Постановление суда № 138658922, 30.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

30 липня 2026 року м. Київ 640/24907/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в м. Києві заяву представника позивача, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просила суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування пенсії державного службовця ОСОБА_1 на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» №37-230ХІІ з 13 травня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду в м.Києві від 25.03.2020 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлені листами від 15 серпня 2019 року №183873/02 та від 26 вересня 2019 року №212278/02/З-11851, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 травня 2019 року з урахуванням висновків суду.

В решті позовні вимоги залишено без задоволення.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 382,40 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року без змін.

16.10.2020 Окружним адміністративним судом в м.Києві видано виконавчі листи по справі №640/2490/19.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить:

- постановити окрему ухвалу, якою визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчинені на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2020 у справі №640/24907/19, які полягають у не врахуванні при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 13.05.2019 довідок Державної фіскальної служби України при розгляді заяви від 11.05.2019 №179 та від 11.05.2019 №180 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2020 у справі №640/24907/19;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 травня 2019 року з урахуванням заробітку, зазначеного у довідках Державної фіскальної служби України від 11.05.2019 №179 та від 11.05.2019 №180.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача у заяві вказує, що станом на день звернення із вказаною заявою рішення Окружного адміністративного суду в м.Києві від 25.03.2020 у справі №640/24907/19 відповідач не виконав. Вказує, що листом від 21.09.2023 №35331-36983/3-03/8-2800/23 Головного управління Пенсійного фонду Украхни в м.Києві повідомив, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2020 у справі №640/24907/19 ГУ ПФУ в м. Києві призначило пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням заробітної плати, визначеної на підставі довідок, виданих Державною фіскальною службою України. При виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2020 у справі №640/24907/19 ГУ ПФУ в м. Києві не врахувало, що при розгляді справи питання визначення заробітної плати судом не досліджувалось. Врахування заробітної плати відповідно до довідок Державної фіскальної служби України при виконанні рішення суду від 25.03.2020 виходить за межі покладених судом зобов`язань.

Представник позивача наголошує, що позивач не відмовляється від пенсії згідно до Закону України «Про державну службу», а просить здійснити перерахунок пенсійного забезпечення згідно Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.05.2019 №179 та від 11.05.2019 №180. Отже, органи Пенсійного фонду України безпідставно не призначають позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративна справа була передана для розгляду судді Василенко Г.Ю.

Розглянувши заяву представника позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії на виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із зазначеного вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановлені судовим рішенням.

Згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Крім того, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Водночас, судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 у справі №К/800/40668/15.

Згідно з частиною 2 статті 383 КАС України у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду такій заяві зазначаються:1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Також, відповідно до частиною 4 статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.

Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Слід зазначити, що відповідно до положень пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання (пункт 7) та інформацію про хід виконавчого провадження (пункт 8).

Крім того, суд звертає увагу представника позивача на те, що у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 висловлено позицію про те, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Отже, при розгляді заяв в порядку ст.383 КАС України суд повинен з`ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача пов`язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.

Як зазначалось вище, рішенням Окружного адміністративного суду в м.Києві від 25.03.2020 у справі №640/24907/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020, зокрема:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ;

- визнати протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлені листами від 15 серпня 2019 року №183873/02 та від 26 вересня 2019 року №212278/02/З-11851, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 травня 2019 року з урахуванням висновків суду.

У свою чергу, у заяві, поданій у порядку ст. 383 КАС України, представник позивача просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчинені на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2020 у справі №640/24907/19, які полягають у не врахуванні при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 13.05.2019 довідок Державної фіскальної служби України при розгляді заяви від 11.05.2019 №179 та від 11.05.2019 №180 та зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 травня 2019 року з урахуванням заробітку, зазначеного у довідках Державної фіскальної служби України від 11.05.2019 №179 та від 11.05.2019 №180.

Представник позивача в своїй заяві наголошує, що позивач не відмовляється від пенсії згідно до Закону України «Про державну службу», а просить здійснити перерахунок пенсійного забезпечення згідно Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. На його думку, органи Пенсійного фонду України безпідставно не призначають позивачу пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.05.2019 №179 та від 11.05.2019 №180.

Так, до заяви позивачем додано лист Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 21.09.2023 №35331-36983/3-03/8-2800/23, в якому повідомлено позивача про те, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2020 у справі №640/24907/19 ГУ ПФУ в м. Києві призначило пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням заробітної плати, визначеної на підставі довідок, виданих Державною фіскальною службою України. При виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2020 у справі №640/24907/19 ГУ ПФУ в м. Києві не врахувало, що при розгляді справи питання визначення заробітної плати судом не досліджувалось. Врахування заробітної плати відповідно до довідок Державної фіскальної служби України при виконанні рішення суду від 25.03.2020 виходить за межі покладених судом зобов`язань.

При цьому суд наголошує, що в рамках адміністративної справи №640/24907/19 право на здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідок про складові заробітної плати від 26.03.2025 №21-03 та від 26.03.2025 №22-03 судом не вирішувалось.

Відповідно позивач має право звернутися до органу пенсійного фонду за місцем проживання із заявою про перерахунок пенсії позивача із врахуванням довідок про складові заробітної плати від 11.05.2019 №179 та від 11.05.2019 №180. І в разі відмови у здійсненні такого перерахунку уповноваженим органом, визначеним в порядку екстериторіальності, позивач може звернутися до суду із відповідним новим позовом.

Суд зауважує, що незгода позивача з нарахуванням та виплатою пенсії на виконання рішення суду без урахування довідок про складові заробітної плати від 11.05.2019 №179 та від 11.05.2019 №180 свідчить про виникнення нових спірних правовідносин, відмінних від спору, який вирішений судом в межах цієї справи, що не позбавляє заявника права на звернення до суду із позовною заявою в загальному порядку.

За таких обставин, викладена заявником незгода з діями пенсійного органу може слугувати підставою для подання нового позову та розгляду таких спірних правовідносин в іншому провадженні.

Керуючись ст.ст. 44, 166, 167, 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву представника позивача про зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії на виконання судового рішення в адміністративній справі №640/24907/19, подану у порядку ст. 383 КАС України, - повернути без розгляду.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.

Суддя Василенко Г.Ю.