Решение № 138643528, 31.07.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2147/26;

Провадження № 2-о/401/98/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м.Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд кіровоградської області, в складі:

головуючий суддя: Макарова Ю.І.,

присяжні: Бут Н.М.,

Царственна М.В.,

секретар Горбатюк К.А.,

з участю:

представник заявника Чирочка Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чирочка Наталія Вікторівна, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Світловодський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оголошення фізичної особи померлою, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2026 року представник заявника звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Світловодська Кіровоградської області, військовослужбовця Збройних Сил України військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), який загинув в районі населеного пункту Бахмут Донецької області під час виконання бойового завдання за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Датою смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - м. Бахмут, Донецька область, Україна.

Заява обґрунтована тим, що заявник є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших родичів крім заявника у ОСОБА_2 не має, оскільки їх батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . У січні 2023 року на адресу заявника надішло сповіщення № 01/06/137 від 06.01.2023 з інформацією, що його брат солдат ОСОБА_2 , водій 1-го механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , який проводив оборонні дії в районі м.Бахмут Донецької області, зник безвісти 02.01.2023. Відповідно до витягу з ЄРДР від 16.01.2023 внесено відомості про кримінальне провадження за ч.1 ст. 115 КК України за № 12023120000000065, за фактом зникнення 02.01.2023 військовослужбовця ЗСУ (ВЧ НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував біля н.п. Бахмут Донецької області, де проходять активні бойові дії. Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 17.10.2025 встановлено факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утриманні брата військовослужбовця ОСОБА_2 . Дані про перебування ОСОБА_2 у полоні держави-агресора відсутні. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376, бойові дії в районі м.Бахмут Донецької області припинені 12.12.2023. З 13.12.2023 м.Бахмут Донецької області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Враховуючи, що з дня ймовірної смерті ОСОБА_2 та дня припинення активних бойових дій на території м.Бахмут Донецької області пройшло більше шести місяців, заявник вимушений змернутися до суду із даною заявою з метою оголошення свого брата померлим та подальшої реалізації прав як члена сім`ї загиблого Захисника України. (а.с. 1-6)

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до судового розгляду на 30 липня 2026 року.

13 липня 2026 року від представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України, надійшли письмові пояснення, у яких просить суд врахувати подані пояснення при вирішенні справи і прийняти законне та обґрунтоване рішення. Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Зазначає, що необхідно визначити часові характеристики ведення бойових дій в районі зникнення безвісти військовослужбовця та врахувати їх при вирішенні справи. Крім того, при розгляді справи просить врахувати правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22, у тому числі щодо початку відліку строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою. Розгляд справи просив проводити за відсутності представника Міністерства оборони України. (а.с. 36-42)

Представник заявника в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. (а.с. 34)

Представник Світловодського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. (а.с. 52)

Суд, заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи та її вирішення по суті, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються рідними братами, що підтверджується копіями свідоцтв про народження. (а.с. 16, 16 зв.б.)

Батьки заявника ОСОБА_5 та ОСОБА_3 померли ІНФОРМАЦІЯ_4 та 25.11.1973, відповідно. (а.с. 17, 18)

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 352 від 18.12.2022 року, солдата ОСОБА_2 , водія 1 механізованого взводу 2 механізованої роти зараховано до особового сладу віськової частини НОМЕР_2 . (а.с. 8)

Згідно із сповіщенням сім`ї від 06.01.2023, ОСОБА_2 , водій 1 механізованого взводу 2 механізованої роти віськової частини НОМЕР_2 , зник безвісти 02.01.2023 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бахмут Донецької області. (а.с. 8 зв.бік)

З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по строцовій частині) № 03 від 03.01.2023, встановлено, що солдат ОСОБА_2 , водій 1 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 вважається таким, що 02.01.2023 не повернувся після виконання бойового завдання. (а.с. 9)

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 9 від 03.01.2023 призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 02.01.2023, у тому числі солдата ОСОБА_2 . (а.с. 9 зв. бік - 10)

Відповідно до копії акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 02.01.2023, службове розслідування вважається завершеним. Вважати, що водій 1 механізованого взводу 2 механізованої роти солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився в засобах особистого бронезахисту і шоломі, зник безвісти 02.01.2023 в районі м.Бахмут Донецької області за особливих обставин під час ведення оборонних дій в ході виконання бойових завдань при здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. (а.с. 10 зв.бік 12)

Вищезазначений акт затверджений наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 48 від 21.01.2023. (а.с. 13)

Довідкою командира військової частини НОМЕР_2 підтверджено, що ОСОБА_2 в період часу з 18.12.2022 по 03.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в м.Бахмут Донецької області. (а.с. 14)

Відповідно до витягу з ЄРДР від 16.01.2023 № 12023120000000065, відомості внесені за заявою ОСОБА_1 за ч.1 ст. 115 КК України за фактом зникнення 02.01.2023 військовослужбовця ЗСУ (в/ч НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 , який перебував біля н.н. Бахмут Донецької області, де проходять бойові дії. (а.с. 14 зв.бік)

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 17 жовтня 2025 року встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні брата військовослужбовця ОСОБА_2 , який вважається безвісти зниклим з 02 січня 2023 року. (а.с.19-20)

На адвокатський запит Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими надано відповідь, що до штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування ОСОБА_2 у полоні, стану її здоров`я та місця утримання. (а.с. 21)

Згідно з відповіддю на адвокатський запит, наданою Об`єднаним центром з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, в обліку Об`єднаного центру наявна інформація про зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 . Офіційні фактичні дані щодо місцезнаходження, у т.ч. утримання в полоні держави-агресора, вказаного військовослужбовця в Об`єднаному центрі відсутні. (а.с. 22)

Відповідно до довідки, виданої командиром ВЧ НОМЕР_1 , станом на 26.09.2025 завершено організаційні заходи з переформування військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_2 у військову частину НОМЕР_1 . (а.с. 23)

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд, зокрема, розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено розгляд справ про визнання особи померлою в окремому провадженні.

Згідно із ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців від настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

При цьому, стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.

Як роз`яснено в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Згідно із постановою Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23, початок перебігу шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою пов`язується не з днем закінчення воєнних дій, а з днем настання конкретних обставин, які стали підставою для застосування судом шестимісячного строку. За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.

У постанові від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість (п. 81).

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309) (п. 82).

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території (п. 83).

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України (п. 84).

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності (п. 85).

Україна є соціальною, правовою державою (стаття 1); людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України) (п. 86).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Цей принцип є однією з основних засад цивільного судочинства (пункт 1 частини третьої статті 2 ЦПК України). Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 129 Конституції України, частина перша статті 10 ЦПК України), на якому має бути засноване судове рішення (частина перша статті 263 ЦПК України) (п. 87).

Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Він вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (п. 88).

Згідно з принципом правової визначеності відрахування шестимісячного строку від дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій території України не забезпечувало б достатньої передбачуваності та сталості правових відносин. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України, що супроводжується численними випадками зникнень осіб та постійною нестабільністю, передбачити момент закінчення такої агресії неможливо. На час прийняття цієї постанови російсько-українська війна все ще триває, що посилює правову невизначеність і може ускладнювати ефективне застосування закону та забезпечення захисту прав осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту та у яких, у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси (п. 92).

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим його культурним рівнем. Справедливість є однією з основних засад права та є вирішальною у визначенні права як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо (п. 93).

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди (п. 94).

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України (п. 95).

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України (п. 96).

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (п. 97).

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом (п. 98).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій (п. 99).

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності (п. 100).

Разом із цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув 18 лютого 2026 року касаційну скаргу у справі № 759/22513/24 конкретизував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, та зазначив, що Велика Палата Верховного Суду у цій справі вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України. На підставі чого Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 не формулювала висновок для ситуації, коли територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, тому у таких випадках суд може оголосити особу померлою за наявності достатніх доказів.

Абзацом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1364 від 06 грудня 2022 року "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказ № 309 від 22 грудня 2022 року "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28 лютого 2025 року.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ", активні бойові дії у місті Бахмут Донецької області розпочалися 24 лютого 2022 року та закінчилися 12 грудня 2023 року, а з 13 грудня 2023 року вказаний населений пункт є тимчасово окупованим рф.

Тобто, саме від 12 грудня 2023 року, на переконання суду, слід відраховувати шестимісячний строк для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим, оскільки саме 12 грудня 2023 року офіційно визнано днем припинення активних бойових дій у місті Бахмут Донецької області, в якому відбулося зникнення безвісти ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання.

Отже, суд вважає, що до даних правовідносин в частині визначення строку, встановленого ст. 46 ЦК України, підлягає врахуванню саме позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24, тому суд не враховує доводи представника МО України щодо передчасності звернення заявника до суду.

Таким чином, враховуючи, що станом на час розгляду справи з 12 грудня 2023 року (дати закінчення активних бойових дій у місті Бахмут) минуло більше шести місяців, а також те, що ОСОБА_2 зник безвісти саме у зв`язку з воєнними діями, суд дійшов висновку, що матеріали справи підтверджують наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 24 грудня 2025 року у справі № 692/95/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в населеному пункті Одрадівка Бахмутського району Донецької області), від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 04 березня 2026 року у справі № 761/684/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 13 березня 2026 року в справі № 352/1828/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі с. Роботине Пологівського району Запорізької області).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 10-11, 208, 209, 246-249, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чирочка Наталія Вікторівна, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Світловодський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Світловодська Кіровоградської області, військовослужбовця Збройних Сил України військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), який зник безвісти поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області під час виконання бойового завдання за призначенням у ході ведення бойових дій за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії з боку збройних сил російської федерації.

Датою смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - місто Бахмут, Донецька область, Україна.

У порядку ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Відомості про учасників справи:

заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий органом 5320, РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ;

заінтересована особа - Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, юридична адреса: 03168, м. Київ, Проспект Повітрофлотський, буд. 6;

заінтересована особа - Світловодський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 41491065, місцезнаходження за адресою: вул. Павлівська, буд. 13А, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область.

Головуючий суддя: Ю.І. Макарова

Присяжні: М.В. Царственна

Н.М. Бут

31 липня 2026 р.