Решение № 138656309, 31.07.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4226/26

Провадження 2-о-115/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

за участю секретаря Денисенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту що має юридичне значення, та зобов`язання вчинити дії, в якій посилається на те, що він є учасником бойових дій та особою з інвалідністю 3 групи. 13.05.2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності та надав повний пакет документів, включаючи оригінал трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.07.1993 року. Відповідно до запровадженого в Україні принципу екстериторіальності, розгляд його заяви про призначення пенсії було визначено за Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

За результатами розгляду документів заявника, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 101650008643 від 22.05.2026 року ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності. Підставою для відмови стало те, що орган Пенсійного фонду не зарахував до його страхового стажу періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , дата заповнення 15.07.1993 року, оскільки на титульній сторінці допущено помилку в написанні прізвища, а саме зазначено « ОСОБА_2 » (російською мовою) не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » згідно даних ID-картки. Заявнику рекомендовано звернутися до суду з заявою про захист свої прав. Відповідно до ст. 3 ЦПК України, заявник має право звернутися до суду за захистом своїх порушений прав, свобод чи інтересів. Вважає, що необхідно встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме трудової книжки серії НОМЕР_1 , від 15.07.1993 року.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.

В судове засідання заявник не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, подав до суду заперечення на заяву відповідно до яких зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частина 2 статті 293 ЦПК України). Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина 3 статті 294 ЦПК України). У заяві про встановлення факту не надано доказів, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 15.07.1993, належить заявнику. Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту необхідне йому для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, встановлення даного факту пов`язане з вирішенням спору про право, а, саме, права на пенсію. Враховуючи наведене, вважаємо, що заява про встановлення фактів повинна бути залишена без розгляду. Просять розгляд справу без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази, повно та всебічно вивчивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За визначенням ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 ч. п. ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Заява фізичної особи про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (ч. 1 ст. 316 ЦПК України).

Згідно ст. 257 ЦК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно вивчивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За визначенням ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 ч. п. ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Заява фізичної особи про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (ч. 1 ст. 316 ЦПК України).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане 27.03.1974 року, актовий запис № 63 та копією паспорта.

Факт належності заявника трудової книжки підтверджується свідоцтвом про народження, копією паспорта заявника, де є однаковими записи: прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць, рік народження, місце народження, які співпадають з записами в паспорті, трудовій книжці, копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 22.05.2026 року № 101650008643 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності, заявнику не зараховано страховий стаж за періоди роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 , дата заповнення 15.07.1993, яка заповнена з порушеннями вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: на першій сторінці трудової книжки зазначено прізвище « ОСОБА_2 » (російською мовою) не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » згідно даних ID-картки, в зв`язку з вищевикладеним рекомендовано звернутися до суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до пункту 6 частини першої статті 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Враховуючи викладене вище, доводи поданої суду заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІD паспорт, орган що видав 3238, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 трудової книжки серії НОМЕР_1 , в якій зазначено прізвище « ОСОБА_2 » російською мовою та відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » згідно даних ІD картки, знайшли підтвердження під час судового розгляду.

Розбіжності в документах унеможливлюють скористатися правом отримання пенсії за інвалідністю, тому звернення заявника до суду є правомірним. Вирішити питання іншим чином, окрім судового, порядку не можливо.

Враховуючи викладене вище, суд вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 5, 13, 76, 81, 89, 265, 273, 293,294, 315, 319 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності правовстановлюючого документа, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 15.07.1993, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Б. Тиханський