Постановление суда № 138680671, 03.08.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2728/25

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючої судді Бондаренко О.І.

при секретарі Нагірняк Т.А.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 24.10.2025 по цивільній справі за позовною заявою ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувала вищевказана цивільна справа.

26.06.2026 відповідачка ОСОБА_1 звернулися до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, мотивуючи свої вимоги тим, що на даний час виконання рішення суду для неї ускладнюється у зв`язку з важким матеріальним становищем, проте вона добросовісно бажає виконати рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2025 року. У зв`язку з об`єктивними обставинами вона опинилася у скрутному фінансовому становищі, через військові дії, інфляцію, зростання цін на базові потреби та відсутність стабільного працевлаштування, що в свою чергу, спричинило негативний вплив на здатність забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов`язань за споживчим кредитом.

03.08.2026 року ОСОБА_1 надала суду заяву, якою підтримує подане нею клопотання та судове засідання просить провести у її відсутність.

Сторона позивача про дату, час та місце судового засідання повідомлені судом належним чином, у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Суд, з`ясувавши позицію сторін, викладену в письмових заяв, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про часткове задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду з огляду на наступне. Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області ухвалено рішення, якимпозовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 27.01.2025-100000250 від 27.01.2025 у розмірі 67 100 грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп..

Відтак, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан. Воєнний стан триває станом і на сьогодні.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За правилами частини першої статті 7 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції. («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28.07.99, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19.03.97, § 40). У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто, процесуальним законодавством не передбачено конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення виконання рішення суду, оскільки в Україні введено воєнний стан.

Таким чином, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання цього рішення. У вирішенні питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).

Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Судом встановлено, що в зв`язку з суттєвим погіршенням матеріального становища, через військові дії, інфляцію, зростання цін на базові потреби та відсутність стабільного працевлаштування.

Затримка повного виконання рішення суду пов`язана із обмеженням фінансових ресурсів в зв`язку з перебуванням України в умовах воєнного стану.

Водночас суд констатує, що введення воєнного стану в країні саме по собі вже є самостійною і достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду, оскільки знижується попит на ринку праці, погіршується майновий стан та розмір доходів деяких верств населення, знижується курс національної валюти та макроекономічні показники.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої, ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.

Нормативні положення ч. 5 ст. 435 ЦПК України, визначає, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявник не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, однак має намір виконати рішення добровільно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задоволити.

Розстрочити виконання рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 24.10.2025 в цивільній справі № 128/2728/25 за позовом ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 27.01.2025-100000250 від 27.01.2025 у розмірі 67 100 грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 2422,40 грн., всього 69 522 грн 40 коп, строком на 8 (вісім) місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою суду, із сплатою рівними частинами, тобто по 8 690 грн 30 коп. щомісяця, але не пізніше останнього числа кожного місяця, з правом дострокової сплати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО