Постановление суда № 138644573, 31.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/292/18

№ провадження 2/646/351/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.,

при секретарі судового засідання Ільченко В.В..,

за участю представника позивача - адвоката Данько Л.В.,

відповідача ОСОБА_1

представника ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: ОСОБА_4 про визнання права власності та позовом третьої особи, ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності, -

встановив:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: ОСОБА_4 про визнання права власності та за позовом третьої особи ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності.

Ухвалою від 30.12.2022 суддею вказана справа прийнята до розгляду та призначена до розгляду в загальному позовному провадженні у підготовче судове засідання.

Наразі, цивільна справа знаходиться на стадії підготовчого судового засідання.

18.10.2023 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Барабанової В.В.

Ухвалою суду від 18.10.2023 заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: ОСОБА_4 про визнання права власності та позовом третьої особи, ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності визнано необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді визначено передати іншому судді для розгляду в порядку, визначеному ст.33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 05.12.2023 (у складі головуючого судді Янцовської Т.М.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Барабанової В.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи - ОСОБА_4 про визнання права власності та позовом третьої особи ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності.

06.05.2024 до суду надійшла повторна заява ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючого в справі.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.07.2024 заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: ОСОБА_4 про визнання права власності та позовом третьої особи, ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності про відвід головуючому в справі залишено без розгляду.

30 вересня 2024 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про відвід судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Барабанової В.В.

Ухвалою суду від 01.10.2024 заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: ОСОБА_4 про визнання права власності та позовом третьої особи, ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності вважати необґрунтованою визнано необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про відвід судді визначено передати іншому судді для розгляду в порядку, визначеному ст.33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 10.10.2024 (у складі головуючого судді Демченко І.М.) заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про відвід судді Барабанової В.В. у цивільній справі №638/292/18 залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 10.10.2024 заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про відвід судді Барабанової В.В. у цивільній справі №638/292/18 залишено без задоволення.

20 квітня 2026 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 про відвід судді Основ`янського районного суду міста Харкова Барабанової В.В.

Ухвалою суду від 20.04.2026 заяву ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: ОСОБА_4 про визнання права власності та позовом третьої особи, ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності вважати необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді визначено передати іншому судді для розгляду в порядку, визначеному ст.33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 про відвід судді Барабанової В.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи - ОСОБА_4 про визнання права власності та позовом третьої особи ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності.

28 липня 2026 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Основ`янського районного суду міста Харкова Барабанової В.В.

Заява про відвід обґрунтована тим, що підставою для відводу судді Барабанової В.В. в цій заяві є не тільки порушення норм ЦПК при розгляді справи, але і порушення вимог ЦПК щодо змісту ухвал суду (ст.260 ЦПК), щодо повідомлення учасників справи про прийняті судом рішення (ст. 272 ЦПК) і невідповідність ухвали вимогам щодо законності і обґрунтованості судових рішень, тобто при вирішенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Барабанової В.В. постановляється завідомо необґрунтована ухвала суду, що свідчить про пряму заінтересованість судді Барабанової В.В. у результаті розгляду справи№63 8/292/18 на користь ОСОБА_3 , тому що тільки при дотриманні при розгляді справи всіх вимог ЦПК може бути здійснений об`єктивний і безсторонній розгляд справи і ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

В ухвалі суду від 20.04.2026 зазначається з посиланням на ст. 36 УПК : «суд вважає, що обставини, зазначені в заяві про відвід, зводяться до незгоди із процесуальними діями та прийнятими суддею процесуальними рішеннями у цій справі» , але ч.4 ст.36 ЦПК не містить словосполучення «незгода з процесуальними діями» , що стосується процесуальних рішень, то у справі вже два роки не ухвалюються процесуальні рішення у справі, а тому про яку незгоду з процесуальними рішеннями судді йде мова. Процесуальні рішення судді Барабанової В.В. з часу прийняття нею справи №638/292/18 до свого розгляду повинні були відповідати вимогам ЦПК, а не ухвалюватись з метою прийняття рішення на користь ОСОБА_3 , що свідчить про пряму заінтересованість судді Барабанової В.В.

В цій заяві про відвід судді Барабанової В.В., зокрема підставою для відводу є порушення норм ЦПК при розгляді заяви про її відвід, зокрема порушення суддею Барабановою В.В. вимог ЦПК, зокрема вимог ст.ст. 260, 263, 265 ЦПК, згідно яких рішення суду, зокрема ухвала суду повинні ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законними і обґрунтованими, в мотивувальній частині ухвали суду повинно бути зазначено мотиви з яких суд дійшов висновку і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу, але судом не було виконано приписів ЦПК при постановленні ухвали суду від 09.07.2024 результаті розгляду справи на користь ОСОБА_3 .

При розгляді цивільної справа №638/292/18 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк», суддею Барабановою В.В. порушується присяга судді, згідно якої суддя повинен здійснювати правосуддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, справедливо та кваліфіковано, керуючись принципом верховенства права і підкоряючись лише закону, та порушуються статті 6,8,10 Кодексу суддівської етики, якими встановлено, що «суддя повинен здійснювати судочинство в межах і порядку , визначених процесуальним законом, виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено.

В судовому засідання ініціатор заяви про відвід - Бур`янова О.І. та її представник заяву про відвід підтримали.

Представник позивача проти задоволення заяви про відвід судді заперечувала, вважаючи його необґрунтованим.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про його час та місце повідомлялися своєчасно та належним чином.

Суд, заслухавши позиції сторін, вивчивши зміст заяви про відвід, дійшов такого висновку.

У пункті 25 розділу "Критерії неспроможності" Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя встановлено, що суддя не може слухати судову справу, якщо є об`єктивні побоювання, що він не зможе розглядати справу неупереджено або його участь у цій справі може спровокувати конфлікт інтересів, що несумісний з виконанням ним судових функцій.

Пунктом 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У пункті 66 рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 § 1 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Так, за суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Так, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплюють, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.

У свою чергу, наявність безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивної перевірки, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи суддя виявив будь-які особисті упередження або необ`єктивність в конкретній справі; а також відповідно до об`єктивної перевірки, тобто шляхом з`ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечили достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви щодо неупередженості. На цьому акцентував увагу Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 листопада 2023 року (заява № 28232/22).

ЄСПЛ стосовно суб`єктивної перевірки зазначив, що принцип, згідно з яким суд повинен вважатися вільним від упередженості, давно встановлений у прецедентній практиці Суду: особиста неупередженість судді має презюмуватися, доки не буде доведено протилежне. Стосовно типу необхідного доказу, Суд, наприклад, намагався з`ясувати, чи виявляв суддя ворожість або злу волю з особистих причин.

У переважній більшості справ, які порушують питання неупередженості, Суд зосереджувався на об`єктивному критерії. Проте не існує чіткого поділу між суб`єктивною та об`єктивною неупередженістю, оскільки поведінка судді може не лише викликати об`єктивні сумніви з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивна перевірка), але також може стосуватися питання про його особисте переконання (суб`єктивна перевірка).

Таким чином, у деяких випадках, коли важко зібрати докази, за допомогою яких можна спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості забезпечує додаткову важливу гарантію.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді Основ`янського районного суду міста Харкова Барабанової В.В. від розгляду даної цивільної справи вбачається, що остання, користуючись процесуальним правом на заявлення відводу головуючому у справі судді, не повідомила про існування таких обставин, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність інтересу судді у результатах розгляду даної справи або викликали сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Так, твердження сторони позивача про порушення судом принципу рівності сторін та вибіркове застосування положень ЦПК України не є спроможними, оскільки не наведено жодного посилання на певні процесуальні дії чи процесуальні рішення, що порушують вказаний принцип чи іншим чином можуть перешкоджати розгляду справи.

При цьому, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Таким чином, проаналізувавши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Основ`янського районного суду міста Харкова Барабанової В.В., суд вважає, що вказані у заяві про відвід підстави для відводу не свідчать про наявність зацікавленості судді у результаті розгляду справи. Інформація, зазначена в заяві про відвід, фактично відображає особисту позицію учасника процесу та його представника, побудовану на припущеннях про існування суб`єктивних обставин, які начебто можуть вплинути на об`єктивність та неупередженість судді при розгляді даної справи. Проте, наведені припущення, не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому заява про відвід не є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, з огляду на наявність сумнівів у учасника процесу в неупередженості та об`єктивності судді Барабанової В.В. під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне у даній справі заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: ОСОБА_4 про визнання права власності та позовом третьої особи, ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Порядок розгляду питання про самовідвід регламентований положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України, якими визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє самовідвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Вважаю, що з метою усунення сумнівів неупередженості та об`єктивності судді і для забезпечення суб`єктивної впевненості сторони і стороннього спостерігача в тому, що справа розглядатиметься незалежним і безстороннім судом, для усунення будь-яких зовнішніх проявів неупередженості суду, вважаю за доцільне заявити собі самовідвід, як головуючому у даній справі.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Бур`янової Олени Ігорівни, представника ОСОБА_2 , про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: ОСОБА_4 про визнання права власності та позовом третьої особи, ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності вважати необґрунтованою.

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: ОСОБА_4 про визнання права власності та позовом третьої особи, ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності.

Заяву судді Барабанової В.В. про самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особи: ОСОБА_4 про визнання права власності та позовом третьої особи, ОСОБА_4 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_1 про визнання права власності визнати обґрунтованою та задовольнити.

Передати матеріали справи №638/292/18, провадження №2/646/351/2026 для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.В. Барабанова