Решение № 138646486, 30.07.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 670/355/25

РІШЕННЯ

Іменем України

30.07.2026 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої- судді Саєнко О.Б., при секретарі Гринаковській А.Г.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості за кредитним договором», -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року позивач звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з вищевказаною первісною позовною заявою, яка представником позивача вмотивована тим, що 07.03.2024 між ТОВ «Макс Кредит» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - відповідач) було укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 53301.

Вказує, що відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 600 грн., порядок сплати якої визначено умовами кредитного договору. Отже, позичальнику перераховується сума в розмірі 6000 грн. На виконання умов кредитного договору, 07.03.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 (далі - Платіжна картка), що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

Також зазначає, що 21.10.2024 між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу та акту приймання-передачі, до позивача перейшло право вимоги до відповідачки.

Вказує, що позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідачки за кредитним договором.

Тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 11 280,00 грн., яка складається з 6600,00 грн. заборгованості за тілом та 4680,00 грн. заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати, по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 17.06.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом лише відповідача.

24.09.2025 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Марусич М.С. за допомогою системи «Електронний суд» скерував відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач визнає заборгованість по тілу кредиту у розмірі 6 600,00 грн., а стосовно заборгованості по процентам не визнає в повному обсязі, з наступних причин.

Вказує, що згідно з умовами кредитного договору №00-9660478 від 07.03.2024, реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 931,66% річних, що є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг. Кредитор просить суд стягнути відсотки у розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Крім того, у кредитному договорі №00-9660478 від 07.03.2024, зазначена процентна ставка: (п. 1.6.1. Договору) денна процентна ставка становить 2,5% та розраховується в процентах, при цьому згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у чинній редакції) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, таким чином позивач встановив денну процентну ставку більшу, ніж передбачено чинним законодавством.

Представник відповідача вважає, що з відповідача на користь кредитної установи підлягає стягненню сума процентів, нарахована за обмеженою процентною ставкою кредитування, відповідно до чинного законодавства України, а саме 1% та становить 4 260,00 грн. (За відповідним розрахунком передбаченим кредитним Договором №00-9660478 від 07.03.2024 року: 6000,00 грн. (тіло кредиту) 1 % (денна процентна ставка)х71 (кількість днів прострочення виконання зобов`язання) = 4 260,00 грн.).

Щодо витрат на правову допомогу, зазначає, що на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем не надано квитанцій щодо оплати юридичних послуг, а також представником позивача завищена вартість послуг, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги, а саме складання позовної заяви про стягнення боргу такого типу, оскільки дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання (складається з чотирьох аркушів), відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Тому на підставі вищезазначеного вважає, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» стосовно кредитного договору №00-9660478 від 07.03.2024 укладеного з ОСОБА_1 , а саме нарахування процентів не підтверджені належними та допустимими доказами, значно завищені, нараховані з порушенням законодавства України, тому не підлягають визнанню в повному обсязі, а визнаються відповідачем лише в частині тіла кредиту у розмірі 6 600,00 грн., а також просить суд при вирішенні питання щодо стягнення процентів, встановити співрозмірність нарахованих процентів по невиконаному зобов`язанню боржника та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, зменшити розмір відсотків до розміру 4 260,00 грн.

01.10.2025 представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» - Поляков О.В. за допомогою системи «Електронний суд» скерував відповідь на відзив, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС», заборгованість за кредитним договором № 00-9660478 від 07.03.2024 у розмірі 11 280,00 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. покласти на відповідача.

21.07.2026 відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Марусич М.С. в судове засідання не з`явилися, попередньо представник за допомогою системи «Електронний суд» скерував заяву, в якій просив розгляд даної цивільної справи проводити у відсутності сторони відповідача за наявними матеріалами справи.

Тому, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності нез`явившихся осіб.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 30.07.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів було відмовлено, а заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану 01.10.2025, прийнято судом до розгляду у даній цивільній справі.

Вивчивши позов, відзив на позов представника відповідача та відповідь на відзив представника позивача, а також заяву про зменшення розміру позовних вимог, дослідивши та оцінивши наявні докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 07.03.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс Кредит» було укладено договір кредитної лінії №00-09660478, відповідно до умов якого кредитодавець надає Позичальнику Кредит у національній валюті у формі Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.1). Сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає 6000, 00 грн (п. 1.2). Строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строк кредитування (дата повернення кредиту) 02.03.2025 (п. 1.3). Згідно п.1.5. за надання кредиту позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10,00 % від суми кредиту, що складає 600 грн. (а.с.10-14).

Окрім цього, відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), в якому визначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, а також передбачено відповідальність за прострочення або невиконання зобов`язань (20-21).

Відповідно до копії довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з якою укладено договір 00-9660478 від 07.03.2024, ідентифікована ТОВ «Макс Кредит» та їй надано одноразовий ідентифікатор 53301 (а.с.22).

Згідно копії інформаційної довідки від 30.10.2024, наданої ТОВ «Платежі Онлайн», та додатків до неї, товариство повідомило, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» було проведено успішні транзакції, в тому числі 07.03.2024 за кредитним договором № 00-9660478 на суму 6000, 00 грн на картку, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції НОМЕР_3 (а.с.23-24).

Відповідно до копії виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9660478 від 07.03.2024, заборгованість відповідачем ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором станом на 04.05.2025 не погашена (а.с.30), що також підтверджується копією детального розрахунку заборгованості (а.с.31).

21.10.2014 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить ТОВ «Макс Кредит». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку 1-1 до цього договору (а.с.32-34).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9660478 від 07.03.2024 (а.с.41).

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Із матеріалів справи, зокрема з договору кредитної лінії № 00-9660478 від 07.03.2024, а також паспорт споживчого кредиту укладеними між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 , судом установлено, що сторони вищевказаного кредитного договору погодили: строк кредитування, умови повернення кредиту, відсотки за користування кредитними коштами та загальну вартість кредиту у грошовому вираженні.

Отже між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 00-9660478 від 07.03.2024 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на підставі вищевказаного договору факторингу.

Згідно із частиною першою та другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання у повному обсязі не виконала , у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) та нараховані відсотки за користування позикою не повернула, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за кредитним договором № 00-9660478 від 07.03.2024 в загальній сумі 11280 грн, яка складається з: 6600,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 4680,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Водночас, щодо стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість по комісії надання кредиту у розмірі 600 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

За таких обставин, суд враховуючи висновки Верховного Суду, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 600 грн. за кредитним договором № 00-9660478 від 07.03.2024, укладеним між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 .

Тому, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 00-9660478 від 07.03.2024 в загальному розмірі 10680,00 грн., яка складається з: 6000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4680 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

В задоволенні решти позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу, розмір оплати який підтверджений позивачем належним письмовим доказом.

Представник позивача у позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень, в обґрунтування заявленої суми на надання правової допомоги у вищевказаному розмірі представником позивача надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, копію акту прийому-передачі наданих послуг, згідно якого АБ «Тараненко та Партнери» надало клієнту ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» правову допомогу вартістю 7000 грн.

Відповідно до ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч.1,2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи в цій частині, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу є такою, що пов`язана з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 6627,65 грн.(із розрахунку: 7000,00 грн. х 10680,00 грн. / 11280,00 грн.), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім цього, з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають задоволенню частково, то у рахунок повернення сплаченого судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 2293,55 грн. (2422,40 грн. х 10680,00 грн. / 11280,00 грн. (ціна позову)).

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.137,141,263- 265, 268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310а, м. Київ, поштовий індекс: 02090, код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором № 00-9660478 від 07.03.2024 в загальному розмірі 10680,00 грн. (десять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 копійок), яка складається з: 6000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4680 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

В решті частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310а, м. Київ, поштовий індекс: 02090, код ЄДРПОУ: 42986956), кошти у рахунок повернення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6627,65 грн. (шість тисяч шістсот двадцять сім гривень 65 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310а, м. Київ, поштовий індекс: 02090, код ЄДРПОУ: 42986956) у рахунок повернення сплаченого позивачем при подачі позову судового збору 2293,55 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто три гривні 55 копійок).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Олена САЄНКО