Решение № 138649010, 01.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/6478/26

Провадження №2/932/2217/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м.Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Цитульський В.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2026 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 2021136502 від 27.10.2018 року у розмірі 36911,35 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 для розгляду справи визначено суддю Цитульського В.І.

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Стислий виклад позицій сторін.

27.10.2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2021136502. За даним договором відповідачу було надано кредитні кошти, відповідно до умов та порядку, визначених договором. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості. 21.10.2022 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 21/10/22, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2021136502 від 27.10.2018 року. Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 36911,35 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 25800,00 грн., заборгованість за відсотками 11111,35 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача сплачену суму судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Фактичні обставини встановлені судом.

27.10.2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2021136502 у вигляді Заяви-анкети про надання банківських послуг.

Відповідно до умов договору та Паспорта споживчого кредиту, що є його частиною, відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 11 819,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 зі строком кредитування 36 місяців (з правом пролонгації).

Розмір базової процентної ставки на дату укладення договору визначено на рівні 5% на місяць, а протягом пільгового періоду тривалістю до 55 днів 0,01% річних. Крім того, у межах кредитної лінії зафіксовано укладення програми «Розстрочка» («Скибочка») на суму 8 319,00 грн. під 0,0001% річних із щомісячним платежем у розмірі 594,21 грн.

На підставі вказаного договору та відповідно до розрахунку заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я відповідача, відбулося використання кредитних коштів.

21.10.2022 року згідно з умовами Договору факторингу № 21/10/22, укладеного між АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ: 21685166) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), первісним кредитором відступлено право вимоги за Кредитним договором № 2021136502 від 27.10.2018 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», внаслідок чого позивачем набуто право вимоги до відповідача.

Згідно з наданим розрахунком станом на 21.10.2022 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 36911,35 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 25800,00 грн.; - заборгованість за відсотками становить 11111,35 грн.

Норми права застосовані судом

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особа внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грового зобов`язання.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Аналіз доводів сторін, висновки суду

Оскільки відповідач умови договору своєчасно і в повному обсязі не виконував, кредитні кошти не повертав, у нього виникла заборгованість перед кредитором. Водночас, дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором, суд встановив, що він містить лише загальні підсумкові суми нарахованих та сплачених коштів, а також загальне сальдо заборгованості у розмірі 36911 гривень 35 копійок. При цьому первинний розрахунок банку не містить жодної деталізації щодо того, яка саме частина із вказаного кінцевого сальдо є залишком непогашеного тіла кредиту, а яка залишком відсотків. Заявлений позивачем розподіл заборгованості на 25800 гривень 00 копійок за тілом та 11111 гривень 35 копійок за відсотками відображений виключно у позовній заяві та документах щодо відступлення права вимоги, що покладає на суд обов`язок самостійно надати правову оцінку природі заявленого до стягнення боргу на підставі первинних даних про рух коштів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом поза межами строку, на який він надавався, виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору.

Здійснивши перерахунок правомірних нарахувань договірних відсотків виключно у межах погодженого строку кредитування (до 31 серпня 2021 року), суд встановив, що загальна сума правомірно нарахованих відсотків становить 28873 гривні 36 копійок.

Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування у розрахунку заборгованості плати за обслуговування (комісії) у розмірі 600 гривень 00 копійок, суд виходить з того, що положеннями кредитного договору не передбачено надання відповідачу жодних додаткових чи супутніх послуг, які б виходили за межі стандартної діяльності банку з видачі та обліку кредиту. Ведення справи, облік заборгованості чи обслуговування кредиту є обов`язками банку, що здійснюються на власну користь у межах господарської діяльності, і відповідні витрати покриваються за рахунок процентної ставки. З огляду на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, включення до розрахунку заборгованості комісії за обслуговування кредиту є безпідставним, а відповідні вимоги задоволенню не підлягають.

Аналізуючи рух коштів по рахунку, судом встановлено, що за весь період кредитування відповідачем було внесено платежів на загальну суму 84024 гривні 45 копійок. Оскільки нарахування плати за обслуговування судом визнано безпідставним, вказана сума оплат підлягала спрямуванню виключно на погашення правомірно нарахованих відсотків та тіла кредиту.

Беручи до уваги, що сума здійснених відповідачем оплат 84024,45 грн значно перевищує розмір правомірно нарахованих у межах строку кредитування відсотків 28873,36 грн, суд приходить до беззаперечного висновку, що зобов`язання відповідача зі сплати правомірних договірних відсотків виконані ним у повному обсязі. Відтак, заявлена позивачем до стягнення сума відсотків у розмірі 11111 гривень 35 копійок фактично є відсотками, нарахованими поза межами строку кредитування, тобто після 31 серпня 2021 року, право на стягнення яких у позивача відсутнє, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Що стосується вимог про стягнення тіла кредиту, суд враховує, що загальна сума використаних відповідачем кредитних коштів становила 76369 гривень 96 копійок. Після зарахування внесених відповідачем платежів на погашення законних відсотків 84024,45 грн - 28873,36 грн, залишок внесених коштів у розмірі 55151 гривня 09 копійок підлягає зарахуванню на погашення тіла кредиту.

Віднімаючи від загальної суми використаних коштів 76369,96 грн встановлену суму погашення 55151,09 грн, суд констатує, що дійсний залишок непогашеної заборгованості за тілом кредиту становить 21218 гривень 87 копійок. Саме ця сума є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно з наданими позивачем документами заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень. Відповідно до пунктів 14 частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір таких витрат має бути співмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Зважаючи на розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 2500 гривень.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову на суму 21218 гривень 87 копійок, документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно у розмірі 1530 гривень 51 копійка.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором № 2021136502 від 27.10.2018 року у розмірі 21218,87 грн., судовий збір у розмірі 1530,51 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

В іншій частині вимог щодо стягнення на правову допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 01.07.2026.

Суддя: В.І.Цитульський