Постановление суда № 138667136, 27.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30078/26

Провадження № 1-кс/761/18360/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, клопотання прокурора першого відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Носівка Чернігівської області, раніше не судимої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 із домашнього арешту на заставу.

Клопотання обґрунтовано тим, що 29.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.

16.02.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який у подальшому неодноразово був продовжений, востаннє строком до 30.07.2026.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину яких відноситься до особливо тяжких за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, при цьому сукупний строк тримання підозрюваного під домашнім арештом, передбачений ч.6 ст.181 КПК України спливає, однак раніше існуючі ризики такі як можливість переховування від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не зменшилися.

Вважаючи, що на даний час вище переліченні ризики продовжують існувати, а їх настання ймовірними з огляду на злочин, обставини та його наслідки, інкриміновані підозрюваній, а також що сукупний шестимісячний строк перебування підозрюваної під домашнім арештом спливає, у зв`язку з чим прокурор просив змінити застосований відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід з домашнього арешту на заставу, розмір якої визначити 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги свого клопотання, яке просив задовольнити з підстав наведених у ньому.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора та зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на заставу відносно своєї підзахисної, уважаючи таке клопотання необґрунтованим, просив застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрювана підтримала позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, дійшов до наступного висновку.

29.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Статтею 177 КПК визначені такі ризики не процесуальної поведінки підозрюваного: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, інших підозрюваних; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

При цьому, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Надані до матеріалів кримінального провадження докази: протоколи огляду, протоколи допиту та інші в достатній мірі для даної стадії розгляду підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст. 307 КК України.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таким чином можливо стверджувати, що підозра ОСОБА_5 на даній стадії є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: протоколами допиту, протоколами огляду та іншими матеріалами, які прямо вказують про причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому дій.

Отже, наданих матеріалів, що додані до клопотання, достатньо для висновку, що підозрювана причетний до вчинення кримінального правопорушення. А застосування до підозрюваного запобіжного заходу є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

16.02.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який у подальшому неодноразово був продовжений, востаннє строком до 30.07.2026.

Статтею 200 КПК України закріплено право прокурора звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у такому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

На переконання сторони обвинувачення ризики, що були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на даний час не відпали, з огляду на обставини вчинення інкримінованого підозрюваному злочину та його наслідків, перевірка щодо яких на даний час триває.

Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, то існування такого ризику є цілком ймовірним.

Так, підозрювана ОСОБА_5 хоча і є раніше не судимою особою, при цьому підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який також є злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваною спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування, а також можливість іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Матеріали клопотання містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості підозрюваної ОСОБА_5 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Отже, наявні у матеріалах клопотання документи доводять наявність раніше існуючих ризиків, які також враховувались під час застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу, при цьому сукупний строк раніше застосованого відносно підозрюваної ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, передбачений ч.6 ст.181 КПК України спливає.

Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про наявність підстав для зміни відносно підозрюваного запобіжного заходу.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Аналізуючи наведене вище, уважаю, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Отже, враховуючи особу підозрювану, обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді застави, який є більш м`яким та є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження, з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України при визначенні розміру застави судом враховане наступне.

Так, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч.5 ст.9 КПК України є частиною національного законодавства.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує дані про особу підозрювану, її вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється остання, а тому вважає за доцільним та співмірним визначити заставу в розмірі, що становить 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176-177, 180, 182, 200 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Змінити відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід з домашнього арешту, застосований на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2026, на запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи

роботи;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному

кримінальному провадженні відповідно до списку, визначеному слідчим або

прокурором;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт

(паспорти) для виїзду закордон, інший документ, що надає право виїзду за межі

України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 30.07.2026 включно.

В іншій частині клопотання - відмовити

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 30.07.2026 о 15 год. 10 хв.

Слідчий суддя: