Решение № 138653945, 27.07.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/408/26

Провадження № 2/597/378/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором кредиту у розмірі 32935 гривень 13 копійок.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила, що 29.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №5212037, згідно з умовами якого відповідачці на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. 28.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №28-11/25/Л, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників від 28.11.2025 року до Договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 у розмірі 32935 гривень 13 копійок. Відповідно до п.4.6 Договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором кредиту повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. В порушення умов договору кредиту, незважаючи на повідомлення, відповідачка ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Оскільки на даний час відповідачка ухиляється від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за вищевказаним договором, а позивач позбавлений можливості відновити своє порушене право у позасудовому порядку, останній наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачка по справі ОСОБА_1 позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" про стягнення заборгованості за договором кредиту визнає частково. Факт отримання споживчого кредиту в розмірі 6500 гривень за договором №5212037 від 29.12.2024 року стороною відповідачки визнається. Однак, сторона відповідачки заперечує щодо нарахувань процентів після укладення договору факторингу та право вимоги на нараховані відсотки в розмірі 2018 гривень 72 копійки та 4250 гривень заборгованості за пенею. Враховуючи викладене, представник відповідачки вважає, що за договором про надання споживчого кредиту №5212037 від 29.12.2024 року з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 26666 гривень 41 копійка, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 8499 гривень 91 копійка, прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом - 18166 гривень 50 копійок, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за пенею в сумі 4250 гривень та заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги задоволенню не підлягають. Отже, враховуючи викладене вище, позовні вимоги позивача визнає частково в наступному розмірі: заборгованість за тілом кредиту - 8499 гривень 91 копійка; заборгованість за процентами - 18166 гривень 50 копійок.

Від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" надійшла відповідь на відзив, у якій просить задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 , покликаючись на те, що доводи сторони відповідачки, на думку позивача, не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Відповідачка добровільно погодилася з усіма істотними умовами кредитного договору, зокрема, щодо розміру процентної ставки, порядку її нарахування, строків виконання зобов`язань та наслідків їх порушення. Жодних доказів того, що укладення договору відбулося під впливом обману, примусу чи інших обставин, які могли б свідчити про недійсність правочину, Відповідачкою суду не надано. Крім того, сторони узгодили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству штраф. Фактом невиконання та/або неналежного виконання грошових зобов`язань Клієнтом є нездійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором (Графіком платежів/новим графіком платежів). При цьому, в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Клієнтом зобов`язань за цим Кредитним договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема ст.21 відповідно до якої «Стаття 21. Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит … Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.». Тобто, в даному випадку, оскільки сума кредиту згідно Кредитного договору становить 8 500,00 гривень, то відповідно нарахований штраф не повинен перевищувати 4 250,00 гривень. Як вбачається з доданого до Позовної заяви Розрахунку заборгованості за Кредитним договором сума нарахованого штрафу становить 4 250, 00 гривень. А отже первісним кредитором не було порушено вимоги закону щодо нарахованого розміру сукупної суми неустойки за Кредитним договором. Враховуючи вимоги законодавства про споживче кредитування, твердження Відповідача, що нарахований штраф за Кредитним договором підлягає списанню, не відповідає дійсності. Відповідач у своєму відзиві посилається на начебто незаконність нарахування після відступлення права вимоги. Разом з тим, вважаємо за необхідне зазначити, що строк кредитування за укладеним кредитним договором становить 360 днів (п.1.3 Договору), а саме: 29.12.2024 року - дата укладення кредитного договору + 360 днів строку кредитування = 24.12.2025 року. Отже, на момент відступлення права вимоги строк кредитування ще не сплив. Як вбачається з наданого Позивачем розрахунку заборгованості, останній здійснював нарахування процентів до 23.12.2026 року. Таким чином, доводи Відповідача щодо начебто неправомірного нарахування після відступлення права вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи. А також, представник позивача звертає особливу увагу, що спір виник внаслідок протиправної поведінки відповідачки, пов`язаної з тривалим невиконанням умов договору. На підставі вищевикладеного, стягнення зазначених витрат з відповідачки є обґрунтованим та передбаченим чинним законодавством, оскільки вони безпосередньо пов`язані з захистом прав позивача у судовому процесі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» у судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник Кульгавець Сергій Михайлович у судове засідання не з`явилися, однак від представника відповідачки надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають частково, в межах поданого 17.05.2026 року відзиву на позовну заяву.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 06.04.2026 року суддя Шевчук В.М. прийняла до свого провадження цивільну справу та визначила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 29.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5212037 шляхом акцепту публічної оферти в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до пп.1.2-1.4.1. Договору, Позичальнику було надано кредит у сумі 6500 гривень 00 копійок, строком користування 360 днів, із періодичністю сплати процентів кожні 15 днів. Умови кредитування, у тому числі розмір стандартної процентної ставки становить 0,95% в день, порядок її нарахування, загальна вартість кредиту та строки виконання зобов`язань, визначені Договором, Паспортом споживчого кредиту та Додатком №1 (Графіком платежів), які є невід`ємними частинами Договору.

02.01.2025 року між Сторонами за Договором було укладено Додаткову угоду до Договору №5212037 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 29.12.2024 року, на підставі якої суму наданого кредиту збільшено на 2000,00 гривень та відповідно до п.1.2 Додаткової угоди сума кредиту (загальний розмір) складає: 8500 гривень 00 копійок та було змінено та викладено в новій редакції Додаток №1 (Графік платежів). Разом з цим, сторони п.1.6. Договору погодили комісію за надання додаткової суми кредиту, яка становить 200 гривень 00 копійок.

28.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №28-11/25/Л, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників від 28.11.2025 року до Договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 у розмірі 32935 гривень 13 копійок. Відповідно до п.4.6 Договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором кредиту повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. В порушення умов договору кредиту, незважаючи на повідомлення, відповідачка ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним договором загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 32935 гривень 13 копійок, з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 8499 гривень 91 копійка, заборгованість за відсотками становить 2018 гривень 72 копійки, заборгованість за пенею/штрафами становить 4250 гривень.

Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості первісному кредитору та його правонаступнику.

V.Оцінка суду

Положеннями ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 29.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №5212037, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 29.12.2024 року направлено пропозицію (оферту) укласти договір №5212037 про надання кредиту. 29.12.2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №5212037 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор 45523, котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно до заяви прийняття (акцепт) пропозиції (оферти ) укласти договір №5212037 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ініціювало переказ коштів згідно договору №5212037 від 29.12.2024 року безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало позичальнику суму кредиту, яка становить 6500 гривень 00 копійок, строком користування 360 днів, із періодичністю сплати процентів кожні 15 днів. Умови кредитування, у тому числі розмір стандартної процентної ставки становить 0,95% в день, порядок її нарахування, загальна вартість кредиту та строки виконання зобов`язань, визначені Договором, Паспортом споживчого кредиту та Додатком №1 (Графіком платежів), які є невід`ємними частинами Договору. Строк кредитування 360 календарних днів. Дата надання кредиту - 29.12.2024 року.

02.01.2025 року між Сторонами за Договором було укладено Додаткову угоду до Договору №5212037 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 29.12.2024 року, на підставі якої суму наданого кредиту збільшено на 2000 гривень та відповідно до п.1.2 Додаткової угоди сума кредиту (загальний розмір) складає: 8500 гривень 00 копійок та було змінено та викладено в новій редакції Додаток №1 (Графік платежів). Разом з цим, сторони п.1.6. Договору погодили комісію за надання додаткової суми кредиту, яка становить 200 гривень 00 копійок.

За умовами вказаного договору позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за користування кредитом і комісію за надання кредиту.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 45523, що був надісланий на вказану відповідачкою електронну адресу - valentunka0802@gmail.com, valentunka@gmail.com. Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Одноразовий ідентифікатор: 45523. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 29.12.2024 року о 20:05:14.

Так, за умовами пп.1.2-1.4.1. Договору, Позичальнику було надано кредит у сумі 6500 гривень, строком користування 360 днів, із періодичністю сплати процентів кожні 15 днів. Умови кредитування, у тому числі розмір стандартної процентної ставки становить 0,95% в день (6500,00 ? 0,95% в день =61,75 грн.), порядок її нарахування, загальна вартість кредиту та строки виконання зобов`язань, визначені Договором, Паспортом споживчого кредиту та Додатком № 1 (Графіком платежів), які є невід`ємними частинами Договору та були доведені до відома Відповідача до моменту його укладення.

Відповідно п.1.3. Договору, Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів.

Відповідно до п.1.4. Договору погодили комісію за надання кредиту яка становить 650 гривень. Тип Комісії (якщо передбачена Договором) - разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору).

У відповідності п.3.1 Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Разом з цим, сторони погодили наявність зниженої процентної ставки, як вбачається з пункту 1.4.2. Договору, знижена процентна ставка становить 0,7125% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 12.01.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом на отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для ї застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку ї обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки п.1.4.3. Розмір процентів за користування кредитними коштами протягом строку дії Договору може бути змінений у бік зменшення для Клієнта у випадку та на умовах визначених в п.1.4.2. Договору, зокрема у випадку отримання Клієнтом знижки на стандартну процентну ставку.

Положеннями п.9.7 договору передбачено, що договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Договір підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 45523.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало умови договору і надало відповідачці кредит в сумі 8500 гривень, що підтверджується:

довідкою №20251201-109 від 01.12.2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» якою підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відповідно до умов договору про переказ коштів №03012024-1 від 2024-01-03 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та завершення платіжної операції від 29.12.2024 року сума 6500 гривень за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 8014eb7c-fcd5-41ad-8402-cb78d83f2291;

довідкою №20251201-111 від 01.12.2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК», якою підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відповідно до умов договору про переказ коштів №03012024-1 від 2024-01-03 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та завершення платіжної операції від 02.01.2025 року сума 2000 гривень за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 97c1fdbf-914b-4fd8-b4f2-0d201b434171.

Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено укладення кредитного договору №5212037 від 29.12.2024 року та переказ коштів в сумі 8500 гривень 00 копійок на рахунок, що належить ОСОБА_1 , шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідачки, а також перехід права вимоги до позивача.

Беручи до уваги зазначене, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальницею взятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором та позивачем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з умовами вищевказаного договору позики відповідач зобов`язувався своєчасно повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом встановлено, що 28.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №28-11/25/Л, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Так, згідно п.4.2.3. права вимоги вважаються відступленими (переданими) Клієнтом та набутими (прийнятими) Фактором в день належного підписання Сторонами цього Договору та Акту приймання-передачі Реєстру Боржників для друку та сплати Фактором Клієнту суми фінансування, відповідно до п.6.1 розділу 6 Договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором кредиту №5212037 від 29.12.2024 року заборгованість відповідачки ОСОБА_1 складає 32935 гривень 13 копійок, з яких: 8499 гривень 91 копійка - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18166 гривень 50 копійок - сума заборгованості за відсотками; 2018 гривень 72 копійки - сума заборгованості за нарахованими процентами згідно кредитного договору (змоменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 4250 гривень 00 копійок - сума заборгованості за пенею/штрафами.

Відповідно до п.4.6 Договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором кредиту повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

В порушення умов договору кредиту, незважаючи на повідомлення, відповідачка ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» відбулася заміна кредитора, відтак відповідачка, за умови повідомлення останньої про заміну сторони у кредитних правовідносинах, була зобов`язана погасити заборгованість позивачу, за якою настав строк виконання зобов`язання. За умови, що відповідачка з будь-яких підстав не отримала повідомлення про відступлення права вимоги, остання не була позбавлена можливості виконати своє зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, який вказаний у вищенаведеному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Отже, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частинами 1 і 2 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що кредитний договір №5212037 від 29.12.2024 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 45523 є укладеним, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Підписавши вказаний договір, відповідачка посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме: отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Суд також зазначає, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту є технічно неможливим, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду №524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20) від 12.01.2021: «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18), ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачкою оспорювався чи визнавався недійсним.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 8500 гривень строком на 360 днів, зі сплатою відсотків, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо строку, умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки, однак порушила свої зобов`язання, не вносила обов`язкові платежі, передбачені умовами договору.

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором №5212037 від 29.12.2024 року виконав в повному обсязі, зокрема, передав відповідачці ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 8500 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК», що підтверджується електронною платіжною інструкцією №8014eb7c-fcd5-41ad-8402-cb78d83f2291, №97c1fdbf-914b-4fd8-b4f2-0d201b434171, довідкою №20251201-109 від 01.12.2025 року та довідкою №20251201-111 від 01.12.2025 року. У цих документах зазначено дату видачі, суму, номер договору та номер платіжної картки. Цей номер платіжної картки відповідає номеру платіжної картки, яку зазначила відповідачка в кредитному договорі.

При цьому, відповідачка та її представник у відзиві на позовну заяву від 18.05.2026 року підтвердили факт укладення договору та отримання коштів, частково визнали суму заборгованості за даним кредитним договором.

Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором кредитодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості. При цьому обов`язок кредитодавця проінформувати позичальника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості або відступлення права вимоги за договором здійснюється кредитодавцем протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги або дати залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості, у спосіб, визначений ч. 1 ст.25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома позичальника такого факту, а саме шляхом направлення повідомлення на електронну пошту позичальника, що зазначена у договорі та/або шляхом розміщення повідомлення в особистому кабінеті позичальника (п.10.1.10 договору).

Крім того, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Даний висновок викладено у постанові КЦС Верховного Суду України від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Як було встановлено судом, 28 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладений договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Наведене стверджується також Реєстром прав вимог до Договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 року, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідачки.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.

У свою чергу суд також приймає до уваги відзив на позовну заяву представника відповідачки, в якій він підтверджує факт укладення кредитного договору, отримання коштів та частково визнає суму заборгованості за даним кредитним договором.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором №5212037 від 29.12.2024 року, яка підлягає стягненню з відповідачки - 32935 гривень 13 копійок.

Суд вважає, що ухилення від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за договором кредиту №5212037 від 29.12.2024 року призвело до порушення прав позивача як кредитора у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2024 року, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 32935 гривень 13 копійок.

VI. Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 2662 гривні 40 копійок сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст.207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 549, 599, 610, 612, 625, 626-628, 629, 631, 638, 639, 1048-1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1081, 1082 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: м.Київ вул.Гедройця Єжи будинок 6, офіс 521) заборгованість за договором №5212037 від 29.12.2024 року у розмірі 32935 (тридцять дві тисячі дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: м.Київ вул.Гедройця Єжи будинок 6, офіс 521) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 27.07.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: м.Київ вул.Гедройця Єжи будинок 6, офіс 521).

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя В.М.ШЕВЧУК