Решение № 138657621, 30.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9381/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання неправомірною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі позивач, ГУ ПФУ у Волинській області, Управління) звернулося із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі відповідач, Відділ ПВР) про визнання неправомірною та скасування постанови заступника начальника Відділу ПВР Дуди Юрія Миколайовича у виконавчому провадженні №71398143 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з оскаржуваною постановою на ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду, що зобов`язує боржника вчинити дії.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення виконане добровільно, а факти та обставини, які б вказували на те, що рішення суду не виконане, відсутні.

Зазначає, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі №140/7498/22 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХА20102 від 05 вересня 2022 року.

Рішення суду після набрання ним законної сили було виконано в добровільному порядку відповідно до покладених судом зобов`язань. Перерахований на виконання рішення суду розмір пенсії в сумі 16708,79 грн виплачується ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року. Сума заборгованості за період з 01 квітня 2019 року по 28 лютого 2023 року становила 191866,41 грн та облікована в автоматизованій базі даних у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Пенсійні виплати за минулий період згідно з Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року №1165 (далі Порядок №1165), проводяться отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період спрямовується частина бюджетних призначень відповідно до бюджетного розпису. Виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми.

Відповідно до вимог Порядку №1165 проведено виплату частини заборгованості сумі 23992,00 грн, станом на 10.07.2026 сума заборгованості становить 167874,41 грн.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.27).

У поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування своєї позиції вказав, що з метою встановлення актуальної інформації про стан виконання рішення суду державним виконавцем надіслано на адресу боржника вимогу від 02.07.2026 за вих. №13980. На вказану вимогу боржником надано відповідь за вих.№17.07.2026 №0300-0506-8/57671, у якій зазначено, що на виконання рішення суду відповідно до Порядку №1165 проведено виплату частини заборгованості в сумі 23992,00 грн. Станом на 16.07.2026 сума заборгованості становить 167874,41 грн. У зв`язку із невиконанням рішення суду в частині виплати нарахованої заборгованості, заступником начальника відділу Дудою Ю.М. 02.07.2026 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн, яку надіслано на адресу сторін виконавчого провадження за вих.№13979.

З наведених підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити (а.с.20-21).

В судове засідання учасники справи не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи вимоги частини дев`ятої статті 205 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався у відсутності учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №140/10526/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною зобов`язання вчинити дії, позов задоволено повністю. Суд, зокрема, зобов`язав ГУ ПФУ у Волинській області здійснити (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХА20102 від 05.09.2022.

Рішення суду набрало законної сили 24.02.2023.

24.03.2023 Волинський окружний адміністративний суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист №2711/2023 у справі №140/7498/23 про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХА20102 від 05.09.2022.

29.03.2023 головним державним виконавцем Відділу ПВР Турчинським В.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71398143 з виконання виконавчого листа №2711/2023, виданого Волинським окружним адміністративним судом 24.03.2023 (а.с.20).

У повідомленні про виконання рішення суду від 14.04.2023 (а.с.21) ГУ ПФУ у Волинській області зазначило, що на виконання рішення суду перерахований розмір пенсії в сумі 16708,79 виплачується з 01.03.2023. Нарахування проведено за період з 01.04.2019 по 28.0.2023 в сумі 191866,41 грн. Виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

18.11.2025 в. о. начальника Відділу ПВР Гриценею Ганною винесено вимогу №23337 у виконавчому провадженні №71398143, якою вимагала терміново вжити вичерпних заходів щодо виконання рішень суду та надати вичерпну інформацію про стан виконання вищевказаних виконавчих проваджень (а.с.11-12).

ГУ ПФУ у Волинській області 28.11.2025 за №0300-0405-5/80135 підготовлено та надіслано державному виконавцю інформацію щодо виконання рішення суду, де зазначено, що перерахований розмір пенсії з 01.03.2023 склав 16708,79 грн. Відповідно до Порядку №1165 проведено виплату частини заборгованості в сумі 111805,00 грн, станом на дату надання відповіді сума заборгованості становить 180061,41 грн (а.с.13).

02.07.2026 відповідач виніс постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ у Волинській області у розмірі 5100 грн у зв`язку з неналежними заходами, які вчинені боржником на невиконання рішення суду (а.с.23зворот), яку позивач оскаржив в судовому порядку.

Крім того, 02.07.2026 заступник начальника Відділу ПВР виніс вимогу виконавця, якою вимагав терміново вжити вичерпних заходів щодо виконання рішень суду. Терміново надати інформацію, копії документів про перерахунок пенсії та/або детальний розрахунок здійснених нарахувань та виплат пенсії стягувачу згідно із виконавчим документом. У випадку не здійснення нарахувань та/або виплат за виконавчим документом вказати причини із посиланням на норми законодавства (а.с.19).

Листом від 13.07.2026 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило відповідача, що на виконання рішення суду перерахований розмір пенсії в сумі 16708,79 виплачується з 01.03.2023… Відповідно до Порядку №1165 проведено виплату частини заборгованості в сумі 23992,00 грн, станом на 10.07.2026 сума заборгованості становить 167874,41 грн (а.с.17).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої третьої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII, суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.05.2021 у справі №420/5465/18 та враховується судом при вирішенні даного спору.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи постанову про накладення штрафу від 02.07.2026, відповідач виходив з того, що ГУ ПФУ у Волинській області не виплачено стягувачу заборгованість, нараховану за період з 01.04.2019 по 28.02.2023, в сумі 180061,41 грн.

Перевіряючи поважність причин невиконання рішення суду зобов`язального характеру в частині неповної виплати ОСОБА_1 нарахованої за період з 01.04.2019 по 28.02.2023 суми пенсії, суд виходить із того, що відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року №35-1; далі Порядок №21-2), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Отже, виплата заборгованості за нарахованими на виконання рішень судів пенсій здійснюються Головними управліннями Пенсійного фонду України в областях за рахунок коштів Державного бюджету. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не мають.

Облік фінансових зобов`язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронній пенсійній справі з датою набрання ними законної сили на підставі цих відомостей у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (РСР ІКІС ПФУ). Кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою.

Тож видатки, виділені з Державного бюджету України Пенсійному фонду України (особливо в умовах воєнного стану), не покривають виплату заборгованості за рішеннями судів, які набрали законної сили, у тому числі ГУ ПФУ у Волинській області.

Отже, обставиною, яка перешкоджає фактичному виконанню рішення суду у повному обсязі, є недостатність видатків бюджету Пенсійного фонду України з Державного бюджету за рішеннями судів, які набрали законної сили, про що державному виконавцю має бути відомо і з власної практики.

За відсутності відповідного фінансового забезпечення з бюджету виконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми коштів стягувачу (заборгованості) вже не залежить безпосередньо від позивача та не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин, а накладення штрафу в такому випадку жодним чином не захищає право стягувача на отримання пенсійної заборгованості з державного бюджету.

Державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови від 02.07.2026 не врахував причини, з яких заборгованість не погашена відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, та прийшов до передчасного висновку про наявність правових підстав для накладення на боржника штрафу.

Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Відтак, суд вважає, що в даному випадку постанова від 02.07.2026 про накладення штрафу з підстав, зазначених у ній, прийнята протиправно та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність спірної постанови, факт порушення прав позивача знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, а тому адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дуди Юрія Миколайовича від 02.07.2026 у виконавчому провадженні №71398143 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5100 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту підписання судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, Київський м-н, 6, код ЄДРПОУ 13358826);

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (43016, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Володимирська, 1, код ЄДРПОУ 45813957).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій