Постановление суда № 138666113, 13.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4071/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Блащука А.М.,

при секретарі судового засідання Пащелопі Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву адвоката Лазорко Р.Й., подану в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 21.11.2025 у цивільній справі № 758/4071/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В :

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала вищезазначена цивільна справа.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21.11.2025 задоволено позов Товариства з обмеженої відповідальності «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальності «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором № 3925777 від 24.08.2021 у розмірі 43 250,00 (сорок три тисячі двісті п`ятдесят) грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

09.06.2026 адвокат Лазорко Р.Й. звернувся до Подільського районного суду м. Києва з заявою про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 21.11.2025 у цивільній справі № 758/4071/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26.06.2026 заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.

В обґрунтування заяви представник відповідача посилався на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, жодних листів, судових повісток, копій позовної заяви з доданими матеріалами від суду останній не отримував та не знав про сам факт наявності справи та судових засідань.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки подана позовна заява, на думку відповідача, є необґрунтованою.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача посилався на те, що копію заочного рішення Подільського районного суду м. Києва по справі № 758/4071/25 відповідач не отримував, а дізнався про існування такого рішення за допомогою сайту Єдиний державний реєстр судових рішень 18.05.2026.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Причини неявки суду не повідомили. Повідомлені належним чином.

06.07.2026 представником заявника подано до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України суд розглядає заяву за відсутності учасників справи які не з`явилися, оскільки неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи, дійшов наступних висновків.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)»;

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення ухвалено Подільським районним судом м. Києва 21.11.2025.

В заяві про поновлення пропущеного строку на перегляд вищевказаного судового рішення представник відповідача посилається на те, що відповідач дізнався про його існування 18.05.2026.

При цьому у резолютивній частині цього заочного рішенні відповідачу роз`яснено строк та порядок подання заяви про його перегляд, а саме вказано, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заяву про перегляд заочного рішення та клопотання про поновлення процесуального строку відповідачем подано до суду 09.06.2026, при цьому причину подання заяви про перегляд заочного рішення суду поза межами строку з дня одержання його повного тексту відповідач обґрунтовує тим, що відповідач дізнався про його існування 18.05.2026.

Як вбачається з матеріалів справи, останні містять заяву відповідача у справі ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи, написану власноруч останнім 07.11.2026.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність поважних обставин, що об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення у визначений процесуальним законом строк.

При цьому суд бере до уваги, що Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).

Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).

За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, навіть якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд незалежно від пропуску строку на її подання, може постановити лише ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи, дійшов висновку, що вищевказана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, для скасування заочного рішення необхідні всі вище перелічені підстави.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїм правом для подання відзиву не скористався, в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання.

Так, в матеріалах справи міститься відповідь про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 128511426 від 31.03.2026, про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, на момент розгляду справи зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_1 , а тому про день час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача у справі ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи від 07.11.2026.

Крім того судом встановлено, що представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, відповідач, який був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до норм чинного ЦПК України, в судове засідання не з`явився, відзив не подавав, а відтак судом були дотримані процесуальні вимоги для заочного розгляду.

Що стосується доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд зазначає, що такі докази заявником до заяви про перегляд заочного рішення не надані.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що зазначені вище обставини не створюють юридичної сукупності елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-260, 261, 287-288 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Лазорко Р.Й., подану в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 21.11.2025 року у цивільній справі № 758/4071/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 21.11.2026 у цивільній справі № 758/4071/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - може бути оскаржено відповідачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання даної ухвали.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Блащук