Решение № 138670337, 03.08.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/784/26

(провадження № 2/439/683/26)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Рахімової О.В..,

при секретарі Скорик І.Б.,

представника позивача Скаско В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди в режимі відео конференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.02.2019 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z62.00207.004885563, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 30 136,00 грн зі сплатою 15,00 % річних.

Представник позивача зазначає, що 11.12.2025 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір № 11-12/25 про відступлення прав вимоги (факторингу), згідно з яким новим кредитором за вказаним кредитно-розрахунковим договором стало ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Представник позивача стверджує, що відповідач порушив умови договору та не здійснював належним чином повернення кредиту та сплату процентів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Станом на день звернення до суду загальна заборгованість відповідача за договором становить 72 185,08 грн, з яких: 26 225,69 грн заборгованість за тілом кредиту (основним зобов`язанням); 13 292,10 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 32 667,29 грн заборгованість за комісіями.

Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 72 185,08 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 25 000,00 грн.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 10.04.2026 року провадження по справі відкрито та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

11.05.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Секретар О.Л. подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що надана позивачем довідка-розрахунок заборгованості та виписка по рахунку містять лише загальний розмір вимог без належного визначення періодів та розшифровки складових нарахування. Документи первинного бухгалтерського обліку містять суперечності щодо суми наданого кредиту (в ордері-розпорядженні вказано 26 205,22 грн, а у виписці 30 136,00 грн), що викликає обґрунтовані сумніви щодо дійсної суми виданих коштів та загального розміру боргу.

Адвокат зазначає, що нарахування та вимога про стягнення плати за обслуговування кредиту (комісії) в сумі 32 667,29 грн є безпідставними та протиправними. У кредитному договорі не визначено перелік додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено щомісячну плату (комісію). Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» і правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, умови договору щодо щомісячної сплати комісії за обслуговування кредиту є нікчемними.

Також стверджує, що відповідача не було повідомлено про укладення Договору факторингу та відступлення права вимоги, що порушує п. 5.3 самого Договору факторингу та вимоги ст. 1082 ЦК України. На підставі ст. 517 та ст. 1082 ЦК України боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові (фактору) до надання належних доказів переходу прав та отримання письмового повідомлення про відступлення вимоги.

14.05.2026 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог.

Заява обґрунтована тим, що позивач скористався своїм процесуальним правом (п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України) та здійснив перегляд раніше заявлених нарахувань, виключивши з суми позову вимогу про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 32 667,29 грн.

Згідно з оновленим розрахунком, загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № Z62.00207.004885563 від 08.02.2019 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 39 517,79 грн, з яких: 26 225,69 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 13 292,10 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату розрахунку.

Позивач просить поновити строк для подання заяви, врахувати її під час ухвалення рішення та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 39 517,79 грн., а також судові витрати: судовий збір у сумі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Також, 14 травня 2026 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (з урахуванням заяви про уточнення) та відхилити заперечення відповідача як безпідставні.

Відповідь на відзив обґрунтовано тим, що надана виписка за рахунком є прозорою та відстежує всі операції. Різниця між сумою кредиту за договором (30 136,00 грн.) та сумою в ордері-розпорядженні (26 205,22 грн) пояснюється тим, що за волевиявленням відповідача (п. 1.12 Договору) частина кредитних коштів у розмірі 3 930,78 грн. була перерахована страховій компанії за договором добровільного страхування життя.

Позивач зазначає, що самостійно не здійснював жодних нарахувань за договором та подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій повністю стасував комісію (32 667,29 грн). Наразі вимоги обмежені лише тілом кредиту (26 225,69 грн) та процентами (13 292,10 грн), загалом 39 517,79 грн.

Перехід права вимоги від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за Договором факторингу № 11-12/2025 від 11.12.2025 підтверджується платіжними інструкціями про оплату, актами приймання-передачі та витягом з Реєстру боржників. Надання саме витягу з реєстру є належним способом доказування, оскільки повний реєстр містить конфіденційну інформацію та персональні дані багатьох третіх осіб.

Щодо повідомлення про заміну кредитора, представник позивача наголошує, що відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, а неповідомлення боржника не робить правочин недійсним і лише покладає на нового кредитора ризик виконання зобов`язання первісному кредитору. Крім того, відповідач дізнався про нового кредитора при отриманні позовної заяви, однак доказів погашення боргу ані первісному, ані новому кредитору не надав.

19 травня 2026 року представник відповідача - адвокат Секретар О.Л. подала до суду клопотання про неспівмірність судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем у сумі 25 000,00 грн.

Клопотання обґрунтовує тим, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу є явно завищеною та неспівмірною зі складністю справи, ціною позову, обсягом наданих послуг, кількістю підготовлених і поданих процесуальних документів та витраченим адвокатом часом.

Представник наголошує, що відповідно до ч. 46 ст. 137 ЦПК України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду (справа № 755/9215/15-ц) і Верховного Суду (справи № 160/2211/19, № 275/150/22), суд має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу за клопотанням іншої сторони, керуючись принципами справедливості, розумності та верховенства права, якщо розмір гонорару є непропорційним до предмета спору.

Також, 18 травня 2026 року представник відповідача - адвокат Секретар О.Л. подала до суду пояснення по справі щодо розрахунку суми заборгованості, у яких вказує на необґрунтованість та недоведеність заявлених позивачем вимог.

Пояснення обґрунтовує тим, що у поданих позивачем первинних документах наявні суперечності щодо суми наданого кредиту: згідно з меморіальним ордером № 1882083 сума становить 30 136,00 грн, а згідно з ордером-розпорядженням № 1 - 26 205,22 грн. У зв`язку з цим є незрозумілим дійсний розмір наданих коштів та визначена позивачем сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 26 225,69 грн.

Представник зазначає, що позивачем не надано детального та обґрунтованого розрахунку нарахування відсотків у сумі 13 292,10 грн, у зв`язку з чим вказана вимога не підтверджена належними доказами.

Представник наголошує, що з наданої виписки вбачається, що первісний кредитор самостійно нараховував та списував у рахунок комісії грошові кошти на загальну суму 59 251,62 грн. Через відсутність прозорого та деталізованого розрахунку з боку позивача відповідач позбавлений можливості скласти та надати суду власний контррозрахунок.

Також, з посиланням на правові позиції Верховного Суду (справи № 911/19/19 та № 308/3956/15-ц) наголошується, що саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами правильність здійсненого розрахунку та дійсний розмір заборгованості.

20 травня 2026 року представником позивача подано до суду письмові пояснення, у яких заперечує проти клопотання відповідача про неспівмірність витрат на правничу допомогу та просить відхилити його, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Пояснення обґрунтовано тим, що позивач належним чином підтвердив розмір та склад витрат на правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн, надавши Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», Заявку № 467 від 02.02.2026 та Витяг з Акта № 29 від 27.02.2026. Заявлена сума включає усну консультацію (4 000 грн), складання позовної заяви (18 000 грн) та письмову аналітичну довідку щодо судової практики (3 000 грн).

Представник позивача наголошує, що ообов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає клопотання (ст. 81 ЦПК України). Відповідач не надав жодних доказів та обґрунтувань на підтвердження своїх тверджень, а його заперечення ґрунтуються лише на припущеннях.

Розмір гонорару визначається за взаємною згодою адвоката та клієнта, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини, порушуючи принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України, постанови ВП ВС у справах № 755/9215/15-ц та № 922/1964/21). Крім того, витрати підлягають розподілу незалежно від того, чи вони вже фактично сплачені, чи підлягають сплаті в майбутньому.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 16 червня 2026 року постановлено витребувати у ТОВ "Факторинг Партнерс" детальний розрахунок заборгованості по тілу кредиту та нарахування відсотків із зазначенням періоду за який виникла заборгованість, за кредитним договором № Z62.00207.004885563 від 08.02.2019 року, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Витребування у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) контррозрахунку саме яка сума заборгованості є вірною.

22 липня 2026 року представник позивача Пивовар М.А. подав до суду письмові пояснення на виконання ухвали Бродівського районного суду Львівської області від 16 червня 2026 року про витребування детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z62.00207.004885563 від 08.02.2019.

Пояснення обґрунтовано тим, що згідно з п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.10 та 2.1 Кредитного договору первісний кредитор АТ «Ідея Банк» надав відповідачу кредит у сумі 30 136,00 грн строком на 60 місяців зі змінюваною процентною ставкою (15% річних на момент укладення) та щомісячною платою за обслуговування. Погашення мало здійснюватися 60 щомісячними внесками до 8 числа кожного місяця.

Заборгованість за договором виникла за період з 08.02.2019 по 08.02.2024 року. Системне прострочення платежів розпочалося з 08.02.2020, а останній платіж відповідач здійснив 11.01.2021. Через порушення графіка та зупинку платежів залишок тіла кредиту не зменшувався як планувалося, у зв`язку з чим подальші нарахування відсотків були скореговані та здійснювалися у розмірі 315,51 грн щомісяця (8 числа) в межах строку кредитування.

На виконання ухвали суду позивач надав та просив долучити до матеріалів справи детальний розрахунок заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Натомість відповідачем та його представником контррозрахунку, а саме яка сума заборгованості є вірною, суду не представлено.

В судовому засіданні представник позивача Скаско В.О., просив суд позов задовольнити.

Відповідач, в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача адвокат Секретар О.Л. в судове засідання не з`явилася,16.06.2026 подала заяву в якій просила проводити розгляд цивільної справи без участі відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Секретар Оксани Леонідівни. У задоволенні позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 08 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі АТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № Z62.00207.004885563.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 30 136,00 грн. строком на 60 місяців зі сплатою змінюваної процентної ставки (на момент укладення 15 % річних) та щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити належні платежі у 60 щомісячних внесках до 8 числа кожного місяця згідно з Графіком щомісячних платежів.

Відповідно до п. 1.12 Договору частина кредитних коштів у розмірі 3 930,78 грн. за волевиявленням позичальника була перерахована на оплату страхового платежу за договором добровільного страхування життя, а сума у розмірі 26 205,22 грн була зарахована на поточний рахунок відповідача (ордер-розпорядження № 1 від 08.02.2019).

11 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу № 11-12/2025, за умовами якого право вимоги за Кредитним договором № Z62.00207.004885563 від 08.02.2019 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Перехід права вимоги підтверджується актами приймання-передачі, платіжними інструкціями про оплату реєстру вимог та витягом з Реєстру боржників.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Кредитним договором (останній платіж здійснено 11.01.2021) утворилася заборгованість.

У процесі розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій повністю скасував нараховану плату за обслуговування кредиту (комісію) в сумі 32 667,29 грн. та остаточно визначив суму заборгованості, що підлягає стягненню, у розмірі 39 517,79 грн, з яких:

?26 225,69 грн заборгованість за основним боргом (тілом кредиту);

?13 292,10 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов`язання» (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Аналізуючи доводи відповідача щодо розбіжності між сумою кредиту за договором (30 136,00 грн) та сумою в ордері-розпорядженні (26 205,22 грн), суд зазначає, що позивачем надано належні докази та роз`яснення: різниця у розмірі 3 930,78 грн спрямована на сплату страхового платежу згідно з п. 1.12 Договору, що підтверджує повне надання банківської послуги в обсязі 30 136,00 грн.

Оцінюючи заперечення відповідача стосовно розрахунку відсотків та розміру основного боргу, суд виходить з того, що на виконання ухвали суду позивачем додано детальний щомісячний розрахунок заборгованості за період з 08.02.2019 по 08.02.2024. Судом встановлено, що у зв`язку із зупинкою платежів відповідачем з січня 2021 року, нарахування відсотків здійснювалося на залишок непогашеної суми тіла кредиту згідно з визначеною договором ставкою (15% річних, що становило 315,51 грн на місяць).

Відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості, альтернативного контррозрахунку суду не надав, як і не надав доказів часткового чи повного погашення боргу перед первісним або новим кредитором (ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи, що факт укладення договору, отримання коштів та порушення умов щодо їх повернення підтверджені матеріалами справи (випискою за рахунком, витягом з реєстру боржників, деталізованим розрахунком), а позивач самостійно виключив із суми позову комісійні нарахування, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог про стягнення 26 225,69 грн тіла кредиту та 13 292,10 грн відсотків (загалом 39 517,79 грн).

Щодо правонаступництва та заміни кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою недійсність правочину про відступлення права вимоги.

Суд зазначає, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» належним чином довело перехід до нього права вимоги за Договором факторингу № 11-12/2025 від 11.12.2025.

Надання саме Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу є належним та допустимим доказом, оскільки повний реєстр містить персональні дані третіх осіб, які захищаються Законом України «Про захист персональних даних».

Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн через їх неспівмірність та заперечення позивача щодо цього клопотання, суд керується ч. 16 ст. 137, ст. 141 ЦПК України та правовими висновками Великої Палати Верховного Суду (постанови від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», Заявку № 467 від 02.02.2026 та Витяг з Акта № 29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Суд наголошує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути доведеним, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності і потрібності), розумності та пропорційності їхнього розміру позовним вимогам з огляду на конкретні обставини справи.

Відтак, оцінивши складність справи, суть спору, розмір позовних вимог, характер та обсяг наданих послуг адвоката (їх дійсність та пропорційність), суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ « Факторинг Партнерс» витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 25 000,00 грн. є надмірно завищеними і не відповідають критерію розумності. У зв`язку з цим заявлений позивачем розмір судових витрат підлягає зменшенню до 7 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Кредитним договором № Z62.00207.004885563 від 08 лютого 2019 року у розмірі 39 517 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сімнадцять) грн 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Рахімова