Решение № 138646948, 31.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/39186/25

Провадження № 2/127/9331/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участі секретаря судового засідання Касенюк А. А., Схабовської І. М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Казеко О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», в особі представника позивача Руденка Костянтина Васильовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

15.12.2025 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»), в особі представника позивача Руденка К. В., звернулось до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 145 402, 19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.12.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 4238002 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (торгова марка Credit7), відповідно до якого відповідачці надано кредит у сумі 15 000, 00 грн, строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2, 5% від суми кредиту за кожен день користування (912, 5% річних).

16.01.2024 між відповідачем та первісним кредитором в електронній формі було укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно з якою сума кредиту була збільшена до 22 500, 00 грн.

Первісний кредитор виконав своє зобов`язання за кредитним договором та загалом перерахував на платіжну картку відповідача 22 500, 00 грн.

26.08.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено договір факторингу № 26/08/2024, відповідно до умов якого право вимоги за договором №4238002 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.12.2023 перейшло до ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 145 402, 19 грн, яка складається з: 22 499, 99 грн заборгованість за кредитом; 122 902, 20 грн заборгованість за процентами за період з 22.12.2023 по 26.08.2024.

Позивач просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 145 402, 19 грн, сплачений судовий збір у сумі 2 442, 40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн.

У додатку до позовної заяви позивачем надано докази направлення відповідачці ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 15.12.2025 головуючим суддею визначено суддю Березовську О. А. Справа передана судді 16.12.2025.

Відповідь № 2135646 з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згенерована судом 16.12.2025.

Ухвалою суду від 24.12.2025 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрите провадження та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, справу розглядати (формувати та зберігати) в змішаній формі, задоволено клопотання позивача про витребування письмових доказів.

Суд направив відповідачці ОСОБА_1 копію ухвали суду від 24.12.2025 та судову повістку за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

12.02.2026 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання, в якому він просив розглянути справу за відсутності представника ТОВ «ФК УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

16.02.2026 до суду надійшли витребувані від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» письмові докази.

19.02.2026 відповідач звернулась до суду з заявкою про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення. В цей же день відповідачка отримала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується відповідною розпискою.

В судовому засіданні 22.04.2026 відповідач звернулась до суду з заявою, в якій просила розгляд справи, призначений на 22.04. 2026, відкласти, надати їй можливість ознайомитися з матеріалами справи та запросити в судове засідання адвоката.

12.05.2026 на адресу суду від адвоката Казеко О. І. до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, з якими вона ознайомилась 22.05.2026, про що свідчить відповідний запис на заяві.

27.05.2026 на адресу суду від представника відповідача, адвоката Казеко О. І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача визнає факти укладення кредитного договору, додаткової угоди та одержання коштів. Відповідач визнає позовні вимоги в частині заборгованості за кредитом в сумі 22 499, 99 грн, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом відповідач вважає необґрунтованими і безпідставними, бо розрахунок заборгованості не відповідає вимогам до бухгалтерських документів, не оформлений відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». Розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже є неналежним доказом існування боргу. Щодо витрат на правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн вони значно завищені.

Представник відповідача просить суд позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 22 499, 99 грн, в задоволенні інших вимог відмовити.

27.05.2026 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він вказує, що ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» правомірно набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна стягувача його правонаступником жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника із врахуванням статті 516 ЦК України, не залежить від його думки щодо такої заміни. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13.

Договір факторингу №26/08/2024, укладений 26.08.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», є дійсним.

Також представник позивача вважає, що відсотки за користування кредитом в розмірі 2, 5% нараховані на законних підставах, а саме відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

За договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-IX, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору .

Щодо первинних документів представник позивача вказує, що до позовної заяви додано первинні документи, а саме в першу чергу кредитний договір, що засвідчує наявність правовідносин між відповідачем та первісним кредитором, який оформлений відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підставі якого здійснено надання кредиту позивачу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про платіжні послуги», до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Переказ коштів без відкриття рахунку мають право здійснювати платіжні установи, які мають відповідну ліцензію Національного банку України, а не виключно банківські установи. На підставі укладеного кредитного договору був здійснений переказ суми кредиту на платіжну картку позивача, на підтвердження здійсненого переказу надано довідку платіжної установи про проведення переказу, що в повному обсязі відповідає нормам Закону України «Про платіжні послуги» та нормативно- правовим актам Національного банку України. В довідці про переказ коштів відсутнє ПІБ та ІПН отримувача, однак зазначено унікальний номер транзакції, дата та час проведення переказу, маска платіжної картки № НОМЕР_2 з зарахування переказу, що відповідає масці платіжної картки зазначеній в кредитному договорі. Позивач перед укладенням кредитного договору, верифікував свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту, в тому числі підписанням кредитного договору.

Щодо правомірності стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу з відповідача у розмірі 10 000, 00 грн, представник відповідача повідомляє, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем було долучено до позовної заяви відповідні докази, які є необхідною умовою для розподілу судових витрат. Представник відповідача вважає суму 10 000, 00 грн співмірною з критеріями, вказаними в ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Крім того, представник позивача звертає увагу на те, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи ВС (справа №275/150/22). Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 по справі № 275/150/22.

Представник позивача просить позов задовольнити.

25.06.2026 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому вона просила судове засідання, призначене на 25.06.2026 о 15 год. 00 хв., перенести на іншу дату.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства. Суд враховує, клопотання представника позивача про проведення розгляду справи у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Казеко О. І. в судовому засіданні підтримала викладені у відзиві на позовну заяву пояснення, додатково суду пояснила, що відповідач визнає позов в частині тіла кредиту, відсотки за користування кредитом не визнає, бо вони не обґрунтовані.

Відповідач ОСОБА_1 підтримала позицію свого представника, суду пояснила, що кредит від її імені в електронній формі укладав її покійний чоловік ОСОБА_2 , у якого був доступ до її документів, карток, телефону. Чоловік знав пароль доступу до її телефону, в сім`ї вони цього не ховали один від одного. Він підписав кредит від її імені. Про укладення кредиту вона дізналась пізніше. Чоловік обіцяв кредит погасити, але не зробив цього. Вона з умовами кредитного договору не знайомилась, вважає, що проценти за користування кредитом завищені. Також вважає завищеними заявлені позивачем витрати на правничу допомогу, які відповідач просить не задовольняти або зменшити, врахувати, що вона сама виховує двох неповнолітніх дітей.

Вислухавши пояснення відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд встановив, що спір стосується цивільних правовідносини, а саме правовідносини, що виникають на підставі укладених кредитних договорів та договорів факторингу, які регулюються відповідними нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування».

Судом установлено, що 22.12.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4238002 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідачу надано кредит в сумі 15 000, 00 грн строком на 360 днів з періодичністю платежів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є додатком №1 до цього договору (пункти 1.2., 1.3. кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2, 5% в день та застосовується в межах строку, вказаного в п. 1.3. цього договору; знижена процентна ставка становить 0, 03% в день.

Кредитний договір 22.12.2023 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 12094.

Також ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписаний Додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4238002 від 22.12.2023 та паспорт споживчого кредиту.

16.01.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений додатковий договорі до договору №4238002 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.12.2023, яким сторони внесли зміни до п. 1.2. та збільшили суму кредиту на 7 500, 00 грн, сума кредиту (загальний розмір) склала: 22 500, 00 грн. Строк кредиту, періодичність сплати процентів, їх розмір залишились незмінними ( пункти 1.3.-1.6. додаткового договору).

Додатковий договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 33932.

Також відповідачем був підписаний цим же електронним підписом Додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4238002 від 22.12.2023 в редакції Додаткової угоди №4238002-Т1 від 16.01.2024 та паспорт споживчого кредиту.

Виконання кредитодавцем зобов`язання з надання кредиту підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. №934-2808 від 28.08.2024 та листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вих. №БТ/Е-4917 від 14.02.2026, з яких вбачається, що 22.12.2023 та 16.01.2024 на відповідний банківський рахунок, на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка емітована в банку на ім`я ОСОБА_1 зараховано 15 000, 00 грн та 7 500, 00 грн відповідно. Зарахування коштів також підтверджується інформацією про рух коштів по картці, наданою банком.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №4238002 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.12.2023 заборгованість становить 145 402, 19 грн, яка складається з: 22 499, 99 грн заборгованість за кредитом; 122 902, 20 грн заборгованість за процентами. В розрахунку враховані сплачені відповідачем 403, 14 грн. Проценти нараховані за період з 22.12.2023 по 26.08.2024.

26.08.2024 між АТ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024, відповідно до умов якого АТ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024 ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 145 402, 19 грн, з яких: 22 499, 99 грн - заборгованість за сумою кредиту; 122 902, 20 грн - заборгованість по нарахованим процентам.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно положень ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести факт укладення кредитного договору, факт виконання ним (первісним кредитором) своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, тобто у спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Як вбачається з вище наведеного між первісним кредитором та відповідачем був укладений в електронній формі кредитний договір, який був підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, до якого додатковим договором були внесені зміни; сторони визначили його істотні умови. Свої зобов`язання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» перед відповідачем виконало, перерахувало відповідачу обумовлені кредитним договором кошти, що підтверджено позивачем належними допустимими та достатніми доказами.

Відповідач не оспорює факт укладення кредитного договору та факт отримання коштів, але зауважує, що кредитний договір був укладений її чоловіком ОСОБА_2 , який мав доступ до її персональних даних, телефону та банківської картки.

Суд відхиляє ці заперечення відповідача. Суд встановив, що кредитний договір та додаткова угода до нього підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами кредитного договору. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідачем не доведено належними допустимими та достатніми доказами, що кредитний договір укладений всупереч її волі. Проте встановлено, що відповідачем договір підписаний, відповідач погодилась на надання кредиту, будь-яких підстав вважати, що в момент вчинення кредитного договору первісним кредитором було недодержано вимог статті 203 ЦК України немає.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

З вище наведеного вбачається, що між первісним кредитором та відповідачем був укладений кредитний договір, узгоджено його істотні умови, кредитодавець виконав своє зобов`язання і надав відповідачу кредит. Відповідач не оспорює дійсність кредитного договору вцілому, підтверджує одержання кредиту. Спір між сторонами стосується умови кредитного договору, якою передбачена плата за користування кредитом.

Позивач, як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором, що підтверджується наданими копіями договорів факторингу, копіями платіжних доручень щодо оплати гарантійного внеску та фінансування загальної вартості за договором факторингу, копією реєстру боржників, який є невід`ємною частиною договору факторингу.

Відповідач не оспорює право вимоги позивача та частково визнає позов в сумі кредиту.

Щодо вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» ч. 5, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Також Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, який передбачає, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Цей закон набрав чинності 24.12.2023.

Отже, встановлена в укладеному сторонами кредитному договорі процентна ставка 2, 50% в день відповідає вимогам законодавства в період з 22.12.2023 по 22.04.2024, в період з 23.04.2024 по 20.08.2024 процентна ставка мала бути 1, 5% в день, з 21.08.2024 по 15.12.2024 1% в день.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, на підставі вище зазначеного, враховуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами та порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором та прав позивача. Визначаючи суму боргу суд, враховує умови кредитного договору, вище зазначений розрахунок первісного кредитора та нікчемність умов кредитного договору в частині встановленої денної процентної ставки в період з 23.04.2024 по 15.12.2024 включно.

Отже, за користування кредитом в період з 22.12.2023 по 20.01.2024 відповідач має сплатити проценти в сумі 120, 00 грн (відповідно до розрахунку первісного кредитора); в період з 21.01.2024 по 22.04.2024 включно відповідач мав сплатити 52 312, 50 грн, (22 500, 00 грн * 2, 50% (562, 50 грн) *93 дні = 52 312, 50 грн); в період з 23.04.2024 по 20.08.2024 40 500, 00 грн (22 500, 00*1, 50% (337, 50 грн) * 120 днів = 40 500, 00 грн); в період з 21.08.2024 по 15.12.2024 26 325, 00 грн (22 500, 00 грн *1% (225, 00 грн) * 117 днів = 26 325, 00 грн). Отже, сума заборгованості за процентами становить 119 257, 50 грн (120, 00 грн +52 312, 50 грн+ 40 500, 00 грн + 26 325, 00 грн = 119 257, 50 грн).

Відповідач не надав суду свій розрахунок заборгованості за вище зазначеними договорами, письмові докази, що підтверджують виконання ним взятих на себе зобов`язань. Наведений судом розрахунок відповідає умовам кредитного договору та вимогам законодавства про споживче кредитування. Проценти нараховані в межах строку дії договору, який встановлений до 15.12.2024 включно.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

З відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 141 757, 50 грн, з яких: 22 500, 00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 119 257, 50 сума заборгованості за відсотками. В іншій частині в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та ФОП, адвокатом Руденком К. В. 02.08.2024 укладений договір про надання юридичних послуг № 02/08/2024. До позову додано акт приймання-передачі наданих послуг № 116 до договору №02/08/2025 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, витяг з реєстру № 1 від 04.11.2025 до акту приймання-передачі наданих послуг № 116 до договору №02/08/2025 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 06.11.2025 №3337, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Вище наведені документи суд оцінює як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України для підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу.

При визначенні пропорційності витрат суд бере до уваги ціну позову, обсяг і складність правових питань, що потребували правничої допомоги, оспорювання розміру витрат відповідачем. З огляду на це суд дійшов висновку, що предметом позову є стягнення коштів за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів; є звичайним договірним спором без факторів, які могли б вплинути на репутацію сторін або викликати публічний інтерес; не потребувала значного обсягу процесуальних дій; розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, представник позивача участь в судових засіданнях не приймав; позов частково визнаний відповідачем; в цій категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, сформована Верховним Судом; обсяг досліджених судом доказів є невеликим. У цій справі адвокат надав позивачу послуги, зокрема, зі складання позовної заяви, відповіді на відзив.

Суд враховує незначну складність справи, наявність усталеної судової практики, те, що дії адвоката не вимагали значного обсягу юридичної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність позовної заяви та відповіді на відзив, виконаних адвокатом, не є занадто великими та складними, є типовими для цієї категорії спорів, тому суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі є неспівмірним зі складністю справи.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5 000, 00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, відповідає складності справи, ціні позову та виконаній адвокатом роботі.

Крім того, з відповідача на користь позивача має бути стягнутий судовий збір в сумі 2 361, 60 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (97, 49%), оплата якого позивачем підтверджується платіжною інструкцією №3589 від 25.11.2025 на суму 2 422, 40 грн.

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за договором № 4238002 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.12.2023 в сумі 141 757, 50 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», судовий збір у сумі 2 361, 60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://vnm.vn.court.gov.ua/sud0232/

Повний текст рішення суду складений 31.07.2026.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41915308.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА