Решение № 13867478, 18.02.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р.

Справа № 5004/41/11.

за позовом Приватного підприємства "Айслаг", м.Луцьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51", м.Луцьк

про стягнення 18 042,78 грн.

Суддя Бондарєв С. В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Процик В.І. - довіреність № 07 від 04.01.2011р.

від відповідача: н/з.

Суть спору: Позивач –Приватне підприємство “Айслаг” звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51" - 18 339,48 грн., в тому числі 12 000 грн. заборгованості за договором безпроцентної позики № 24/06-09 від 24.05.2009р., 4 290,00 грн. –процентів річних за період з 25.04.2010р. по 10.01.2011р., 596,33 грн. –суми індексу інфляції за період з серпня 2010р. по листопад (включно) 2010р., 1 453,16 грн. –пені за період з 25.04.2010р. по 10.01.2011р.

В судовому засіданні, в уточненні позовних вимог від 03.02.2011р. №01-03/109 позивач уточнив зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 12 000 грн. заборгованості за договором безпроцентної позики № 24/06-09 від 24.05.2009р., 4 290,00 грн. – процентів річних за період з 25.04.2010р. по 10.01.2011р., 697,10 грн. –суми індексу інфляції за період з серпня 2010р. по грудень (включно) 2010р., 1 055,68 грн. –пені за період з 25.04.2010р. по 24.10.2010р. Всього - 18 042,78 грн.

Дане уточнення зменшення позовних вимог судом прийняте. Має місце нова ціна позову, виходячи з якої і вирішується спір.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлені про місце, дату і час розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №4300501664810).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

в с т а н о в и в:

24.05.2009р. між Приватним підприємством "Айслаг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг №51" було укладено договір безпроцентної позики № 24/06-09, згідно з умовами якого позикодавець зобов’язався надати позичальнику позику в сумі 12 000 грн., а позичальник зобов’язався повернути позику у визначений цим договором термін.

Згідно п. 4.1. даного договору термін надання позики визначається з моменту підписання договору і становить 10 місяців.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що позичальник зобов’язувався повернути суму позики до 24.04.2010р.

Позивач свої зобов’язання виконав, перерахував відповідачу кошти в сумі 12 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 575 від 24.06.2009р.

Відповідач не повернув надані у позику грошові кошти в строк визначений договором.

Однак відповідач свої зобов’язання не виконав, кошти в розмірі 12 000,00 грн. не повернув позивачу (доказів суду не надано).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Тому суд приходить до висновку, що борг в розмірі 12 000,00 грн. нарахований позивачем під ставно і підлягає до стягнення з відповідача.

У відповідності до п. 5.4. договору при невиконанні чи неналежному виконанні умов договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,05% за кожен день прострочення від неоплачуваної суми, або суми невиконаної чи неналежно виконаної умови.

Згідно уточненого розрахунку позивача пеня нарахована в сумі 1 055,68 грн. за період з 25.04.2010р. по 24.10.2010р. підставно (з врахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» ) і підлягає до стягнення з відповідача.

Згідно із ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 Цивільного Кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами внаслідок неповернення суми позики в строк передбачений договором, тобто до 24.04.2010р., позичальник зобов’язаний сплатити 50 відсотків річних за кожен день такого використання.

Тому суд приходить до висновку, що уточненні позовні вимоги позивача в частині нарахування 4 290,00 грн. –процентів річних за період з 25.04.2010р. по 10.01.2011р., 697,10 грн. –суми індексу інфляції за період з серпня 2010р. по грудень (включно) 2010р., підставні і підлягають до стягнення з відповідача.

Всього заборгованість відповідача становить 18 042,78 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 180,43 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з нього.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 610,612, 625, 1046, 1048 Цивільного кодексу України , ст.ст.44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцький військторг №51”, м. Луцьк, вул. Огієнко, 20 (код 34745073) на користь Приватного підприємства “Айслаг”, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4 ( код 13369787) 18 042,78 грн., в тому числі 12 000,00 грн. боргу, 4 290,00 грн. –процентів річних, 697,10 грн. –суми індексу інфляції, 1 055,68 грн. –пені та 180,43 грн.. витрат по оплаті держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

18.02.11