Постановление суда № 138664783, 31.07.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2564/26

Провадження №1-кс/173/187/2026

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Слідчий суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Верхньодніпровська скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 10.07.2026 р,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2026 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою від 10.07.2026 р.

В судовому засіданні 24.07.2026 від ОСОБА_3 надійшла заява про відвід слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 .

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27.07.2026 р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.

Судове засідання призначено на 10 год. 30 хв. 31 липня 2026 року.

Скарга обґрунтована тим, що 10.07.2026 він звернувся до відділення поліції № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою «Про внесення даних у ЄРДР» в якій просив внести до ЄРДР відомості про складання відділенням Верхньодніпровського пенсійного фонду завідомо неправдивого офіційного документа «Громадський позов у кримінальній справі» від 14.09.2015 р. Однак листом поліції від 14.07.2026 за № 323215-2026 йому повідомлено про відмову. В листі зазначено, що ОСОБА_4 визнана винною у скоєнні кримінальних злочинів, при тому, що вона була звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Вважає, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строку давності не є доказом винуватості, а результати судового рішення не можуть бути підставою для відмови внесення в ЄРДР даних про вчинення правопорушення особами, які є учасниками судового процесу.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в скарзі, додав, що представник ВП №3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області обґрунтував висновки на хибних даних, просив долучити його письмові пояснення в яких зазначено про здійсненнями працівниками ПФУ фіктивних документів під час розгляду кримінального провадження щодо його дружини ОСОБА_4 про які останній вказував у заявах поданих раніше. Зазначив, що оцінка всіх його письмових звернень свідчить про безпідставність невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення працівниками ПФУ до ЄРДР.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву в якій просив скаргу розглядати без його участі. Зазначив, що на його думку скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Беззаперечним обов`язком визначеним ч. 1 ст. 214 КПК України слідчого, прокурора та дізнавача є невідкладне, не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь- якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення внесення відомостей до ЄРДР та початок розслідування.

Разом з цим, слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчйнення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Так, заявник ОСОБА_3 10.07.2026 звернувся до ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення вчинене посадовими особами Верхньодніпровського відділення Пенсійного фонду України, яке полягає у складанні, на його думку, неправдивого офіційного документу, а саме «Цивільного позову у кримінальній справі» № 5616/10/14 від 14.09.2015.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину.

Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не . можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Натомість вказана заява ОСОБА_3 містить припущення про ймовірне вчинення протиправної дії зазначеними особами, яке ґрунтується лише на суб`єктивному сприйнятті обставин заявником.

Крім того, пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні є одним із засобів реалізації права особи на судовий захист і свідчить лише про реалізацію такого права. Подача цивільного позову в кримінальному провадженні не породжує юридичних наслідків, оскільки лише судове рішення за результатами судового розгляду встановлює певні факти та призводить до наслідків правового характеру. Таким чином, цивільний позов у кримінальному провадженні, пред`явлений представником Верхньодніпровського відділення Пенсійного фонду України в розумінні примітки до ст.358 КК України не є офіційним документом, оскільки не відповідає критеріям встановленим до ознак офіційного документу.

З огляду на вказане, у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ВП №3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, просить відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши скаржника, дослідивши скаргу, дійшов висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР, затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року №139. Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Слідчим суддею встановлено, що заявник ОСОБА_3 10.07.2026 звернувся до начальника ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення вчинене посадовим особами Верхньодніпровського відділення пенсійного фонду України яке полягає у складанні на його думку завідомо неправдивого офіційного документу «Громадський позов у кримінальній справі» від 14.09.2015 р.

Указане звернення зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 13.07.2026 року № 7183.

У довідці про результати проведення перевірки інформації викладеної у зверненні ОСОБА_3 зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що документи, які заявник вважає завідомо неправдивими та містяться у кримінальному провадженні № 12015040430000532 від 15.06.2015 стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України були дослідження під час судового розгляду та судом прийнято остаточне рішення у справі.

Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).

Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з приміткою до ст. 358 цього Кодексу під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Критерії встановлення ознак офіційного документа як предмета злочину висвітлені у Правовій позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у Постанові від 16 листопада 2021 року в справі № 761/10353/15-к, з якої вбачається, що під час встановлення ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.

За приписами статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Позов є одним із інструментів та формою захисту й відновлення порушеного, невизнаного або оспорюваного права, належить до категорії процесуальної галузі. Позов є універсальним засобом судового захисту свого або чужого права, тому право на позов можна розглядати в процесуальному та матеріальному значеннях. Право на позов у процесуальному значенні є правом на його висунення. Правом на позов у матеріальному значенні є право на задоволення позову в результаті розгляду справи, тобто на судовий захист.

Позов є одним із засобів реалізації права особи на судовий захист і завжди розглядається як зміст вимоги. Зовнішнім виявом позову є позовна заява. Позовна заява є матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача, яка звернена через суд, про захист порушеного, оспорюваного чи невизнаного права або законного інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Згідно зі ст. 61 КПК України, особа, яка висунула позов у порядку кримінального провадження, набуває статусу цивільного позивача.

Потерпіла від кримінального правопорушення особа має право обирати не тільки момент подання цивільного позову, а й те, у порядку якого судочинства буде розглядатися її цивільний позов. Кожен порядок має певні переваги. У разі висунення цивільного позову в кримінальному провадженні суд водночас буде встановлювати обставини кримінального правопорушення та обставини позовних вимог.

Складання потерпілою стороною цивільного позову свідчить лише про реалізацію процесуального права на захист. Подача цивільного позову в кримінальному процесі не породжує юридичних наслідків, оскільки лише судове рішення за результатами судового розгляду встановлює певні факти які спричиняють наслідки правового характеру. Таким чином «Цивільний позов у кримінальному провадженні» поданий управлінням ПФУ у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області в розумінні примітки до ст. 358 не є офіційним документом, оскільки не відповідає критеріям встановленим до ознак офіційного документу.

Тобто, заява ОСОБА_3 не відповідає вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України, згідно з якої передбачено обов`язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення.

Крім того, під час виступу в судовому засіданні ОСОБА_3 окрім вимог викладених в скарзі просив при проведенні розслідування зобов`язати ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області врахувати та дати оцінку правопорушенням Верхньодніпровського Пенсійного фонду викладеним у його заяві до поліції від 30.04.2026 та зобов`язати ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області дати оцінку законності проведення Верхньодніпровським Пенсійним фондом утримань із пенсії до рішення суду, що раніше не зазначено в його заявах, оскільки пенсійний фонд продав цивільний позов, в якому просив відшкодувати збитки завдані ОСОБА_4 , однак, не чекаючи рішення суду незаконно встановлені збитки в сумі 35000 грн. були утримані з пенсії.

Вирішуючи вказані вимоги, слідчий суддя зауважує, що провадження за скаргою ОСОБА_3 відкрито судом щодо бездіяльності посадових осіб ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка виразилась в невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 10.07.2026, тому вимоги, поставлені скаржником під час надання пояснень в судовому засіданні щодо дій працівників поліції 30.04.2026 у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявами поданими раніше не підлягають розгляду, оскільки слідчий суддя перевіряє скаргу виключно в тих вимогах які були безпосередньо заявлені та є предметом розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 214, 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 10.07.2026 р. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а особою, без участі якої її постановлено, апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_5