Решение № 138659691, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/15905/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних і зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» (далі також - позивач, ТОВ «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ», Товариство) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі також - відповідач-1, ГУ ДПС) та Державної податкової служби України (далі також - відповідач-2, ДПС України), у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.03.2025 № 12582037/42827574 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2024 № 2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» від 01.07.2024 № 2;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.03.2025 № 12582040/42827574 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.09.2024 № 2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» від 05.09.2024 № 2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору підряду від 27.06.2024 № DES-270624, укладеного з Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом «ОРСІ» (код за ЄДРПОУ 30403825), Товариство виконувало роботи з влаштування офісних приміщень на об`єкті замовника. За умовами договору замовник сплачує авансові платежі. 01.07.2024 та 05.09.2024 на розрахунковий рахунок позивача надійшли авансові оплати в сумах 371 475,74 грн та 123 825,25 грн відповідно, у зв`язку з чим за правилом першої події (підпункт «а» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України) позивач склав податкові накладні від 01.07.2024 № 2 та від 05.09.2024 № 2 і надіслав їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вказав, що реєстрацію обох податкових накладних зупинено на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, після чого на пропозицію контролюючого органу, а згодом і на його повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, Товариство надало письмові пояснення та копії первинних та інших документів, що підтверджують настання першої події та зміст господарської операції, зокрема договір підряду з додатками, акт виконаних робіт, банківські виписки, документи щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та залучення трудових ресурсів. Попри це відповідач-1 прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних із посиланням на ненадання / часткове надання додаткових пояснень і копій документів та на задіяність підприємства та/або контрагента у проведенні ризикових операцій.

Позивач вважає такі рішення протиправними, оскільки, за його доводами, обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає після кожного отримання авансу незалежно від наявності інших первинних документів; надані ним пояснення та документи були достатніми для реєстрації; витребувані контролюючим органом документи (договори з постачальниками матеріалів, транспортні, розрахункові та дозвільні документи) не є первинними документами за спірною операцією, а приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції на предмет її реальності, оскільки така оцінка можлива лише за результатами податкової перевірки. На підтвердження своєї позиції позивач послався на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 та від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20. Просив позов задовольнити повністю та стягнути на його користь судовий збір.

Ухвалою від 08.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачі - Головне управління ДПС у Львівській області та Державна податкова служба України проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який просили вважати спільною позицією відповідачів. Наполягали на правомірності оскаржуваних рішень, зазначивши, що реєстрацію податкових накладних зупинено у зв`язку з відповідністю позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, після чого контролюючим органом запропоновано, а надалі повідомленнями від 27.02.2025 витребувано додаткові пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкових накладних. На переконання відповідачів, саме платник податку, обізнаний зі змістом господарської операції, має визначити та подати документи, достатні для підтвердження реальності операції, а обов`язок довести таку реальність належними первинними документами покладено на позивача.

Відповідачі зазначили, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень слугувало ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень і копій документів, зокрема ненадання договорів з постачальниками матеріалів, транспортних та розрахункових документів на придбання матеріалів, дозвільних документів на проведення робіт, а також відсутність інформації щодо наявності інструментів та обладнання для виконання робіт. Послалися на те, що саме ігнорування платником податків пропозиції контролюючого органу, викладеної в повідомленні, є самостійною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, а також на судову практику, зокрема постанови Верховного Суду від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23, від 31.03.2025 у справі № 140/20330/23, від 13.02.2024 у справі № 240/5563/23 та від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23.

Стосовно вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні відповідачі зазначили, що реєстрація податкових накладних належить до дискреційних повноважень контролюючого органу, а тому зобов`язання зареєструвати накладні є передчасним і належним способом захисту, на їх думку, є зобов`язання повторно розглянути питання про реєстрацію. Просили в задоволенні позову відмовити повністю, а також заперечили щодо співмірності та доведеності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» (код за ЄДРПОУ 42827574) є юридичною особою, зареєстрованою в установленому порядку, та перебуває на обліку як платник податку на додану вартість.

27.06.2024 між Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом «ОРСІ» (код за ЄДРПОУ 30403825, замовник) та ТОВ «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» (підрядник) укладено договір підряду № DES-270624 про виконання робіт із влаштування офісних приміщень у секції 2, поверх 2, та за необхідності - монтажу обладнання та/або матеріалів замовника на об`єкті замовника: громадський будинок (офісний центр) корпус № 33 літ. «Х-3» за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14. Договірною ціною визначено загальну вартість робіт у розмірі 495 301,00 грн з ПДВ. Умовами договору передбачено сплату замовником авансових платежів.

01.07.2024 замовник сплатив на користь позивача авансову оплату в сумі 371 475,74 грн з ПДВ, а 05.09.2024 - авансову оплату в сумі 123 825,25 грн з ПДВ. За правилом першої події (підпункт «а» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України) позивачем складено податкові накладні від 01.07.2024 № 2 та від 05.09.2024 № 2, які надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.07.2024 та 27.09.2024 відповідно.

Згідно з отриманими квитанціями реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, з тих мотивів, що податкові накладні складено та подано платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Платнику запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На виконання зазначеної пропозиції позивач подав контролюючому органу письмові пояснення та копії документів. У подальшому повідомленнями від 27.02.2025 № 12557606/42827574 та № 12557607/42827574 контролюючий орган повідомив позивача про необхідність надання додаткових пояснень та/або копій документів, а саме первинних документів щодо постачання, придбання товарів, послуг та розрахункових документів і/або банківських виписок з особових рахунків.

У відповідь на зазначені повідомлення позивач надав контролюючому органу додаткові письмові пояснення, у яких виклав зміст та підстави господарської операції, а також копії документів, зокрема: договір підряду № DES-270624 від 27.06.2024 з додатками, акт виконаних робіт № 1-DES-270624 від 16.12.2024, банківські виписки від 01.07.2024 та від 05.09.2024, оборотно-сальдові відомості за рахунками 361 та 6811, договір оренди, штатний розпис і відомості нарахування заробітної плати за липень - вересень 2024 року, акт із залученим субпідрядником (ФОП), а також видаткові накладні щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у низки постачальників. Факт отримання позивачем повідомлень та факт подання ним зазначених пояснень і документів підтверджуються матеріалами справи.

За результатами розгляду поданих матеріалів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 04.03.2025 № 12582037/42827574 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.07.2024 № 2 та рішення від 04.03.2025 № 12582040/42827574 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.09.2024 № 2. Підставою прийняття цих рішень зазначено ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, а в додатковій інформації вказано, що не надано договорів з постачальниками матеріалів, транспортних документів на придбання матеріалів, розрахункових документів на придбання матеріалів, дозвільних документів на проведення робіт, відсутня інформація щодо наявності інструментів та обладнання для виконання робіт, а також що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу пропорційності та вимоги щодо обґрунтованості й вмотивованості акта індивідуальної дії.

Правовідносини, що виникають у зв`язку зі складенням та реєстрацією податкових накладних, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) та прийнятими на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165). Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію, з розрахованим показником за кожним критерієм, а також пропозиція щодо надання платником податку пояснень і копій документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520). За змістом Порядку № 520, у разі якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків унаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації, комісія регіонального рівня дійде висновку про їх недостатність, вона направляє платнику податків повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати; невиконання платником податків вимог такого повідомлення є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням у світлі наведених вимог, суд виходить із такого.

Верховний Суд у своїй практиці послідовно наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені копіями документів, складеними з порушенням законодавства, і за своїм змістом не повинно підміняти проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника на предмет їх реальності, а має аналізувати подані документи лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями (постанова Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24).

Верховний Суд також сформував правову позицію, згідно з якою можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, а використання загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників за критерієм є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком; невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності (постанова Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 400/802/24).

Крім того, у разі встановлення наявності недоліків (дефектів) у документах, наданих платником податків з метою реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган у рішенні повинен зазначити, які саме документи містять такі недоліки та в чому вони полягають; при цьому недоліки мають бути такими, що в силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричиняють втрату документами юридичної сили.

Із наведеного випливає, що, реалізуючи повноваження з контролю за реєстрацією податкових накладних та приймаючи рішення про відмову в їх реєстрації, контролюючий орган зобов`язаний не лише послатися на нормативно-правові акти, а й у межах моніторингу за зовнішніми (формальними) ознаками встановити, яких саме документів або пояснень бракує для реєстрації, зазначивши їх конкретний перелік у квитанції чи повідомленні, та обґрунтувати, у чому полягає невідповідність поданих платником документів вимогам законодавства. Обов`язок доведення правомірності свого рішення покладено на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Оцінюючи оскаржувані рішення з огляду на наведене, суд установив таке.

Спірні податкові накладні складено позивачем за правилом першої події у зв`язку з отриманням 01.07.2024 та 05.09.2024 авансових оплат за договором підряду № DES-270624 від 27.06.2024. Обов`язок платника податків скласти податкову накладну на реєстрацію виникає після кожного отримання коштів як попередньої оплати (авансу) незалежно від наявності інших первинних документів, що узгоджується з підпунктом «а» пункту 187.1 статті 187 та пунктом 201.7 статті 201 ПК України і відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 та від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20. Настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника скласти та зареєструвати податкові накладні (зарахування авансових коштів на рахунок позивача), відповідачами не заперечується та підтверджується наявними у справі банківськими виписками.

Матеріалами справи підтверджується, що на пропозицію контролюючого органу, викладену у квитанціях про зупинення реєстрації, а надалі й на повідомлення від 27.02.2025 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, позивач подав контролюючому органу письмові та додаткові пояснення разом із копіями документів, які розкривають зміст господарської операції та підтверджують настання першої події, зокрема договір підряду з додатками, акт виконаних робіт, банківські виписки про надходження авансових коштів, оборотно-сальдові відомості, документи щодо трудових ресурсів та придбання товарно-матеріальних цінностей. За таких обставин доводи відповідачів про те, що позивач не скористався правом на подання додаткових пояснень і документів за наслідками отримання повідомлень та проігнорував пропозицію контролюючого органу, спростовуються матеріалами справи і не відповідають фактичним обставинам, а тому судом відхиляються.

Посилання відповідачів на постанови Верховного Суду від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23, від 31.03.2025 у справі № 140/20330/23, від 13.02.2024 у справі № 240/5563/23 та від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23 не можуть бути покладені в основу рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки у наведених справах підставою для відмови в реєстрації податкових накладних слугувало саме неподання платником податків додаткових пояснень і документів на конкретизоване повідомлення контролюючого органу або непідтвердження ним настання події, що обумовила складення відповідного документа. Натомість у цій справі позивач надав пояснення та документи як на пропозицію у квитанціях, так і на повідомлення від 27.02.2025, а настання першої події (отримання авансів) підтверджено. Отже, фактичні обставини цієї справи є відмінними від обставин справ, на які посилаються відповідачі, а тому наведена ними практика до спірних правовідносин не застосовна.

Дослідивши зміст оскаржуваних рішень, суд установив, що підставою відмови в реєстрації податкових накладних зазначено ненадання / часткове надання додаткових пояснень і копій документів, а в додатковій інформації - ненадання договорів з постачальниками матеріалів, транспортних та розрахункових документів на придбання матеріалів, дозвільних документів на проведення робіт і відсутність інформації про наявність інструментів та обладнання для виконання робіт, а також задіяність підприємства та/або контрагента у проведенні ризикових операцій. Разом із тим оскаржувані рішення не містять зазначення того, які саме з поданих позивачем документів складено чи оформлено з порушенням законодавства та в чому полягають такі порушення, а так само не наводять обґрунтування, у який спосіб відсутність витребуваних відповідачем документів впливає на можливість реєстрації податкових накладних, складених за фактом отримання авансу.

Суд зважає на те, що витребувані контролюючим органом договори з постачальниками матеріалів, транспортні та розрахункові документи на придбання матеріалів, дозвільні документи на проведення робіт, а також відомості про наявність інструментів та обладнання стосуються не стільки підтвердження настання першої події (отримання авансу) за спірною операцією, скільки перевірки реальності господарської операції в цілому та ресурсної спроможності позивача. Проте, як зазначено вище, під час моніторингу податкових накладних та вирішення питання про їх реєстрацію контролюючий орган не наділений повноваженнями здійснювати повний аналіз господарської операції на предмет її реальності, оскільки такий аналіз є предметом податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначені ПК України. Досліджуючи подані документи виключно за зовнішніми (формальними) ознаками, відповідач-1 не встановив і в оскаржуваних рішеннях не навів жодних дефектів форми, змісту чи походження поданих позивачем документів, які б у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спричиняли втрату ними юридичної сили.

Стосовно зазначення в оскаржуваних рішеннях на задіяність підприємства та/або контрагента у проведенні ризикових операцій суд враховує, що таке формулювання має загальний характер і не супроводжується наведенням конкретних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям його статутної діяльності, їх фіктивність або спрямованість на одержання необґрунтованої податкової вигоди. Саме лише посилання на ризиковість без конкретизації відповідних обставин не може вважатися належним обґрунтуванням акта індивідуальної дії у розумінні наведених вимог законодавства та практики Верховного Суду.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач-1, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення, не довів належними та допустимими доказами наявності передбачених законом підстав для відмови в реєстрації спірних податкових накладних, а оскаржувані рішення від 04.03.2025 № 12582037/42827574 та № 12582040/42827574 не відповідають критеріям обґрунтованості й вмотивованості, встановленим частиною другою статті 2 КАС України. За таких обставин ці рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. За змістом частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі визначені законом умови і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про її реєстрацію; при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні, або день набрання ним законної сили.

Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що реєстрація податкових накладних є винятково дискреційним повноваженням, а зобов`язання її здійснити становить втручання у дискрецію контролюючого органу. За обставин, коли підстави для зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних не знайшли підтвердження, а обов`язок платника скласти й подати накладні на реєстрацію за фактом отримання авансу є встановленим, прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не передбачає права контролюючого органу діяти на власний розсуд. Тому належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є саме зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію, а не зобов`язання повторно розглянути це питання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних - протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з одночасним зобов`язанням Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04) зазначив, що національні суди мають викладати мотиви, на яких ґрунтуються їхні рішення, однак ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може бути різним залежно від характеру рішення і має визначатися з урахуванням обставин справи. Суд, вирішуючи спір, надав відповідь на ті доводи учасників справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; решта доводів не спростовує наведених судом висновків.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З огляду на задоволення позову сплачений позивачем судовий збір у сумі 6056,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 - Головного управління ДПС у Львівській області.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 74, 77, 90, 139, 241-246, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.03.2025 № 12582037/42827574 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» від 01.07.2024 № 2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.03.2025 № 12582040/42827574 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» від 05.09.2024 № 2.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код за ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» (код за ЄДРПОУ 42827574) від 01.07.2024 № 2 датою її подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код за ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» (код за ЄДРПОУ 42827574) від 05.09.2024 № 2 датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ГЛОБАЛ БИЛДІНГ» (код за ЄДРПОУ 42827574) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код за ЄДРПОУ 43968090) судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна