Решение № 138643137, 30.07.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/873/26

Провадження №2/338/941/26

30 липня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.

з участю секретаря Смеречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» Шкапенко О.В. звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101768568733826 від 16 січня 2026 року, яка утворилася станом на 05 червня 2026 року в загальному розмірі 19 401 грн 73 коп. та 2 662 грн 40 коп. судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що 16 січня 2026 року відповідач уклала з АТ «А-БАНК» договір про надання споживчого кредиту за послугою «Швидка готівка», за умовами якого банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 15 000 грн строком на 24 місяці, до 15 січня 2028 року включно, зі сплатою 75 % річних. Позичальник мала повертати кредит та проценти 24 щомісячними ануїтетними платежами, однак жодного платежу не здійснила. За розрахунком позивача заявлена заборгованість складається з 15 000 грн неповернутого кредиту, 4 180 грн 91 коп. процентів та 220 грн 82 коп. пені.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 05 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

30 грудня 2025 року ОСОБА_1 підписала електронну анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК». Анкета містить її прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, РНОКПП НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 , паспортні дані та зареєстроване місце проживання.

16 січня 2026 року сторонами оформлено паспорт споживчого кредиту та заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101768568733826. У заяві погоджено суму кредиту 15 000 грн, строк 24 місяці зі строком повернення до 15 січня 2028 року включно, фіксовану процентну ставку 75 % річних, щомісячний ануїтетний платіж 1 230 грн 55 коп. та відсутність комісії.

Проценти за умовами договору нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день за формулою: сума заборгованості ? річна процентна ставка / 360 днів. Загальна вартість кредиту за умови належного виконання графіка становить 29 533 грн 46 коп., у тому числі 14 533 грн 46 коп. процентів.

Заява та паспорт містять відомості про акцептування відповідачем взятих на себе зобов`язань 16 січня 2026 року, зокрема шляхом підписання простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_2 . Цей номер телефону збігається з номером, зазначеним в анкеті-заяві та позові. У заяві відповідач погодила використання електронного підпису та підтвердила отримання примірника договору.

Факт отримання кредитних коштів, підтверджується меморіальними ордерами від 16 січня 2026 року про видачу кредиту в сумі 15 000 грн та його зарахування на поточний рахунок відповідача.

Також, з виписки по картковому рахунку вбачається зарахування 15 000 грн 16 січня 2026 року з призначенням «Зарахування коштів за кредитом Швидка готівка» та подальша операція на всю суму кредиту 17 січня 2026 року. Отже, кредитні кошти були фактично надані саме відповідачу ОСОБА_1 та використані нею.

Виписка по кредиту за період з 16 січня 2026 року до 05 червня 2026 року не містить жодної операції з погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 . Доказів сплати відповідачем будь-якої частини кредиту або процентів матеріали справи також не містять.

Відповідно до деталізованого розрахунку станом на 05 червня 2026 року загальний непогашений залишок тіла кредиту становить 15 000 грн, з яких 13 713 грн 22 коп. обліковано як поточну та 1 286 грн 78 коп. як прострочену заборгованість. Заборгованість за процентами становить 4 180 грн 91 коп., з яких 543 грн 54 коп. - поточні та 3 637 грн 37 коп. - прострочені проценти. Пеня визначена в сумі 220 грн 82 коп.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що у разі прострочення повернення чергової частини позики кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та належних процентів. Звернення банку з цим позовом про стягнення всього непогашеного залишку є реалізацією такого права та змінює строк виконання зобов`язання у відповідній частині.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Наведені позивачем письмові та електронні докази у сукупності містять узгоджені істотні умови кредитування, ідентифікують відповідача та підтверджують її волевиявлення. Тому договір № ABH0CT155101768568733826 від 16 січня 2026 року укладений у електронній формі, прирівнюється до письмового.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, не внесла жодного передбаченого графіком платежу, а банк надав належні докази видачі кредиту, вимога про стягнення 15 000 грн непогашеного тіла кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування відсотків, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 заяви про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101768568733826 від 16 січня 2026 року (що прирівнюється до форми договору), процентна ставка (фіксована) - 75 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі платежу визначеного пунктом 7 заяви. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день.

Розрахунок позивача послідовно відображає щоденне нарахування процентів за ставкою 75 % річних, щомісячне віднесення належних за графіком сум до прострочених та відсутність погашень. Заявлені 4 180 грн 91 коп. не перевищують суму, яка утворилася б при нарахуванні погодженої ставки на незмінний залишок 15 000 грн за весь відповідний період, оскільки банк припинив нарахування договірних процентів на частини тіла, переведені в прострочені.

У виписці по кредиту на 05 червня 2026 року окремо зазначено загальну заборгованість 19 433 грн 75 коп., що на 32 грн 02 коп. більше від деталізованого розрахунку та ціни позову. Однак позивач просить стягнути меншу суму та надав її послідовний розрахунок.

Разом з тим, суд вирішує справу в межах позовних вимог. Виявлена різниця не спростовує нарахування 4 180 грн 91 коп. процентів, які підтверджені деталізованим розрахунком і не перевищують договірно можливого розміру.

Отже, на підставі зазначеного вище, на думку суду вимога про стягнення 4 180 грн 91 коп. процентів, нарахованих до 05 червня 2026 року, підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені суд виходить із такого.

Пунктом 12 заява про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101768568733826 від 16 січня 2026 року, передбачено пеню за прострочення виконання зобов`язань. Нарахування пені в сумі 220 грн 82 коп. відбулося в період дії в Україні воєнного стану.

Разом з тим, пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлює, що у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування позичальник у разі прострочення грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки - штрафу чи пені.

Отже, нарахована з 24 лютого 2022 року неустойка за прострочення за такими договорами підлягає списанню кредитодавцем.

На дату розгляду справи воєнний стан в Україні продовжує діяти. Наведений пункт ЦК України не обмежує звільнення датою укладення кредитного договору. Верховний Суд у постановах від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 та від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 виходив із того, що дія пункту 18 поширюється на кредитні договори.

Суд враховує доводи позивача про те, що пункт 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» після змін, внесених Законом № 3498-IX, поширює спеціальне звільнення від санкцій лише на договори, укладені до визначеної ним дати, тоді як цей договір укладено пізніше. Проте зазначене не припиняє дії пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є чинним, має самостійну сферу регулювання та прямо охоплює кредит, наданий банком. Відповідно до частини другої статті 4 ЦК України цей Кодекс є кодифікованим актом цивільного законодавства.

Тому, суд приходить до висновку, що у стягненні 220 грн 82 коп. пені слід відмовити.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості, яка становить 19 180 грн 91 коп., що складається з 15 000 грн непогашеного тіла кредиту та 4 180 грн 91 коп. процентів. В решті позовних вимог відмовити.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір а інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача 2636 грн 09 коп. судового збору (19 180, 91 коп. х 2662,40/ 19 401,73 грн =2636 грн 09 коп.)

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-284 ЦПК України, статтями 4, 207, 525, 526, 530, 610, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101768568733826 від 16 січня 2026 року в розмірі 19 180 грн 91 коп. (дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят гривень 91 коп.), з яких 15 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 4 180 грн 91 коп. - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» 2 632 грн 09 коп. (дві тисячі шістсот тридцять дві гривні 09 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повний текст заочного рішення не був вручений у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку; строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В.В. Решетов