Решение № 138653603, 31.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7282/25

пр.№ 2/464/364/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Сабари Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач АТ «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк») звернувся до суду з позовом, поданим представником Шкапенко О.В., до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № н/б від 27.05.2020 у розмірі 34 615,57 грн

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 27.05.2020, відповідач, будучи клієнтом АТ «А-Банк», ініціював встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та правил надання батьківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Крім того, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до умов та правил надання батьківських послуг в А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір. ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Банк свій обов`язок повністю виконав, надав позичальнику кредит згідно з умовами кредитного договору. Станом на 27.03.2025 загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 34 615,57 грн, з яких: 30 735,34 грн тіло кредиту, 3 880,23 грн проценти. Відтак просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати у розмірі 2 422,40 грн покласти на відповідача.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну з мотивів, якого вбачається наступне. Заявляє, що розрахунок заборгованості не є первинним банківським документом відтак не може підтвердити існування заборгованості за вказаним кредитним договором. Покликається на неукладеність кредитного договору, відтак відсутності виникнення між сторонами договірних зобов`язань. Стверджує про відсутність його підпису або ж будь-яких посилань на правилах та умовах надання банківських послуг у АТ «А-Банк», відтак їхню незастосовність до нього. Вказує на відсутність доказів отримання відповідачем банківської карти чи відкриття рахунку.

Представником позивача подано заперечення. Покликається на те, що в анкеті-заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг (яка разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами складають кредитний договір № б/н від 27.05.2020) відповідач в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті банку. Вказує, що як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 користувався кредитним коштами, відтак був ознайомлений з правилам та умовами надання банківських послуг та погодився з ними. Зазначає, що на підтвердження вірності розрахунку в матеріалах справи наявна банківська виписка, що згідно Закону України «Про бухгалтерський облік» є первинним бухгалтерськими документом. Відтак, позовні вимог просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем подано до суду додаткові пояснення у справі зі змісту, яких вбачається, що оскільки роздруківка правил кредиту з сайту могла змінюватись протягом строку кредитування, відтак позивач міг подати до суду таку з найбільш сприятливими для себе умовами. Вказав, що в матеріалах справи відсутні докази видачі відповідачу будь-якої картки. Заявив клопотання про витребування у сторони позивача оригіналу кредитного договору. Просив у задоволені позову відмовити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 24.10.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 05.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали надіслано учасникам справи, відповідачу також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів (за зареєстрованим місцем проживання, відомості про яке отримано в порядку, визначеному ст. 187 ЦПК України).

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

З`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексуст.ст.1046-1057-1ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При дослідженні доказів, судом встановлено наступне.

27.05.2020 між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг і тарифами, правила користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими рекламному буклеті.

Підписанням Анкети-заяви, ОСОБА_1 підтвердив, що така разом із тарифами, правила користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими рекламному буклеті - становлять договір про надання банківських послуг. Підтвердив, що ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, а примірник договору про надання банківських послуг, згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua.

Відтак, з урахуванням наведеного, у клопотанні відповідача щодо витребування оригіналу договору у АТ «А-Банк» слід відмовити, оскільки обов`язок отримання такого покладено на користувача банківських послуг - ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою АТ «А-Банк», ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2031 року, НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року, НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року, НОМЕР_5 , строком дії до березня 2027 року.

З довідки за лімітами АТ «А-Банк» за період з 27.05.2020 до 17.10.2025 вбачається, що 27.05.2020 ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000 грн, після чого такий збільшувався до 30 800 грн (27.01.2025).

З наведеного слідує, що позивач АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором. Водночас, відповідач, використовуючи кредитну картку, взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконував, про що свідчить надана позивачем виписка по картці.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № н/б від 27.05.2020 станом на 17.10.2025 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 34 615,57 грн, що складається з 30 735,34 грн по тілу кредиту, 3 880,23 грн по відсотках.

Щодо покликання відповідача в частині, що розрахунок заборгованості не є первинним банківським документом відтак не може підтвердити існування заборгованості за вказаним кредитним договором, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 № 209/3103/21 (61-9710св22) дійшов висновку, що

належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що розрахунок заборгованості за договором № б/н від 27.05.2020 та виписка по картці відповідача у сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку очевидності здійснення операцій саме відповідачем, а тому відповідно до наданого позивачем розрахунку, у ОСОБА_1 станом 17.10.2025 виникла заборгованість за кредитом у розмірі 40 334,37 грн. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування вказаного факту відповідач надано не було.

Не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи покликання відповідача в частині неукладеності кредитного договору між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 623/99/17 прийшов до висновку, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Відповідно до відомостей з розрахунку заборгованості за договором № н/б від 27.05.2020, відповідач ОСОБА_1 здійснював на користь АТ «А-Банк» переказ грошових коштів на погашення заборгованості за кредитним договором. У суду відсутні обґрунтовані підстави сумніватися в укладенні вказаного кредитного договору саме ним.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21, саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

У зв`язку з цим, покликання відповідача на те, що кредитний договір ним не укладався, не знайшли підтвердження в матеріалах справи й оцінюються судом як безпідставні.

Суд відхиляє твердження відповідача в частині відсутності доказів отримання банківської карти чи відкриття рахунку, оскільки як вбачається з виписки по картці від 17.10.2025 виданої АТ «А-Банк» в період з 27.05.2020 по 17.10.2025 відповідачем здійснювались банківські операції за картками НОМЕР_6 ( НОМЕР_2 ), НОМЕР_7 ( НОМЕР_3 ), НОМЕР_8 ( НОМЕР_5 ). Доказів на підтвердження факту не отримання відповідачем вказаних карток та нездійснення відповідних банківських операцій останнім в період з 27.05.2020 по 17.10.2025 суду надано не було.

Суд критично оцінює твердження відповідача відносно відсутності власного підпису, персоніфікованого посилання на роздруківках правил і умов кредиту та їхню мінливість, а відтак незастосовність до нього. Згідно до приписів анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банк відповідач ОСОБА_1 проставляючи власний підпис на вказаному документів зобов`язався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно ознайомлюватись з їх змінами на сайті А-Банку www.a-bank.com.ua.

Факт відсутності окремо проставленого підпису на кожній сторінці роздруківки умов та правил надання банківських послуг, так само як і посилання на можливість їх зміни, самі по собі не свідчать про їх не застосовність до сторони договору чи відсутність волевиявлення останнього на приєднання до них, оскільки проставляючи власний підпис на анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банк відповідач погодився з вказаним порядком. Таким чином, твердження відповідача спростовуються вище.

Окремо суд звертає увагу на те, що наведені твердження та покликання в цілому суперечать попередній поведінці самого відповідача, який підписуючи анкету-заяву, підтвердив свою згоду умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі із порядком внесення до них змін та способом ознайомлення з останніми. Така поведінка відповідача не відповідає принципу естопель і доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). У судовій практиці принцип добросовісності охоплює естопель та заборону суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Естопель правовий принцип, згідно з яким сторона позбавляється права без розгляду питання по суті висувати певні заперечення або заяви, які явно розходяться з її початковим поведінкою. Принцип заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) базується на правилі, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини («Хохліч проти України», заява №41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини», заяви №№41340/98, 41342/98, 41344/98), відтак він підлягає застосуванню і українськими судами.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до всиновку, що аргументи, якими представник позиваач мотивував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н від 27.05.2020 у сумі 34 615,57 грн, що складається з 30 735,34 грн по тілу кредиту, 3 880,23 грн по відсотках.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273-279, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.05.2020 у розмірі 34 615 (тридцять чотири тисячі шістсот п`ятнадцять) гривень 57 (п`ятдесят сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 липня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Головуюча Людмила САБАРА