Решение № 138655261, 24.07.2026, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 465/3632/25

Провадження № 2/273/284/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої - судді Бєлкіної Д.С., секретаря судового засідання Стаднюк В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором від 12.12.2016 року в розмірі 40731,68 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 9200,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 12.12.2016 року АТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкритя відновлювальної кредитної лінії, ліміт кредитної лінії у розмірі 200,00 грн., процентна ставка 26 % річних, тип процентної ставки фіксований, обов`язковий мінімальний платіж 7% від суми загальної заборгованості, але не менше 50 грн. Станом на 20.09.2021 року заборгованість становила 40 731,68 грн

20.09.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт фінанс» було укладено Договір факторингу №3, за яким від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК «Еліт фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 12.12.2016. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт фінанс» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Станом на день звернення до суду умови договору відповідачем не виконувались і утворилась заборгованість на суму 40 731,68 грн., яка складається з тіла кредиту 36183,06 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 4 548,62 грн.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 28.07.2025 року справу прийнято до провадження судді, відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача від ТОВ «ФК» «Еліт фінанс» до судового засідання не з`явився, направив до суду заяву, в якій просив слухати справу у відсутність представника та не заперечував проти розгляду справи заочно.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому ст.ст. 128, 130 ЦПК України порядку, про причини неявки суд не повідомив. Жодних заперечень, клопотань та відзиву на позов від відповідача на адресу суду не надходило.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності сторін, що відповідає положенню ст. ст. 280, 281 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.12.2016 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ "Альфа-Банк" з офертою на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкритя відновлювальної кредитної лінії у розмірі 200,00 грн., процентна ставка 26 % річних, тип процентної ставки фіксований, обов`язковий мінімальний платіж 7% від суми загальної заборгованості, але не менше 50 грн. ОСОБА_1 підписав оферту, довідку про умови кредитування (а.с. 5-6).

З наданої позивачем копії виписки по особовому рахунку з 05.02.2017 по 20.09.2021 року підтверджується отримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 та користування ними (а.с.15-20).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом станом на 20.09.2021 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 12.12.2016 року становить 40 731,68 грн.

20.09.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт фінанс» було укладено Договір факторингу №3, за яким від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК «Еліт фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 12.12.2016 ( а.с. 8-14).

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу воїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договорів відступлення права вимоги підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором до позивача по справі.

Натомість, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у відповідача заборгованості у вищенаведеному розмірі, відповідач не надала, вказана сума заборгованості відповідачем не спростована.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024 укладеного між ТОВ «ФК «Еліт фінанс» (як клієнт) та адвокатом Литвиненко О.І.; Акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 року по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 (надання первинної консультації 1000,00 грн, правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства 4000,00 грн, підготовка та подання позовної заяви 4200,00 грн), платіжна інструкція №4932 (а.с.22-25).

Зі змісту ст 137 ЦПК України випливає, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 року № 13-рп/2000, від 30.09.2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що складність справи, що розглянута, є не великою, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, та обсяг наданих адвокатом послуг, у судові засідання адвокат не з`являвся, суд, враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає необхідним та достатнім стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. 00 коп.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (03035, м. Київ, вул. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222) заборгованість за кредитним договором від 12.12.2016 року у розмірі 40 731 (сорок тисяч сімсот тридцять одну) гривню 68 копійок.

Стягнути з із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (03035, м. Київ, вул. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222) судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Бєлкіна Д.С.