Решение № 138682900, 08.04.2026, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/42/26

Провадження №2/512/269/26

"08" квітня 2026 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бростовської Н.О.,

секретаря Пустовіт С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2026р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 26.03.2024р. між ним та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту navse.in.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1370-7575, який відповідно до методики Національного банку України складається з правил відкриття кредитної лінії, паспорта споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, та був підписаний наданим відповідачу одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 6200,00грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, знижена % ставка 1,20% в день, стандартна % ставка 1,50% в день, а відповідач зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити проценти за його користування. Відповідач частково сплачував заборгованість за вказаним кредитним договором, але не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав інші зобов`язання за цим договором, внаслідок чого станом на 29.12.2025р. в нього виникла заборгованість в розмірі 28122,09грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 5825,21грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентам в розмірі 22296,88грн., яка у зв`язку із застосуванням Програми лояльності для споживачів фінансових послуг була частково списана та зменшена. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1370-7575 від 26.03.2024р. в розмірі 26570,41грн., у тому числі: 5825,21грн. прострочена заборгованість за кредитом та 20745,20грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентам, а також сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2662,40грн.

Представник відповідача адвокат Брадарська Н.В. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору №1370-7575 від 26.03.2024р. та отримання кредитних коштів в розмірі 6200,00грн., а також зазначила, що 08.04.2024р., 22.04.2024р. та 06.05.2024р. відповідач здійснив платежі за цим договором на загальну суму 4429,59грн., але з цієї суми позивач зарахував на погашення тіла кредиту лише 374,79грн., а решту 4054,80грн. на погашення відсотків та комісії. На думку представника відповідача, черговість зарахування платежів, встановлена позивачем в односторонньому порядку, є несприятливою для відповідача, оскільки вона штучно утримує залишок тіла кредиту на максимально можливому рівні, збільшуючи базу для подальшого нарахування відсотків, що суперечить принципу добросовісності та меті захисту прав споживачів. Представник відповідача зазначає, що з 26.03.2024р. по 20.05.2024р. застосовувалась знижена % ставка 1,20% в день, а з 21.05.2024р. по 19.01.2025р. розмір % ставки змінився на 1,50% в день, що є порушенням ч.3 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якої за порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту, за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача. Пунктами 4.3 та 4.16 договору встановлено фіксований тип процентної ставки та незмінність умов кредитування протягом усього строку дії договору, а ч.1 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що якщо в кредитному договорі визначена фіксована процентна ставка, одностороння зміна її розміру не допускається, а тому, з урахуванням того, що укладення будь-яких додаткових угод про зміну ставки між сторонами не відбулось, автоматичне підвищення ставки з 1,20% до 1,50% є незаконним. Процентна ставка 1,50% в день застосовувалась позивачем як наслідок порушення зобов`язання. Крім того, ч.3 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що cукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін, а тому сума відсотків, яку просить стягнути позивач, та яка перевищує подвійний розмір суми кредиту, є підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині. Також, представник відповідача вказує на безпідставність нарахування позивачем комісіє за видачу кредиту в розмірі 930,00грн. У зв`язку з викладеним представник позивача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 20745,20грн. та комісії, а позовні вимоги у частині стягнення за основною сумою боргу задовольнити, але з урахуванням правомірної частини нарахувань та коштів, фактично сплачених відповідачем.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.55).

Представник відповідача адвокат Брадарська Н.В. в судове засідання також не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити частково, з урахуванням поданого нею відзиву, а справу розглянути без її участі та участі відповідача (а.с.68).

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дійшов такого висновку.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

30.09.2015р. набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію», яким встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021р. у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021р. у справі №234/7159/20.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як встановлено ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Встановлено, що 26.03.2024р. між позивачем та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту navse.in.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1370-7575, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 6200,00грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, знижена % ставка 1,20% в день, стандартна % ставка 1,50% в день., а відповідач зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити проценти за його користування (а.с.11-20).

Вказаний договір був підписаний наданим відповідачу одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач також був ознайомлений з графіками платежів за договором за зниженою та стандартною ставками та підписав їх наданим йому одноразовим ідентифікатором (а.с.31-33).

Кредитні кошти в розмірі 6200,00грн. були перераховані на рахунок відповідача 26.03.2024р., що підтверджується квитанцією ІD операції №2441977198 від 26.03.2024р. (а.с.34) та довідкою про перерахування суми кредиту (а.с.34-зворот).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1370-7575 від 26.03.2024р. станом на 29.12.2025р. в нього виникла заборгованість за цим договором в розмірі 28122,09грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 5825,21грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентам в розмірі 22296,88грн. (а.с.35-42).

Однак, у зв`язку із застосуванням до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг його заборгованість за нарахованими процентами була частково списана та зменшена, а тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1370-7575 від 26.03.2024р. в розмірі 26570,41грн., у тому числі: 5825,21грн. прострочена заборгованість за кредитом та 20745,20грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентам.

Пунктами 10.1, 10.2 договору №1370-7575 від 26.03.2024р. передбачено, що за цим договором до позичальника застосовується програма лояльності, яка передбачає можливість сплати позичальником процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за стандартну процентну ставку, та становить 1,20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою ставкою. У разі несплати позичальником нарахованих згідно умов договору процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту або частини суми кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до дати повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу кредиту та суми кредиту, включно з тою, обов`язок дострокового погашення якої у позичальника виникає у зв`язку із простроченням сплати процентів та/або комісії (включаючи дату погашення заборгованості).

Умовами п.10.3 цього договору визначено, що позичальник розуміє та надає згоду кредитодавцю, що застосування програми лояльності залежить від того чи отримає позичальник від кредитодавця право на сплату процентів за зниженими ставками та чи скористається він таким правом. У випадку отримання права на сплату процентів за користування кредитом за зниженими ставками позичальник погоджується, що їх застосування є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов договору, оскільки умови про застосування різних процентних ставок за цим договором чітко визначені домовленістю сторін. Усі умови застосування знижок визначені даним договором та не вимагають підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1370-7575 від 26.03.2024р. вбачається, що 26.03.2024р. по 20.05.2024р. застосовувалась знижена % ставка 1,20% в день, а з 21.05.2024р. по 19.01.2025р. розмір % ставки змінився на 1,50% в день.

Відповідач здійснив платежі за цим договором на загальну суму 4429,59грн., а саме: 08.04.2024р., 22.04.2024р. та 06.05.2024р.

Представник відповідача у відзиві вказує, що підставою для підвищення ставки стало прострочення сплати чергового платежу, що прямо передбачено п.10.2 договору, та за своєю природою є автоматичним збільшенням процентної ставки в односторонньому порядку.

Однак, вказане твердження не узгоджується з п.10.2 договору, яким передбачено порядок застосування зниженої процентної ставки, та суперечить п.10.3 цього договору, згідно якого умови про застосування різних процентних ставок за цим договором чітко визначені домовленістю сторін, а усі умови застосування знижок визначені даним договором та не вимагають підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів. Крім того, зі змісту п.10.4 договору вбачається, що стандартна процентна ставка не є збільшенням процентної ставки за користування кредитом.

Порядок застосування процентної ставки 1,50% в день був обумовлений договором, а її застосування не можна вважати наслідком порушення зобов`язання.

З огляду на викладене є безпідставними посилання представника відповідача на положення Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено, що cукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Разом з цим, застосування програми лояльності, яка передбачає можливість сплати позичальником процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за стандартну процентну ставку, та становить 1,20% за кожен день користування кредитом, надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.

Згідно п.4.5 договору отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування кредитом, а тому доводи представника відповідача щодо незгоди з черговістю зарахування платежів за тілом кредиту та відсотками є безпідставними.

У розрахунку заборгованості за договором №1370-7575 від 26.03.2024р. відображена комісія за видачу кредиту в розмірі 930,00грн., але загальна заборгованість за цим договором становить 28122,09грн. та складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 5825,21грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентам в розмірі 22296,88грн. При цьому, комісія за видачу кредиту не входить до складу заборгованості, яку просить стягнути позивач, а тому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо безпідставності її нарахування, оскільки вона не є предметом позову або його частиною.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №1370-7575 від 26.03.2024р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду з цією позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4226 від 16.01.2026р. (а.с.1), який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.526, 610, 611, 626, 628, 629, ч.1 ст.638, ч.2 ст.639, ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України, ч.1 ст.4, ч.1 ст.141, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульв.Лесі Українки, 26, офіс 407, заборгованість за кредитним договором №1370-7575 від 26.03.2024р. в розмірі 26570,41грн. (двадцять шість тисяч п`ятсот сімдесят грн. сорок одна коп.), у тому числі: 5825,21грн. прострочена заборгованість за кредитом та 20745,20грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентам (станом на 28.01.2026р.), а також судовий збір в розмірі 2662,40грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. сорок коп.), а всього 29232,81грн. (двадцять дев`ять тисяч двісті тридцять дві грн. вісімдесят одна коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.1 ст.354, ч.1 ст.355 ЦПК України).

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.