Решение № 138658160, 31.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокуСправа №160/32118/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеси О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ: 44118658) №0526742407 від 23.09.2025 року;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ: 44118658), №0526752407 від 23.09.2025 року, яким за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано пеню у сумі 8 000, 00 грн.

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що 03 жовтня 2025 року позивачем було отримано лист, з якого вона дізналась, що на підставі акта перевірки від 20.08.2025 року №3629/04-36-24-07/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Дніпропетровській області було встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону України "Про валюту та валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIII, у результаті чого їй було нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 696 873, 56 грн, що підтверджується податковим повідомленням - рішенням №0526742407 від 23.09.2025 року. Також податковим повідомленням - рішенням №0526752407 від 23.09.2025 року відповідачем було нараховано пеню у розмірі 8 000, 00 грн. Наголошувала на тому, що нарахування штрафних санкцій відбулося у результаті порушення при виконанні умов зовнішньоекономічного Контракту від 15.11.2022 №53486 укладеного з ТОВ "САС-Груп", Республіка Вірменія, проте зазначений відповідачем зовнішньоекономічний Контракт між ТОВ "САС-Груп" та ФОП ОСОБА_1 не укладався. Підпис позивача на вищезазначеному Контракті є підробленим. Жодних товарів на виконання цього Контракту через митну службу позивач не переправляла. Жодних валютних операцій щодо виконання вказаного Контракту не здійснювалося. Дані обставини свідчать про наявність ознак, передбачених ч.ч. 1, 4 статті 358 Кримінального кодексу України, про що 29 жовтня 2025 року позивач повідомила до відділу поліції. Також зауважила, що на підтвердження відсутності фактичного виконання зовнішньоекономічного Контракту від 15.11.2022 №53486 позивачем будуть надані додаткові докази. Зауважила, що умовою застосування заходів валютного контролю на підставі ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» є здійснення резидентом України операції імпорту, тобто наявності між резидентом України та особою нерезидентом відповідних договірних відносин, за якими здійснюється поставка (купівля-продаж). У даному випадку зовнішньоекономічний контракт від 15.11.2022 №53486 є підробленим та не укладався позивачем. Підпис позивача на вказаному контракті не належить їй, що підтверджується наявністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, про що подано відповідну заяву до органів Національної поліції. За відсутності волевиявлення позивача на укладення договору, такий договір не може вважатися укладеним відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України. Оскільки позивач не виявляла волі на укладення контракту, не погоджувала його умови та не підписувала даний документ, відсутні договірні відносини між позивачем та ТОВ "САС-Груп", за якими могла б здійснюватися поставка (купівля-продаж) товарів. З огляду на викладене, позивач вважає, що відсутні підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та застосування до неї штрафу та пені, оскільки: не виникла операція з імпорту товарів внаслідок того, що позивач не укладала контракт і не здійснювала жодних дій на його виконання; не застосовуються вимоги щодо граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів у разі відсутності договірних відносин та за умови, що контракт є підробленим; відсутня правова підстава для притягнення до відповідальності, оскільки позивач не вчиняла дій, які могли б кваліфікуватися як порушення валютного законодавства. Також у позові зазначено, що у зв`язку з розглядом справи, позивачем попередньо понесено витрати на професійну правничу допомогу адвоката, розмір якої складає - 5 000, 00 грн. У разі понесення додаткових судових витрат, позивачем буде подано відповідне клопотання про збільшення розміру понесених судових витрат.

Ухвалою суду від 11.11.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

27.11.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив по справі, в якому він з викладеними у позовній заяві доводами не погоджується, вважає, що податкові повідомлення-рішення від 23.09.2025 № 0526742407 та № 0526752407 є правомірним та не підлягають скасуванню та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що ГУ ДПС отримано податкову інформацію - листи ДПС України про отримання інформації від Національного банку України щодо виявлених фактів порушень фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486, укладеного з ТОВ «САС-Груп» (Республіка Вірменія). На податкову адресу ФОП ОСОБА_1 відповідачем направлено запит рекомендованим листом про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо фактів порушень норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 №53486, у порядку визначеному статтею 42 Кодексу, яке було повернуто відправнику з позначкою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Позивачем на запити ГУ ДПС не надано інформацію та документи, пов`язані з предметом перевірки, тому за неподання ФОП ОСОБА_1 документів на запит ГУ ДПС від 11.09.2023 № 60391/6/04-36-24-06-09, передбачених статтею 73 Кодексу, відповідно до п.121.2 ст.121 Кодексу до платника податків застосовано штрафну санкцію в розмірі 8 000,0 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2025 №0526752407. Перевіркою дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486, укладеного позивачем з ТОВ «САС-Груп», за період з 15.11.2022 по 11.08.2025, встановлено наступне. ФОП ОСОБА_1 на виконання контракту від 15.11.2022 №53486, укладеного з ТОВ «САС-Груп», інвойсу № АМ02/2022 від 23.11.2022, специфікації від 15.11.2022 № 01, відвантажено на адресу Покупця товар (взуття в асортименті) на загальну суму, 19 056,61 доларів США, що підтверджено МД 22UA110150014216U0 від 09.12.2022. За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення ч. 2 ст.13 Закону № 2473 при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486, в частині не надходження валютної виручки в сумі 19 056,61 Доларів США. На підстав викладеного прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2025 №0526742407 про нарахування пені у сумі 696 873,56 грн. за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованим, складеними на підставі та відповідно до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування. Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначило, що діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Розглянувши надані документи на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, відповідач вважає, що наведені витрати у розмірі 5 000, 00 грн. підлягають зменшенню, у зв`язку з їх не співмірністю, оскільки предмет позову у даній справі не є складним.

07.02.2026 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується з доводами відповідача та просить врахувати аргументи та докази наведені у відповіді на відзив при вирішенні справи. Відповідь на відзив обґрунтована тим, що позивачем з ТОВ "САС-Груп", Республіка Вірменія, не укладався зовнішньоекономічний Контракт від 15.11.2022 № 53486 та не здійснювались операції, що стали причиною нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та винесення ППР. З відповіді на адвокатський запит, яка була надана Дніпровською митницею Державної митної служби України було встановлено, що митне оформлення товару, вивезеного з митної території України за контрактом №53486 від 15.11.2022 р., здійснено шляхом електронного декларування з наданням електронних документів, заявленого до митного оформлення підприємством декларантом - ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" (код ЄДРПОУ 38837471). У відповіді на адвокатський запит, яка була надана ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" зазначено, що товариством на підставі договору про надання послуг митного брокера №552 від 01.12.2022 р., здійснювалось митне оформлення експортної операції від імені позивача за митною декларацією №22UA110150014216U0 від 09.12.2022 р. на суму інвойсу 19 056,61 доларів США. Водночас декларантом повідомлено, що декларування здійснювалось на підставі документів наданих в електронному вигляді через електронну пошту, а оригінали документів у декларанта відсутні оскільки не передбачені для надання Державній митній службі України. Позивач наголошував на тому, що ним не укладався договір про надання послуг митного брокера №552 від 01.12.2022 р. з ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" та ним не здійснювався експорт товарів в Республіка Вірменія на адресу ТОВ "САС-Груп" в 2022 році та йому невідомо про митні операції здійснені ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" від його імені. Також позивач звертає увагу на те, що ним не здійснювались операції, спрямовані не досягнення мети з експорту товару, зокрема не здійснювалась оплата послуг перевізника, послуг декларанта - ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР", який нібито надавав послуги з митного оформлення товарів, не здійснювались інші платежі спрямовані на реальне виконання зобов`язань направлених на експорт товарів, що підтверджується випискою з рахунку за період 09.12.2022 - 20.06.2023. Товар, який нібито був експортований фактично знаходиться на складі зберігання позивача, що підтверджується інвентаризаційними описами на 20.06.2022 р. та на 20.06.2023 р. Ця обставина також підтверджується Оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за період 09.12.2022 - 20.06.2023, яка підтверджує відсутність господарських операцій, які б були аналогічними тим, що було встановлено відповідачем при перевірці. З огляду на зазначене, результати перевірки відповідача складені на підставі невідомих позивачу операцій та документів, в здійсненні і оформленні яких сам позивач не приймав участь. Вказані правочини, на виконання яких оформлено експорт, що став підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, а саме договір про надання послуг митного брокера №552 від 09.12.2022 р., з ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" та зовнішньоекономічний контракт № 53486 від 15.11.2022 р., з ТОВ "САС-Груп" (Республіка Вірменія), не мають ключових умов чинності правочину - волевиявлення позивача у вираженні підпису на вказаних правочинах та спрямованість на реальне настання правових наслідків. Також не можна вважати зовнішньоекономічний контракт укладеним з огляду на відсутність досягнення домовленості щодо усіх істотних умов договору, зокрема зважаючи на те що за результатами вказаних операцій не відбулось змін у стані позивача, тобто товар залишився у розпорядженні позивача, грошові кошти отримані не були, отже цей правочин не спрямований на встановлення, зміну або припинення взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності. Враховуючи зазначене, договір про надання послуг митного брокера №552 від 09.12.2022 р., з ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" та зовнішньоекономічний контракт № 53486 від 15.11.2022 р., з ТОВ "САС Груп" (Республіка Вірменія) вважаються неукладеними позивачем, а результати перевірки базуються на документах, які позивачем не укладались. Підсумовуючи зазначене, у відповіді на відзив зазначено, що відповідач зробив висновки за результатами операцій та на підстав документів до яких позивач не має відношення, отже винесені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представником позивача було подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №160/32118/25 ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" (код ЄДРПОУ 38837471) та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про продовження строку на подання відповіді на відзив у справі №160/32118/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про продовження строку на подання відповіді на відзив у справі №160/32118/25 задоволено. Суд постановив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання було призначено на 02.02.2026 року об 13:30.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року провадження у справі було зупинено до 02.03.2026 року, наступне підготовче засідання призначено на 02.03.2026 року о 13:30.

Представником позивача було подано клопотання про витребування оригіналів доказів та призначення почеркознавчої експертизи у справі №160/32118/25.

Представником відповідача до суду подані заперечення на клопотання про витребування оригіналів доказів та призначення почеркознавчої експертизи у справі №160/32118/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року поновлено провадження по справі №160/32118/25, розгляд клопотань сторін вирішено здійснювати в письмовому провадженні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року у задоволенні клопотання представника позивача про витребування оригіналів доказів та призначення почеркознавчої експертизи у справі №160/32118/25 було відмовлено.

Також, ухвалою суду від 03.03.2026 року клопотання представника позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №160/32118/25 задоволено, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №160/32118/25 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" (код ЄДРПОУ 38837471; адреса: 49055, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Титова, будинок 6). Встановлено третій особі - ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" строк для подання письмових пояснень протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються письмові пояснення та документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих на нього доказів позивачу та відповідачу. Витребувано у ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" належним чином засвідчені копії усіх документів, що стосуються митного оформлення товару, на підставі договору про надання послуг митного брокера №552 від 01.12.2022 р., вивезеного з митної території України за зовнішньоекономічним Контрактом від 15.11.2022 №53486.

Цією ж ухвалою продовжено термін підготовчого провадження строком на 1 місяць. Зупинено провадження у справі №160/32118/25 до 06.04.2026 року. Наступне підготовче засідання призначено на 06.04.2026 року о 13 год. 30 хв.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року вдруге витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" (далі - третя особа, ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР") належним чином засвідчені копії усіх документів, що стосуються митного оформлення товару, на підставі договору про надання послуг митного брокера №552 від 01.12.2022 р., вивезеного з митної території України за зовнішньоекономічним Контрактом від 15.11.2022 №53486. Продовжено строк зупинення провадження у справі до 30.04.2026 року. Наступне підготовче засідання призначено на 30.04.2026 року о 14:00 год.

