Постановление суда № 138648085, 30.07.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/4212/25

Провадження №2/523/1995/26

У Х В А Л А

"30" липня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань Сивак К.С.

розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника позивача Приватного підприємства «Автоентерпрайз» Мироненка Станіслава Станіславовича про забезпечення позову шляхом встановлення заборони користування рухомим майном, а саме автомобілями, та передачі автомобілів на відповідальне зберігання третій особі, а саме ГУНП в Одеській області, для поміщення зазначених автомобілів на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Одеській області, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа №523/4212/25 за позовом Приватного підприємства «Автоентерпрайз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніксар» про визнання правочинів недійними та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 31 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено слухання справи за правилами загального позовного провадження.

Також, ухвалою суду від 31 березня 2025 року було задоволено заяву представника позивача Приватного підприємства «Автоентерпрайз» адвоката Мироненко Станіслава Станіславовича про забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Накладено арешт на рухоме майно, а саме:

автомобіль марки Nissan Leaf номер кузову НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 державний номерний знак НОМЕР_2 , про що видано нове свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 ;

автомобіль марки Nissan Leaf номер кузову НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_1 із новим державним номерним знаком НОМЕР_5 , про що видано нове свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6

Копію ухвали для виконання направлено до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ) (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5).

На адресу суду 28 липня 2026 року (вх. № 37105) надійшла заява представника позивача Приватного підприємства «Автоентерпрайз» Мироненка Станіслава Станіславовича про забезпечення позову шляхом встановлення заборони користування рухомим майном, а саме автомобілями, та передачі автомобілів на відповідальне зберігання третій особі, а саме ГУНП в Одеській області, для поміщення зазначених автомобілів на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Одеській області.

В обґрунтування поданої заяви представник зазначив, що внаслідок незаконних дій відповідачів, позивач ПП «Автоентерпрайз» безпідставно втратив право користування, володіння та розпорядження його майном, а саме автомобілями Nissan Leaf номер кузову НОМЕР_4 та Nissan Leaf номер кузову НОМЕР_1 . 31.03.2025 судом у справі №523/4212/25 накладено арешт на автомобілі Nissan Leaf номер кузову НОМЕР_4 та Nissan Leaf номер кузову НОМЕР_1 .

Однак позивачу по теперішній час не відомо місцезнаходження зазначених автомобілей, їх стан, відомості про осіб які користуються автомобілями.

Враховуючи, що позивач втратив контроль над своїми автомобілями ще у 2024 році (тобто понад 2 роки тому назад), весь цей час автомобілі перебувають у невідомому технічному стані для позивача та кожен рік їх експлуатації призводить до їх технічного зносу, збільшенню пробігу автомобілей, що суттєво впливає на їх технічний стан та ринкову вартість.

На підставі зазначеного, позивач, звертається до суду із заявою про забезпечення позову, оскільки вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, подальше виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, може бути ускладнено або взагалі неможливе, оскільки автомобілі навколо яких виник спір, можуть бути розібрані, викрадені, знаходитись у непридатному для використання стані, тощо.

На підставі зазначеного, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони користування рухомим майном, а саме автомобілем Nissan Leaf номер кузову НОМЕР_4 та автомобілем Nissan Leaf номер кузову НОМЕР_1 , а також передачі зазначених автомобілей для зберігання на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Одеській області.

Відповідно до положення ст. 153 ЦПК України - заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши заяву та матеріали цивільної справи на предмет доцільності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до клопотання про передачу арештованого майна на відповідальне зберігання до спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Одеській області, представник позивача зазначив, що протягом 2 років не володіє інформацією про майно та його технічний стан, а тому не вжиття заходів забезпечення призведе до порушення прав позивача щодо його власності.

Отже, клопотання про передачу арештованого майна на зберігання, мотивоване тим, що існує ймовірність погіршення технічного стану арештованих автомобілів, що призведе до порушення прав позивача та його ефективного захисту.

Дослідивши заяву про забезпечення позову шляхом постановлення арештованих автомобілів на спец майданчик, судом не встановлено посилання позивача на відповідну норму закону, якою б було передбачено такий вид забезпечення позовних вимог. Крім іншого, клопотання не містить посилання на докази щодо можливості вчинення будь-яких протиправних дій з боку відповідачів щодо спірного майна, а саме автомобілів.

Діючим цивільно-процесуальним кодексом передбачено вжиття заходів забезпечення позову, у разі, якщо в майбутньому невжиття цих заходів може призвести до неможливості виконання судового рішення.

На даний час право власності позивача на спірні об`єкти рухомого майна (що зазначені в даному клопотанні) є предметом розгляду даної цивільної справи, та до ухвалення судового рішення, титульний власник майна, позбавлений права щодо розпорядження даним майном, тобто, ухвалою суду від 31.03.2025 року передбачені негативні наслідки, можливість реалізації спірного майна до ухвалення судом рішення у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

З даного приводу суд зазначає, що в клопотанні про передання майна на зберігання, представник позивача не навів жодних належних та допустимих доказів щодо необхідності його передання на зберігання, саме лише посилання на ймовірність знищення або зменшення його ринкової вартості, не свідчить про вчинення дій з приводу спірного майна, представник не послався на норму закону якою даний захід передбачений.

Крім іншого, пункт 7 частини першої статті 150 ЦПК України, яким було передбачено передання речі, яка є предметом спору на зберігання, іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішенні спору - виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020.

Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1102 із змінами «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання ТЗ на спеціальних майданчиках і стоянках» - передбачений чіткий порядок та алгоритм дій щодо постановлення автомобілів на зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Щодо вимоги про заборону користування автомобілями суд зазначає, що ухвалою Слідчого судді Київського районного суду м. Хоркова від 17.01.2025 р. (справа № 953/6543/24) в рамках кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України вже вирішено питання щодо заборони користування, та розпорядження зазначеними автомобілями.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом встановлення заборони користування рухомим майном, а саме автомобілями, та передачі спірних авто на відповідальне зберігання третій особі, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, 247, 258-261, 353-355, 441, пп.15.5 п.15 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача Приватного підприємства «Автоентерпрайз» Мироненка Станіслава Станіславовича про забезпечення позову шляхом встановлення заборони користування рухомим майном, а саме автомобілями, та передачі автомобілів на відповідальне зберігання третій особі, а саме ГУНП в Одеській області, для поміщення зазначених автомобілів на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі апеляційної скарги через Суворовський районний суд м.Одеси.

Суддя: