Решение № 138679264, 03.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2026Справа № 904/2594/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційна фірма "Електропромремонт"

до Державного підприємства "Селидіввугілля"

про стягнення 959167,51 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Селидіввугілля" про стягнення 959167,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором надання послуг № ТЗ/111-2023 від 18.10.2023 р. в частині оплати виконаних виконавцем та прийнятих замовником робіт, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 734400,00 грн. основного боргу, 177552,50 грн. інфляційних втрат та 47215,01 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 р. матеріали позовної заяви у справі № 904/2594/26 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2594/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Про стан розгляду справи № 904/2594/26 сторони були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" (виконавець) та Державним підприємством "Селидіввугілля" (замовник) укладено договір надання послуг № ТЗ/111-2023, за умовами п. 1.2 якого замовник доручає, а виконавець приймає до виконання надання послуг з капітального ремонту обладнання, які визначаються доданим до договором додатком № 1 та № 2, які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п.п. 3.1-3.2 договору термін надання послуг - протягом 60 календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт. Терміном закінчення надання послуг є дата підписання сторонами протоколу контрольних випробувань (акту про приймання).

У відповідності з п. 4.1 договору про закінчення виконання ремонтних робіт виконавець повідомляє замовника не пізніше 3-х днів, після чого сторони складають двосторонній акт про приймання виконаних робіт.

Пунктами 5.1-5.2 договору встановлено, що сума послуг за договором становить 1468800,00 грн. з ПДВ. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця з відстрочкою платежу - 30 календарних днів з дати підписання актів виконаних робіт.

За змістом п. 8.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023 р., а в частині виконання зобов`язань сторонами - до повного та належного їх виконання.

14.02.2024 р. сторонами без жодних зауважень та заперечень підписано акт приймання виконаних робіт № 23624 на загальну суму 734400,00 грн.

Згідно з товарно-транспортною накладною № 1402-245 від 14.02.2024 р. відремонтоване обладнання було повернуте замовнику.

14.02.2024 р. позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 691 на загальну суму 734400,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач у добровільному порядку не здійснив оплату прийнятих за актом № 23624 від 14.02.2024 р. робіт, у зв`язку з чим в останнього утворилась заборгованість у розмірі 734400,00 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання п.п. 3.2, 4.1 договору сторонами без жодних зауважень чи заперечень складено та підписано акт приймання виконаних робіт № 23624 від 14.02.2024 р. на загальну суму 734400,00 грн.

Згідно з п. 5.2 договору оплата за виконані позивачем роботи здійснюється відповідачем з відстрочкою платежу - 30 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт, у даному випадку до 15.03.2024 р.

Матеріали справи свідчать, що ДП "Селидіввугілля" неналежним чином виконало взяті на себе зобов`язання за договором надання послуг № ТЗ/111-2023 від 18.10.2023 р. в частині оплати виконаних виконавцем та прийнятих замовником робіт на підставі акту № 23624 від 14.02.2024 р.

Відповідач, всупереч вимогам ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, жодних доказів на доведення відсутності заборгованості або факту оплати робіт за договором надання послуг № ТЗ/111-2023 від 18.10.2023 р. у сумі 734400,00 грн. суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 734400,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.

Поряд з цим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 177552,50 грн. інфляційних втрат та 47215,01 грн. 3% річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних за період з 15.03.2024 р. по 06.05.2026 р., нараховані на суму боргу 734400,00 грн., суд дійшов висновку, що вказані розрахунки є помилковими, оскільки позивачем неправильно визначено період прострочення грошового зобов`язання, зокрема його початок.

Так, згідно з п. 5.2 договору відповідач мав здійснити оплату виконаних позивачем робіт у строк до 15.03.2024 р. (30 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт), у зв`язку з чим прострочення відповідача за актом приймання виконаних робіт № 23624 від 14.02.2024 р. настало 16.03.2024 р., а не 15.03.2024 р., як про це помилково зазначає позивач.

За перерахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 47154,81 грн.; інфляційні втрати підлягають стягненню у заявленій позивачем сумі 177552,50 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційна фірма "Електропромремонт".

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розміру судового збору, який мав сплатити позивач.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Селидіввугілля" (03142, м. Київ, пров. Приладний, буд. 2А, код 33426253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, код 25021316) 734400 (сімсот тридцять чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 177552 (сто сімдесят сім тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 47154 (сорок сім тисяч сто п`ятдесят чотири) грн. 81 коп. 3% річних, 11509 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`ять) грн. 29 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА