Решение № 138679262, 21.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2026Справа № 910/4455/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Вілінської О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ-24" (51217, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, с. Меліоративне, вул. Заводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 45776004)

до Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24" (03118, місто Київ, проспект Лобановського, буд. 96, код ЄДРПОУ 04715664)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (02022, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, 3 поверх, код ЄДРПОУ 43315602)

про визнання права власності на майно, зняття арешту з майна,

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМУ-24" (далі - позивач) звернулось до Господарського з позовом до Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24" (далі - відповідач) про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_37 державним виконавцем накладено арешт на рухоме майно відповідача, яке останній передав позивачу в якості застави з підстав відсутності можливості виконати свої зобов`язання за кредитним договором № 4758 від 28 грудня 2018 року. При цьому, позивач не є учасником виконавчого провадження, а саме не має статусу ні стягувача, ні боржника. З урахуванням вищевикладеного, позивач звертається з даною позовною заявою до суду з метою захисту права власності, шляхом визнання його в судовому порядку і зняття арешту з рухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви.

28.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та призначено підготовче засідання на 26.05.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 відкладено розгляд справи на 23.06.2026.

Ухвалою від 21.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 21.07.2026.

В судовому засіданні 21.07.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача та третьої особи в засідання суду не з`явилися про розгляд справи повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2025 року між Акціонерним товариством «ПОЛТАВА-БАНК» (далі - Первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-24» (далі - Новий кредитор, позивач) укладено договір про відступлення права вимоги (цесія) заборгованості за кредитним договором №4758 від 28 грудня 2018 року з додатками (далі - Договір №1). Боржником за кредитним договором №4758 від 28 грудня 2018 року є Приватне акціонерне товариство «Спеціалізоване монтажне управління №24» (далі - відповідач).

Відповідно до умов Договору №1 Первісний кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому Права Вимоги за кредитним договором, а Новий кредитор заміняє Первісного кредитора, як сторону у кредитному договорі та договорах забезпечення (іпотеки, застави) та приймає на себе всі його права та обов`язки за ними. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору вартість Прав вимоги в розмірі 18 760 430,46 грн. (вісімнадцять мільйонів сімсот шістдесят тисяч чотириста тридцять грн. 46 коп.), що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором №1. Первісний кредитор вживає заходів щодо заміни Первісного кредитора на його правонаступника - Нового кредитора у Договорах забезпечення виконавчому провадженні, судовому провадженні (судових провадженнях), пов`язаних з Правом вимоги.

За доводами позивача, в цей же день ТОВ «СМУ-24» здійснено оплату кредитної заборгованості на підставі Договору №1, що підтверджується платіжною інструкціє №1 від 02.06.2025.

02 червня 2025 року між Акціонерним товариством «ПОЛТАВА-БАНК» (далі Первісний заставодержатель) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-24» (далі - Новий заставодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги за Договором застави, посвідченого 10 січня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мелещенко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за номером 43 з усіма додатками та Договорами про внесення змін (далі Договір №2), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мелещенко О.М. та зареєстровано в реєстрі за номером 590.

Умовами Договору №2 визначено, що в забезпечення повернення зобов`язань, що випливають з кредитного договору №4758 від 28 грудня 2018 року між АТ «ПОЛТАВА-БАНК» та ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» укладено Договір застави, посвідченого 10 січня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мелещенко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за номером 43 з усіма додатками та Договорами про внесення змін.

Предметом Договору застави згідно додатку №1 від 10 січня 2019 року до Договору застави є рухоме майно у вигляді Трубоукладачів в загальній кількості 5 одиниць, марки/моделі Т 01224.

У зв`язку з укладенням між Акціонерним товариством «ПОЛТАВА-БАНК» (далі - Первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-24» (далі - Новий кредитор) Договору відступлення права вимоги (цесія) за кредитним договором №4758 від 28 грудня 2018 року з додатками Первісний заставодержатель відступає Новому заставодержателю своє право вимоги за Договором. Новий заставодержатель приймає всі права за Договором застави, що укладений в забезпечення виконання ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» зобов`язань за кредитним договором №4758 від 28 грудня 2018 року, з усіма додатками та додатковими угодами.

02 червня 2025 року між Акціонерним товариством «ПОЛТАВА-БАНК» (далі Первісний заставодержатель) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-24» (далі - Новий заставодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги за Договором застави, посвідченого 28 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мелещенко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за номером 4368 з усіма додатками та Договорами про внесення змін (далі Договір №3), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мелещенко О.М. та зареєстровано в реєстрі за номером 589.

Умовами Договору №3 визначено, що в забезпечення повернення зобов`язань, що випливають з кредитного договору №4758 від 28 грудня 2018 року між АТ «ПОЛТАВА-БАНК» та ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» укладено Договір застави, посвідченого 28 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мелещенко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за номером 4368 з усіма додатками та Договорами про внесення змін.

Предметом Договору застави згідно додатку №1 від 28 грудня 2018 року до Договору застави є рухоме майно у вигляді 5 одиниць техніки та 17 одиниць транспортних засобів. У зв`язку з укладенням між Акціонерним товариством «ПОЛТАВА-БАНК» (Первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-24» (Новий кредитор) Договору відступлення права вимоги (цесія) за кредитним договором №4758 від 28 грудня 2018 року з додатками Первісний заставодержатель відступає Новому заставодержателю своє право вимоги за Договором. Новий заставодержатель приймає всі права за Договором застави, що укладений в забезпечення виконання ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» зобов`язань за кредитним договором №4758 від 28 грудня 2018 року, з усіма додатками та додатковими угодами.

03 вересня 2025 року у зв`язку з неможливістю виконання своїх зобов`язань ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» щодо повернення кредиту по кредитному договору №4758 від 28 грудня 2018 року, укладеного між АТ «ПОЛТАВА БАНК» та ПрАТ «СМУ №24», відповідно до п.3.5. Договору застави, передача рухомого майна, що перебуває в заставі, здійснюється від Заставодавця до Заставодержателя Предметом застави за Договором застави від 28 грудня 2018 року є рухоме майно у вигляді 5 одиниць техніки та 17 одиниць транспортних засобів. На підставі передачі рухомого майна складено Акт приймання-передачі рухомого майна, де зокрема серед інших одиниць техніки та транспортних засоби зазначено 10 одиниць наступних:

1. Трубоукладач, марка/модель Т 01224, ідент.НОМЕР_38, двигун № НОМЕР_1 , рік випуску 1988 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить Заставодавцю - ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» (код ЄРДПОУ 04715664 ) на підставі Свідоцтва про реєстрацію великотонажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу НОМЕР_3 виданого Головним Управлінням Держпраці у Київській області « 27» грудня 2018 року.

2. Трубоукладач,марка/модель D - 355, ідент.№ НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 , рік випуску 1982 , державний номерний знак НОМЕР_6 , що належить Заставодавцю ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» (код ЄРДПОУ 04715664 ) на підставі Свідоцтва про реєстрацію великотонажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу НОМЕР_7 виданого Головним Управлінням Держпраці у Київській області « 27» грудня 2018 року.

3. Трубоукладач,марка/модель D - 355, ідент.№ НОМЕР_8 , двигун № НОМЕР_9 , рік випуску 1982 , державний номерний знак НОМЕР_10 , що належить Заставодавцю ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» (код ЄРДПОУ 04715664 ) на підставі Свідоцтва про реєстрацію великотонажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу НОМЕР_11 виданого Головним Управлінням Держпраці у Київській області « 27» грудня 2018 року.

4. Автобус, АВТОБУС-ЗАГАЛЬНИЙ АВТОБУС-D, марки ПАЗ, модель 32053, номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_12 , білого кольору, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_13 , що належить Заставодавцю - ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» (код ЄДРПОУ 04715664) на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 , виданого ТСЦ 3244 25.09.2018року.

5. Автомобіль ЛЕГКОВИЙ-ЗАГАЛЬНИЙ УНІВЕРСАЛ-В, марки OPEL, модель ASTRA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_15 , сірого кольору, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_16 , що належить Заставодавцю ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» (код ЄДРПОУ 04715664) на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_17 , виданого ТСЦ 3244 27.09.2018 року.

6. Автомобіль ЛЕГКОВИЙ-ЗАГАЛЬНИЙ ХЕТЧБЕК-В, марки SKODA, модель OCTAVІA А5, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_18 , сірого кольору, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_19 , що належить Заставодавцю - ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» (код ЄДРПОУ 04715664) на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 , виданого ТСЦ 3244 26.09.2018 року.

7. Екскаватор-навантажувач, марки JCB 3СХ SITEMASTER, заводський № НОМЕР_21 , двигун № НОМЕР_22 , 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_23 , що належить Заставодавцю - ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» (код ЄДРПОУ 04715664) на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини Серії НОМЕР_24 , виданого ГУ Держпродспоживслужби в Київській обл. 03.10.2018 року.

8. Екскаватор-навантажувач, марки JCB 4СХ SITEMASTER, заводський № НОМЕР_25 , двигун № НОМЕР_26 , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_27 , що належить Заставодавцю - ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» (код ЄДРПОУ 04715664) на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини Серії НОМЕР_28 , виданого ГУ Держпродспоживслужби в Київській обл. 03.10.2018 року.

9. Екскаватор-навантажувач, марки JCB 3СХ SITEMASTER, заводський № НОМЕР_29 , двигун № НОМЕР_30 , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_31 , що належить Заставодавцю - ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» (код ЄДРПОУ 04715664) на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини Серії НОМЕР_32 , виданого ГУ Держпродспоживслужби в Київській обл. 03.10.2018 року.

10. Екскаватор-навантажувач, марки JCB JS220LS, заводський № НОМЕР_33 , двигун № НОМЕР_34 , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_35 , що належить Заставодавцю - ПрАТ «Спеціалізоване монтажне управління №24» (код ЄДРПОУ 04715664) на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини Серії НОМЕР_36 , виданого ГУ Держпродспоживслужби в Київській обл. 03.10.2018 року.

Позивач вказує, після передання вищезазначених одиниць техніки та транспортних засобів, під час вчинення дій спрямованих на реєстрацію рухомого майна за власником ТОВ «СМУ-24» встановлено, що 25 березня 2026 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_37 з примусового виконання наказу Господарського суду м.Києва №910/13996/24 від 08.12.2025 року про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24" на користь Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" заборгованості.

16 квітня 2026 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченко Вікторією Олександрівною в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_37 прийнято постанову про арешт майна боржника.

Зі змісту постанови про арешт майна боржника вбачається, що на примусовому виконанні перебуває наказ Господарського суду м.Києва №910/13996/24 від 08.12.2025 року про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24" на користь Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" авансовий платіж у сумі 25 623 366 (двадцять п`ять мільйонів шістсот двадцять три тисячі триста шістдесят шість) грн. 57 коп., інфляційні втрати у сумі 3 557 694 (три мільйона п`ятсот п`ятдесят сім тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 68 коп., 3 % річних у сумі 1 411 327 (один мільйон чотириста одинадцять тисяч триста двадцять сім) грн. 90 коп., судовий збір в сумі 367 108 (триста шістдесят сім тисяч сто вісім) грн. 67 коп. Керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем накладено арешт на все рухоме майно, що належить на праві приватної власності боржнику: ПрАТ «СМУ №24» у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 34 055 850.56 грн. арешт майна (коштів боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Отже, в загальному, позовні вимоги обґрунтовані тим, що у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_37 державним виконавцем накладено арешт на рухоме майно відповідача, яке останній передав позивачу в якості застави з підстав відсутності можливості виконати свої зобов`язання за кредитним договором № 4758 від 28 грудня 2018 року. При цьому, позивач не є учасником виконавчого провадження, а саме не має статусу ні стягувача, ні боржника. З урахуванням вищевикладеного, позивач звертається з даною позовною заявою до суду з метою захисту права власності, шляхом визнання його в судовому порядку і зняття арешту з рухомого майна.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частина 2 статті 4 ГПК України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18.

Статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України визначено загальні способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09. 2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, слід враховувати, що за змістом цієї норми судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого доказами права власності на майно та порушення (невизнання або оспорювання) зазначеного права іншою особою. Схожі висновки викладені в пунктах 78, 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №909/337/19.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу. Схожі правові висновки викладені в пункті 44 постанови Великої Палати Верховного Суду 14.09.2021 у справі №359/5719/17.

Для набуття права власності на майно передбачена наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 Цивільного кодексу України випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках - державна реєстрація.

Сторони договору вправі встановити додаткові (відкладальні або скасувальні) умови, а при переході права власності на рухомі речі - самостійно визначати момент переходу права власності.

Судом встановлено, в технічних паспортах право власності на спірне рухоме майно значиться за відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Спеціалізоване монтажне управління № 24" (копії яких наявні в матеріалах справи).

Доказів реєстрації права власності на спірне рухоме майно за позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне управління № 24", матеріали справи не містять.

Велика Палата Верховного Суду постановою у справі №911/1278/20 від 05.04.2023 задовольнила касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" і ухвалила в цій справі нове рішення, яким відмовила в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт мобіл переробка плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар`єр" та Банку про визнання права власності на гусеничні екскаватори Caterpillar і зняття з них арешту, накладеного 30.09.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем.

Мотивуючи це рішення, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що як положеннями частини першої статті 334 Цивільного кодексу України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності в конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.

Разом із цим Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком, викладеним у постанові КЦС ВС від 16.12.2020 у справі №278/3640/18, в якій, аналізуючи положення статті 334 Цивільного кодексу України та статті 34 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII "Про дорожній рух", суд зазначив: "…правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу. Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує". Подібні правові висновки щодо застосування положень статті 34 Закону №3353-XII викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду також у постановах від 13.12.2018 у справі №910/11266/17, від 21.05.2019 у справі №912/1426/18 та від 30.07.2019 у справі №905/1053/18.

Твердження позивача про те, що відповідно до дати постанови про відкриття виконавчого провадження виконавчого документа 25.03.2026 року та дати виконавчого документа - 08.12.2025 року, позивачем отримано вищезазначена техніка та транспортні засоби до відкриття виконавчого провадження та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, і, до набрання постановою апеляційного суду у справі №910/13996/24 законної сили, не приймаються судом до уваги, оскільки, відсутні докази для набуття права власності на майно всіх складових.

Відтак, позивачем у межах даної справи не доведено, що останній виступає належним власником спірного рухомого майна, у зв`язку з чим правові підстави для застосування передбаченого статтею 391 ЦК України механізму захисту прав власника відсутні.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки позовна вимога про зняття накладеного в межах виконавчого провадження арешту з рухомого майна має похідний характер від основної вимоги про визнання права власності на таке майно, суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити в задоволенні відповідної похідної вимоги.

Крім того, суд зауважує, відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Як вбачається із матеріалів справи, 16 квітня 2026 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченко Вікторією Олександрівною в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_37 прийнято постанову про арешт майна боржника.

Зі змісту постанови про арешт майна боржника вбачається, що на примусовому виконанні перебуває наказ Господарського суду м.Києва №910/13996/24 від 08.12.2025 року про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24" на користь Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" авансовий платіж у сумі 25 623 366 (двадцять п`ять мільйонів шістсот двадцять три тисячі триста шістдесят шість) грн. 57 коп., інфляційні втрати у сумі 3 557 694 (три мільйона п`ятсот п`ятдесят сім тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 68 коп., 3 % річних у сумі 1 411 327 (один мільйон чотириста одинадцять тисяч триста двадцять сім) грн. 90 коп., судовий збір в сумі 367 108 (триста шістдесят сім тисяч сто вісім) грн. 67 коп. Керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем накладено арешт на все рухоме майно, що належить на праві приватної власності боржнику: ПрАТ «СМУ №24» у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 34 055 850.56 грн. арешт майна (коштів боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна" може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими саме і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Звертаючись з позовом до Господарського суду міста Києва з вимогою про зняття арешту з майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СМУ-24, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника від 16.04.2026 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павліченко В.О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_37, позивач не обґрунтував, в чому полягає порушення його прав з боку відповідача - Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління №24».

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем наявності підстав для захисту його порушеного права у вибраний ним спосіб не доведено.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2026.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА