Решение № 138646296, 01.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Справа № 925/555/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача представник не з`явився,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Амікус Енерджі»,

м. Тальне, Звенигородського району, Черкаської області

до фізичної особи-підприємця Тихенка Анатолія Івановича,

с. Носачів, Черкаського району, Черкаської області

про стягнення 654 354 грн. 73 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Амікус Енерджі» до фізичної особи-підприємця Тихенка Анатолія Івановича про стягнення 654 354 грн. 73 коп. заборгованості, а саме: 571 500 грн. 00 коп. суми основного боргу, 72 814 грн. 93 коп. пені, 7 159 грн. 80 коп. 3% річних та 2 880 грн. 00 коп. інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №98 від 05 вересня 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09 год. 00 хв. 26 травня 2026 року.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 26 травня 2026 року, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті було призначено на 10 год. 30 хв. 01 липня 2026 року.

У визначені процесуальним законом строки відповідач відзиву на позов суду не подав.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Ухвалу суду від 26 травня 2026 року (а.с.32) було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Затишна, 28А, с. Носачів, Черкаський район, Черкаська область.

Однак вищевказана ухвала повернулася до суду 02 червня 2026 року, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду від 26 травня 2026 року в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (30 травня 2026 року).

Позивач звернувся до суду із заявою про проведення засідання без його участі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 05 вересня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Амікус Енерджі» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Тихенком Анатолієм Івановичем (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів за №98.

Умовами договору сторони погодили:

1.1. постачальник зобов`язується передати покупцю у власність нафтопродукти (іменовані далі «товар»), а покупець прийняти та оплатити цей товар.

1.2. номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за обопільною згодою на основі заявки покупця та зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину цього договору.

1.3. одиниця виміру: літри (згідно заявки покупця на поставку товару).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 2.1. договору, товар поставляється погодженими партіями, у відповідності із заявками покупця та рахунком - фактурою на поставку тої чи іншої партії товару. Поставка товару підтверджується видатковими накладними на товар, які підписані представниками обох сторін.

Поставка товару (кожної окремої партії товару) здійснюється у строки, обумовленні сторонами, у зручній для них спосіб ( п. 2.2. договору).

Поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця, форма яких встановлена в додатку № 1 до цього договору, погоджених з постачальником (п. 2.3. договору).

Сторони погоджують, що постачальник зобов`язується на умовах, визначених п.2.2. цього договору, відвантажити покупцю партію товару, а покупець зобов`язується його прийняти ( п. 2.4. договору).

Товар вважається переданий постачальником і прийнятий покупцем по кількості та якості відповідно до технічних умов і інших нормативно-технічних актів (паспорт, сертифікат заводу-виробника), товарно-транспортних або накладних документів (накладна та/або акт приймання-передачі), у відповідності з вибраним базисом поставки товару з урахуванням умов «Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 271/121 від 04 червня 2007 року, (далі за текстом договору - «Інструкція-271»), «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України», затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008, (далі а текстом договору «Інструкція-281»), а також згідно з умовами даного договору та додаткових угод до нього (п. 2.5. договору).

Загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах ( п. 3.1. договору).

Покупець зобов`язується оплатити повну вартість партії в розмірі 100 (сто) % (в тому числі ПДВ) за товар в сумі, відображеній в рахунках-фактурах, наданих постачальником, по факту отримання товару.

За порушення строків оплати, встановлених п.3.2. договору, покупець на вимогу постачальника окрім штрафних санкцій зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення ( п. 3.2. договору).

Строки та порядок оплати товару покупцем, вказані в п.3.2., за домовленістю сторін можуть бути переглянуті і відображені письмово в додатку до договору, погодженому з обох сторін, який буде невід`ємною частиною цього договору (п. 3.3. договору).

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника (п. 3.5. договору).

Кожна із сторін зобов`язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання від іншої сторони договору акту звірки взаєморозрахунків, підписати його і направити іншій стороні, або протягом такого ж строку направити свої мотивовані зауваження до акту звірки взаєморозрахунків (п. 3.6. договору).

Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині взаєморозрахунків (у разі відповідної домовленості до п.3.3. договору) до повного та належного здійснення розрахунків між сторонами. Цей термін автоматично подовжується на наступні періоди в 1 (один) рік кожен, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього договору про намір припинити його дію (п. 6.1. договору).

Відповідно до заявки №2 від 31 жовтня 2025 року до договору №98 від 05 вересня 2025 року, сторони уклали дану заявку про нижченаведене:

1. Затвердили характеристики, кількість, номенклатуру й загальну вартість партії товару, що поставляється, відповідно до таблиці:

- паливо дизельне ДП-ЄВРО5 EN590 Ромпетрол (Румунія) літнє 9 000 літрів 51 грн.50 коп. (ціна за одиницю з ПДВ (грн.) - 463 500 грн.00 коп. загальна вартість з ПДВ (грн.).

2. Адреса та дата поставки: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Носачів, вул. Затишна, буд 28А; поставка до 02 листопада 2025 року.

3. Умови оплати:

- оплата до 3 (трьох) банківських днів з дня фактичної поставки ціна 50 грн. 50 коп.;

- в разі оплати від 3 (трьох) до 5 (п`яти) банківських днів відбудеться зміна вартості +0,50 грн. за 1л. та в разі подальшої несплати буде відбуватись зміна ціни кожні 5 (п`ять) банківських дня на + 0,50 грн. за 1л. до остаточного розрахунку по даній заявці.

- в разі оплати в термін більше 30 банківських днів відбудеться збільшення ціни на 100%.

Отже, умовами договору було передбачено зміну/визначення ціни товару в залежності від строку її оплати покупцем та подальшої прострочки.

Згідно з ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, тобто не можна підвищувати ціни за вже поставлений товар.

Водночас, умови договору є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися недійсними.

Крім того, ціну товару в договорів та заявці (порядок її формування в залежності від дати оплати товару) сторони визначили ще до моменту поставки товару.

Позивачем було передано, а відповідачем було прийнято у власність товар у кількості 9 000 л. палива дизельного ДП-ЄВРО5 EN590, що підтверджується видатковою накладною № 441 від 01 листопада 2025 року.

Факт поставки та транспортування товару також підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №441 від 01 листопада 2025 року.

При зверненні до суду позивач вказав, що з урахуванням наведених вище умов договору та заявки сума боргу, станом на 17 квітня 2026 року, становила 571 500 грн.00 коп.

Тобто, з розрахунку збільшення ціни станом на 17 квітня 2026 року до 63 грн. 50 коп. за 1 літр пального (63,50 х 9000 = 571 500 грн. 00 коп).

При цьому, в наданому суду розрахунку первісну ціну пального було визначено позивачем на рівні 51 грн. 50 коп. за 1 літр.

Проте, суд не погоджується з наведеним вище розрахунком, оскільки заявкою, яка є невід`ємною частиною самого договору і яку було підписано сторонами вже після укладення договору сторони визначили, що при умові оплати товару до 3 (трьох) банківських днів з дня фактичної поставки ціна пального становить 50 грн. 50 коп. за 1 літр.

Поставка відбулася 01 листопада 2025 року (субота).

Отже, при умові оплати відповідачем товару з 03 листопада 2025 року (понеділок) по 05 листопада 2025 року (середа) ціна становила 50 грн. 50 коп. за 1 літр.

Оскільки товар своєчасно оплачено не було, то збільшення ціни товару відбувалося наступним чином:

- з 01 листопада 2025 року (дата поставки) по 05 листопада 2025 року 50 грн. 50 коп.;

- 06 листопада 2025 року по 07 листопада 2025 року 51 грн. 00 коп;

- 14 листопада 2025 року по 20 листопада 2025 року 51 грн. 50 коп;

- 21 листопада 2025 року по 27 листопада 2025 року 52 грн. 00 коп;

- 28 листопада 2025 року по 04 грудня 2025 року 52 грн. 50 коп;

- 05 грудня 2025 року по 11 грудня 2025 року 53 грн. 00 коп;

- 12 грудня 2025 року по 18 грудня 2025 року 53 грн. 50 коп;

- 19 грудня 2025 року по 25 грудня 2025 року 54 грн. 00 коп;

- 26 грудня 2025 року по 01 січня 2026 року 54 грн. 50 коп;

- 02 січня 2026 року по 08 січня 2026 року 55 грн. 00 коп;

- 09 січня 2026 року по 15 січня 2026 року 55 грн. 50 коп;

- 16 січня 2026 року по 22 січня 2026 року 56 грн. 00 коп;

- 23 січня 2026 року по 29 січня 2026 року 56 грн. 50 коп;

- 30 січня 2026 року по 05 лютого 2026 року 57 грн. 00 коп;

- 06 лютого 2026 року по 12 лютого 2026 року 57 грн. 50 коп;

- 13 лютого 2026 року по 19 лютого 2026 року 58 грн. 00 коп;

- 20 лютого 2026 року по 26 лютого 2026 року 58 грн. 50 коп;

- 27 лютого 2026 року по 05 березня 2026 року 59 грн. 00 коп;

- 06 березня 2026 року по 12 березня 2026 року 59 грн. 50 коп;

- 13 березня 2026 року по 19 березня 2026 року 60 грн. 00 коп;

- 20 березня 2026 року по 26 березня 2026 року 60 грн. 50 коп;

- 27 березня 2026 року по 02 квітня 2026 року 61 грн. 00 коп;

- 03 квітня 2026 року по 09 квітня 2026 року 61 грн. 50 коп;

- 10 квітня 2026 року по 16 квітня 2026 року 62 грн. 00 коп;

- 17 квітня 2026 року по 23 квітня 2026 року 62 грн. 50 коп;

- 24 квітня 2026 року по 30 квітня 2026 року 63 грн. 00 коп;

- 01 травня 2026 року 63 грн. 50 коп;

Отже, станом на 17 квітня 2026 року ціна пального за один літр становила 62 грн. 50 коп., а не 63 грн. 50 коп.

Тобто, станом на 17 квітня 2026 року борг становив 562 500 грн. 00 коп. (62,50 х 9000), а не 571 500 грн., як помилково вказав позивач.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На момент звернення позивача до суду відповідач прострочив виконання свого грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного виконання на підставі умов договору розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача в судовому порядку підлягає стягненню 562 500 грн. 00 коп. основного боргу, а врешті вимог щодо стягнення 9 000 грн. 00 коп. боргу слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення 2 880 грн. 00 коп. інфляційних втрат нарахованих за період: з 10 листопада 2025 року по 16 листопада 2025 року на суму боргу в розмірі 472 500 грн. 00 коп. та з 15 грудня 2025 року по 21 грудня 2025 року на суму 495 000 грн. 00 коп. (а.с.4).

Також заявлено вимогу про стягнення 7 159 грн. 80 коп. 3% річних нарахованих за період: з 01 листопада по 09 листопада 2025 року на суму боргу 468 000 грн. 00 коп., з 10 листопада по 16 листопада 2025 року на суму боргу 472 500 грн. 00 коп., з 17 листопада по 23 листопада 2025 року на суму боргу 477 000 грн. 00 коп., з 24 листопада по 30 листопада 2025 року на суму боргу 481 500 грн. 00 коп., з 01 грудня по 07 грудня 2025 року на суму боргу 486 000 грн. 00 коп., з 08 грудня по 14 грудня 2025 року на суму боргу 490 500 грн. 00 коп., з 15 грудня по 21 грудня 2025 року на суму боргу 495 000 грн. 00 коп., з 22 грудня по 28 грудня 2025 року на суму боргу 499 500 грн. 00 коп., з 29 грудня 2025 року по 04 січня 2026 року на суму боргу 504 000 грн. 00 коп., з 05 січня по 11 січня 2026 року на суму боргу 508 500 грн. 00 коп., з 12 січня по 18 січня 2026 року на суму боргу 513 000 грн. 00 коп., з 19 січня по 25 січня 2026 року на суму боргу 517 500 грн. 00 коп., з 26 січня по 01 лютого 2026 року на суму боргу 522 000 грн. 00 коп., з 02 лютого по 08 лютого 2026 року на суму боргу 526 000 грн. 00 коп., з 09 лютого по 15 лютого 2026 року на суму боргу 531 000 грн. 00 коп., з 16 лютого по 22 лютого 2026 року на суму боргу 535 500 грн. 00 коп., з 23 лютого по 01 березня 2026 року на суму боргу 540 000 грн. 00 коп., з 02 березня по 08 березня 2026 року на суму боргу 544 500 грн. 00 коп., з 09 березня по 15 березня 2026 року на суму боргу 549 000 грн. 00 коп., з 16 березня по 22 березня 2026 року на суму боргу 553 500 грн. 00 коп., з 23 березня по 29 березня 2026 року на суму боргу 558 000 грн. 00 коп., з 30 березня по 05 квітня 2026 року на суму боргу 562 500 грн. 00 коп., з 06 квітня по 12 квітня 2026 року на суму боргу 567 000 грн. 00 коп., з 13 квітня по 17 квітня 2026 року на суму боргу 571 500 грн. 00 коп.,

Судом враховано, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 (провадження №12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 ЦК України зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов`язковим.

Проте, вказаний розрахунок є невірним, оскільки позивач з наведених вище підстав невірно визначив ціну партії товару, та як наслідок невірно визначив суму боргу у відповідних періодах прострочення.

Судом враховано, що ціна всієї партії поставленого товару складала: з

- 01 листопада 2025 року 05 листопада 2025 року 454 500 грн. 00 коп.;

- 06 листопада 2025 року 09 листопада 2025 року 459 000 грн. 00 коп.;

- 10 листопада 2025 року 13 листопада 2025 року 459 000 грн. 00 коп.;

- 14 листопада 2025 року 20 листопада 2025 року 463 500 грн. 00 коп.;

- 21 листопада 2025 року 27 листопада 2025 року 468 000 грн. 00 коп.;

- 28 листопада 2025 року 04 грудня 2025 року 472 500 грн. 00 коп.;

- 05 грудня 2025 року - 11 грудня 2025 року 477 000 грн. 00 коп.;

- 12 грудня 2025 року - 18 грудня 2025 року 481 000 грн. 50 коп.;

- 19 грудня 2025 року - 25 грудня 2025 року 486 000 грн. 00 коп.;

- 26 грудня 2025 року - 01 січня 2026 року 490 500 грн. 00 коп.;

- 02 січня 2026 року 08 січня 2026 року 495 00 грн. 00 коп.;

- 09 січня 2026 року 15 січня 2026 року 499 500 грн. 00 коп.;

- 16 січня 2026 року 22 січня 2026 року 504 000 грн. 00 коп.;

- 23 січня 2026 року 29 січня 2026 року 508 500 грн. 00 коп.;

- 30 січня 2026 року 05 лютого 2026 року 513 000 грн. 00 коп.;

- 06 лютого 2026 року 12 лютого 2026 року 517 500 грн. 00 коп.;

- 13 лютого 2026 року 19 лютого 2026 року 517 500 грн. 00 коп.;

- 20 лютого 2026 року 26 лютого 2026 року 526 500 грн. 00 коп.;

- 27 лютого 2026 року 05 березня 2026 року 531 000 грн. 00 коп.;

- 06 березня 2026 року 12 березня 2026 року 535 500 грн. 00 коп.;

- 13 березня 2026 року 19 березня 2026 року 540 000 грн. 00 коп.;

- 20 березня 2026 року 26 березня 2026 року 544 500 грн. 00 коп.;

- 27 березня 2026 року 02 квітня 2026 року 549 000 грн. 00 коп.;

- 03 квітня 2026 року 09 квітня 2026 року 553 500 грн. 00 коп.;

- 10 квітня 2026 року 16 квітня 2026 року 558 500 грн. 00 коп.;

- 17 квітня 2026 року 562 500 грн. 00 коп.

Отже, враховуючий наведений позивачем у своєму розрахунку період прострочення та дійсну суму боргу у відповідному періоді, судом за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Ліга Закон» встановлено, що сума інфляційних втрат становить 2 817 грн. 00 коп., а розмір 3% річних становить 6 999 грн. 66 коп.

Відповідно до п. 4.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати, а також порушення строків виконання п.3.2. цього договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 72 814 грн. 93 коп. пені нарахованої за період: з 01 листопада по 17 квітня 2026 року.

Розрахунок неустойки наведено в позові (а.с.2-3).

Судом встановленого, що в розрахунку пені позивачем допущено аналогічні арифметичні помилки про які судом вже зазначалося вище.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням періоду прострочення та суми боргу судом встановлено, що розмір неустойки становить 71 184 грн. 71 коп.

Отже, з урахуванням вищенаведеного з відповідача також підлягає стягненню 6 999 грн. 66 коп. 3 % річних, 71 184 грн. 71 коп. пені та 2 817 грн. 00 коп. інфляційних втрат, а в решті вимог слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Тихенка Анатолія Івановича, АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Амікус Енерджі», вул. Залізнична, 20, м. Тальне, Звенигородського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 42549828 562 500 грн. 00 коп. боргу, 71 184 грн. 71 коп. пені, 6 999 грн. 66 коп. 3% річних, 2 817 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 6 867 грн. 54 коп. судового збору.

3. В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 29 липня 2026 року.

Суддя А.В.Васянович