Решение № 138685147, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/13152/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26 ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

18.05.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом № 4599-64893/К-01/8-0400/26 від 15 січня 2026 року, щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 13.01.2000 по 29.05.2001;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом № 0400-010303-8/36993 від 02 березня 2026 року, щодо не проведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перерахунку пенсії за віком шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2018 2020 роки у розмірі 9118,81 грн.) з 15 листопада 2025 року на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 (з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,0575 за 2025 рік), з 01 березня 2026 року на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0575 за 2025 рік,1,061 за 2026 рік);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 15 листопада 2025 року перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 13.01.2000 по 29.05.2001 та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн.) з 15 листопада 2025 року на коефіцієнти збільшення 1,14 за 2022 рік; 1,197 за 2023 рік; 1,0796 за 2024 рік (з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,0575 за 2025 рік), з 01 березня 2026 року на коефіцієнти збільшення 1,14 за 2022 рік; 1,197 за 2023 рік; 1,0796 за 2024 рік (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0575 за 2025 рік, 1,061 за 2026 рік) та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що відповідач не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 13.01.2000 по 29.05.2001 у зв`язку з несвоєчасним проведенням атестації робочих місць на підприємстві та відповідач не здійснив індексацію середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки (9118,81 грн.) у 2022, 2023 та 2024 роках із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14 (2022); 1,197 (2023) та 1,0796 (2024), з чим позивач не погоджується, тому позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 18 травня 2026 року суд відкрив провадження у адміністративній справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Копія ухвали від 18 травня 2026 року отримана представником відповідача, проте станом на день прийняття рішення відповідач правом на надання відзиву не скористався.

В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (далі Позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі Відповідач) та з 24.11.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) на підставі заяви про призначення пенсії № 5023 від 27.10.2021.

17 грудня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо зарахувати до пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи в ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» з 13.01.2000 року по 29.05.2001 року згідно із наданими документами та внести відповідні зміни в зв`язку з цим до пенсійної (облікової) справи.

Листом № 4599-64893/К-01/8-0400/26 від 15 січня 2026 року відповідач вказав, що до пільгового стажу за Списком № 1 не враховано період роботи з 13.01.2000 по 29.05.2001 за відсутності атестації робочих місць, оскільки атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Листом № 0400-010303-8/36993 від 02 березня 2026 року відповідач повідомив, що розмір пенсії ОСОБА_1 було розраховано із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018-2020 роки (9118,81), проводити заявнику автоматизовані перерахунки пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, відповідно до Постанов № 118, № 168 та № 185, із застосуванням середніх заробітних плат в Україні, з яких сплачено страхові внески, обчислених як середній показник за 2014-2016 роки, збільшених на коефіцієнти підвищення (6186,32 грн, 7405,03 грн та 7994,47 грн), немає підстав.

Не погоджуючись з діями відповідачів стосовно не зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 13.01.2000 по 29.05.2001 та непроведення позивачу перерахунку пенсії за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії за 2018-2020 роки (у розмірі 9118,81 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,14 (за 2022 рік); 1,197 (за 2023 рік); 1,0796 (за 2024 рік), позивач звернувся суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 13.01.2000 по 29.05.2001 в АТ «Північний ГЗК», суд зазначає таке.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок від 12.08.1993) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що довідки, уточнюючі характер роботи, повинні видаватися у разі, коли у трудовій книжці взагалі відсутні відомості про роботу громадян у спірний період, що визначає їх право на пільгову пенсію на пільгових умовах. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п.2.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 (далі Інструкція від 29.07.93 № 58), до трудової книжки вносяться: - відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; - відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; - відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; - відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно із пунктом 2.14 Інструкції від 29.07.93 № 58 - якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Записами копії трудової книжки НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_1 з 17.08.199219.01.2007 працював на посадах учня машиніста огрудковувача, машиністом огрудковувача, дозувальником гарячого повертання дільниці випалювання та огрудкування обкотишів в Північному державному ГЗК, перейменовано в ВАТ «Північний ГЗК», далі в ПАТ «Північний ГЗК», далі в ПрАТ «Північний ГЗК» .

На підтвердження пільгового стажу за Списком № 1 позивачем також було надано довідку №132/2 від 04.03.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №132/2 від 04.03.2021 підтверджується, що ОСОБА_1 , працював повний робочий день,: у виробництві: Рудопідготовка, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, згрудкування), випалювання руд і нерудних копалин, що передбачено Списком №1, розділ ІІ, а) робітники, поз.1020100а-1753г затверджених Постановою КМУ №773 від 15.11.1994 року:

-з 15.11.1994 року по 18.08.1996 року машиністом огрудковувача дільниці огрудкування та випалювання обкотишів цеху випалювання і огрудкування № 2 у виробництві: Рудопідготовка, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, згрудкування), випалювання руд і нерудних копалин, що передбачено Списком №1, розділ ІІ, а) робітники, поз.1020100а-11863 затверджених Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року,

- з 19.08.1996 року по 14.04.1999 року дозувальником гарячого повертання дільниці випалювання та огрудкування обкотишів цеху по виробництву обкотишів № 2 управління цехів по виробництву обкотишів 1 черги

- з 15.04.1999 року по 21.11.1999 року дозувальником гарячого повертання дільниці випалювання та огрудкування обкотишів цеху по виробництву обкотишів № 2 управління цехів по виробництву обкотишів

-з 22.11.1999 року по 18.12.2000 року дозувальником гарячого повертання дільниці випалювання та огрудкування обкотишів цеху по виробництву обкотишів № 2 управління цехів по виробництву обкотишів № 1 у виробництві: Рудопідготовка, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, згрудкування), випалювання руд і нерудних копалин, що передбачено Списком №1, розділ ІІ, а) робітники, поз.1020100а-1753г затверджених Постановою КМУ №773 від 15.11.1994 року,

-з 19.12.2000 року по 01.10.2002 року машиністом огрудковувача дільниці огрудкування та випалювання обкотишів цеху по виробництву обкотишів № 1

-з 02.10.2002 року по 15.01.2003 року машиністом огрудковувача дільниці огрудкування та випалювання обкотишів № 2 цеху по виробництву обкотишів № 1 у виробництві: Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, згрудкування), випалювання руд і нерудних копалин, що передбачено Списком №1, розділ ІІ, а) робітники поз. 2а-3в Затверджених Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 року

- з 16.01.2003 року по 19.01.2007 року машиністом огрудковувача дільниці огрудкування та випалювання обкотишів № 2 цеху по виробництву обкотишів № 1. Зазначені періоди роботи був зайнятий в процесі виробництва обкотишів з рудних і нерудних копалин, що містить у пилу 2 відсотки і більше кристалічного (вільного) двооксиду кремнію.

За період з 15.11.1994 року по 31.12.2001 року пільговий стаж за Списком № 1 становить: 7 років 1 місяць 16 днів.

За даними обліку робочого часу пільгового стажу за Списком №1 становить: за 2002 рік -12 місяців, за 2003 рік -11 місяців 24 дні, за 2004 рік -11 місяців 30 днів, за 2005 рік -11 місяців 29 днів, за 2006 рік -11 місяців 21 день, за 2007 рік 17 днів.

Підстава: Особова картка форми П-2 від 17.08.1992 року, технологічний процес, результати атестації робочих місць за умовами праці (Наказ №207 від 11.07.1994 року, Наказ №17 від 13.01.1995 року встановлення Списку № 1 машиністу огрудковувача первинно, лист Головного державного експерта з умов праці № 14/1- 113 від 19.10.1999 року, Спільні постанови № 12/6 від 11.01.2000 року, № 330/39 від 30.05.2001 року, Наказ №642 від 29.07.2002 року , Наказ №652 від 30.05.2006), довідка цеху.

Таким чином, довідкою № 132/2 від 04.03.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що позивач у спірний період роботи з 13.01.2000 по 29.05.2001 працював повний робочий день у особливо шкідливих умовах за Списком № 1.

Довідка №132/2 від 04.03.2021 містить наступні відомості: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто містить усі відомості зазначені у пункті 20 Порядку № 637 від 12 серпня 1993 року.

З урахуванням вищенаведеного, твердження відповідача про те, що до пільгового стажу роботи за Списком № 1 не враховано період роботи з 13.01.2000 по 29.05.2001, оскільки на підприємстві своєчасно не проведені атестації робочих місць за умовами праці є необґрунтованими.

Таким чином протиправними є дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду роботи з 13.01.2000 по 29.05.2001, тому позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо необхідності проведення позивачу перерахунку пенсії за віком шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії за 2018-2020 роки (у розмірі 9118,81 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,14 (за 2022 рік); 1,197 (за 2023 рік); 1,0796 (за 2024 рік) , суд вказує на таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону №1282-XII).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 прийнято Закон України №2040-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства", яким частину п`яту статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону №2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV).

Преамбулою названого Закону закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20.02.2019 прийняв постанову №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV (далі - Порядок №124).

Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%

К = ------------------------ + 1%,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Згідно із пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону №1058-IV та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст.785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до пункту 6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

З метою забезпечення у 2020-2026 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив, що відповідні перерахунки пенсі мають проводитись з наступних дат та з урахуванням таких розмірів коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема:

з 01.03.2020 1,11 згідно з постановою №251;

з 01.03.2021 1,11 згідно з постановою №127;

з 01.03.2022 1,14 згідно з постановою №118;

з 01.03.2023 1,197 згідно із постановою №168;

з 01.03.2024 1,0796 згідно із постановою №185;

з 01.03.2025 1,115 згідно із постановою №209;

з 01.03.2026 1,121 згідно із постановою №236.

Спірним у справі є питання наявності підстав для індексації пенсії позивача у 2020-2026 роках та в разі їх наявності - визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який необхідно застосувати при проведенні перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV: показник станом на 01.10.2017, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2020-2026 роках, чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначенні.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Питання щорічної індексації пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 15.04.2025 у справі №200/5836/24 зазначила, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

За висновком Верховного Суду положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Тож вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи.

Отож, за висновком Верховного Суду, з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справах №№ 200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№ 120/1483/24, 400/4663/24, від 20.02.2025 у справі №460/2711/24, від 30.04.2025 у справі №440/9779/24, від 13.05.2025 у справі №560/8245/24, від 29.05.2025 у справі №400/3325/24, від 15.07.2025 у справі №260/3981/24, від 28.07.2025 у справі №420/18490/24, від 25.08.2025 у справі №120/10769/24, від 18.09.2025 у справі №340/4000/24 та багатьох інших.

Застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду до обставин справи, що розглядається, суд констатує, що з метою забезпечення у 2020-2026 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: у 2020 році - 1,11 згідно з постановою №251, у 2021 році - 1,11 згідно з постановою №127, у 2022 році - 1,14 згідно з постановою №118, у 2023 році - 1,197 згідно із постановою №168, у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою №185, у 2025 році - 1,115 згідно з постановою №209, у 2026 році - 1,121 згідно постановою №236.

Послідовне врахування для цілей проведення позивачу індексації пенсії коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати за 2020-2026 роки у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 передбачено абзацом другим пункту 5 Порядку 124, відповідно до якого кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

При цьому суд вкотре звертає увагу на сталу та послідовну позицію Верховного Суду щодо необхідності врахування усіх коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати під час проведення індексації пенсії (зокрема, постанова судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2025 у справі №200/5836/24, постанови Верховного Суду від 13.05.2025 у справі №560/8245/24, від 29.05.2025 у справі №400/3325/24, від 20.06.2025 №120/10693/24, від 15.07.2025 у справі №260/3981/24, від 28.07.2025 у справі №420/18490/24, від 25.08.2025 у справі №120/10769/24, від 30.10.2025 у справі №560/1991/25 та ін.).

Більш того, Верховний Суд у постанові від 08.12.2025 у справі №440/254/25 зазначив, що індексація пенсій відповідно до постанов КМУ №127, №118, № 168 та №185 здійснюється шляхом послідовного застосування усіх встановлених коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Застосування лише одного коефіцієнта без урахування попередніх коефіцієнтів суперечить правовій природі індексації. Тому, навіть у межах шестимісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України, суд зобов`язаний застосувати усі встановлені законодавством коефіцієнти індексації, починаючи з 01 березня 2021 року, у тому числі 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796, що підлягають послідовному застосуванню до показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.

Тотожні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №440/2506/25, від 04.12.2025 у справі №440/6585/25.

Таким чином, Відповідач повинен здійснити індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн.) на коефіцієнти збільшення 1,14 (2022); 1,197 (2023) та 1,0796 (2024).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2129,92 грн, що документально підтверджується квитанцією.

Оскільки задоволено основну позовну вимогу позивача, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 2129,92 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26 ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом № 4599-64893/К-01/8-0400/26 від 15 січня 2026 року, щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 13.01.2000 по 29.05.2001;

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом № 0400-010303-8/36993 від 02 березня 2026 року, щодо не проведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перерахунку пенсії за віком шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2018 2020 роки у розмірі 9118,81 грн.) з 15 листопада 2025 року на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 (з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,0575 за 2025 рік), з 01 березня 2026 року на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0575 за 2025 рік,1,061 за 2026 рік);

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 15 листопада 2025 року перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 13.01.2000 по 29.05.2001 та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн.) з 15 листопада 2025 року на коефіцієнти збільшення 1,14 за 2022 рік; 1,197 за 2023 рік; 1,0796 за 2024 рік (з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,0575 за 2025 рік), з 01 березня 2026 року на коефіцієнти збільшення 1,14 за 2022 рік; 1,197 за 2023 рік; 1,0796 за 2024 рік (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0575 за 2025 рік, 1,061 за 2026 рік) та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26 ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 2129,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук