Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 рокуСправа №160/18499/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
30.06.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійною фонду України в Харківській області № 047050034975 від 21.01.2026 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:
- з 01.09.1983 по 21.07.1984 згідно диплому НОМЕР_1 ,
- з 23.07.1984 по 20.02.1985 згідно архівної довідки від 25.05.2017 № 44;
- з 29.04.1985 по 01.08.1985 згідно довідки від 06.07.2017 № 52;
- з 15.02.1993 по 26.02.1999 згідно з випискою з наказу від 15.02.1993 № 20;
- з 05.08.1985 по 07.04.1987 згідно довідки від 26.06.2017 № 01-08/37;
- врахувати до страхового стажу догляд за дитиною, ОСОБА_2 (на даний час прізвище ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- врахувати до страхового стажу догляд за дитиною, ОСОБА_4 (на даний час прізвище ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначено про безпідставність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у призначенні пенсії за віком.
Ухвалою від 01.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копія ухвали від 01.07.2026 вважається врученою відповідачу у день її постановлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 14.01.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Заяву позивачки про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 21.01.2026 № 047050034975, яким відмовлено позивачці в призначенні пенсії, а саме:
- не взято до уваги диплом НОМЕР_1 , архівну довідку від 25.05.2017 № 44, довідку від 06.07.2017 № 52, період роботи з 15.02.1993 по 26.02.1999 згідно з випискою з наказу від 15.02.1993 № 20, довідку від 26.06.2017 № 01-08/37, оскільки ім`я заявника в документах не відповідає імені в свідоцтві про шлюб НОМЕР_2 ;
- також не враховано до страхового стажу догляд за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 оскільки ім`я матері в свідоцтвах про народження не відповідає паспортним даним.
У рішенні зазначено, що необхідний вік становить 60 років. Вік заявника 60 років. Необхідний стаж становить 32 роки. Страховий стаж заявника становить 26 років 0 місяців 6 днів.
Позивачка, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії за віком, звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, тривалість якого щорічно збільшується, зокрема:
- з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
- з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
- починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Із наведеної норми випливає, що необхідна тривалість страхового стажу, яка дає право на призначення пенсії за віком, визначається станом на дату досягнення особою відповідного пенсійного віку.
Позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_3 , досягла 60-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому необхідна для призначення їй пенсії за віком тривалість страхового стажу становить 32 роки, що узгоджується і зі змістом спірного рішення відповідача.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі, також - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів Порядку №637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Відповідно до п. 26 Порядку №637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція №58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Більше того, окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Судом встановлено, що на підставі диплому НОМЕР_1 від 21.07.1984 позивачка навчалась в Дніпродзержинському середньому профтехучилищі №23 в період з 01.09.1983 по 21.07.1984 за професією електромонтер по ремонту електроустаткування.
Як стверджує відповідач у спірному рішенні, період навчання з 01.09.1983 по 21.07.1984 згідно з даними диплома НОМЕР_1 від 21.07.1984 не був зарахований до страхового стажу, оскільки ім`я позивачки у дипломі « ОСОБА_6 » не відповідає імені позивачки у свідоцтві про шлюб НОМЕР_3 « ОСОБА_6 ».
Суд вважає такі висновки пенсійного органу невмотивованими, оскільки допущена помилка не виключає приналежності виданого диплома позивачу.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. Відповідно до ст. 18 цього Закону, до професійно-технічних навчальних закладів належать також навчально-курсові комбінати, навчальні центри та інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.
Випускнику професійно-технічних закладів освіти відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії) та видається відповідний документ про освіту встановленого зразка.
За наявності відповідного документа про освіту встановленого зразка період навчання зараховується до страхового стажу, для осіб які навчались за денною або за дуальною формою навчання.
З долученого диплому зазначено, що ОСОБА_1 дійсно навчалась в Дніпродзержинському середньому профтехучилищі №23 в період з 01.09.1983 по 21.07.1984 за професією електромонтер по ремонту електроустаткування, але в дипломі не зазначено форма навчання, встановлення якої є обов`язковим при врахуванні до страхового стажу позивачки.
На переконання суду, розбіжність в написанні імені позивачки є помилкою та не може впливати на реалізацію позивачкою права на пенсійне забезпечення.
При цьому, у суду відсутні сумніви щодо приналежності диплома ОСОБА_1 від 21.07.1984.
Водночас до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004. Зокрема, й періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Однак, з наданого до позову копією диплома не можливо встановити форму освіти, а відповідач не перевірив та не спростував даний факт.
Також, суд звертає увагу, що частиною 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV органам Пенсійного фонду надано право вимагати і отримувати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
Однак, як свідчать матеріали справи, вказаних дій відповідач не вчиняв, тим самим не дотримався вимог щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих пенсіонером документів.
Отже, відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не надана належна оцінка диплому позивачки НОМЕР_1 від 21.07.1984, що є протиправним.
Щодо архівної довідки від 25.05.2017 №44, довідки від 06.07.2017 № 52, періодів роботи з 15.02.1993 по 26.02.1999 згідно з випискою з наказу від 15.02.1993 № 20, довідки від 26.06.2017 № 01-08/37, оскільки ім`я заявника в документах не відповідає імені в свідоцтві про шлюб НОМЕР_2 суд зазначає наступне.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі, також - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів Порядку №637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Відповідно до п. 26 Порядку №637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
В архівній довідці від 25.05.2017 № 44 зазначено, що у документах архівного фонду ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРОАЗОТ» значиться, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно працювала в період з 23.07.1984 по 20.02.1985 в (на) Дніпродзержинському виробничому об`єднанні «АЗОТ», (з 17.01.1995 Відкрите акціонерне товариство «ДніпроАЗОТ», з 23.03.2011 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОАЗОТ»):
з 23.07.1984 прийнята в якості електромонтера з ремонту електроустаткування 4 розряду електроремонтного цеху, на підставі наказу (розпорядження) про прийняття від 23.07.1984 № 1145;
звільнена 20.02.1985 по ст.38 КЗпП УРСР за власним бажанням, у зв`язку з направленням за оргнабором, для роботи в тресті «Кузбасенергобуд», на підставі наказу (розпорядження) про звільнення від 20.02.1985 № 350.
В довідці від 06.07.2017 № 52 зазначено, що позивачка дійсно працювала в ясла-сад №70 на посаді няні з 29.04.1985, наказ №158 від 28.04.1985 по 01.08.1985, наказ №181 від 25.07.1985.
У виписці з наказу зазначено, що ОСОБА_1 прийнята на посаду антенщика-щогла антенно-щоглового відділення технічного відділу передавального радіоцентру на 0,5 ставки.
В довідці від 26.06.2017 №01-08/37 зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працювала вихователем в яслах саду № 84 м. Дніпродзержинська в період з 05.08.1985 по 07.04.1987 на підставі наказів по Баглійському райвно:
- про приймання від 05.08.1985 № 106-к;
- про звільнення від 07.04.1987 № 44.
В свою чергу суд критично оцінює твердження відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи відповідно до архівної довідки від 25.05.2017 №44, довідки від 06.07.2017 № 52, періодів роботи з 15.02.1993 по 26.02.1999 згідно з випискою з наказу від 15.02.1993 № 20, довідки від 26.06.2017 № 01-08/37, оскільки ім`я заявника в документах " ОСОБА_6 " не відповідає імені в свідоцтві про шлюб НОМЕР_2 " ОСОБА_6 ".
Так, складення таких довідок здійснено відповідними установами на підставі наявних у такої установи матеріалів, переданих останнім.
Відтак, такі установи позбавлені можливості зазначати відомості інші, аніж зазначені у відповідних матеріалах, які їй передані роботодавцем (або його правонаступником), однак вказана інформація могла бути передана архівній установі у тому числі із помилковим зазначенням імені " ОСОБА_6 ", у той час коли прізвище та по батькові позивача збігається.
За наведеного, суд звертає увагу, що невиконання іншими особами своїх зобов`язань, в тому числі не правильне ведення роботодавцем трудових книжок та зазначення у відповідних документах ім`я скорочено чи спрощено не повинно мати негативних наслідків для позивача.
Зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (повторно видане 10.04.1989) вбачається, що 22 червня 1985 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано шлюб (актовий запис № 385 від 22.06.1985), після державної реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ». Ці ж відомості містяться у повторному свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_4 , виданому 04.02.2026 Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, викладеному українською мовою, в якому дошлюбне прізвище, ім`я та по батькові позивачки зазначено як « ОСОБА_7 ».
Отже, розбіжності у зазначенні прізвища позивачки в документах, складених до та після 22.06.1985, зумовлені зміною нею прізвища у зв`язку з укладенням шлюбу та повністю усуваються наведеними свідоцтвами про шлюб, а розбіжності у написанні імені (« ОСОБА_6 » - українською та « ОСОБА_6 » - російською) зумовлені виключно мовою складення відповідного документа.
Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці з огляду на те, що безпосередньо позивач не здійснювала заповнення інформації відносно себе ні в трудовій книжці, ні в документах на підставі яких складено архівні довідки.
Відсутність посилання чи неточних записів, неповне заповнення всіх необхідних відомостей в відповідних графах трудової книжки, зазначення неповного імені не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність ведення та заповнення трудової книжки.
Отже, недоліки щодо заповнення трудової книжки та документів на підставі яких складено архівні довідки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (адміністративне провадження №К/9901/2310/18).
Щодо зазначеного в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №047050034975 від 21.01.2026 про відмову у призначенні пенсії про незарахування страхового стажу у період догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ними трирічного віку, оскільки ім`я матері в свідоцтвах про народження не відповідає паспортним даним, суд зазначає наступне.
Суд враховує, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , що належать ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , позивачка народила дітей.
До страхового стажу для обчислення пенсії зараховуються ті періоди, протягом яких людина підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за які з 1 січня 2004 року, дати набрання чинності Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", щомісяця сплачені страхові внески.
У статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж після 1 січня 2004 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до набрання ним чинності в порядку, визначеному раніше діючим законодавством.
До 1 січня 2004 року час догляду за дитиною до трьох років зараховується до страхового стажу матері, яка на час народження дитини не перебувала у трудових відносинах, на підставі свідоцтва про народження дитини.
Пунктом 11 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 визначено, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.
Суд зауважує, що вказана норма не передбачає того, що в одних документах зазначається ім' я позивачки російською " ОСОБА_6 ", а в інших українською " ОСОБА_6 ".
Також, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці з огляду на те, що безпосередньо позивач не здійснювала заповнення інформації відносно себе ні в трудовій книжці, ні в документах на підставі яких складено архівні довідки та інші документи.
Тому таке твердження відповідача є необґрунтованим та безпідставним.
Щодо паспорту позивачки.
У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській вказано, що заявником надано сканкопії паспорта НОМЕР_7 не в повному обсязі, а саме, відсутня 6-7 сторінка, тому паспорт вважається недійсним.
В матеріалах справи наявний паспорт ОСОБА_1 , з якого вбачається, що на 6 сторінці вклеєна фотографія по досягненню позивачкою 45 річного віку від 12.07.2012 та на 7 сторінці вказані діти позивачки.
Однак під час подачі документів до Пенсійного фонду не відсканувались 6 та 7 сторінки паспорту, що стало підставою вважати паспорт недійсним.
Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що паспорт позивача не може бути врахований через ненадання сканкопій 6 та 7 сторінок, є безпідставним. Відсутність у матеріалах справи копій окремих сторінок паспорта сама по собі не свідчить про недійсність паспорта та не спростовує належності цього документа позивачу.
Якщо надані сторінки паспорта містять усі необхідні відомості для ідентифікації особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, серію та номер паспорта, дату видачі, орган, що його видав, фотокартку та інші необхідні реквізити), відсутність копій сторінок, які не містять інформації, що має значення для вирішення спору, не може бути підставою для відмови у врахуванні такого документа як належного доказу.
Крім того, предметом цього спору є підтвердження та зарахування страхового стажу позивача, а не перевірка повноти копіювання паспорта.
За відсутності доказів того, що паспорт є недійсним у встановленому законом порядку або містить ознаки підроблення, відповідач не мав правових підстав ігнорувати цей документ.
Формальні недоліки у вигляді ненадання копій окремих сторінок паспорта не можуть переважати над принципом всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів і не є достатньою підставою для обмеження права позивача на зарахування належного їй страхового стажу.
Суд також враховує, що відповідач, встановивши неповноту поданих сканкопій, не запропонував позивачці усунути цей недолік та не витребував відповідні документи в порядку ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, хоча мав таку можливість.
Отже рішення Головного управління Пенсійною фонду України в Харківській області № 047050034975 від 21.01.2026 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку іншим вимогам позовної заяви, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
При цьому, суд враховує, що у силу абзацу тринадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії було визначено ГУПФ України в Харківській області, то саме останній має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:
- з 01.09.1983 по 21.07.1984 згідно диплому НОМЕР_1 ,
- з 23.07.1984 по 20.02.1985 згідно архівної довідки від 25.05.2017 № 44;
- з 29.04.1985 по 01.08.1985 згідно довідки від 06.07.2017 № 52;
- з 15.02.1993 по 26.02.1999 згідно з випискою з наказу від 15.02.1993 № 20;
- з 05.08.1985 по 07.04.1987 згідно довідки від 26.06.2017 № 01-08/37;
- врахувати до страхового стажу догляд за дитиною, ОСОБА_2 (на даний час прізвище ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- врахувати до страхового стажу догляд за дитиною, ОСОБА_4 (на даний час прізвище ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 та повторно розглянути заяву від 14.01.2026 з урахуванням висновків суду у цій справі.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійною фонду України в Харківській області № 047050034975 від 21.01.2026 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:
- з 01.09.1983 по 21.07.1984 згідно диплому НОМЕР_1 ,
- з 23.07.1984 по 20.02.1985 згідно архівної довідки від 25.05.2017 № 44;
- з 29.04.1985 по 01.08.1985 згідно довідки від 06.07.2017 № 52;
- з 15.02.1993 по 26.02.1999 згідно з випискою з наказу від 15.02.1993 № 20;
- з 05.08.1985 по 07.04.1987 згідно довідки від 26.06.2017 № 01-08/37;
- врахувати до страхового стажу догляд за дитиною, ОСОБА_2 (на даний час прізвище ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- врахувати до страхового стажу догляд за дитиною, ОСОБА_4 (на даний час прізвище ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 та повторно розглянути заяву від 14.01.2026 з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, під`їзд 3, поверх 2, код ЄДРПОУ 14099344) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез
Судебное решение № 138657925, Дніпропетровський окружний адміністративний суд было принято 31.07.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 160/18499/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: