Решение № 138685199, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/348/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати п. 4 наказу Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Троїцька, будинок 20а, код ЄДРПОУ: 40108866) № 1769 К від 18 серпня 2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького РУП», а саме про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого СКП ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області з 18 серпня 2025 року;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Троїцька, будинок 20а, код ЄДРПОУ: 40108866) здійснити нарахування та виплатити капітану поліції ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18 серпня 2025 року по дату поновлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що про наявність наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.08.2025 № 1769к, пунктом 4 якого до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, йому стало відомо лише 23.12.2025 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Копія наказу до Державної установи «Київський слідчий ізолятор», де позивач утримується під вартою, не надсилалася, з висновком за результатами службового розслідування його не ознайомлено, можливості надати пояснення щодо виявлених порушень він не мав. Позивач наполягає, що обставини, викладені у наказі, не підтверджують вчинення ним дисциплінарних проступків, службове розслідування проведено поверхнево, а фактичною підставою звільнення стало повідомлення йому про підозру та застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62024000000000700, тоді як обвинувальний вирок стосовно нього відсутній. Посилаючись на ст. 19, 43, 62 Конституції України, ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 2, 8, 77 Кодексу адміністративного судочинства України та практику Європейського суду з прав людини, позивач вважає застосоване стягнення передчасним і протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив, у якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Одночасно відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 4 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Позицію відповідача мотивовано тим, що підставою для видання наказу від 18.08.2025 № 1769к стали матеріали службового розслідування, проведеного за відомостями довідки Головного управління від 12.06.2025 № 33/1-20дск та інформаційної довідки управління головної інспекції від 28.05.2025 № 33/1-212ід. Службовим розслідуванням установлено порушення позивачем вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України, Порядку експлуатації службового автотранспорту та посадової інструкції, а також вчинення в умовах воєнного стану дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського. Відповідач наголошує, що дисциплінарна та кримінальна відповідальність є самостійними видами юридичної відповідальності, а відсутність обвинувального вироку не свідчить про відсутність у діях позивача складу дисциплінарного проступку; право позивача на захист забезпечено шляхом витребування пояснень через адміністрацію місця ув`язнення, від надання яких позивач відмовився.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позову, зазначивши, що висновки службового розслідування сформовані без повного та всебічного з`ясування обставин, не містять відомостей про склад дисциплінарного проступку, вину позивача, причинний зв`язок між його діями та наслідками, а відсутність обвинувального вироку виключає можливість звільнення. Відповідач надав додаткові пояснення у справі, позивач - заперечення на них.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції.

28.05.2025 слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України затримано працівників відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції, зокрема ОСОБА_1 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, у межах кримінального провадження № 62024000000000700 від 09.08.2024. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.05.2025 до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; з 30.05.2025 позивач утримується в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09.06.2025 № 776 о/с позивача звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження Головного управління з 09.06.2025.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.06.2025 № 1438 призначено службове розслідування, строк проведення якого продовжено наказом Головного управління від 09.07.2025 № 1548. За результатами службового розслідування 24.07.2025 затверджено висновок № 33/2-33дск.

З метою отримання пояснень від позивача, який перебуває під вартою, дисциплінарною комісією направлено лист до адміністрації Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 11.07.2025 № 137612-2025. 22.07.2025 засобами електронного зв`язку до дисциплінарної комісії надійшли скановані копії пояснень від 21.07.2025, у яких капітан поліції ОСОБА_1 відмовився від надання будь-яких пояснень з посиланням на ст. 63 Конституції України, що зафіксовано актом огляду засобу електронної комунікації від 23.07.2025 № 121069-2025.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.08.2025 № 1769к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького РУП», пунктом 4, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, абзаців 2 та 3 пункту 8 розділу I Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, пункту 8.4 розділу VIII Порядку експлуатації службового автотранспорту Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, затвердженого наказом Головного управління від 11.08.2021 № 1670, Присяги працівника поліції та відповідної посадової інструкції від 09.01.2025 до капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.08.2025 № 1143 о/с капітана поліції ОСОБА_1 , зарахованого у розпорядження Головного управління, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 23.08.2025.

Копії наказу від 18.08.2025 № 1769к та наказу від 22.08.2025 № 1143 о/с з супровідними листами від 18.08.2025 № 206730-2025 та від 23.08.2025 № 216931-2025 надіслано позивачу рекомендованими поштовими відправленнями за зареєстрованим місцем проживання та за місцем проживання, зазначеним в його особовій справі (трекінги АТ «Укрпошта» № 5000000208653, № 5000000208645, № 5000000209650, № 5001901145746). Три з чотирьох відправлень адресатом не отримано та повернуто відправнику.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 20.01.2026 № 111к у зв`язку з допущеними технічними помилками внесено зміни до пунктів 3 та 4 наказу від 18.08.2025 № 1769к, а саме пункт 4 викладено в новій редакції, в якій уточнено дати епізодів порушення порядку отримання вогнепальної зброї і набоїв до неї (29.04.2025) та незабезпечення безперервного ведення відеозйомки під час виконання службових обов`язків (05.05.2025). Копію цього наказу 23.01.2026 надіслано позивачу, у тому числі службовим листом до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 23.01.2026.

Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Насамперед суд вирішує клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 4 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності; у разі застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції такий строк обчислюється з дня ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. За ч. 2 цієї статті поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що передбачена нею юридична фікція ознайомлення поліцейського з наказом застосовується виключно за умови відсутності поліцейського на службі без поважних причин. Позивач з 30.05.2025 утримується під вартою на підставі ухвали слідчого судді, тобто його відсутність на службі зумовлена обставинами, які не залежать від його волі, а відтак є відсутністю з поважних причин. Про це прямо свідчить і ч. 3 ст. 30 Дисциплінарного статуту, згідно з якою у разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання; таких змін відповідачем не вносилося.

Крім того, місце перебування позивача було достеменно відоме відповідачу, який ще 11.07.2025 звертався до адміністрації Державної установи «Київський слідчий ізолятор» листом № 137612-2025 у межах того самого службового розслідування, а 23.01.2026 надіслав до цієї ж установи копію наказу від 20.01.2026 № 111к. Попри це копії наказів від 18.08.2025 № 1769к та від 22.08.2025 № 1143 о/с за місцем фактичного перебування позивача не надсилалися, а три з чотирьох поштових відправлень повернуто відправнику неврученими.

За таких обставин суд визнає, що правило ч. 2 ст. 30 Дисциплінарного статуту до спірних правовідносин не застосовується, а перебіг строку звернення до суду слід обчислювати з дня, коли позивач фактично довідався про наказ, тобто з 23.12.2025. Позовну заяву подано 06.01.2026, тобто в межах установленого ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту п`ятнадцятиденного строку. Відтак підстав для залишення позовної заяви без розгляду з мотивів пропуску строку звернення до адміністративного суду немає, а спір підлягає вирішенню по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проходження служби в поліції регламентується Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII та Дисциплінарним статутом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, в порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За ст. 13 Дисциплінарного статуту одним із видів дисциплінарних стягнень є звільнення із служби в поліції.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Стаття 16 Дисциплінарного статуту визначає, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення, а за наявності підстав цей строк може бути продовжений. Службове розслідування призначено наказом від 25.06.2025 № 1438, продовжено наказом від 09.07.2025 № 1548, висновок затверджено 24.07.2025, тобто в межах установленого законом строку.

Відповідно до ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу; у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Оскільки висновок службового розслідування затверджено 24.07.2025, а наказ про застосування дисциплінарного стягнення видано 18.08.2025, місячний строк з дня виявлення проступку відповідачем дотримано. Дотримано і шестимісячний строк з дня вчинення проступків, які мали місце у квітні - травні 2025 року.

Щодо доводів позивача про порушення його права на захист під час службового розслідування суд зазначає таке. Частиною 11 ст. 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу. Аналогічний механізм закріплено абзацом 4 пункту 14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893. Матеріалами справи підтверджено, що дисциплінарна комісія скористалася саме цим механізмом (лист від 11.07.2025 № 137612-2025), а позивач, будучи опитаним в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор», відмовився від надання будь-яких пояснень з посиланням на ст. 63 Конституції України, про що складено відповідний акт. Відмова поліцейського від надання пояснень є реалізацією його права, а не перешкодою для завершення службового розслідування. Отже, довід позивача про те, що він не мав змоги надати пояснення, спростовується матеріалами справи.

Не знаходить підтвердження і довід позивача про неознайомлення його з висновком службового розслідування. За підпунктом 14 пункту 2 розділу III Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, голова дисциплінарної комісії після затвердження висновку службового розслідування забезпечує ознайомлення поліцейського із затвердженим висновком та зібраними матеріалами за письмово оформленим волевиявленням такого поліцейського. Доказів звернення позивача з відповідним волевиявленням матеріали справи не містять.

Основним доводом позову є твердження про неможливість застосування дисциплінарного стягнення до набрання законної сили обвинувальним вироком суду. Суд такий довід відхиляє.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є самостійними видами юридичної відповідальності, які застосовуються за різними підставами та в різних процедурах. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, тоді як підставою дисциплінарної відповідальності є порушення встановленої організації служби та загальновстановлених обов`язків, які покладені на поліцейського. Тому наявність або відсутність обвинувального вироку не є визначальною для вирішення питання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, яке вирішується за результатами службового розслідування.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 29.06.2023 у справі № 320/10062/20, від 03.04.2024 у справі № 420/9503/22, від 09.05.2024 у справі № 420/1491/23, від 15.08.2024 у справі № 420/5700/23 та від 25.07.2025 у справі № 400/11721/23. Верховний Суд, зокрема, зазначив, що відсутність обвинувального вироку щодо поліцейського не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку в його діях, а сам факт повідомлення поліцейському про підозру та висвітлення цієї події у засобах масової інформації призводить до підриву авторитету органів поліції та довіри до них з боку громадян навіть за відсутності вироку суду.

Матеріалами службового розслідування підтверджено, що затримання позивача та інших поліцейських відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції, яке мало місце 28.05.2025, набуло широкого розголосу в мережі Інтернет, а відповідні публікації висвітлювали подію в негативному контексті. Дисциплінарна комісія при цьому не вирішувала питання про обґрунтованість повідомленої позивачу підозри, а перевіряла обставини події на предмет дотримання вимог, що ставляться до поліцейських, та наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку. Такі дії відповідача не порушують принципу презумпції невинуватості, закріпленого ст. 62 Конституції України та ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки висновок службового розслідування не встановлює винуватості позивача у вчиненні кримінального правопорушення.

Посилання позивача на п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» є безпідставним, оскільки ця норма встановлює окрему, самостійну підставу звільнення зі служби в поліції, пов`язану з набранням законної сили відповідним рішенням суду. Позивача ж звільнено з іншої підстави - за п. 6 ч. 1 ст. 77 цього Закону, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Наявність у Законі кількох самостійних підстав звільнення не означає, що застосування однієї з них зумовлене настанням умов, передбачених для іншої.

Окремої оцінки потребує наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 20.01.2026 № 111к, яким до пунктів 3 та 4 наказу від 18.08.2025 № 1769к внесено зміни у зв`язку з допущеними технічними помилками. Внесеними змінами уточнено виключно дати двох епізодів, що стосуються порушення порядку отримання вогнепальної зброї і набоїв до неї та незабезпечення безперервного ведення відеозйомки. Ці дати приведено у відповідність до обставин, установлених висновком службового розслідування від 24.07.2025 № 33/2-33дск, актом перегляду відеозаписів від 23.07.2025 № 121062-2025, записами книги нарядів відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції та журналу обліку видачі і повернення портативних відеореєстраторів. Тобто зміни мали характер усунення технічних помилок в описі окремих епізодів і не змінили ані обсягу встановлених службовим розслідуванням порушень, ані виду застосованого дисциплінарного стягнення.

Водночас визначальною підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, як вбачається зі змісту пункту 4 наказу від 18.08.2025 № 1769к як у первісній, так і в чинній редакції, є вчинення позивачем в умовах воєнного стану дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, тобто скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов`язкам та дискредитує звання поліцейського. Цієї підстави внесені наказом від 20.01.2026 № 111к зміни не торкалися, і вона сама по собі є достатньою для застосування відповідного дисциплінарного стягнення.

Суд враховує, що поведінка працівника поліції має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції не лише під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Дискредитація звання поліцейського полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Крім того, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 19.05.2022 у справі № 480/4079/18 та від 07.07.2022 у справі № 460/5545/20.

Доводи позивача про поверховість службового розслідування щодо окремих епізодів (порядок отримання вогнепальної зброї, ведення відеозйомки портативним відеореєстратором, відсутність копії медичної довідки в контрольно-наглядовій справі, нескладання ініціативних рапортів) не спростовують правомірності оскаржуваного наказу, оскільки кожен із цих епізодів підтверджено конкретними доказами, зібраними під час службового розслідування, а сукупність установлених порушень оцінена дисциплінарною комісією у взаємозв`язку з характером проступку та обставинами, за яких він був вчинений.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що пункт 4 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.08.2025 № 1769к прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, а тому підстав для визнання його протиправним та скасування немає.

Позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та про нарахування і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування пункту 4 наказу від 18.08.2025 № 1769к, а тому також не підлягають задоволенню.

Разом з тим суд зазначає, що ці вимоги не можуть бути задоволені і як самостійні. Позивач просить поновити його на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції з 18 серпня 2025 року. Проте станом на 18.08.2025 позивач цієї посади не обіймав, оскільки наказом Головного управління від 09.06.2025 № 776 о/с його звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження Головного управління з 09.06.2025. Зазначений наказ позивачем не оскаржується та є чинним, а тому поновлення на посаді, яку позивач на момент звільнення зі служби не обіймав, є неможливим.

Крім того, зі служби в поліції позивача звільнено не 18.08.2025, а з 23.08.2025 на підставі наказу Головного управління від 22.08.2025 № 1143 о/с, який також не є предметом оскарження у цій справі та є чинним. Отже, і дата, з якої позивач просить його поновити та здійснити нарахування виплат, не відповідає фактичній даті звільнення зі служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваного рішення, тоді як позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова