Решение № 138650237, 18.05.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №635/363/25

Провадження №2/639/192/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Чорного О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2025 року до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява позивача ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» до відповідача ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП у розмірі 58 372,45 грн., стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 27.09.2023 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ТОВ «УКРГЛАС» було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ). Договір було укладено відповідно до Закону України «Про страхування». 29.11.2023 року в м. Київ сталося ДТП за участю автомобіля Хонда (д.р.н. НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 , автомобіля Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ) та Шевролет (д.р.н. НОМЕР_3 ), внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №011062/4615/0000045. Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024 року (справа № 761/45102/23), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування» ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 215172,45 грн. (ПД №131248 від 18.12.2023 року). Розрахунок страхового відшкодування: 221 512,45 грн. (вартість відновлювального ремонту) 6 340,00 грн. (франшиза). Розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту ТЗ, визначеного та перерахованого на підставі рахунку та ремонтної калькуляції СТО ТОВ «АВТОДІМ АТЛАНТ» від 29.11.2023 року. Одночасно ПрАТ «СК «УНІКА» було замовлено проведення оцінки вартості збитку, завданого страхувальнику. Відповідно до Звіту №309682 від 14.12.2023 року, вартість відновлювального ремонту ТЗ становить 258 520,46 грн. Таким чином, зважаючи на викладене вище до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29.11.2023 року в м. Київ. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Хонда (д.р.н. НОМЕР_2 ), була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» згідно полісу ЕР215659380. Ліміт відповідальності страховика становить 160 000,00 грн., франшиза 3 200,00 грн. Отже позивач просить стягнути з відповідача 58372,45 грн. яка дорівнює сумі страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» 215172,45 грн. за мінусом ліміту відповідальності страховика ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» 160000,00 грн. і за мінусом франшизи 3200,00 грн.

У зв`язку з викладеним, посилаючись на ст.ст. 22, 993, 1166, 1168, 1192 ЦК України, а також статтю 27 Закону України «Про страхування» позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14.01.2025 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Відповідно до супровідного листа Харківського районного суду Харківської області від 30.01.2025 року вказані матеріали цивільної справи направлені на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова та отримані останнім 13.03.2025 року.

Відтак, для розгляду даної позовної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Новобаварського (Жовтневого) районного суду міста Харкова Баркову Н.В. та ухвалою Новобаварського (Жовтневого) районного суду міста Харкова від 14.03.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Призначено судове засідання.

08.05.2025 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лаленкова С.М. надійшов відзив, помилково названий як заява, який містить заперечення проти позову. Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що до позовної заяви додано звіт про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ТОВ «СЗУ УКРАЇНА КОНСАЛТИНГ», в якому оцінювачем зазначений ОСОБА_2 . На офіційному сайті Фонду державного майна України за веб-адресою: https://www.spfu.gov.ua/ua/content/reestrocin.html відомості про зазначеного оцінювача відсутні. Будь-якого документа про кваліфікацію зазначеної особи до матеріалів справи не надано. За ст. 6 закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону. Позовна заява не містить вказівки на перелік доказів, якими обґрунтовуються обставини, зазначені в заяві. Звіт, який додано до позовної заяви, позивач вважає доказом заподіяної шкоди, містить висновок про те, що вартість збитків заподіяних пошкодженням автотранспортного засобу FOLKSVAGEN TIGUAN р. н. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження становить 258520,46, в самому звіті вказано, що вартість матеріального збитку без ПДВ становить - 215433,72 гривень. Жодних вказівок про збитки внаслідок будь-якої дорожньої транспортної пригоди він не містить. Звіт має висновок, що є наслідком досліджень спеціаліста (оцінювача), однак згідно ЦПК України за своєю природою він не може бути письмовим доказом, оскільки згідно з ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. За ч.1 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті ним висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Крім того, за ч. 7 ЦПК України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зі змісту позовної заяви страхова виплата здійснювалась за страховим актом в сумі 215172,45 гривень без франшизи в сумі 6340 гривень, (з франшизою вартість відновлюваного ремонту становить 221512,45 гривень). Тобто вартість відновлюваного ремонту FOLKSVAGEN TIGUAN р.н. НОМЕР_1 , яка зазначена в страховому акті в сумі 221512,45 гривень співпадає з рахунком ремонтної компанії ТОВ «АВТО ДІМ АТЛАНТ» на суму 221512,45 гривень з ПДВ. Таким чином, можливо зробити висновок, що позивач намагається стягнути з відповідача решту страхової виплати в сумі 58372,45 гривень на підставі рахунку ремонтної компанії ТОВ «АВТО ДІМ АТЛАНТ», що є неприпустимо, оскільки рахунок не може слугувати доказом заподіяної шкоди, спричиненої транспортному засобу внаслідок ДТП. Матеріали справи не містять акту огляду пошкоджень автотранспортного засобу FOLKSVAGEN TIGUAN р.н. НОМЕР_1 . Доказів такого огляду, а також повідомлення відповідача про такий огляд матеріали справи не містять. Крім вищезазначеного, матеріали справи, які були передані за підсудністю до Новобаварського районного суду м. Харкова містять роздруковані з платформи електронного суду додатки до позовної заяви, які взагалі неможливо прочитати. Отже, на думку представника відповідача, позивачем не надано доказів заподіяння відповідачем шкоди страхувальнику в сумі 215172,45 гривень. Також у відзиві зазначено, що відповідачем укладено договір про надання правничої допомоги і він має понести витрати в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Позивач ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» своїм правом надати відповідь на відзив не скористався.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник надали письмові заяви, в яких просять розглянути вищевказану справу за їх відсутності та в задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи 29.11.2023 року в м. Київ сталося ДТП за участю автомобіля Хонда (д.р.н. НОМЕР_2 ), застрахованого в ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», під керуванням водія ОСОБА_1 , автомобіля Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ) та Шевролет (д.р.н. НОМЕР_3 ) внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ), який належить ТОВ «Укрглас» і був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» (а.с. 31-35).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024 року (справа № 761/45102/23) визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (протокол серії ААД № 641925 від 29.11.2023 року), і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. Згідно постанови, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 641925, 29 листопада 2023 року о 10 годині 15 хвилин по вулиці О. Теліги, 2 у місті Києві водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_2 , при перестроюванні на надав дорогу автомобілю марки «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався у попутному напрямку по тій смузі руху, на яку він мав намір перестроїтись, в результаті чого здійснив з ним зіткнення, а також з автомобілем марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду, що призвело до механічних пошкоджень усіх транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України.Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за статтею 124 КУпАП.У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав (а.с. 37-38, 66).

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Хонда (д.р.н. НОМЕР_2 ), була застрахована в ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» згідно полісу ЕР215659380. Ліміт відповідальності страховика за шкоду майну становить 160 000,00 грн., франшиза 3 200,00 грн. (а.с. 39).

В свою чергу 27.09.2023 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ТОВ «УКРГЛАС» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №011062/4615/0000045 щодо транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ), поліс 217044072 (а.с.12).

До ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою про подію страхового випадку звернувся власник автомобіля Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ) ТОВ «УКРГЛАС» (а.с.10-11).

На замовлення ПрАТ «СК «УНІКА» виконавцем оцінки Мотрич С.Ю. ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» складено звіт №30682 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу. Дата оцінки 29.11.2023 року, дата складання звіту 14.12.2023 року. Звіт містить інформацію про оцінювача, а саме, що оцінка виконана оцінювачем ОСОБА_2 , який має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінювача за напрямом Оцінка об`єктів у матеріальній формі та спеціалізація ми в межах напряму 1.3 Оцінка дорожніх транспортних засобів, Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ№4387 від 17.06.2006, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №4884 від 02.10.2006. Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності 695/21 від 16.09.2021, терміном дії до 16.09.2024. Згідно висновку вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу FOLKSVAGEN TIGUAN реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки становить 258520,46 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування та роботи). За узагальненими результатами оцінки ринкова вартість становить 1205331,61 грн., вартість відновлювального ремонту визначена в розмірі 258520,46 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування та роботи), коефіцієнт фізичного зносу 0, вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ 258520,46 грн, вартість матеріального збитку без урахування ПДВ 215433,72 грн. Вартість нормо-годин робіт, рекомендована вартість за даними спеціалізованого СТО оф. Дилера: ремонтні роботи - 960 (з урахуванням ПДВ) малярні роботи 960 (з урахуванням ПДВ). Також у звіті вказано, що протокол технічного огляду, фотографічні зображення, додаткові матеріали є невід`ємною частиною звіту і додаються на електронному носії. Засвідчена копія документа (звіта про оцінку) може бути видана підприємством, організацією, установою, що видала оригінал документу та/або ПРАТ «СК «Уніка», в якій знаходиться його оригінал (а.с.23-30).

При цьому ТОВ «АВТОДІМ АТЛАНТ» складена ремонтна калькуляція і видано рахунок від 29.11.2023 року за відновлювальний ремонт згідно розрахунку на суму 221512, 45 грн. (всього без ПДВ -184593,71, ПДВ 20% -36918,74) (а.с.14-22).

ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт 13.12.2023 року та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 215 172,45 грн, яка дорівнює 221 512,45 грн. (вартість відновлювального ремонту) за вирахуванням 6 340,00 грн. (франшиза). Також в страховому акті вказано базовий знос ТЗ за відповідний рік експлуатації 10% (а.с.8)

Згідно платіжного доручення №131248 від 18.12.2023 року ПрАТ «СК «УНІКА» сплачено ТОВ «Автомобільний дім Атлант» 215 172,45 грн. призначення платежу: страхове відшкодування згідно договору 011062/4615/0000045 від 27.09.2023 р без ПДВ ТОВ «УКРГЛАС» (а.с.8-9).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну "перехід" означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176 цс 18).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь в судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження №12-57гс21).

Суд враховує, що встановлення вартості матеріального збитку у випадку знищення або пошкодження транспортного засобу потребує спеціальних знань.

Також згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Підсумовуючи викладене, судом встановлено, що 29.11.2023 року в м. Київ сталося ДТП за участю автомобіля Хонда (д.р.н. НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_1 , автомобіля Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ), який належить ТОВ «Укрглас», та Шевролет (д.р.н. НОМЕР_3 ). В результаті вказаного ДТП було пошкоджено транспортний засіб Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №011062/4615/0000045. На підставі заяви потерпілої особи ТОВ «Укрглас», Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та виплачено страхове відшкодування ТОВ «Укрглас» в сумі 215 172,45 грн. Зазначені факти учасниками справи не осорюються.

Відтак, до позивача ПрАТ «СК «УНІКА» після виплати страхового відшкодування потерпілому, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди, отже позивач став кредитором замість потерпілої особи і набув права звернутись до винної особи з вимогою про стягнення компенсації матеріальної шкоди. Відповідач ОСОБА_1 визнаний винним в ДТП на підставі постанови суду, яка набрала чинності, отже і є винним у спричиненні шкоди в результаті ДТП. Відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» та згідно полісу ЕР215659380, ліміт відповідальності страховика становить 160 000,00 грн., франшиза 3 200,00 грн. Тому позивачем було вирахувано максимально можливий розмір відповідальності ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», який становить 160000,00 3200,00 = 156800,00 із суми виплаченого страхового відшкодування і різницю в розмірі 215 172,45 156800,00 = 58372,45 грн., яка не може бути покритою страховою виплатою, позивач просить стягнути з відповідача. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування позиції позивача стороною відповідача не надано. Відповідач фактично не погоджується лише з доказами розрахунку страхового відшкодування, виплаченого позивачем потерпілому. Проте клопотання про витребування додаткових доказів, які зберігаються у позивача, відповідач та його представник не заявляли, з клопотанням про призначення відповідної експертизи не звертались, рецензування звіту не ініціювали.

Виходячи з викладеного, враховуючи надані позивачем докази на їх підтвердження, а також законодавче обґрунтування, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір доручення №1 ВНМ від 01.11.2023 року (далі ФОП ОСОБА_3 ), відповідно до якого, ФОП ОСОБА_3 з метою виконання умов договору, має право залучати для виконання покладених на нього обов`язків адвокатів, адвокатські бюро чи адвокатські об`єднання, оплачувати їх послуги, які підлягають відшкодуванню Довірителем на умовах, порядку та строки визначені ч. 5 Договору. 02.11.2023 року між ФОП ОСОБА_3 та Адвокатським бюро «Білий» укладено договір про надання правової допомоги №2/23ю, відповідно до якого, Адвокатське бюро «Білий» зобов`язується за дорученням ФОП ОСОБА_3 надати правову допомогу та послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», що підтверджується договором доручення №1 ВНМ від 02.11.2023 року та Додатком № 1 до нього. Згідно з Договором про надання правової допомоги №2/23ю та Додатку № 1 позивачем (через повірену особу ФОП ОСОБА_3 ) понесено витрати, за надану професійну правничу допомогу АБ «Білий» у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується актом (звіто) прийому-передачі наданих послуг від 11.01.2025 року виконаних робіт, відповідно до п.1 Додатку №1 до Договору (а.с. 44-48).

Стороною відповідача не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, суд у зв`язку із задоволенням позовних вимог, приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на користь відповідача в сумі 8 000,00 грн., які вважає співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг.

Крім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до платіжної інструкції №000085 від 07.01.2025 року у сумі 3 028,00 грн. (а.с.1).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1-18, 76-82, 95, 133,137, 141, 228, 229, 235, 244, 245, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 988, 993, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», суд , -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП , 58 372 (п`ятдесят вісім тисяч триста сімдесят дві) гривні 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», ЄДРПОУ:20033533, адреса: 04112, м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 6-В, корп. 4;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_1 , однак зареєстрованим за вказаною адресою не значиться.

Повне рішення складено 31.07.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова