№ 138675909, 30.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/280/26

№ провадження 3/646/230/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Барабанова В. В., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

07.01.2026 о 23-32 год. в м. Харків, пров. Донецький, 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Pagero Sport з н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, водій відмовився.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №561522 від 07.01.2026, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 07.01.2026 о 22-08 год. в м. Харків, пров. Поділському, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Pagero Sport з н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Алкотестер Драгер 6820, що підтверджується тестом 3466, результат 1,41 проміле.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №561478 від 07.01.2026, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді від 27.02.2026 у справі №646/356/26 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративні матеріали справу №646/356/26 (провадження № 3/646/283/2026) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, справу №646/280/26 (провадження № 3/646/230/2026) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний номер справи №646/280/26 (провадження № 3/646/230/2026).

17.03.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП до моменту звільнення його з військової служби.

Постановою судді від 19.06.2026 у задоволенні клопотання про зупинення провадженні у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.

Крім того, 18.03.2026, 19.03.2026, 20.03.2026 адвокатом Козловською Т.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальностідо суду направлено: клопотання про визнання процедури огляду недійсною; про долучення до матеріалів справи роз`яснення Верховного Суду; про виклик та допит працівників поліції; про визнання направлення на медичний огляд неналежним та недопустимим доказом; про призначення адміністративного стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації; клопотання про закриття провадження.

Щодо клопотання про визнання процедури огляду недійсною.

Відповідно до позиції представника ОСОБА_1 , працівниками поліції не було забезпечено право особи на альтернативний огляд у медичному закладі, а фактично пропонувалося лише пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Drager. Це позбавило особу можливості перевірити результат незалежним способом.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я підтверджується наданими відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.

Твердження захисника про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказу, є необґрунтованими.

Зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів, що є обов`язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо клопотання про виклик та допит працівників поліції.

Згідно із позицією представника ОСОБА_1 , виклик працівників поліції є необхідним для надання судом належної правової оцінки їх діям та перевірки законності отриманих доказів.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов`язаний з`явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

Таким чином, свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню.

Отже, особа, учасники судового провадження мають право заявляти клопотання про виклик свідків. Заявляючи клопотання або заяву про виклик свідка необхідно обґрунтувати необхідність виклику свідка; повідомити питання, які неможливо з`ясувати без допиту свідка; навести обставини, які мають значення для справи, та які заявник намагається довести, заперечуючи проти факту вчинення особою адміністративного правопорушення, та які неможливо встановити без відповідних пояснень свідка, чи доказів.

Водночас не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Пояснення поліцейських не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, адже такі особи є представниками суб`єкта владних повноважень, які виконують функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тобто підчас складення протоколу про адміністративне правопорушення останні діяли як службові особи.

Також, слід звернути увагу особи, яка звернулася с клопотанням на те, що рішенням від 30.08.2023 року Велика Палата Верховного Суду, у справі № 208/712/19 стосовно водія, покараного за керування автомобілем у стані сп`яніння, після того, як ЄСПЛ встановив порушення Конвенції Україною, зазначила, що орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення й так фактично виконує функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.

У справі, що розглядається, уповноважений працівник поліції, про виклик якого в якості свідка просив захисник, як представники органу поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконувала функцію обвинувачення та разом із протоколом скерувала до суду одержані письмові докази, що безумовно виключає допит цього працівника поліції в якості свідка, у зв`язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про визнання направлення на медичний огляд неналежним та недопустимим доказом.

В обґрунтування клопотання захисник вказує, що право особи на альтернативний медичний огляд фактично не було реалізоване.

Незважаючи на це, у направленні на медичний огляд містяться відомості про

нібито доставлення особи до медичного закладу працівниками поліції.

Зазначені відомості не відповідають фактичним обставинам справи та прямо

спростовуються відеозаписами, на яких відсутні будь-які дії щодо фактичного

доставлення особи до медичного закладу.

Отже, направлення містить недостовірні відомості, що ставить під сумнів його

об`єктивність та достовірність як доказу.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.01.2026, у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння.

Судом досліджено диск з відеозаписом, який долучено до матеріалів справи.

На відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Виявивши явні ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , який керував зазначеним автомобілем, працівник поліції пропонує останньому пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. На таку пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився.

На вказаних відеозаписах не зафіксовано вчинення поліцейськими щодо ОСОБА_1 протиправних дій, зокрема застосування фізичного, психологічного насильства чи примусу до вчинення (невчинення) будь-яких дій.

Об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння судом не встановлено.

Щодо епізоду порушення ОСОБА_1 п. 2.9 Правил дорожнього руху під час розгляду справи та дослідження доказів, судом не встановлено факту незгоди водія із висновками газоаналізатора на стан алкогольного сп`яніння останнього чи оспорення вказаного висновку.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби) та лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським саме за відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто поліцейським встановлено порушення водієм вимог п.2.5 ПДР України.

З матеріалів, долучених стороною захисту до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем.

Так, суд бере до уваги положення ч. 1 ст. 15 КУпАП, відповідно до якої військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

У матеріалах справи відсутні відомості, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 належить Збройним Силам України, а тому суд приходить висновку, що ОСОБА_1 має нести відповідальність на загальних підставах, тобто відповідно до норм ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР №561522 від 07.01.2026 та серії ЕПР №561478 від 07.01.2026;

- актами огляну на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленнями на огляд водія на стан наркотичного сп`яніння від 07.01.2026;

- висновком газоаналізатора Drager Alcotest від 07.01.2026, згідно якого результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становлять 1,41 проміле;

- рапортами інспекторів УПП в Харківській області Краснікова В. від 07.01.2026 та ОСОБА_2 від 10.01.2026 та поліцейського УПП в Харківській області Лимаренка М. від 07.01.2026;

- відеозаписами з місця події від 07.01.2026.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також п. 2.9а Правил дорожнього руху, відповідно до якого водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надав.

За таких обставин, у суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, як і в доданих до матеріалів справи інших доказах, на яких зафіксовано достатньо відомостей, що доказують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Законність зупинки працівниками поліції керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, стороною захисту не оспорюється.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи щодо яких одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З приводу клопотання захисника про призначення адміністративного стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації та призначення покарання без позбавлення права керування транспортним засобом, слід зазначити, що даний вид стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що визначений законодавцем, як основний, так і додатковий є безальтернативними.

У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст. 33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що для досягнення визначеної в ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також врахуванням особи правопорушника, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, накладення вказаного додаткового стягнення є необхідним.

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань захисника ОСОБА_1 - адвоката Козловської Т.В. - відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення, у відповідності до ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений правопорушником на розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665 ( шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на такі реквізити рахунку: рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, отримувач : ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.

Суддя: В.В. Барабанова