Решение № 138657500, 31.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 липня 2026 р. Справа № 120/13908/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Вінницького обласного відділення Фонду захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в порушення приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відповідач у 2024 році не забезпечив визначеного нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і як наслідок повинен був сплатити суму адміністративно-господарських санкцій та нараховану пеню.

Ухвалою від 08.10.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що у 2024 році подав до центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу за формою №3-ПН щодо вакансії прибиральника виробничих приміщень із відміткою про можливість працевлаштування особи з інвалідністю. Відповідач вказав, що ним були вжиті всі передбачені законом заходи для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того також зазначив, що Жмеринською філією Вінницького обласного центру зайнятості було направлено особу для працевлаштування, однак останній відмовився від працевлаштування, оскільки його не влаштовував характер роботи.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку у Вінницькому обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та у своїй діяльності використовує найману працю.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, який був надісланий відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 19 осіб, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" становить 1 особа, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 84234,09 грн.

Оскільки, відповідачем самостійно не сплачено суму адміністративно-господарських санкцій у строки встановлені законодавством, йому нарахована пеня, яка становить 5096,52 грн.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не виконав нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 робочого місця та не сплатив адміністративно-господарські санкції з урахуванням пені в загальній сумі 89330,61 грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 19 Закону № 875-XII встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які потребують найману працю, встановлюються нормативні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю розміром 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників. відповідно до року, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількість одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першої статті та з урахуванням вимогам статті 18 цього Закону, і розглянути правила встановлення осіб з інвалідністю з урахуванням нормативу робочих місць. При розрахунках кількості робочих місць використовується до цілого значення.

У межах певного нормативного акта передбачається також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній відповідно до частини першої цієї статті, підтверджено працевлаштування підприємства, установи, організації, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яке це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, норматив робочих місць, визначених відповідно до частини першої цієї статті, забезпечується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єктів, об`єднання підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які займаються найманою працею, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у та за формою, встановленою Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує порядок формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які потребують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушеного законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань. особи з інвалідністю, фізичних осіб, які забирають найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Порядок контролю за виконанням нормативів трудових місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, збільшився Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, результати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю інвалідів, фізичних осіб, які отримали найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які потребують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не несуть відповідальності за встановленим законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднаних осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які отримали найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першої цієї статті, та надсилає їм розрахунок на суму адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу. робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю з Пенсійним фондом України.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначає осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.

Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб, які подаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Із положень статті 18 Закону № 875-XII випливає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які вибирають найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювані для таких осіб за умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечення інших соціальних - економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативно, передбаченим статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких менша за розміром середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установах, організаціях, у тому числі на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань з особами. інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за шкірне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайнятої особи з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які працюють від 8 до 15 осіб, застосовуються розмір адміністративно-господарських санкцій на робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю та не зайняте. особою з інвалідністю, повторний у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установах, організаціях, у тому числі на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичній особі, яка користується найманою працею. Положення цієї частини не розширюється на підприємства, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

У свою чергу, згідно частини другої статті 20 Закону N 875-XII, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікових ставок Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її рядок.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першої цієї статті, окремо в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в яким відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першої статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із застосуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. (ч. 4 статті 20 Закону N 875-XII ).

Зі змісту наведених вище норм законодавства видно, що на суб`єктів господарювання покладено обов`язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та за невиконання такого обов`язку нести відповідальність, передбачену законом.

Отже, чинне законодавство покладає на роботодавця обов`язок створити робочі місця та вжити необхідних заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, проте не покладає на нього обов`язок самостійно здійснювати пошук таких осіб або гарантувати фактичне заміщення вакансій незалежно від об`єктивних обставин.

Як зазначає позивач, згідно податкового розрахунку сум доходів за 2024 рік на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 19 осіб, відтак має бути забезпечено 1 місце для працевлаштування особи із інвалідністю.

Судом встановлено, що 24.04.2024 року відповідач подав до Жмеринської філії Вінницького обласного центру зайнятості звіт за формою №3-ПН щодо вакансії прибиральника виробничих приміщень із зазначенням можливості працевлаштування на таку посаду особи з інвалідністю.

Наданими сторонами доказами підтверджується, що вакансія перебувала на обліку служби зайнятості та використовувалася для підбору кандидатів з числа осіб з інвалідністю.

З листа Жмеринської філії Вінницького обласного центру зайнятості вбачається, що за період з 15.03.2024 по 31.12.2004 відповідач подав до Філії три звітності за формою 3-ПН з відміткою "для осіб з інвалідністю". За результатами роботи із зазначеними вакансіями до відповідача було направлено особу з інвалідністю для можливого працевлаштування. Однак вказана особа відмовилась із зазначенням причини - "не влаштовує характер роботи".

Суд зазначає, що обов`язок роботодавця полягає у створенні робочих місць для осіб з інвалідністю та вжитті заходів, спрямованих на їх заповнення, зокрема шляхом інформування державної служби зайнятості про наявні вакансії.

Посилання позивача на те, що відповідачем не було забезпечено виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, саме по собі не є безумовною підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Для покладення відповідальності необхідним є встановлення факту невжиття суб`єктом господарювання усіх залежних від нього заходів для недопущення відповідного порушення.

Разом з тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач ухилявся від працевлаштування осіб з інвалідністю, відмовляв у створенні відповідних робочих місць, не подавав інформацію про наявні вакансії або іншим чином перешкоджав виконанню встановленого законом нормативу.

Натомість наявними у справі доказами підтверджується подання відповідачем форм №3-ПН та взаємодія із державною службою зайнятості щодо укомплектування відповідного робочого місця.

При цьому, суд звертає увагу на те, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю, якщо при цьому суб`єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" заходів для працевлаштування останніх.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем вжито залежних від нього заходів для виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», тоді як позивачем не доведено наявності в діях відповідача складу господарського правопорушення, необхідного для застосування адміністративно-господарських санкцій та пені, а підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні відносно відповідача - відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та наданих відповідачем, суд доходить висновку про відмову у задоволені позову.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Пирогова, буд. 135А, м. Вінниця, код. ЄДРПОУ 13308892)

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено 31.07.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна