Постановление суда № 138685358, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

03 серпня 2026 року Справа №160/13793/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГЛОБ" у справі №160/13793/26 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГЛОБ" про стягнення 1734912,39 грн., -

УСТАНОВИВ:

21.05.2026р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГЛОБ" та просить:

- стягнути податковий борг з відповідача у розмірі 1734912,39 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою суду від 26.06.2026р. було відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.2, п.10 ч.6 ст.12, ч.2, ч. 3 ст. 257, ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

27.07.2026р. через систему "Електронний суд" до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГЛОБ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій останній просить зокрема:

1) визнати незаконними та скасувати повністю:

- податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23 вересня 2025 року № 0526700712 на суму 1 729 297,50 грн (форма «Р») та від 23 вересня 2025 року № 0526710712 на сумму 680,00 грн (форма «ПС»);

- податкову вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11 грудня 2025 року №0042149-1305-0436;

- рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 11 грудня 2025 року № 0042149-1305-0436;

- акт опису майна ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19 грудня 2025 року №101434/6/04-36-13-05-10;

- припинити обтяження у вигляді податкової застави та звільнити з-під податкової застави належні ТОВ «ІНТЕРГЛОБ» об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 139 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 1150882412101 та 171419512101).

Вивчивши зміст зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку про те, що дана зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 178 Кодексу адміністративного судочинства України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Пунктом 4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, у зустрічному позові обставин правомірності об`єднання із первісним позовом позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 11 грудня 2025 року №0042149-1305-0436; акту опису майна ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19 грудня 2025 року №101434/6/04-36-13-05-10; зобов`язання припинити обтяження у вигляді податкової застави та звільнити з-під податкової застави належні ТОВ «ІНТЕРГЛОБ» об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 139 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 1150882412101 та 171419512101), не викладено та не зазначено, в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що об`єднання у зустрічному позові позовних вимог, які не пов`язані із предметом та підставами за первісним позовом приписами ст.177 КАС України.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ст.4 Закону України Про судовий збір встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову юридичною собою: немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026р. складає 3328,00 грн.; майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026р. складає 3328,00 грн.

При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частиною 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, за подання даного позову позивач повинен був сплатити судовий збір:

- за вимоги немайнового характеру про визнання незаконними та скасування рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 11 грудня 2025 року № 0042149-1305-0436; акту опису майна ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19 грудня 2025 року №101434/6/04-36-13-05-10;

- за вимоги майнового характеру про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23 вересня 2025 року №0526700712 на суму 1 729 297,50 грн (форма «Р») та від 23 вересня 2025 року №0526710712 на суму 680,00 грн (форма «ПС»); податкової вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11 грудня 2025 року №0042149-1305-0436.

Проте, до зустрічного позову документу про сплату судового збору у розмірах, встановлених ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір" не додано, в порушення ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і відповідно до вимог ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування ППР зроблено у постанові Верховного Суду від 27.01.2022р. у справі №160/11673/20.

Так, як свідчить зміст зустрічного позову, заявник просить зокрема визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.09.2025 року.

Тобто, станом на 25.07.2026р. (дата надіслання позову через систему "Електронний суд") позивачем шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог щодо оскарження ППР від 23.09.2025р., встановлений ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, є пропущеним.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, пропущений строк суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними й допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними й допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Поважною може бути визнано причину, яка має об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об`єктивну неможливість позивачем у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову. Такі обставини наводяться позивачем у відповідній заяві, підтверджуються доказами та оцінюються судом на предмет об`єктивної неможливості подати позов за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до зустрічного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом в частині позовних вимог щодо оскарження ППР від 23.09.2025р. та доказів поважності причин пропуску такого строку в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем зустрічний позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.123, 160, 161, 178 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний зустрічний позов підлягає залишенню без руху із встановленням заявникові строку для усунення недоліків.

Вищезазначені недоліки зустрічного позову мають бути усунені заявником у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:

- зустрічного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому обставин правомірності об`єднання із первісним позовом позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 11 грудня 2025 року №0042149-1305-0436; акту опису майна ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19 грудня 2025 року №101434/6/04-36-13-05-10; зобов`язання припинити обтяження у вигляді податкової застави та звільнити з-під податкової застави належні ТОВ «ІНТЕРГЛОБ» об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 139 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 1150882412101 та 171419512101), у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160, ст.177 Кодексу адміністративного судочинства України;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним зустрічним позовом в частині оскарження ППР від 23.09.2025р. та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору за подання даного зустрічного позову у розмірі, встановленому ст.ст. 4, 6 Закону України Про судовий збір, у відповідності до вимог ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, п.4 ч.5 ст.160, ч.3, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 178, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГЛОБ" у справі №160/13793/26 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГЛОБ" про стягнення 1734912,39 грн. - залишити без руху.

Заявнику у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки зустрічного позову шляхом надання до суду:

- зустрічного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому обставин правомірності об`єднання із первісним позовом позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 11 грудня 2025 року №0042149-1305-0436; акту опису майна ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19 грудня 2025 року №101434/6/04-36-13-05-10; зобов`язання припинити обтяження у вигляді податкової застави та звільнити з-під податкової застави належні ТОВ «ІНТЕРГЛОБ» об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 139 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 1150882412101 та 171419512101), у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160, ст.177 Кодексу адміністративного судочинства України;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним зустрічним позовом в частині оскарження ППР від 23.09.2025р. та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору за подання даного зустрічного позову у розмірі, встановленому ст.ст. 4, 6 Закону України Про судовий збір, у відповідності до вимог ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва