Решение № 138662239, 31.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12697/26

РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить скасувати постанову від 18.06.2026 ВП №80571404 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Відповідно до позовної заяви, пенсійний орган позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю з огляду на таке.

Вказує, що до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 23.06.2026 надійшла постанова державного виконавця від 18.06.2026 ВП №80571404 (ідентифікатор доступу: 68Б773А2А758) про накладення на головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №560/12506/25.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не погоджується з вказаною постановою та вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права.

Посилається на те, що головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі № 560/12506/25 виконано в межах наданих повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.07.2026 відкрито провадження в цій справі, судове засідання призначено на 17.07.2026.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти її задоволення та зазначає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята у межах наданих законом повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Вказав, що рішення суду боржником у спосіб та порядку, визначених виконавчим документом, не виконано, у зв`язку з чим у державного виконавця були наявні передбачені статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для накладення штрафу.

Просив у задоволенні позову відмовити.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.07.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. У зв`язку із залученням третьої особи суд продовжив строк розгляду справи на двадцять днів, відклав судовий розгляд на 31.07.2026 та запропонував третій особі подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.

До суду від третьої особи - ОСОБА_1 - надійшли письмові пояснення, в яких він просив відмовити у задоволенні позову.

Зазначив, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/12506/25 боржником у повному обсязі не виконано, оскільки пенсія виплачується не в розмірі, визначеному судовим рішенням.

Вказав, що державний виконавець, встановивши факт невиконання рішення суду без поважних причин, правомірно застосував до боржника штраф відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Просив у задоволенні позову відмовити та відкласти розгляд справи для ознайомлення з її матеріалами.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи з таких підстав.

Як зазначено вище, ухвалою суду від 20.07.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у справі як третьої особи.

Суд враховує, що третя особа зареєстрована в підсистемі «Електронний суд» та має доступ до матеріалів справи в електронному вигляді.

Крім того, судом на адресу третьої особи було надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами та копію відзиву на позов.

Також третя особа не була позбавлена можливості завчасно ознайомитися з матеріалами справи безпосередньо у приміщенні суду.

Зокрема, суд вказує на те, що клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з її матеріалами надійшло до суду 27.07.2026 року.

Судове засідання у цій справі призначене на 31.07.2026 о 14.30 год.

Водночас, зазначене клопотання не містить посилання заявника на обставини, які не дали йому змогу реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами справи з дати постановлення судом ухвали про залучення його до участі у справі як третьої особи до дати направлення до суду відповідного клопотання.

Так само, як і не зазначено заявником про наявність обставини, які не дають йому змогу реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами справи з 27.07.2026 до 31.07.2026 року.

Отже, суд дійшов висновку, що третя особа мала належну можливість реалізувати свої процесуальні права на ознайомлення з матеріалами справи, а заявлене клопотанні є безпідставним.

У судове засідання, призначене на 31.07.2026, учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Тому, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, суд вважає, що справу №560/12697/26 необхідно розглянути без участі учасників справи за наявними матеріалами справи у письмовому проваджені.

Згідно з приписами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив такі обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №560/12506/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.06.2025 № ХС51614 з урахуванням виплачених сум.

На виконання зазначеного рішення державним виконавцем 23.03.2026 відкрито виконавче провадження №80571404 та зобов`язано боржника виконати рішення суду у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам виконавчого провадження.

Листом від 28.04.2026 №2200-0903-8/32895 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило державного виконавця про виконання рішення суду, зазначивши, що пенсію перераховано, визначено суму доплати, а рішення включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. При цьому боржник вказав, що виплата нарахованих сум буде здійснюватися в межах бюджетних асигнувань відповідно до вимог бюджетного законодавства та постанов Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, під час перевірки виконання рішення суду державний виконавець дійшов висновку, що рішення суду виконано не у спосіб та порядку, визначених виконавчим документом, оскільки боржником не забезпечено виплату пенсії у розмірі, визначеному рішенням суду. Крім того, до відділу примусового виконання рішень надійшла заява стягувача про невиконання рішення суду в частині виплати пенсії у належному розмірі.

За таких обставин державним виконавцем 18.06.2026 винесено постанову ВП №80571404 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до положень пункту першого частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За умовами ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Так, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 18.06.2026 ВП №80571404 винесена саме з огляду на висновки державного виконавця про невиконання виконавчого листа у справі №560/12506/25, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом, з чим позивач не погоджується.

Відтак, у межах заявленого спору суду необхідно встановити факт виконання чи невиконання виконавчого листа №560/12506/25, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом.

Суд наголошує, що судове рішення підлягає виконанню у спосіб та у порядку визначеними таким рішенням. Якщо судове рішення є незрозумілим сторонам у справі або державному виконавцю останні наділені правом на звернення до суду з відповідною заявою в порядку визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №560/12506/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у повному обсязі не виконано.

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.04.2026 №2200-0903-8/32895, на виконання рішення суду позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.06.2025 №ХС51614, розмір пенсії після перерахунку станом на 01.03.2023 визначено у сумі 20 064,00 грн, а сума доплати за період з 01.03.2023 по 31.03.2026 склала 215 480,40 грн, у тому числі за минулий час - 209 437,43 грн та за період з 02.03.2026 по 31.03.2026 - 6 042,97 грн. Також рішення суду включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Разом з тим, із зазначеного листа вбачається, що позивач фактично визнав невиплату нарахованих сум, зазначивши, що виплата перерахованої пенсії та заборгованості буде здійснюватися у майбутньому відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, та в межах бюджетних асигнувань.

Суд критично оцінює такі доводи позивача, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання в повному обсязі та у спосіб, визначений його резолютивною частиною. Законодавством не передбачено права боржника самостійно змінювати порядок або строки виконання судового рішення з посиланням на відсутність бюджетного фінансування чи підзаконні нормативно-правові акти.

При цьому питання відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України належить до виключної компетенції суду. Доказів звернення позивача із відповідною заявою до суду матеріали справи не містять.

Також суд враховує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість виконання рішення суду або відсутність бюджетних коштів, достатніх для його виконання. Саме по собі посилання на порядок фінансування видатків Пенсійного фонду України не свідчить про наявність поважних причин невиконання судового рішення.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що на момент винесення постанови від 18.06.2026 ВП №80571404 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №560/12506/25 у спосіб та порядку, визначених виконавчим документом, виконано не було, а тому державний виконавець діяв у межах повноважень, визначених статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», приймаючи постанову про накладення штрафу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для визнання її протиправною та скасування суд не вбачає.

На підставі статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - відмовити повністю.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350) Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29018 , код ЄДРПОУ - 45798761) Третя особа:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Головуючий суддя Є.В. Печений