Решение № 138642385, 30.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/14153/25

Провадження № 2/175/2815/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

"30" липня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Соколової Р.І.,

представника третьої особи - Трофимчук О.В.,

представника третьої особи - Корж Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Лозівської міської ради, Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Лозівської міської ради, Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав.

В позові позивач посилається на те, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини ОСОБА_2 , неналежно виконує батьківські обов`язки, залишив дитину без батьківського піклування. Починаючи з 2018 року відповідач жодного разу не бачився з дитиною, не спілкувався з них по телефону, не цікавився станом його здоров`я, таким чином не виявляє жодного інтересу щодо розвитку та здоров`я дитини.

З огляду на викладене в позовній заяві просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з викладених у позові підстав, просили задовольнити позовну заяву, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату місце та час судового засідання повідомлений належним чином, відзив та заяв не надавав.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Лозівської міської ради - Корж Т.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Лозівської міської ради - Трофимчук О.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.

Заслухавши учасників судового провадження, думку дитини, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , зареєстрованим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №1521.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 30.03.2018 у справі №234/1548/18, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області, заборгованість по аліментам ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 згідно виконавчого листа №234/10237/18 від 13.09.2018 виданого Краматорським міським судом станом на 31.08.2024 складає 297419,99 грн.

Відповідно до характеристики, наданої комунальним закладом "Лозівський ліцей № 1" Лозівської міської ради Харківської області від 30.07.2025 року, вбачається, що мати ОСОБА_1 на даний час не працює у зв?язку з встановленням групи інвалідності. Батько ОСОБА_2 з сім`єю не проживає, вихованням сина не займається. Матеріально сім`я забезпечена всім необхідним. Мати приділяє велику увагу вихованню сина. ОСОБА_4 на зв`язку з класним керівником та асистентом вчителя, відвідує батьківські збори, приймає участь у виховних заходах класу.

Спеціалістами служби у справах дітей було здійснені виїзд за місцем проживання дитини:

- з акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 25.10.2024 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживають мати ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати піклується про дитину, про стан його здоров`я, фінасово утримує. Батько ОСОБА_2 не спілкується з дитиною, участі у вихованні сина не приймає, не піклується про його життя та здоров`я.

Відповідно до висновку Виконавчого комітету Лозівської міської ради як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 від 13.01.2026 року, вбачається, що батько ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповідає. Усі номери спеціалістів ним було заблоковано. Відповідно до довідок від 09.05.2025, 07.11.2025, наданих Краматорським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області: за період 01.11.2024-30.04.2025 заборгованість по аліментам складає 27154,02 грн., за період 01.05.2025-31.10.2025 складає 27154,02 грн. 29.03.2019 ОСОБА_1 зверталась до Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області з заявою про те, що її колишній чоловік ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 10.09.2019. Згідно з інформацією фізичної особи підприємця ОСОБА_5 від 27.11.2025, дитина ОСОБА_6 з?являється на прийомі у сімейного лікаря тільки в супроводі матері ОСОБА_1 . Всі призначення лікаря виконуються в повному обсязі. Дитина привита згідно календарю щеплень. На диспансерному обліку не перебуває. Під час роботи з?ясовано, що батько хлопчика ОСОБА_2 проживає окремо від родини у м. Краматорськ, не цікавиться життям та здоров?ям дитини, не спілкується, не сплачує аліменти, останній раз ОСОБА_7 бачив батька більше 8 років тому. Згідно з інформацією служби у справах дітей Краматорської міської ради Донецької області від 08.12.2025, на момент відвідування ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , двері в квартиру ніхто не відчинив. Під час бесіди з сусідами було з?ясовано, що в квартирі за вказаною адресою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживає, його місце знаходження на теперішній час невідоме.

Враховуючи викладене у висновку, виконавчий комітет Лозівської міської ради як органу опіки та піклування, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також судом була заслуна думка дитини. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив суду, що спілкувався з батьком коли йому було 7-8 років, батько йому не дзвонить, дитина має його номер телефону, проте батько заблокував його. Хотів, щоб в його документах не було зазначено його батька.

Відповідно до статті 51 Конституції України частин другої, третьої статті 5 Сімейного кодексу України , сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, громадянського суспільства.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленум Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Тлумачення ст. 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2020 року у справі № 654/1409/19 вказав, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Верховний суд також зазначив, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Виходячи з викладеного та інтересів дитини, права дитини на зростання у безпечному середовищі, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши систематичний та тривалий, винний, свідомий характер неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків; приймаючи до уваги що ОСОБА_8 не докладено зусиль для створення належних умов для проживання, освіти та розвитку дітей, враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції про права дитини, СК України, - суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування виключного заходу - позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Такий захід має законну мету - захист інтересів дитини та її право на безпечні умови проживання та здійснюється для захисту фізичного, емоційного здоров`я та моралі неповнолітньої дитини.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 136 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 77-81, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Лозівської міської ради, Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , відносно його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова