Постановление суда № 138656334, 31.07.2026, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Справа №377/363/26

Провадження №2/377/422/26

31.07.2026 Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

У С Т А Н О В И В:

До суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник адвокат Ткаченко Ю.О., посилаючись на статті 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 211, 223, 247, 258 - 259, 263 - 265, 279, 280 - 282 ЦПК України, просить стягнути із відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором №71283248 від 18.05.2025 в розмірі 20467,50 гривень та за кредитним договором №8127549 від 15.07.2025 в розмірі 6569,65 гривень, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 гривень.

Ухвалою судді від 01 червня 2026 року, після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31 липня 2026 року. Вказаною ухвалою судді за клопотанням позивача, від імені якого діє представник - адвокат Ткаченко Ю.О., витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази.

19 червня 2026 року суду в підсистемі «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просив зупинити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, у зв`язку з тим, що він проходить військову службу в складі Збройних Сил України.

На підтвердження вказаних обставин до клопотання відповідачем ОСОБА_1 було додано копію військового квитка серії НОМЕР_1 , копію довідки № 2563, виданої 16.06.2026 командиром Військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_2 , які підлягають долученню до матеріалів справи на підставі статей 43, 83 ЦПК України.

24 червня 2026 року суду в підсистемі «Електронний суд» від представника позивача адвоката Ткаченко Ю.О. надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в якому вона просила у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі відмовити, посилаючись на те, що матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки він не надав наказ по особовому складу. Надані відповідачем копії документів не містять інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій перебуває відповідач на військовій службі, не надано підтвердження перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. На думку позивача належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008. Інші докази (довідки, листи з військової частини) є недостатніми для встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом (постанова Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, провадження № 61-7918св22).

25 червня 2026 року на адресу суду від Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду від 01 червня 2026 року надійшли: інформація № 20.1.0.0.0/7-260610/92556-БТ від 15.06.2026; виписка по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за періоди з 18.05.2025 по 21.05.2025, з 15.07.2025 по 18.07.2025, які підлягають приєднанню до матеріалів справи на підставі статей 83-84 ЦПК України.

Позивач свого представника в призначене підготовче засідання не направив, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет. В клопотанні, яке надійшло 24 червня 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд», представник позивача адвокат Ткаченко Ю.О. просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідач в призначене підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, копію військового квитка серії НОМЕР_1 , копію довідки № 2563, виданої 16.06.2026 командиром Військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_2 , суд дійшов наступного висновку.

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України», заява № 19164/04).

Згідно з частинами першою, другою статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) зроблено висновок, що «під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні».

З копії військового квитка серії НОМЕР_1 , копії довідки № 2563, виданої 16.06.2026 командиром Військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 20.10.2025 по теперішній час.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили безпілотних систем, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

За приписами пункту другого Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, військовому командуванню разом з військовими адміністраціями, органами виконавчої влади, правоохоронними органами та за участю органів місцевого самоврядування запроваджувати і здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи правового режиму воєнного стану, реалізовувати повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на даний час в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. В зв`язку з чим, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.

Виходячи з наведеного, відповідач ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на виконання Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 64/2022.

Норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

Ураховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України, як цілісна структура, були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, що підтверджується наданими відповідачем копією військового квитка серії НОМЕР_1 , копією довідки № 2563, виданої 16.06.2026 командиром Військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_2 , який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_1 щодо продовження розгляду справи, суд, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року в справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25), вважає за необхідне зупинити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Доводи представника позивача адвоката Ткаченко Ю.О., наведені у запереченнях на клопотання про зупинення провадження у справі, про те, що надані відповідачем копії документів не містять інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій перебуває відповідач на військовій службі, не надано підтвердження перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, судом до уваги не приймаються, оскільки як вбачається із постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25), упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі.

Таким чином, надані відповідачем суду копія військового квитка серії НОМЕР_1 , копія довідки № 2563, виданої 16.06.2026 командиром Військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_2 , містять інформацію про те, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі.

Правовий аналіз пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить про те, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, а не винятково прийняття участі у бойових діях на час розгляду справи.

Слід зазначити, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, позивач не позбавлений права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідного клопотання.

Керуючись статтями 43, 83, 251, 253, 259 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Приєднати до матеріалів справи: копію військового квитка серії НОМЕР_1 , копію довідки № 2563, виданої 16.06.2026 командиром Військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_2 , які долучені відповідачем до клопотання про зупинення провадження у справі від 19.06.2026; інформацію № 20.1.0.0.0/7-260610/92556-БТ від 15.06.2026; виписка по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за періоди з 18.05.2025 по 21.05.2025, з 15.07.2025 по 18.07.2025, які надійшли 25 червня 2026 року на адресу суду від Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали судді від 01 червня 2026 року.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі № 377/363/26, провадження № 2/377/422/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена і підписана 31 липня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька