Постановление суда № 138675745, 03.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10363/24

Провадження № 2-п/643/79/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Олійник О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2024 року у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова, ухваленим 18 листопада 2024 року у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у сумі 87 069,70 грн. за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.07.2013 по 31.07.2024; 764,40 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.07.2024; 12 103,63 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.07.2013 по 31.07.2024; 443,04 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.06.2024; 891,50 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.07.2024; 290 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.07.2024; інфляційні втрати у сумі 3772,28 грн.; 3% річних у сумі 1436,11 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в розмірі 3028 грн.

24 липня 2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій остання просить скасувати заочне рішення Московського районного суду м. Харкові від 18 листопада 2024 року, посилаючись на те, що їй не було повідомлено про розгляд справи, вона не отримували ні позовної заяви, ні судових повідомлень про необхідність явки до суду. Тому не мала змоги скористатися своїми процесуальними правами подати відзив на позовну заяву. Заочне рішення було отримано нею лише 06 липня 2026 року. Вона не погоджується з сумою заборгованості, оскільки вона нарахована поза межами строку позовної давності.

Також просить поновити строк на подачу заяви по перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2024 року, оскільки про його існування вона дізналась лише 06 липня 2026 року.

Крім того, до заяви про перегляд заочного рішення подала клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення, яке обґрунтувала тим, що на даний час її майновий стан не дозволяє їй сплатити судовий збір, оскільки вона отримує пенсію в розмірі 3406 грн., та на її утриманні знаходиться син з інвалідністю, дохід якого складає 1934 грн.

До заяви додала копію свідоцтва про народження повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію довідки про доходи ОСОБА_1 , копію довідки про отримання допомоги ОСОБА_2 .

Інших доказів стосовно її матеріального становища: довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо до клопотання надано не було.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору суд виходить з наступного.

Так, ст. 284 ЦПК України чітко визначено порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення.

Приписами ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 284 ЦПК України передбачено, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Згідно з ч. 6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, заяви про перегляд заочного рішення ставка судового розміру складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

Проте, заявницею не сплачено судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення та не надано доказів того, що вона має пільги щодо сплати судового збору, що визначені ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відстрочення, розстрочення, зменшення розміру оплати судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов`язком суду.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки заявницею не наведено обґрунтованих доводів і не надано належних доказів на підтвердження її важкого матеріального стану, що перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку розмірі.

Долучені до клопотання копія свідоцтва про народження повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія довідки про доходи ОСОБА_1 , копія довідки про отримання допомоги ОСОБА_2 не може свідчити про відсутність інших доходів у заявника.

Таким чином, до суду не надано доказів про те, що у ОСОБА_1 відсутні інші джерела доходу, зокрема наявність грошових коштів на рахунках у банках, або доходів від іншої діяльності тощо.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Заявницею ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що розмір судового збору, який вона має сплатити, перевищує 5 % розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного суду від 11.11.2020 року у справі № 9901/77/20.

Докази надані в обґрунтування доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору, а саме: копія свідоцтва про народження повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія довідки про доходи ОСОБА_1 , копія довідки про отримання допомоги ОСОБА_2 не є достатнім для доказування скрутного матеріального становища заявника.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Оскільки суд відмовив заявниці у задоволенні клопотання про звільнення від судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення, їй слід сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн. та надати суду підтверджуючі документи про сплату.

Відповідно до п. 8 ст. 286 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.

Статтею 185 ЦПК України визначено, що в разі подання позовної заяви без додержання вимог до її форми та змісту, суддя протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Вимоги щодо змісту та форми заяви про перегляд заочного рішення визначені статтею 285 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення заяви без руху задля забезпечення заявнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення заявником недоліків заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись ст.ст. 185, 285 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2024 року у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - залишити без руху, надавши заявникові строк для усунення недоліків заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - О.О. Олійник