272; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) від 29.12.2025 № 06293; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) від 29.12.2025 № 06294; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.12.2025 № G251226-08; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 05.01.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 26.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка на перевезення від 27.10.2025 № 20; прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс лист від 08.09.2025 № б/н; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021, 3023) комерційна пропозиція від 08.09.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація від 15.09.2025 № 2026-2B; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 15.07.2025 № GH/2; договір (контракт) про перевезення від 04.01.2023 № 84; електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат від 07.01.2026 № 26C3707A1726/00001; інші некласифіковані документи - Список номерів шасі від 20.10.2025; інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від 20.10.2025.

Крім того, листом від 09.01.2026 № 090101 товариство повідомило, що інші додаткові документи надаватись не будуть у зв`язку з їх відсутністю та неправомірністю вимог щодо їх надання, і висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

29.01.2026 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2026/000048/2, згідно з графою 30 якого митним органом самостійно визначено митну вартість товару.

При цьому, митницею зазначено про те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне.

Витрати на перевезення враховують: Морський фрахт, включаючи перевантаження: Кінгдао, Китай, Гданськ, Польща становить - 5235 доларів США; Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща - митний перехід - Мостиська Пшемисль становить - 3000 доларів США; Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська - Пшемисль - Тернопіль, Україна - 2520 доларів США. Загальна вартість наданих послуг склала 10755,00 дол. США, включаючи перевантаження контейнерів. До митного оформлення надано супровідні документи Т1 від 01.01.2026 № № 25PL322080NS28FMM7, 25PL322080NS28FPM4, 25PL322080NS28FSM1 та залізничні накладні від 29.12.2025 №№06272, 06293, 06294. Тобто, з наведеного вбачається, що товар знаходився на зберіганні з моменту вивантаження з судна та завантаження на потяг.

Відповідно до п. 3.1.1 Контракту від 15.07.2025 № GH/2 ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Митна декларація країни відправлення до митного оформлення надана не була.

Також, відповідно до напису на коносаменті від 03.11.2025 № HS125102095 «Global Container lines Latvija SIAs responsibility ceases at port of discharge» перевізник не відповідає за вантаж в порті розвантаження, що не відповідає даним, зазначеним у рахунку від 26.12.2025 № G251226-08 в частині сплати за перевантаження. Умови поставки FOB QINGDAO згідно Інкотермс-2010 зобов`язують продавця доставити товар на борт судна в порту відправлення. У вище наведених документах вартість витрат на транспортування зазначається з моменту розміщення товару на борт судна, проте місто Chongqing розташовано в центральній частині Китаю. З вищенаведеного вбачається розбіжність у товаросупровідних документах, яка полягає у тому, що не підтверджено точно, з якого саме місця здійснювалось відвантаження та відправка товару, внаслідок чого неможливо перевірити числові значення транспортних витрат, що є складовою митної вартості товару та може суттєво впливати на розрахунок транспортних витрат.

Таким чином, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.

В сертифікаті про походження товару від 07.01.2026 № 26C37072A1726/00001 зазначено класифікаційні коди товару 870191, 870192, проте в поданій до митного оформлення декларації класифікація товарів здійснюється за кодами 8701921080 та 8701911010 УКТЗЕД.

Під час проведення митного огляду виявлено розбіжності щодо ваги нетто товару № 1 та № 2, а саме товар № 1 заявлена вага нетто за одну одиницю 1 395 кг, а загальна вага нетто 33480, виявлено вага нетто за одну одиницю 1 580 кг, а загальна вага 37 920. Товар № 2 заявлена вага нетто за одну одиницю 1 565 кг, а загальна вага нетто 37560 кг, наявна вага нетто за одну одиницю 1 740 кг, а загальна вага нетто 41 760 кг.

Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості товару № 1 за ЕМД від 11.06.2025 № 25UA110150008432U6, скориговано до рівня митної вартості 4613,60 дол.США/шт. Товару № 2: за ЕМД від 19.05.2025 №25UA100440617904U8 на рівні 6090,0 дол. США/шт.

Позивач скористався правом, наданим частиною третьою статті 52 МК України, та оформив 30.01.2026 нову митну декларацію ЕМД № 26UA403070000915U1, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товару та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою позивачем митною вартістю та митною вартістю, визначеною відповідачем.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» звернулось до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України).

За правилами ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.

Необхідно зауважити, що Законом України від 05.10.2006 № 227-V "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м. Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".

Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи підставою для витребування митним органом додаткових документів стало встановлення в ході перевірки поданих декларантом документів розбіжностей. В свою чергу, наведені обставини, на думку митниці, викликали обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості.

Надаючи оцінку доводам митниці щодо наявності таких розбіжностей, суд звертає увагу на наступне.

На підтвердження обсягу понесених транспортних витрат позивачем до митного оформлення надано: Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 03.03.2025 № 0303/912/25; заявку на перевезення від 27.10.2025 № 20; коносамент від 03.11.2025 № HS125102095; рахунок-фактуру (інвойс) від 26.12.2025 № G251226-08; акт виконаних послуг від 05.01.2026; довідку про транспортні витрати від 26.12.2025; залізничні накладні УМВС від 29.12.2025 № 06272, № 06293, № 06294.

Як встановлено судом, перевезення спірної товарної партії здійснювалось відповідно до укладеного Договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 03.03.2025 № 0303/912/25, згідно якого перевізником виступала компанія «Global Container Lines SIA».

Положеннями п. 2.8, п. 2.9 Договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 03.03.2025 № 0303/912/25 передбачено, що виконавець забезпечує безперешкодне навантаження/вивантаження вантажiв Замовника в портy вiдправлення/прибуття. За дорученням Замовника здiйснює розрахунки за перевезення, перевалку вантажiв та інших необхiдних робiт i послуг.

Відповідно до п. 3.3 Договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 03.03.2025 № 0303/912/25 у випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інший транспортний засіб в проміжному порту або терміналі вартість даного перевантаження включається в загальну вартість перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт.

В інвойсі від 26.12.2025 № G251226-08, акті виконаних послуг б/н від 05.01.2026, довідці про транспортні витрати від 26.12.2025 зазначена вартість транспортування з урахуванням вартості перевантаження (перевалки).

Доводи відповідача з приводу того, що подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України суд відхиляє як безпідставні.

Також, відповідачем всупереч положенням ст. 77 КАС України не доведено, що позивачем понесено витрати по зберіганню товару в порту.

Отже, при митному оформлення спірної товарної партії, митному органу надані транспортні (перевізні) документи, якими в повній мірі підтверджується вартість та маршрут перевезення товарів.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Суд наголошує на тому, що повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення (у цьому випадку рішення про відмову у митному оформленні товару за ціною позивача); відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 02.07.2020, справа № 803/916/17 та від 08.10.2019, справа № 803/776/17.

Митницею не надані обґрунтовані докази про наявність додаткових витрат.

Запис в коносаменті «responsibility ceases at port of discharge - перевізник не відповідає за вантаж в порту розвантаження, cтосується взаємовідносин між перевізником та морською лінією, яка здійснює перевезення контейнерів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення» за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього ж Закону розрахунки за роботи та послуги, пов`язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 13 Закону України «Про мультимодальні перевезення», оператор мультимодального перевезення має право: обирати або змінювати вид транспорту та маршрут мультимодального перевезення, діючи в інтересах замовника послуги мультимодального перевезення, за умови внесення змін до договору мультимодального перевезення, за згодою сторін та дозволу митного органу, якщо товари та транспортні засоби, що перевозяться, перебувають під митним контролем під час здійснення міжнародних перевезень;

здійснювати мультимодальне перевезення вантажів за одним або більше документом мультимодального перевезення вантажів;

відступати від вказівок замовника послуги мультимодального перевезення в порядку, передбаченому договором мультимодального перевезення;

не приступати до виконання обов`язків за договором мультимодального перевезення до отримання від замовника послуги мультимодального перевезення товарно-транспортних документів, документів, необхідних для контролю за дотриманням встановлених заборон та/або обмежень на переміщення товарів через митний кордон України, та інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також інформації, передбаченої договором мультимодального перевезення;

залучати до надання послуги мультимодального перевезення інших учасників мультимодального перевезення вантажів на умовах укладення з ними договорів, відповідаючи перед замовником послуги мультимодального перевезення за результати їх роботи. У такому разі оператор мультимодального перевезення виступає перед іншими учасниками мультимодального перевезення вантажів, залученими до надання послуги мультимодального перевезення, як замовник.

Стосунки декларанта та перевізника врегульовані положеннями Договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 03.03.2025 № 0303/912/25, і термін оплати, визначений перевізником за договором у рахунку від 26.12.2025 № G251226-08 23.02.2026.

На день митного оформлення товару оплата не здійснювалась, термін оплати не сплинув, а тому надати платіжний документ на оплату вартості транспортування було неможливо.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що наведені відповідачем підстави не перешкоджають митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Стосовно зауваження митного органу щодо розбіжності кодів у сертифікаті про походження та митній декларації, судом встановлено наступне

Так, зазначені підстави для коригування є необґрунтованими, оскільки згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, сертифікат про походження товару не є документом, який подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Таким чином, відповідне зауваження митного органу не може бути підставою для винесення рішення про коригування митної вартості.

Також слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19.02.2019 у справі № 804/1316/16, від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18, від 06.05.2020 у справі № 140/1713/19, від 25.11.2020 у справі № 1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі № 804/14964/15, від 12.07.2023 у справі № 380/6441/22) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Стосовно зауважень про те, що позивачем не подано митну декларацію країни відправлення слід зазначити наступне.

Так, у розумінні ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант може подати її за власним бажанням. При цьому, копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Разом із тим, відповідач наявність таких умов не довів.

Стосовно виявленої розбіжності щодо ваги нетто товару № 1 та № 2 слід зазначити, що ціна товару, згідно з умовами Контракту № GH/2 та інвойсу № GH2026-2B, встановлена за одиницю товару (трактор), а не за його вагу. Кількість поставлених тракторів (24 одиниці HORST G244DXU та 24 одиниці HORST G404DXU) підтверджена усіма товаросупровідними документами (контрактом, специфікацією, інвойсом, пакувальним листом, коносаментом, залізничними накладними) та не ставиться під сумнів митним органом. Отже, вартість товару визначається виходячи з кількості одиниць, а не з їхньої ваги.

Митним органом не надано аргументованого обґрунтування, яким чином у даному випадку, коли вартість встановлювалася саме за одиницю товару, на числові показники митної вартості впливає вага товару, і яким чином невідповідність вагових показників впливає на можливість здійснення перевірки числових показників заявленої митної вартості. Для товарів, що класифікуються за кодами УКТЗЕД 8701911010 та 8701921080, ставки ввізного мита є адвалорними (у відсотках до митної вартості), а не специфічними (за кілограм), тому вага товару не є базою оподаткування та жодним чином не впливає на розрахунок митних платежів.

Крім того, зауваження щодо розбіжностей у вазі не висувалося митницею на стадії консультацій. У повідомленні митниці до декларанта (протокол обробки електронного документа від 09.01.2026) містилася вимога про надання додаткових документів, однак жодних зауважень щодо вагових показників не зазначалося.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Приписами статті 60 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Суд звертає увагу, що, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем не надано будь-яких пояснень щодо зроблених коригувань та обсягів партії подібного товару, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості товару із застосуванням другорядного методу.

Такий підхід прямо суперечить положенням ст. 60 Митного кодексу України.

Суд також зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Зазначене відповідає усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, постанова від 02.03.2021 у справі № 380/842/20, від 23.02.2021 у справі № 805/5039/16-а, від 24.12.2020 у справі № 808/1676/16 тощо).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.01.2026 № UA403070/2026/000048/2.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23; код ЄДРПОУ 42822115) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38; код ЄДРПОУ 43985576) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9 527 (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять сім) гривень 90 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 03.08.2026.

Суддя Ю.П. Бойченко