Решение № 138680948, 27.07.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1236/26

Провадження № 2-о/148/71/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О.

за участю секретаря Носулько К.П.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Тульчинська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення.

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю із спадкодавцем більше п`яти років. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , з якою заявник проживала однією сім`єю з січня 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та здійснювала постійний догляд за останньою. Після смерті ОСОБА_3 , усіма поховальними заходами також займалася ОСОБА_2 .. Проживаючи однією сім`єю були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обв`язки, спільний бюджет, спільно проводили свята та ін. Через відсутність юридично встановленого факту проживання спадкоємця і спадкодавця однією сім`єю, заявник не може реалізувати своє право на спадщину. Заявниця є спадкоємицею 4-ї черги, яка фактично прийняла спадщину, оскільки проживала разом з спадкодавцем, а спадкоємців попередніх черг немає. Звернувшись до нотаріуса, останній повідомив про необхідність встановлення факту проживання однією сім`єю заявника та спадкодавця. Просить встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник Тульчинської міської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у відсутності представника міської ради на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що дійсно ОСОБА_3 проживала разом з ОСОБА_2 з 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , як сім`я по день смерті ОСОБА_3 , заявниця піклувалася ОСОБА_5 , купувала їй одяг, разом харчувалися, доглядала за останньою, оскільки останні декілька років ОСОБА_6 не могла самостійно рухатися. Свідок неодноразово провідував ОСОБА_3 в квартирі заявника, оскільки у останньої рідні не було. Також поховання ОСОБА_7 здійснила заявник за власні кошти.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні також підтвердила, що ОСОБА_3 проживала в квартирі АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_2 , дана квартира належить заявниці, хоча ОСОБА_3 мала свою квартиру, яка розташовувалася навпроти квартири заявниці, але в даній квартирі відсутнє водопостачання та газопостачання та враховуючи вік ОСОБА_9 , заявниця забрала її до себе та вони проживали однією сім`єю ще до початку «короно вірусної» хвороби до 2020 року, заявниця купувала одяг, ліки для ОСОБА_10 , здійснювала постійний догляд за нею, оскільки в останньої рідні не було. Також пояснила, що похованням ОСОБА_7 займалася заявник за власні кошти.

Суд, вислухавши пояснення заявника та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 29.04.1998 та Витягом з реєстру територіальної громади від 04.12.2024 року; (а.с. 7-8, 9 зворот)

Відповідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданим 23 червня 2025 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що складено відповідний актовий запис №346. (а.с. 10 зворот)

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов життя сім`ї, складеним депутатом міської ради Максимчуком В.А., квартальною ОСОБА_11 та сусідами: ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , 20 березня 2026 року підтверджується факт, що на день смерті ОСОБА_3 , заявниця разом з своїм чоловіком ОСОБА_13 з січня 2020 року по 18.06.2025 року проживали в АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_3 . На момент смерті, Заявниця здійснювала постійний догляд за покійною, забезпечувала ліками, продуктами харчування, необхідним одягом, всім необхідним для підтримки повноцінного життя, здоров`я та добробуту, також Заявниця здійснила за власні кошти поховання ОСОБА_3 ; (а.с. 10)

Згідно довідки амбулаторії загальної практики сімейної медицини м. Тульчин від 27.02.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 , здійснювала постійний догляд та лікування ОСОБА_3 ; (а.с. 14 зворот).

Після смерті ОСОБА_3 , усіма поховальними заходами займалася ОСОБА_2 , про що свідчать накладна на поховання, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть для отримання допомоги на поховання, заява на виплату допомоги на поховання, а також лікарське свідоцтво про смерть № 81 від 18.06.2025 року та довідка виконавчого комітету Тульчинської міської ради № 271 від 04.03.2026 року видані Заявниці, ОСОБА_2 ; (а.с. 10-15).

Згідно спадкової справи № 182/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , розпочатої 27.06.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася до приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Сухомлин Оксани Анатоліївни із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; (а.с. 29)

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.01.2026 № 3/-07-31, приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Сухомлин Оксаною Анатоліївною відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю факту проживання однієї сім`єю не менше п`яти років. (а.с. 9)

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Таким чином до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц.

Таким чином з огляду на вищевикладене, та з урахуванням досліджених доказів у судовому засіданні, пояснень свідків, у судовому засіданні достовірно встановлено факт проживання ОСОБА_2 з померлою ОСОБА_3 однією сім`єю протягом останніх п`яти років до моменту відкриття спадщини, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 76, 81, 89, 141, 263, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Тульчин Вінницької області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з січня 2020 року по день смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дамчук О.О.