22.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача, в якому він просив витребувати у ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" оригінал договору про надання послуг митного брокера №552 від 01.12.2022 року, укладений ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР", призначити у справі №160/32118/25 почеркознавчу експертизу щодо підпису ФОП ОСОБА_1 у зазначеному договорі.

24.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача, в якому відповідач проти проведення почеркознавчої експертизи заперечує, у задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи у справі №160/32118/25 просить відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 року поновлено провадження по справі №160/32118/25.

Також, ухвалою суду від 30.04.2026 року втретє витребувано від ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" належним чином засвідчені копії усіх документів, що стосуються митного оформлення товару, на підставі договору про надання послуг митного брокера №552 від 01.12.2022 р., вивезеного з митної території України за зовнішньоекономічним Контрактом від 15.11.2022 №53486. Зупинено провадження у справі до 21.05.2026 року. Наступне підготовче засідання призначено на 21.05.2026 року о 10 год. 30 хв.

05.05.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" надійшло клопотання про виконання ухвали суду та подання витребуваних доказів. У клопотанні повідомлено, що частина документів, витребуваних судом відсутня, у зв`язку із закінченням встановленого законодавством строку зберігання. У клопотанні також зазначено, що ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" діяло виключено як митний брокер на підставі документів, наданих клієнтом. Товариство не є стороною зовнішньоекономічного контракту №53486 від 15.11.2022 року та не має у своєму розпорядженні його оригіналів. Перевірка фактичного здійснення господарських операцій та розрахунків між сторонами контракту не входить до функції митного брокера.

11.05.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що дослідивши скановану копію договору №552 від 01.12.2022 на декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, який позивач не укладала та не підписувала з ТОВ «ЕКСПЕРТ-ДНЕПР», було встановлено наступне: У розділі 2.3 Договору на Довірителя - ФОП ОСОБА_1 покладаються певні зобов`язання, а саме: Згідно до п.2.3.1 Договору - своєчасно, тобто до надходження товарів, транспортних засобів та інших предметів в пункт митного оформлення, надати Повіреному (ТОВ «ЕКСПЕРТ-ДНЕПР») відомості в письмовій формі, завірені печаткою та інші документи, необхідні для здійснення митного контролю. Позивач жодних відомостей повіреному у письмовій формі за вищевказаним Договором не надавала. Тобто, з вищенаведеного пункту Договору вбачається, що для виконання умов Договору позивач повинна була надати повіреному саме оригінал зовнішньоекономічного контракту і цей документ повинен бути у наявності у ТОВ «ЕКСПЕРТ-ДНЕПР» у зв`язку із виконанням умов Договору, але такий зовнішньоекономічний контракт позивач не надавала повіреному ані в оригіналі, ані в копії, оскільки не укладала та не підписувала такий документ. Як зазначає ТОВ «ЕКСПЕРТ-ДНЕПР» - оригінал зовнішньоекономічного контракту у товариства відсутній. Це також стосується і комерційного інвойсу та сертифікатів походження, які позивач не надавала ТОВ «ЕКСПЕРТ-ДНЕПР», оскільки комерційний інвойс не складала та не підписувала, як і Договір, так і Зовнішньоекономічний контракт, які є фіктивними і фактично саме ці документи стали підставою винесення відповідачем податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються. Послуги митного брокера позивач не сплачувала інших логістичних розходів не несла, транспортних та жодного акту здачі/прийомки виконаних робіт (наданих послуг) з митним брокером не підписувала. Тобто, позивач не здійснювала зовнішньоекономічної діяльності за зазначеним вище зовнішньоекономічним Контрактом, не отримувала та не повинна була отримати будь яких валютних надходжень за контрактом, і виходячи із вказаного не повинна нести будь-яку відповідальність за невиконання невстановленими особами, які незаконно використали дані її ФОП, які знаходяться у відкритому доступі, валютного законодавства. Це вказує на незаконну природу походження ППР, які відповідач склав та направив позивачу. Підсумовуючи викладене зазначила, що саме через всі вищевказані обставини позивач наполягає на призначенні та проведенні почеркознавчої експертизи у справі, що може встановити факт не укладання та не підписання Договору №552, що у свою чергу вказуватиме на непричетність позивача до цього Договору та зовнішньоекономічного Контракту, відсутність будь яких обов`язків щодо зарахування валютних доходів на спеціальні рахунки, оскільки такі доходи у валюті позивач не отримувала та не повинна була отримувати, що говорить про безпідставність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

14.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача, в яких відповідач просив відмовити позивачу у клопотанні щодо призначення почеркознавчої експертизи у справі №160/32118/25 та ухвалити рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Заперечення обґрунтовані тим, що позивачем до суду не надано доказів щодо встановлення фіктивності договору від 01.12.2022 № 552. Крім того, відповідач звертає увагу, що ТОВ «ЕКСПЕРТ-ДНЕПР», на виконання ухвали суду, долучено до справи, серед інших документів, фото даних паспорта та ідентифікаційного номеру ФОП ОСОБА_1 . Разом з тим, у додаткових поясненнях позивача відсутня інформація щодо обставин потрапляння вказаних особистих документів ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «ЕКСПЕРТ-ДНЕПР». ГУ ДПС не погоджується з доводами, викладеними представником позивача у додаткових поясненнях щодо призначення почеркознавчої експертизи, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству. Зауважив, що у додаткових поясненнях представника позивача від 11.05.2026 у справі № 160/32118/25 не дотримано необхідних умов для призначення експертизи, а саме не зазначено про неможливість доведення обставин справи в інший спосіб без призначення експертизи в межах розгляду адміністративної справи, не обґрунтовано дійсну неможливість заміни висновку експерта іншими способами доказування. Крім того, представник позивача вказує про відсутність оригіналу договору від 01.12.2022 № 552 для проведення почеркознавчих досліджень підписів на ньому. При цьому для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. З огляду на наведене, ГУ ДПС вважає, що позивачем не було належним чином обґрунтовано та доведено дійсну необхідність проведення економічної експертизи в межах адміністративної справи № 160/32118/25. З огляду на викладене відповідача просить, врахувати заперечення ГУ ДПС на додаткові пояснення ФОП ОСОБА_1 у справі 160/32118/25, відмовити ФОП ОСОБА_1 у клопотанні щодо призначення та проведення почеркознавчої експертизи у справі 160/32118/25 та ухвалити рішення суду, яким у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

20.05.2026 року до суду від ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 30.04.2026 року разом з оригіналом договору №552 від 01.12.2022 року наданим суду для огляду. Також третя особа повідомила суд, що інших оригіналів документів, витребуваних ухвалою суду, а саме оригіналу зовнішньоекономічного контракту №53486 від 15.11.2022 року та оригіналів товаросупровідних документів у ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" немає і ніколи не було, оскільки митне оформлення товарів здійснювалось шляхом електронного декларування на підставі електронних копій документів, наданих замовником послуг митного брокера, що відповідає вимогам чинного законодавства України та практиці електронного декларування. Також повідомлено, що строк зберігання документів, пов`язаних з митним оформленням, передбачених Митним кодексом України, страновить 1095 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 року поновлено провадження по справі №160/32118/25.

Також, ухвалою суду від 21.05.2026 року провадження в адміністративній справі №160/32118/25 зупинено до 11 червня 2026 року. Наступне підготовче засідання призначено на 11 червня 2026 року о 13 год. 30 хв.

29.05.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі, разом з яким надано акт виконаних робіт, складений в рамках виконання договору №552 від 01.12.2022 року. Також третьою особою надано клопотання про здійснення подальшого розгляду справи за відсутності представника ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" на підставі наявних у матеріалах справи документів та письмових пояснень. Повідомлено суд, що письмові пояснення та наявні у товариства документи по справі подані до суду у повному обсязі.

01.06.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначив наступне. Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові 24.04.2023 у справі № 560/2210/19, платник податків, який не згоден із відповідністю одержаної податковим органом інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов`язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу в ході перевірки або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб`єкта владних повноважень. Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про відсутність встановлених порушень. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Факт відвантаження ФОП ОСОБА_1 товару (взуття в асортименті) на загальну суму 19 056,61 доларів США на адресу покупця-нерезидента підтверджено належним чином оформленою МД 22UA110150014216U0 від 09.12.2022 відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486, укладеного з ТОВ «САС Груп», інвойсом № АМ02/2022 від 23.11.2022, специфікацією від 15.11.2022 № 01. Позивачем не спростовано інформацію Національного банку України, що надійшла до контролюючого органу, щодо виявлених фактів порушень фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486, ані під час перевірки та складання акту перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень, ані під час судового оскарження. Позивачем до суду не надано доказів щодо встановлення фіктивності зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486, укладеного з ТОВ «САС Груп» (Республіка Вірменія) та договору від 01.12.2022 № 552, укладеного з ТОВ «ЕКСПЕРТ-ДНЕПР». Крім того, відповідач звертає увагу, що ТОВ «ЕКСПЕРТ-ДНЕПР», на виконання ухвали суду, долучено до справи, серед інших документів, фото даних паспорта та ідентифікаційного номеру ФОП ОСОБА_1 , платіжну інструкцію про перерахування коштів з банківського рахунку ФОП ОСОБА_1 за послуги надані за договором № 552 вiд 01.12.2022, які не спростовані позивачем. Відповідач наголошує, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, що спростовують встановлене матеріалами перевірки порушень ФОП ОСОБА_1 норм валютного законодавства України, тому просить врахувати вказані додаткові пояснення та ухвалити рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

03.06.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено наступне. Позивачем до матеріалів справи долучено інвентаризаційні описи складу продукції та Оборотно-сальдова відомість за період 09.12.2022 20.06.2023, які вказують на те, що товар, який нібито був експортований позивачем, фактично знаходився на складі зберігання без руху, і відсутні господарські операції, які б були аналогічними тим, що було встановлено відповідачем при здійсненні перевірки. Окрім того, позивачем спростовується факт укладання вищевказаного зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486, укладеного з ТОВ «САС-Груп» (Республіка Вірменія), оскільки позивач не підписувала як сам Контракт, так і жодний документ, який пов`язаний з цим Контрактом, і тому наполягає про призначення почеркознавчої експертизи у справі. Оскільки експертиза проводиться по оригіналах документів, а оригінал Контракту так і не було виявлено, що також дає підґрунтя вважати його існування сумнівним. Оригінал Договору №552 від 01.12.2022 з Третьою особою по справі було надано суду третьою особою, також нею надано акт здачі приймання виконаних робіт №344 від 09.12.2022, містить підписи які також не належать позивачеві по справі і різняться навіть у цих двох документах, що вбачається простим візуальним спостереженням. Тому без проведення почеркознавчої експертизи по справі посилання на вказані документи як на докази виконання умов зовнішньоекономічного контракту позивачем та наявності у позивача порушень валютного законодавства - недопустимі. Позивач акцентує увагу на тому, що у поясненнях третьої особи вказано, що листування та пересилання документів між ТОВ «ЕКСПЕРТ-ДНЕПР» та ФОП ОСОБА_1 здійснювалося через електронні засоби спілкування, а потім через якогось водія, а також третю сторону невідомого позивачу ОСОБА_2 . Як опинилися документи позивача у цих сторонніх осіб та митного брокера - ОСОБА_1 не знає. Щодо не спростування позивачем доказів, наданих ТОВ «ЕКСПЕРТ ДНЕПР» щодо перерахування коштів з банківського рахунку ФОП ОСОБА_1 , за послуги згідно з договором №552 вiд 01.12.2022, то позивач наголошує, що не здійснювала жодних сплат за послуги митного брокера, не несла витрат на логістику та інше, не отримувала кошти за зовнішньоекономічним Контрактом та не повинна була їх отримувати через те, що не була стороною такого Контракту. Також позивач наголошує, що платіжна інструкція @2PL342874 від 12 грудня 2022, яка надана суду ТОВ «ЕКСПЕРТ-ДНЕПР» не має жодного відношення до ФОП ОСОБА_1 , оскільки у ній не вказано платником ФОП ОСОБА_1 , є тільки код платника НОМЕР_2 , який не має жодного відношення до позивача, а платіж здійснено з рахунку НОМЕР_3 , який не належить ФОП ОСОБА_1 , що вбачається з наданого до матеріалів справи фото Довідки про відкриття рахунку позивача. Саме через вищевказані обставини, позивач намагається захиститися від безпідставно винесеного податкового повідомлення-рішення та наполягає на призначенні та проведенні почеркознавчої експертизи у справі. З огляду на викладене представник позивача просив дозволити надати додаткові пояснення по справі та врахувати вказані додаткові пояснення позивача у справі 160/32118/25.

11.06.2026 року справа №160/32118/25 була знята з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Неклеси О.М. у відпустці. Наступне підготовче засідання було призначено на 02.07.2026 року о 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 02.07.2026 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 02.07.2026 року у задоволенні клопотання представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про витребування оригіналів доказів та призначення почеркознавчої експертизи у справі №160/32118/25 - відмовлено.

Ухвалою суду від 02.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2026 року об 13 год. 30 хв.

03.07.2026 року судом зареєстровано клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що представник позивача адвокат Сидоренко С.І. 09.07.2026 приймає участь у іншому судовому процесі у Чечелівському районному суді міста Дніпра о 13-00 годині і не може з об`єктивних причин прибути у призначене судове засідання у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

09.07.2026 року судом зареєстровано клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що відповідачем було отримано клопотання представника позивача від 03.07.2026 про відкладення судового засідання, призначеного на 09.07.2026 на 13:30, відповідач просить відкласти дане засідання на іншу дату.

Хоч клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи не було підтверджено жодними доказами, усною ухвалою суду від 09.07.2026 року із занесенням до протоколу судового засідання наступне судове засідання призначено на 30.07.2026 року об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 09.07.2026 року провадження в адміністративній справі №160/32118/25 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - зупинено до 30 липня 2026 року.

20.07.2026 року судом зареєстровано клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що адвокат Сидоренко С.І. 30.07.2026 приймає участь у іншому судовому процесі у Дніпровському апеляційному суді (справа №204/8263/26 - оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) і не може з об`єктивних причин прибути у призначене судове засідання у Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Через поважність причини неможливості прибуття у судове засідання, представник Позивача проситиме суд відкласти розгляд справи та призначити іншу дату з урахуванням перебування адвоката Сидоренка С.І. у відпустці з 10.08.2026 по 17.08.2026 включно.

30.07.2026 року судом зареєстровано клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що відповідачем було отримано чергове клопотання представника позивача від 20.07.2026 про відкладення судового засідання, призначеного на 30.07.2026 на 11:00, відповідач просить відкласти дане засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 30.07.2026 року провадження у справі поновлено.

Вирішуючи обґрунтованість клопотань про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги те, що представником позивача не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у поданому клопотанні про відкладення розгляду справи, суд відмовляє в його задоволенні, відсутні також підстави для задоволення клопотання представника відповідача.

Вирішуючи питання щодо розгляду справи по суті в порядку письмового провадження, суд також враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та не скасований.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Враховуючи те, що наявних в матеріалах справи письмових доказів достатньо для вирішення справи по суті та немає перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, у зв`язку з воєнним станом та численними повітряними тривогами, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області було отримано податкову інформацію, а саме листи ДПС України: від 22.08.2023 № 20389/7/99-00-24-04-02-07 про отримання інформації від Національного банку України (далі - НБУ) (витяг з листа НБУ від 25.07.2023 № 25-0008/156/ДСК); від 25.12.2024 № 35903/7/99-00-24-04-02-07 про отримання інформації від НБУ (витяг з листа НБУ від 17.12.2024 №25-0005/94398); від 30.01.2025 № 2464/7/99 00-24-04-02-07 про отримання інформації від НБУ (витяг з листа НБУ від 17.01.2025 № 25-0009/4070), щодо виявлених фактів порушень фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486, укладеного з ТОВ «САС-Груп» (республіка Вірменія).

На податкову адресу ФОП ОСОБА_1 відповідачем було направлено запит від 11.09.2023 №60391/6/04-36-24-06-09 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо фактів порушень норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486, у порядку визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Вказане відправлення згідно з довідкою поштового відділення повернуто відправнику з позначкою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

На підставі повідомлення від 03.06.2025 року №883, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, Закону України «Про валюту і валютні операції», у зв`язку з надходженням на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації НБУ від 25.07.2023 №25-0008/156/ДСК, від 17.12.2024 №25-0005/94398, від 17.01.2025 №25-0009/4070, щодо виявлених фактів порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) норм валютного законодавства України, на підставі наказу від 03.06.2025 №3700-п, посадовою особою відповідача було поведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 №53486 укладеного з ТОВ «САС-Груп», Республіка Вірменія за період з 15.11.2022 по 11.08.2025.

Копія наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.06.2025 № 3700-п та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 03.06.2025 №883 були надіслані на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному статтею 42 та пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України. Вказане відправлення згідно з довідкою поштового відділення повернуто відправнику з позначкою «За закінченням терміну зберігання».

За результатами проведеної перевірки складено Акт №3629/04-36-24-07/ НОМЕР_1 від 20.08.2025 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 №53486 укладеного з ТОВ «САС-Груп», Республіка Вірменія за період з 15.11.2022 по 11.08.2025» (далі - Акт перевірки), який надіслано на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом та отримано позивачем 04.09.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У висновках Акта перевірки зазначено, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення:

1. ч. 2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», при виконанні умов зовнішньоекономічного Контракту від 15.11.2022 № 53486, укладеного з ТОВ «САС-Груп», Республіка Вірменія на суму 36 643,74 Доларів США за перевіряємий період з 15.11.2022 по 11.08.2025, в частині не надходження валютної виручки в сумі 19 056,61 Доларів США та у відповідності до ч.5 ст.15 Закону №2473 нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД;

2. п. 121.2 ст.121 Податкового кодексу України, щодо неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктом 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПКУ;

3. п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України в частині не надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), а також первинні документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, (відносяться до предмету здійснення підприємницької діяльності) та інші документи, які використовувались в податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за перевіряємий період.

Як зазначено в Акті перевірки, наведені відповідачем висновки були зроблені з огляду на те, що ФОП ОСОБА_1 , на виконання контракту від 15.11.2022 № 53486, укладеного з ТОВ «САС-Груп», інвойсу № АМ02/2022 від 23.11.2022, специфікації від 15.11.2022 № 01, відвантажено на адресу Покупця товар (взуття в асортименті) на загальну суму 19 056,61 доларів США, що підтверджено МД 22UA110150014216U0 від 09.12.2022. Станом на 11.08.2025 року у ФОП ОСОБА_1 за Контрактом від 15.11.2022 № 53486 рахується дебіторська заборгованість у сумі 19 056,61 доларів США. Оскільки позивачем не надано доказів виникнення форм мажорних обставин, які унеможливлюють виконання Контракту або доказів здійснення претензійної роботи по зовнішньоекономічному Контракту від 15.11.2022 № 53486, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог ч. 2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Також відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 121.2 ст.121 Податкового кодексу України, з огляду на не надання контролюючому органу пояснень та первинних документів пов`язаних з виконанням умов зовнішньоекономічного Контракту від 15.11.2022 № 53486 на лист від 11.09.2023 №60391/6/04-36-24-06-09.

На підставі Акта перевірки №3629/04-36-24-07/ НОМЕР_1 від 20.08.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0526742407 від 23.09.2025 року, яким за порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції та/або пеню, у тому числі за порушення розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 696 873,56 грн.;

- №0526752407 від 23.09.2025 року, яким за порушення пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 і пункту 121.2 ст.121 Податкового кодексу України до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8000 грн.

Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 23.09.2025 року №0526742407, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань, та порушення вимог валютного законодавства була розрахована за період порушення граничних строків розрахунків з 07.06.2023 по 11.08.2025, кількість днів - 797, сума простроченої заборгованості (у валюті) - 19056,61 грн., сума простроченої заборгованості (у гривні) - 696 873,56 грн., ставка пені за кожен день прострочки - 0,3%, сума пені - 1 666 224,68 грн., разом по контракту сума пені - 696 873, 56 грн.

Як вбачається із розрахунку застосування штрафної санкції, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 23.09.2025 року №0526752407, штрафні санкції було застосовані за порушення п.121.2 ст.121 Податкового кодексу України за ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої податкової інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, що тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірах мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт. Податковий період, в якому встановлено порушення - з 15.11.2022 по 11.08.2025, сума штрафних санкцій - 8000,00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0526742407 від 23.09.2025 року та №0526752407 від 23.09.2025 року, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 79.1 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом досліджено зміст наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.06.2025 р. №3700-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » та встановлено, що в ньому чітко визначено правову (юридичну) підставу проведення такої перевірки та існує відповідна фактична підстава, яка є передумовою для її проведення.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відтак, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

З системного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України слідує, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; допуск до перевірки; вивчення наданих платником податків документів та/або інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає, що податкова перевірка відбулася як юридичний факт, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та прийняти відповідне рішення.

З матеріалів справи встановлено та позивачем не спростовано, що відповідачем було належним чином дотримано всіх етапів щодо проведення перевірки, отже податкова перевірка відбулася як юридичний факт, на підставі якого контролюючий орган зробив висновок про наявність правопорушень вимог чинного законодавства з боку ФОП ОСОБА_1 .

Щодо податкового повідомлення-рішення №0526752407 від 23.09.2025 року, яким за порушення пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 і пункту 121.2 ст.121 Податкового кодексу України до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 пп.73.3.1 п.73.3 ст.73 ПК України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

Відповідно до пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з абзацами 1, 2 п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постанові від 24 вересня 2019 у справі №826/1109/15 та підтримано у постанові від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18.

Окрім того, Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків документів кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції.

Враховуючи наведені вище норми права, а також усталену практику Верховного суду з цього питання, суд виснує, що у разі невиконання платником податків обов`язку щодо отримання кореспонденції за місцем реєстрації (податковою адресою), необізнаність платника податків з направленими контролюючим органом на його адресу документами, через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин, не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

З матеріалів справи встановлено, що у зв`язку з отриманням відповідачем податкової інформації щодо виявлених фактів порушень фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486, на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 відповідачем було направлено запит від 11.09.2023 №60391/6/04-36-24-06-09 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо фактів порушень норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486, у порядку визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Позивач не заперечує правильність адреси реєстрації (податкової адреси) на яку їй надсилався запит від 11.09.2023 року №60391/6/04-36-24-06-09 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо фактів порушень норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № 53486. Відповідна адреса також зазначена позивачем у позовній заяві та за вказаною адресою позивачем було отримано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, факт неотримання позивачкою поштової кореспонденції, яку відповідач, з додержанням вимог податкового законодавства надсилав ФОП ОСОБА_1 та яка повернулася до ГУ ДПС у Дніпропетровській області у зв`язку з її неотриманням адресатом, не є тією обставиною, що звільняє її від настання у зв`язку з цим негативних наслідків, як для платника податків.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрих-код 0600045025311) вказаний запит ГУ ДПС від 11.09.2023 №60391/6/04-36-24-06-09 повернуто відправнику із зазначенням у довідці поштового відділення Укрпошти про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, в силу приписів п. 42.5. ст. 42 ПК України запит ГУ ДПС від 11.09.2023 №60391/6/04-36-24-06-09 вважається врученим ФОП ОСОБА_1 .

Тоді як, жодних документів чи пояснень з приводу запитуваних контролюючим органом документів позивач не надала, що не заперечується та не спростовується нею у позовній заяві.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 , як платник податків, мала можливість дотримуватися правил та норм Податкового кодексу України, зокрема щодо отримання поштової кореспонденції за податковою адресою або подання заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет, та відповідно до пп.17.1.16. п.17.1. ст.17 Кодексу надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність її вини у вчиненому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом, за порушення яких передбачена відповідальність, однак не вжила достатніх заходів для цього через те, що діяла без належної обачності, це призвело до порушення нею вимог пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України, що має наслідком застосування до неї штрафу на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 і пункту 121.2 ст.121 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській області про порушення ФОП ОСОБА_1 приписів пп.73.3.3 п.73.3 ст. 73 Кодексу, в частині ненадання відповіді на запит надісланий відповідно до підстав передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу №2755, знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, отже податкове повідомлення-рішення №0526752407 від 23.09.2025 року, яким на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 і пункту 121.2 ст.121 Податкового кодексу України до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8000 грн. є правомірним, а підстави для його скасування відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0526742407 від 23.09.2025 року, яким за порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції та/або пеню, у тому числі за порушення розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 696 873,56 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» №959-ХІІ від 16.04.1991 (далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 року (далі - Закон №2473-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону № 2473-VIII визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин 3, 6, 9 та 10 статті 11 Закону №2473-VIII визначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999 року визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі - Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності:

документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Згідно з ч.2 статті 13 Закону України № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

За змістом ч.7 ст.13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Отже, підставою для зупинення строків, передбачених постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №820/6335/17.

За змістом частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Отже, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із статтею 13 Закону № 2473-VII, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

При цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов`язання в інший спосіб, зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7.

Щодо взаємовідносин між ФОП ОСОБА_1 та нерезидентом ТОВ «САС-Груп» (Республіка Вірменія), судом встановлені наступні обставини.

15.11.2022 року між ФОП ОСОБА_1 та нерезидентом ТОВ «САС-Груп» (Республіка Вірменія) було укладено зовнішньоекономічний контракт №53486.

Текст контракту було розміщено в САІС «Державна митна служба України» та копія договору була надана відповідачем до суду.

01.12.2022 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Експерт-Днепр» було укладено Договір №552 на декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, що підтверджується копією зазначеного договору, яка міститься в матеріалах справи.

На підтвердження укладання наведеного вище договору ТОВ «Експерт-Днепр» також було надано суду: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Витяг з реєстру платників Єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , довідку видану ОСОБА_1 про відкриття рахунку в банку, копію паспорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Довідку при присвоєння ОСОБА_1 ідентифікаційного номера НОМЕР_1 .

На підставі Договору №552 від 01.12.2022 року, ТОВ «Експерт-Днепр» було виписано рахунок №344 від 09.12.2022 року на оплату послуг з декларування, надання МД в митні органи та оформлення ЦМР, який було оплачено через Транзитний рахунок (код платника 14360570), що підтверджується копією платіжної інструкції №@2PL342874 від 12.12.2022 року.

Згідно з Митною декларацією 22UA110150014216U0 від 09.12.2022 року, на виконання контракту від 15.11.2022 №53486, на підставі інвойсу №АМ02/2022 від 23.11.2022, специфікації від 15.11.2022 № 01, митним брокером - ТОВ «Експерт-Днепр», було оформлено відвантаження на адресу покупця - ТОВ «САС-Груп» (Республіка Вірменія) товар (взуття в асортименті) на загальну суму 19 056,61 доларів США. Копії митної декларації, інвойсу та специфікації містяться в матеріалах справи.

Станом на 11.08.2025 у ФОП ОСОБА_1 за зовнішньоекономічним контрактом №53486 від 15.11.2022 року рахується дебіторська заборгованість у сумі 19056, 61 доларів США, тоді як граничний строк надходження валютної виручки становив 06.06.2023 року.

ФОП ОСОБА_1 обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що зовнішньоекономічний Контракт між ТОВ "САС-Груп", Республіка Вірменія та ФОП ОСОБА_1 від 15.11.2022 №53486, як і Договір №552 укладений 01.12.2022 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Експерт-Днепр» на декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України нею не укладалися та не підписувались. Наголошувала на тому, що підписи на вищезазначених Контрактах є підробленими, жодних товарів на виконання Контракту від 15.11.2022 №53486 через митну службу вона не переправляла, жодних валютних операцій щодо виконання вказаного зовнішньоекономічного Контракту не здійснювалося.

Дані обставини, на думку позивача, свідчать про наявність ознак, передбачених ч.ч. 1, 4 статті 358 Кримінального кодексу України, про що 29 жовтня 2025 року вона повідомила до відділу поліції.

Згідно з листом Слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області від 20.11.2025 року №377599-2025, 29.10.2025 відомості за заявою ОСОБА_1 зареєстровано до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події відділенням поліції №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області за №19321. 20.11.2025 сектором дізнання ВП Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025047270000181 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, за заявою ОСОБА_1 .

На підтвердження своє правової позиції позивачем також було надано наступні докази: інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на головному складі станом на 20.06.2022 року; інвентаризацію товарів на складі №206 від 20.06.2023; оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за 09.12.2022-20.06.2023; банківська виписка за період з 09.12.2022 по 20.06.2023.

З огляду на надані документи та заперечення укладання ФОП ОСОБА_1 . Контракту від 15.11.2022 №53486 з ТОВ "САС-Груп", Республіка Вірменія та Договору №552 від 01.12.2022 року з ТОВ «Експерт-Днепр», позивач вважає такі Контракти неукладеними, а результати перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, в адміністративному судочинстві кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини не потребують доказуванню у разі, якщо :

- вони визнані судом загальновідомими;

- обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, у разі якщо у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас обов`язковими для адміністративного суду є також вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, у справі про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд наголошує, що самі заперечення позивачем підписання будь-яких документів та надані до суду інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, інвентаризація товарів на складі №206 від 20.06.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 09.12.2022-20.06.2023 та банківська виписка за період з 09.12.2022 по 20.06.2023 не спростовують сам факт укладання ФОП ОСОБА_1 . Контракту від 15.11.2022 №53486 з ТОВ "САС-Груп", Республіка Вірменія та Договору №552 від 01.12.2022 року з ТОВ «Експерт-Днепр».

Вказані позивачем обставини повинні бути доведені належними та допустимим доказами.

Позивачем під час розгляду справи не було надано суду рішення суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало б законної сили та в якому були б встановлені обставини не укладання ФОП ОСОБА_1 . Контракту від 15.11.2022 №53486 з ТОВ "САС-Груп", Республіка Вірменія та Договору №552 від 01.12.2022 року з ТОВ «Експерт-Днепр» або визнання таких договорів недійсними, нікчемними тощо.

Також позивачем не було надано суду вирок суду в кримінальному провадженні, який би стосувався спірного періоду чи правовідносин, ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, які б набрали законної сили та були обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду та які б доводили підроблення підпису ФОП ОСОБА_1 на вищезазначених договорах, встановлення факту шахрайства вчиненого при укладанні таких договорів тощо.

Отже, належні та допустимі докази, які б підтверджували не укладання позивачем Контракту від 15.11.2022 №53486 з ТОВ "САС-Груп", Республіка Вірменія та Договору №552 від 01.12.2022 року з ТОВ «Експерт-Днепр», нереальність господарських операцій здійснених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "САС-Груп" і ТОВ «Експерт-Днепр» або встановлення факту підроблення її підпису на досліджених судом документах, в матеріалах справи відсутні, тому доводи позивача в цій частині є недоведеними.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що ФОП ОСОБА_1 було укладено Контракт від 15.11.2022 №53486 з ТОВ "САС-Груп", Республіка Вірменія та Договір №552 від 01.12.2022 року з ТОВ «Експерт-Днепр».

Згідно з Митною декларацією 22UA110150014216U0 від 09.12.2022 року, на виконання контракту від 15.11.2022 №53486, митним брокером - ТОВ «Експерт-Днепр», було оформлено відвантаження на адресу покупця - ТОВ «САС-Груп» (Республіка Вірменія) товар (взуття в асортименті) на загальну суму 19 056,61 доларів США.

Станом на 11.08.2025 у ФОП ОСОБА_1 за зовнішньоекономічним контрактом №53486 від 15.11.2022 року рахується дебіторська заборгованість у сумі 19056, 61 доларів США, тоді як граничний строк надходження валютної виручки становив 06.06.2023 року.

Як на момент проведення перевірки, так і на момент розгляду справи в суді, наведені обставини не спростовані жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Слід зазначити, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Отже, завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень суб`єкта владних повноважень, а перевірці у таких справах підлягають дії та рішення суб`єкта владних повноважень у межах критеріїв, визначених статтею 2 КАС України.

Як встановлено з матеріалів справи та не спростовано позивачем, в Акті перевірки наведено обставини - детальний опис порушень ФОП ОСОБА_1 , які обґрунтовано нормами чинного законодавства, а встановлені відповідачем порушення підтверджені наданими до суду доказами.

Тоді як, ФОП ОСОБА_1 ні до перевірки, ні до суду не надано документального підтвердження не укладання Контракту від 15.11.2022 №53486 з ТОВ "САС-Груп", Республіка Вірменія та Договору №552 від 01.12.2022 року з ТОВ «Експерт-Днепр», доказів нереальності господарських операцій у спірний період між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "САС-Груп" і ТОВ «Експерт-Днепр» або встановлення факту підроблення її підпису на досліджених судом документах.

Також в матеріалах справи відсутні докази невиконання умов зовнішньоекономічного контракту Контракту від 15.11.2022 №53486 через дію форс-мажорних обставин, доказів здійснення ФОП ОСОБА_1 претензійної роботи до ТОВ "САС-Груп", у розумінні ч.7 ст.13 Закону №2473-VIII або доказів неможливості вжиття необхідних заходів, передбачених статтею 13 Закону № 2473, з метою уникнення порушень встановлених строків розрахунків за укладеним договором та нарахування пені.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені вище норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що висновки відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 приписів ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного Контракту від 15.11.2022 № 53486, укладеного з ТОВ «САС-Груп», Республіка Вірменія за перевіряємий період з 15.11.2022 по 11.08.2025, в частині не надходження валютної виручки в сумі 19 056,61 Доларів США, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та не спростовані належними та допустимими доказами, а податкове повідомлення-рішення №0526742407 від 23.09.2025 року, яким на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII позивачу була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи податкові повідомлення-рішення №0526742407 від 23.09.2025 року та №0526752407 від 23.09.2025 року, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, отже його дії є правомірними, а підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За наведених обставин та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволення позовної заяви слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судових витрат пов`язаних з розглядом цієї справи відсутні, отже розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" (49005, м.Дніпро, вул.Титова, буд.6, код ЄДРПОУ 38837471) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса