Постановление суда № 138682984, 29.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5753/26

Провадження по справі №1-кп/752/1804/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

в ході судового розгляду в приміщенні суду в м. Києві кримінального провадженням № 22025050000000710 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Північнобайкальська Російської Федерації, громадянина України, який є ФОП « ОСОБА_5 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 111 КК України,

з участю сторін кримінального провадження -

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 111 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що під час здійснення досудового розслідування відповідно до п.4 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст.177 КПК України, які на теперішній момент не зменшились та продовжують існувати. Відмітив, що обвинувачений ОСОБА_5 спроможний: 1) переховуватися від суду: враховуючи, що він згідно із ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, тому обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов`язане із позбавленням волі, може переховуватися від суду шляхом зміни місця свого проживання, виїзду за кордон (в тому числі незаконно, оминаючи офіційні пункти пропуску на державному кордоні) або на тимчасово окуповану територію.

2) обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме: маючи доступ до власного облікового запису в застосунку «Телеграм», він може за допомогою іншого пристрою видалити відповідні дані, які стосуються вчинення ним протиправних дій та повідомити осіб, котрим він поширював відповідну інформацію, та які також можуть видалити сліди листування із ним;

3) незаконно впливати на експерта та свідків у цьому ж кримінальному провадженні у спосіб погроз, підкупу, вмовлянь тощо, оскільки їх показання можуть мати ґрунтовне значення для встановлення об`єктивної істини по провадженню.

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: перебуваючи на волі, фактично матиме можливість весь час спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв`язку з представником іноземної держави - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що об`єктивно може зашкодити встановленню істини у цій справі;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, ініціативно надавав допомогу представнику іноземної держави у веденні підривної діяльності проти України, зважаючи на лояльність підозрюваного до РФ, котра здійснює збройну агресію проти України, існує ризик вчинення цього ж злочину, або подібних злочинів, що можливо нівелювати виключно шляхом тримання обвинуваченого під вартою. Зазначив, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою, у зв`язку з чим неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів не обґрунтовував.

Захисник ОСОБА_8 заперечував щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки відсутні докази на підтвердження доводів прокурора. Просив визначити обвинуваченому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зауважив, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, немає наміру тиснути на свідків, чи ухилятись від суду.

Захисник ОСОБА_9 відмітив, що клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не містить вагомих підстав для застосування щодо ОСОБА_5 самої суворої міри запобіжного заходу тримання під вартою. Орган обвинувачення вказує на існування п`яти ризиків: переховування від суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких з речей чи документів; незаконне впливання на експертів та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується особа. Зазначені прокурором ризики не доведені. ОСОБА_5 не судимий, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання; одружений, має постійне місце мешкання; є фізичною особою підприємцем. Враховуючи викладене, вважав про недоцільність тримання під вартою підзахисного та можливість застосування до ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу замість тримання під вартою, а саме запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки в нашому випадку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає меті застосування запобіжного заходу, якою згідно вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також порушує п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України заставу визначити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір застави достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього судом обов`язків. Необхідно врахувати норму закону, передбачену вищевказаною статтею, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для особи.

Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію колег. Також заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений підтримав думку захисників.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження дії існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на ризики та обставини визначені ст. 177-178 КПК України. Зокрема, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. У суду також відсутні дані про міцні соціальні зв`язки обвинуваченого.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я.

Серед іншого, одною з ключових обставин, які суд враховує при продовженні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 111 Кримінального кодексу України.

При цьому, заперечення захисників щодо клопотання прокурора, в яких вони наголошували на визначені застави, колегія суддів до уваги не бере з огляду на встановлені судом обставини та відсутність поданих захисником доказів, що запропонований ними запобіжний захід забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутня інформація про міцні соціальні зв`язки та є можливим з огляду на зазначені вимоги закону.

Обраний запобіжний захід, з урахуванням, в тому числі, його тривалості, у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та обставинами кримінального правопорушення, на даний час та за даних обставин відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим, зокрема, не залишає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду та/або вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 314-315 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання захисників про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 27.09.2026 року, включно.

Копію ухвали направити обвинуваченому, прокурору, захиснику та в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу, може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Голосіївський районний суд м. Києва, протягом п`яти днів, з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений о 14 год. 00 хв. 16.04.2026 року.

Голосуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3