Решение № 138681971, 31.07.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/645/25

Провадження № 2/486/308/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», представник позивача Ларіонов К.О., відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»), яке діє через представника Ларіонова К.О., через підсистему «Електронний суд» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 08 вересня 2024 року було укладено Кредитний договір (оферти) №08.09.2024-100000565.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 28000 грн, строком на 140 днів, з процентною ставкою - фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - «процентна ставка»), з комісією, пов`язаною з наданням Кредиту (надалі - «Комісія», економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 15% від суми Кредиту та дорівнює 4200 грн, з денною процентною ставкою - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту - 0,82%.

Отже, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 25 січня 2025 року, утворилась заборгованість у розмірі 85400 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 28000 грн, по процентам 39200 грн, по комісії - 4200 грн, по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 14000 грн.

Ухвалою суду від 13 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06 червня 2025 року представник відповідача через підсистему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення цифрового одноразового ідентифікатора, та виходячи з цього не вбачається доведеним факт прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) щодо укладення договору про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

Також зазначає, що позивачем, в якості доказу видачі відповідачу кредиту в розмірі 28000 грн надано лист ТОВ «УПР», в якому не вказано отримувача коштів та номер картки повністю.

Представник відповідача не погоджується з розрахунок заборгованості складеним позивачем, оскільки він не є доказом наявності заборгованості виходячи з того, що цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Також, представник відповідача не погоджується з розміром процентів нарахованих банком, оскільки не є співрозмірною сумі кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, та не погоджується з комісією нарахованою позивачем, у задоволені позовної заяви просить відмовити.

16 червня 2025 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» надав відповідь на відзив, в якій зазначає, що Кредитний договір №08.09.2024-100000565 від 08 вересня 2024 року укладений в електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової, та відповідно йому був надісланий одноразовий ідентифікатор на зазначений номер НОМЕР_1 .

Також, позивач надав Log File з чіткою хронологією дій учасників електронної комерції при укладенні електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі позивача - веб-сайті позивача sgroshi.com.ua. Та відповідно до умов договору підписуючи Оферту відповідач підтвердив той факт, що розуміє умови на яких укладається договір.

Зазначає, що оскільки ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі, та видача кредитних коштів відповідачу підтверджується Квитанцією №503626592 від 08 вересня 2024 року, яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», а відтак - належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Також, представник позивача зазначає, що Кредитний договір з відповідачем був укладений 08 вересня 2024 року, тобто після набуття чинності змін до ЗУ «Про споживче кредитування», а тому вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11 травня 2026 року справу розподілено судді Далматовій Г.А.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року розгляд справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року залишено без руху, 17 червня 2026 року позивачем частково усунуто недоліки.

Ухвалою від 18 червня 2026 року повторно залишено без руху, 30 червня 2026 року позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою від 01 липня 2026 року розгляд справи призначено на 31 липня 2026 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з`явились, представник відповідача просила розгляд справи проводити без їх участі.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно заявки кредитного договору (далі - договору), Кредитодавець, відповідно до умов договору № 08.09.2024-100000565 від 08 вересня 2024 року (кредитної лінії) надає Позичальнику кредит у сумі 28000 грн. Строк, на який надається кредит становить 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати кредиту) - 25 січня 2025 року.

В заявці зазначені реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів № НОМЕР_5. Заявка підписана одноразовим ідентифікатором Е761 /а.с. 20-21/.

Згідно п. 6 Договору, Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.

В силу п. 7 Договору Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі - «Комісія», економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 15% від суми Кредиту та дорівнює 4200 грн.

Відповідно до п.10 Договору Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка 0,82%

В пункті 12 Договору, сторони погодили графік платежів.

Пунктом 15 врегульовано неустойку у розмірі 280 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Розмір процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлюється законом (п. 16).

Відповідач ознайомлений і прийняв умови кредитного договору та підтвердив, що однозначно, та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) (кредитної лінії), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 08.09.2024-100000565 від 08 вересня 2024 року /а.с. 21-22/ з яким попередньо уважно ознайомився, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором.

Під час укладення договору ОСОБА_1 зазначав свої особисті дані в тому числі і реєстраційний номер облікової картки платника податків, який повністю узгоджується з таким у його відзиві, крім того, при укладенні договору ОСОБА_1 було зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобі для надання коштів позичальнику за даними та наступними договорами НОМЕР_5.

Log File, наданий представником позивача на виконання ухвали суду, містить візуальну форму послідовності дій учасників електронної комерції (кредитора та позичальника), щодо укладення електронного договору в інформаційно-телекомунікаційний системі кредитного договору № 08.09.2024-100000565 від 08 вересня 2024 року, зокрема відомостей щодо направлення клієнту одноразового ідентифікатора, паспорту споживчого кредиту, заявки, оферти та акцепту, які містять істотні умови кредитного договору та безпосередньо відомостей про підписання клієнтом договору одноразовим ідентифікатором.

Як вбачається з довідки ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» відповідач був ідентифікований одноразовим ідентифікатором А761 (код підтвердження для паспорту) та Е761 (код підтвердження для договору), які були надіслані на номер мобільного телефону НОМЕР_2 відповідача 08 вересня 2024 року о 10:15:51.

До позовної заяви додано також пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) /а.с. 17-20/, інформаційне повідомлення позичальника /а.с. 22зв.-23/, паспорт споживчого кредиту /а.с. 23зв.-25/.

Перерахування грошових коштів 08 вересня 2024 року за кредитним договором №08.09.2024-100000565 від 08 вересня 2024 року на рахунок відповідача № НОМЕР_3 підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» /а.с. 13/.

На виконання ухвали суду ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надано розрахунок заборгованості - картка субконто договори за період з 08 вересня 2024 року по 30 червня 2026 року (фактично з 08 вересня 2024 року по 25 січня 2025 року, включно), що складає 140 днів, з даної картки субконто вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, заборгованість за кредитом не погашав, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості станом на момент пред`явлення позову у розмірі 85400 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 28000 грн, по процентам 39200 грн, по комісії 4200 грн та по неустойці 14000 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилася заборгованість.

Доводи відповідача щодо непідписання кредитного договору повністю спростовуються дослідженими судом доказами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

З наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 25 січня 2025 року за кредитним договором № 08.09.2024-100000565 від 08 вересня 2024 року укладеним з ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 85400 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 28000 грн, по процентам 39200 грн, по комісії 4200 грн та по неустойці 14000 грн /а.с. 15/.

Умови договору про розміри процентної ставки погоджено за домовленістю сторін, про умови договору ОСОБА_1 був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами. Кредитний договір укладений на визначений термін 42 дні.

Стосовно доводів представника відповідача по процентам нарахованим банком, які він вважає не співрозмірними сумі кредиту, суд приходить до наступного.

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Підписавши Договір, ОСОБА_1 погодився із запропонованою відсотковою ставкою та зобов`язався її сплачувати, а саме: процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка 0,82%. Умови договору щодо нарахування процентів у повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Разом з цим суд зазначає, що оскільки відповідачем розмір заборгованості не спростовано, альтернативного розрахунку суду не надано, тому суд вважає доведеним розмір заборгованості по процентам.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення комісії, суд приходить до наступного.

Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Такі витрати товариством визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де ним взяті на себе обов`язки зі сплати комісії за надання кредиту у розмірі 4200 грн, відповідно /а.с. 20зв./.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Умовами Договору нарахування та сплата комісії за надання кредиту визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання заявки з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені банком до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Отже, посилання представника відповідача стосовно того що позивачем неправомірно нараховано комісію за надання кредиту, є неналежними та не доведеними, оскільки з наданої картки субконто вбачається, що нарахування позивачем здійснено відповідно до умов договору та у межах строку дії договору.

Стосовно стягнення неустойки у розмірі 14000 грн, суд приходить до наступного.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки.

Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Згідно з п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася і на момент розгляду судом справи та ухваленні у ній рішення, воєнний стан в Україні триває.

Судом встановлено, що банком за період часу з 08 вересня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неправомірно нараховано неустойку в розмірі 14000 грн та безпідставно включено дану суму у загальний розмір заборгованості, яка не підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовна заява підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 28000 грн, по процентам 39200 грн, по комісії 4200 грн, а всього 71400 грн.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2025,37 грн (83,61 %) /а.с. 26/.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 08.09.2024-100000565 (кредитної лінії) від 08 вересня 2024 року у розмірі 71400 (сімдесят одна тисяча чотириста) гривень, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень, по процентам 39200 (тридцять дев`ять тисяч двісті) гривень, по комісії 4200 (чотири тисячі двісті) гривень.

Відмовити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» неустойки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2025 (дві тисячі двадцять п`ять) гривень 37 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, ЄДРПОУ 37356833.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова