№ 138646995, 31.07.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/884/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31.07.2026смт. Доманівка

Суддя Доманівського районного сдуд Миколаївської області Кривенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126, ст.124, ст. 122-4 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 -

ВСТАНОВИВ:

До Доманівського районного суду Миколаївської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126, ст.124, ст. 122-4 КУпАП справи №475/884/26, №475/885/26, №475/886/26, №475/887/26.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями, вищевказані адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Кривенко О.В.

Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до вимог п.6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, у разі обєднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з обєднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Таким чином, суд вважає за доцільне об`єднати в одне провадження матеріали справ №475/884/26, №475/885/26, №475/886/26, №475/887/26 стосовно ОСОБА_1 так як вони складені відносно однієї і тієї ж особи, з присвоєнням єдиного унікального номеру №475/884/26 (номер провадження № 3/234/26).

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, будь-яких заяв та клопотань не подавав.

Враховуючи викладене, положення ст. 268 КУпАП, суд розглядає справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до диспозиції частин 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП, передбачено відповідальність за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Положеннями пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР) передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704873 від 28.06.2026, встановлено, що ОСОБА_1 27.06.2026 о 23 год. 30 хв. в с-щі Доманівка по вул. Центральна, керував транспортним засобом ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 при цьому не мав права керування т\з, а саме позбавлений права керування т/з, чим порушив вимоги п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, дане правопорушення водієм ОСОБА_1 було вчинено повторно протягом року, за що передбачена відповідальність ч.5 ст. 126 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704873 від 28.06.2026; копією постанови серії ЕНА 7454306 від 28.06.2026, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за п. 2.9.В, п.2.1.г ПДР за ч. 1 ст. 121-3, КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190 грн.; копією протоколу серії ЕПР1 №704856 від 28.06.2026, згідно якої на ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, п.2.5.а ПДР; копією протоколу серії ЕПР1 №704922 від 28.06.2026, згідно якої на ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП; копією протоколу серії ЕПР1 №7049931 від 28.06.2026, згідно якої на ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 122-4 КУпАП; реєстрацією ОЄ №1514 від 27.06.2026; копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу згідно якого власником т/з ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 ; постановою серії ЕНА 7436277 від 25.06.2026 згідно якої ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ч.4 ст. 126 КУпАП, копією постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.12.2024, згідно якої ОСОБА_1 позбавлений прав керування т/з строком на 5 років; копією постанови серії ЕПР1 №702204 від 25.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП; відеозаписами події від 27.06.2026, що міститься на оптичному диску, який долучений до матеріалів справи.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

За таких обставин, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, є повністю доведеною.

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 704856 від 28.06.2026 поліцейським, який його склав, зазначено, що: « ОСОБА_1 27.06.2026 о 23 год. 30 хв. в с-щі Доманівка по вул. Центральна, керував транспортним засобом ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Драгер та в закладі охорони здоровя відмовився, чим поруши п.2.5 ПДР».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п.2.5 ПДР та за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або

перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять.

Згідно із ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного чи іншого сп`яніння. Огляд водія на стан наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобивідеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно із «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за №1452/735, а саме пунктом 2 Розділу І зазначеного Наказу визначено, що: «Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану». Ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння наведені в п.4 Розділу І Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за №1452/735, а саме: «4. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість».

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 на момент зупинки його транспортного засобу поліцейським ознаки стану алкогольного сп`яніння, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема пропозицію поліцейського пройти огляд та відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 , що утворює склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

Відеозаписом зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення водія до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на водія, який керував транспортним засобом з ознаками спяніння та пройшов огляд на стан спяніння, з результатом огляду погодився.

Даними оглянутих відеофайлів поза розумним сумнівом підтверджено факт наявності у ОСОБА_1 ознак перебування в стані алкогольного спяніння, про що патрульний поліцейський повідомив останньому, що давало поліцейським правові підстави для вимоги водію пройти огляд на стан алкогольного спяніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА 7454306 від 28.06.2026, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за п. 2.9.В, п.2.1.г ПДР за ч. 1 ст. 121-3, КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190 грн..

Враховуючи викладене, протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за п.2.5. ПДР, ч.1 ст.130 КУпАП, складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених за п.2.5. ПДР ч.1 ст.130, КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 N 704922 від 28.06.2026, в якому зазначено, що 27.06.2026 о 23:20 год. в с-щі Доманівка по вул. Центральна

ОСОБА_1 здійснював рух т.з. ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_3 , що стояв. В наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, чим порушила п.10.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №704922 від 28.06.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;

- реєстрацію повідомлення про вчинення ДТП до журналу ЄО ВП №1514 від 27.06.2026 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.06.2026 за заявою ОСОБА_2 про прийняття міри щодо встановлення особи, яка вчинила зіткнення з її автомобілем та покинула місце скоєння правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 28.06.2026;

- фотознімками пошкодження т/з Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_3 та копією свідоцтва про реєстрацію т/з Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_3 ;

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу згідно якого власником т/з ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 ;

- копією протоколу серії ЕПР1 №7049931 від 28.06.2026, згідно якої на ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 122-4 КУпАП;

- відеозаписами події від 27.06.2026, що міститься на оптичному диску, який долучений до матеріалів справи.

Таким чином, дії ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ст.124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна.

Відповідно до п. 10.9 ПДР України, водій, що рухається заднім ходом, не має створювати перешкод іншим учасникам руху і, за необхідності, залучати помічників для безпеки .

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за статтею 124 КУпАП.

Згідно зі ст. 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд виходить з того, що він дійсно порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР 1 №704922 та іншими матеріалами справи.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Родовим об`єктом правопорушення за ст. 124 КУпАП відповідно до розміщення цієї статті у главі 10 КУпАП є встановлений порядок безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів, що закріплений у Правилах дорожнього руху України.

Натомість п. 10.9 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, а за потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки руху .

Факт скоєння ДТП, за відсутності інших доказів, не звільняє водія від відповідальності, оскільки втрата керованості водія автомобілем не є абсолютно непередбачуваною чи раптовою несправністю.

За таких обставин, причиною втрати керованості та подальшого зіткнення з т/з Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_3 прямо пов`язане з недотриманням ОСОБА_1 обов`язку контролю безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 мав можливість слідкувати за дистанцією та швидкістю руху автомобіля .

Таким чином, у даному випадку водій допустив порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен

створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, а за потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки руху

Щодо наявності в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони складу правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Суд наголошує, що основним безпосереднім об`єктом цього складу правопорушення є безпека дорожнього руху, що забезпечується шляхом дотримання його учасниками ПДР.

Вище встановлено вину ОСОБА_1 в порушені п. 10.9 ПДР України, а тому цей факт (порушення ПДР) у поєднанні із заподіянням шкоди, внаслідок ДТП утворює склад правопорушення за ст. 124 КУпАП. Шкода майну є матеріальним наслідком порушення ПДР, яке охоплюється ст. 124 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 за ознаками ст.124 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до п.2.10. «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» ПДР України, у разі причетності до ДТП, водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог п. 9.10 цих Правил; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; вжити можливих заходів для надання медичної допомоги потерпілим, то що.

Щодо поставленого ОСОБА_1 у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суд виходить з такого.

Диспозицією ст. 122-4 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно протоколу серії ЕРП1 від 704931 від 28.06.2026 встановлено, що 27.06.2026 о 23:20 год. в с-щі Доманівка по вул. Центральна ОСОБА_1 здійснював рух т.з. ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_3 , що стояв після чого місце пригоди залишив, чим порушила п.2.10.А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, а саме - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів; залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Частиною 2 статті 36 КУпАП встановлено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує таке.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає за собою тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Санкція ст.124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Санкція ст. 122-4 КУпАП (за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди) передбачає одне з таких покарань (обирається судом): штраф у розмірі 3400 грн (200 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян); позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 1 до 2 років; адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.

За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст. 124, ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення є доведеною, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, 124, ст.122-4 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення в межах санкці ч.5 ст.126 КУпАП, що відповідає вимогам ст.23 КУпАПта буде достатнім і необхідним для запобігання новим проступкам.

Встановлено, що згідно бази даних ІТС ІПНП за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не значиться.

Вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує положенняст. 30 КУпАП, а такожправовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).

При вирішення питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд, враховує положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, відповідно до яких, судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи вищевказане, а також неодноразове вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та продовження керування транспортними засобами після позбавлення останнього такого права, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами відповідатиме характеру вчиненого адміністративного правопорушення та особі правопорушника і буде достатнім за для виконання його мети.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.

Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130,ст.ст.276-280КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи №475/884/26, №475/885/26, №475/886/26, №475/887/26 складені відносно ОСОБА_1 та об`єднаній справі присвоїти №475/884/26 (номер провадження № 3/234/26).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст. 130, ст.124, ст.122-4 КУпАП та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу з перерахуванням коштів на рахунок UA438999980313010149000014001, код ЄДРПОУ 37992030, отримувач коштів: Миколаївське ГУК(Микол.обл.) 21081300, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), призначення «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху», протокол серії ЕПР1 №704873.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. (перерахувавши їх на розрахунковий рахунок отримувач коштів: Доманів.УК/Доманівський р-н/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) UA228999980313101206000014390, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101 Призначення платежу: Судовий збір (Доманівський районний суд Миколаївської області).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Після сплати штрафу, повідомити суд, шляхом надання оригіналу квитанції до канцелярії Доманівського районного суду Миколаївської області за адресою: с. Доманівка, вул. Центральна, буд. 35, Вознесенського районну Миколаївської області.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя :О. В. Кривенко