Постановление суда № 138682849, 03.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6456/16-к

Провадження по справі № 1-кп/522/168/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року місто Одеса

Колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у межах об`єднаних в одному проваджені обвинувальних актів у кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 22015160000000260 від 27.09.2015, № 22022160000000295 від 19.09.2022, та № 22024160000000184 від 15.05.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 111-2, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні колегії суддів Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перебувають обвинувальні акти у кримінальних провадженннях №у кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22015160000000260 від 27.09.2015, №22022160000000295 від 19.09.2022, № 22024160000000184 від 15.05.2024 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 111-2, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 , діюча в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , звернулась до суду із заявою про відвід головуючого колегії суддів - судді ОСОБА_1 . Свої доводи мотивувала тим, що при ознайомленні із матеріалами кримінального провадження (том 6-7) встановлено, що суддя ОСОБА_1 брав участь під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження як слідчий суддя.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви захисника про відвід судді ОСОБА_1 .

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали заяви про відвід судді ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку, що заява адвоката ОСОБА_7 , діючої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви колегії суддів.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.

Відповідно до ст. 75 КПК України:

1. Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно з ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Згідно з ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.

Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов`язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Об`єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року (далі Бангалорські принципи), Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов`язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).

За результатами проведенного судового розгляду поданої заяви, колегія суддів, перевіривши викладені в заяві доводи, приходить до висновку, що заява про відвід підлягає задоволенню у зв`язку з наявністю законних підстав, передбачених ст. 75 КПК України, які б виключали можливість участі судді ОСОБА_1 у розгляді обвинувальних актів у кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015160000000260 від 27.09.2015, № 22022160000000295 від 19.09.2022, № 22024160000000184 від 15.05.2024 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 111-2, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, та вважає, що наведені в заяві підстави відводу судді прямо передбачені вимогами КПК України, оскільки суддя ОСОБА_1 приймав участь під час досудового розслідування як слідчий суддя.

Окрім того, відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Колегія суддів вважає, що заява адвоката ОСОБА_7 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 вмотивована належним чином, у зв`язку з чим підлягає задоволенню з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст. 75-80, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.

Відвести суддю Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від розгляду обвинувальних актів у кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015160000000260 від 27.09.2015, № 22022160000000295 від 19.09.2022, № 22024160000000184 від 15.05.2024 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 111-2, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України.

Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_8

Суддя: ОСОБА_9

Суддя: ОСОБА_10

03.08.2026