Решение № 138659909, 31.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-др/754/8/26

Справа №754/1038/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін заяву адвоката Петраковської Світлани Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та службовими особами органу державної влади,

УСТАНОВИВ:

23.09.2025 Деснянським районним судом м. Києва було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було задоволено частково.

Під час судових дебатів, які відбулися 08.09.2025, представниця Позивачів - адвокатка Петраковська С.О. відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України зробила заяву про те, що докази витрат на професійну правничу допомогу, які Позивачі понесли у зв`язку із розглядом справи, будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У позовній заяві представниця позивачів Петраковська С.О. зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 106 000,00 грн.

28.09.2025 представниця Позивачів - адвокатка Петраковська С.О. через систему "Електронний суд" подала заяву про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат і ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , копію якої того ж дня було доставлено до електронних кабінетів відповідачів.

03.10.2025 від представниці Відповідача 3 - Міністерства внутрішніх справ України Віціної О.О. до суду надійшли заперечення на клопотання про стягнення судових витрат, у яких представниця зазначала про неспівмірність та необґрунтованість заявлених витрат на професійну правничу допомогу та просила відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Інші учасники справи не надали свої заперечення

Суд вирішив, що заяву слід задовольнити повністю з таких підстав.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл витрат судом (стаття 141 ЦПК України). Подібний висновок викладено у у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу і сформувала висновок, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (пункт 144 постанови від 26 червня 2024 рок у справі № 686/5757/23; пункт 188 постанови від 22 травня 2024 року у справі № 754/8750/19; пункт 119 постанови 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Також Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц, від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

За висновком Великої Палати Верховного Суду критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 189 постанови від 22 травня 2024 року у справі № 754/8750/19; пункт 145 постанови від 26 червня 2024 рок у справі № 686/5757/23; пункт 179 постанови від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) також зазначено, що:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

142. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

Отже, для того щоб суд визнав судові витрати підлягаючими відшкодуванню, вони повинні відповідати обом критеріям: бути реальними (фактично понесеними) та розумними (пропорційними). Суд, застосовуючи ці критерії, забезпечує справедливий розподіл судових витрат між сторонами і запобігає зловживанням з боку однієї зі сторін.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Представниця Позивачів на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу надала:

06.01.2025 між адвокатом Петраковською С.О. та ОСОБА_1 було укладено договори про надання правничої допомоги № 1.

06.01.2025 між адвокатом Петраковською С.О. та ОСОБА_2 було укладено договори про надання правничої допомоги № 3.

Згідно з додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги № 1 та 3 сторони визначили, вартість правничої допомоги у цивільних провадження про стягнення моральної шкоди в загальному розмір 700 000,00 грн, завданої внаслідок вчинення відносно Клієнта кримінальних правопорушень під час Революції Гідності, та розраховується наступним чином:

-підготовка і участь адвоката в кожному судовому засіданні у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції (прогнозована вартість 26000,00 грн, 13 судових засідань);

-підготовка позовної заяви в цивільному провадженні, відповіді на відзив на позовну заяву, інших заяв по суті справи (прогнозована вартість 40000,00 грн, 20 годин);

-підготовка апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу (прогнозована вартість 20000,00 грн, 10 год)

-підготовка касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу (прогнозована вартість 20000,00 грн, 10 годин);

-підготовка процесуальних документів, адвокатських запитів і т.д. (прогнозована вартість 2500,00 грн, 5 год).

Відповідно до актів приймання-передачі наданої правничої допомоги від 24.09.2025 за договорами № 1,3 від 06.01.2025, що укладені з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були надані такі послуги:

-підготовка та подання позовної заяви в цивільному провадженні, відповіді на відзив на позовну заяву вартість 34 000,00 грн (17 год, вартість за 1 год 2 000,00 грн);

-підготовка і участь адвоката в кожному судовому засіданні у суді першої інстанції 24 000,00 грн (12 судових засідань, за 1 шт 2000,00 грн);

-підготовка та подання заяв та клопотаньз процесуальних та інших питань 2000,00 грн (4 год, за 1 год 500,00 грн).

Загальна вартість наданих послуг складає 60 000,00 грн.

Адвокатом, Петраковською С.О., виставлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 рахунки на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги. Зокрема ОСОБА_2 виставлено рахунок № 02/09 від 24.09.2025 на суму 20 000,00 грн, ОСОБА_1 виставлено рахунок № 01/09 від 24.09.2025 на суму 20 000,00 грн.

26.09.2025 ОСОБА_1 сплатив ФОП Петраковській С.О. суму коштів у розмірі 20 000,00 грн, призначення платежу - надання правничої допомоги № 1 від 06.01.2025 (доказ - платіжна інструкція№ T5E7-EAKE-5B25-CK78 від 26.09.2025).

26.09.2025 ОСОБА_2 сплатив Петраковській С.О. суму коштів у розмірі 20 000,00 грн, призначення платежу - оплата згідно рахунку 02/09 від 24.09.2025 (доказ - платіжна інструкція № 1.327553689.1 від 26.09.2025).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Суд враховує складність справи, її значення для позивачів, характер спірних правовідносин, обсяг підготовлених процесуальних документів, необхідність участі представника у судових засіданнях, а також тривалість розгляду справи. За таких обставин суд доходить висновку, що обсяг виконаної адвокатом роботи та заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю справи, характером наданих послуг, витраченим часом та відповідають критеріям реальності, необхідності й розумності судових витрат.

Позовні вимоги задоволено за рахунок Держави (за рахунок коштів Державного бюджету України), тому Суд вважає за необхідне покласти витрати на професійну правничу допомогу за рахунок коштів Державного бюджету України, з якого стягнуто моральну шкоду.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача з огляду на наступне.

Предметом розгляду у цій справі були вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої Позивачам внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого під час подій Революції Гідності. Спір стосувався суспільних відносин, пов`язаних із захистом прав осіб, які зазнали шкоди внаслідок масових акцій протесту, а позивачі у справі є потерпілими під час цихх подій.

З огляду на характер спірних правовідносин, справа не може вважатися простою чи такою, що не потребувала значного обсягу правничої допомоги.

Підготовка та ведення цієї справи вимагали від представниці Позивачів аналізу значного масиву доказів, матеріалів кримінального провадження, судової практики, практики Європейського суду з прав людини, та належного обґрунтування наявності підстав для покладення цивільно-правової відповідальності на Відповідачів, визначення розміру матеріальної та моральної шкоди та підготовки відповідних процесуальних документів.

Сам по собі факт того, що окремі процесуальні документи могли містити подібні правові доводи або ґрунтуватися на однакових фактичних обставинах, не свідчить про відсутність необхідності їх підготовки та не може бути підставою для відмовити у стягненніі витрат на правничу допомогу. Процесуальні документи складалися з урахуванням предмета спору, доводів іншої сторони.

Керуючись статтями 134, 137, 141, 270 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Петраковської Світлани Олександрівни про ухвалення додаткового рішення, задовольнити повністю.

Стягнення з Держави (за рахунок коштів Державного бюджету України) на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Стягнення з Держави (за рахунок коштів Державного бюджету України) на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО