Решение № 138638993, 22.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3641/26

Провадження №2/751/1973/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі головуючого-судді Топіхи Р.М.,

за участю: секретаря судового засідання Островської А.С.,

розглянувши у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи без самостійних вимог: Комунальне підприємство «Новозаводське», Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача адвокат Переверзєв О.О. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Вимоги обґрунтовані тим, що позивач є наймачем квартири АДРЕСА_1 . Квартира є неприватизованою та належить до державного житлового фонду. За вказаною адресою крім позивача, зареєстровано 5 осіб, зокрема син позивачки ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 , цивільний чоловік доньки ОСОБА_4 , онуки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Відповідачі тривалий час у квартирі не проживають, не користуються житловим приміщенням, їх особисті речі у квартирі відсутні, не ведуть спільного побуту з позивачкою, участі в утриманні майна та з оплати житлово-комунальних послуг не приймають. Відповідач

ОСОБА_2 більше 8 років не проживає на території України, фактично мешкає у Литовській Республіці та має посвідку на постійне проживання. ОСОБА_4 ніколи взагалі в спірній квартирі не проживав, до складу сім`ї наймача не входив і до квартири не вселявся, його реєстрація за вказаною адресою була виключно формальною. Починаючи з 2015 року ОСОБА_3 фактично припинила проживати у спірній квартирі, у зв`язку зі створенням окремого сімейного осередку та вагітністю. Вона разом із чоловіком та дітьми проживала в орендованому житлі за іншою адресою. Крім того, у 2022 році ОСОБА_3 зі своєю сім`єю виїхала до Федеративної Республіки Німеччина де проживають та зареєстровані на даний час, наміру повертатись в Україну не мають. Реєстрація відповідачів у квартирі має виключно формальний характер та створює позивачу проблеми при оформленні субсидії та оплаті за комунальні послуги за п`ятьох осіб призводить до надмірного матеріального навантаження. Зняття відповідачів з реєстрації за їх відсутності в Україні, навіть за їх нотаріальної згоди є неможливою через відсутність у позивача оригіналів документів відповідачів.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 04 травня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

У судове засідання відповідачі не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають у повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Представники третіх осіб у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника Управління (служби) у справах дітей надійшла заява про розгляд справи без їх представника, просить прийняти рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням інтересів дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з особовим рахунком № НОМЕР_1 КП «Новозаводське» ЧМР наймачем/власником за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_1 (а.с. 13).

Відповідно до довідки Управління адміністративних послуг від

10 березня 2026 року № 4551 станом на 09 березня 2026 року за адресою:

АДРЕСА_2 , до складу зареєстрованих осіб входять: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14).

Відповідно до відповіді з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виїхали з України 19 березня 2022 року через пункт пропуску «Ягодин», ОСОБА_2 виїхав 13 січня 2022 року через пункт пропуску «Бориспіль-1». Також повідомляють, що інформацію щодо перетинання державного кордону України громадянином Грузії ОСОБА_4 не можуть надати, оскільки в ухвалі не вказано інформацію за реквізитом «Прізвище, власне ім`я особи» латинськими літерами (а.с. 43-44).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Згідно із ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Статтею 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до положень ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Підстави втрати права на користування житловим приміщенням регулюються статтями 71, 72 ЖК України, у разі користування житловим приміщенням в будинках державного і громадського фонду, та ст. 405 ЦК України, у разі користування майном (житлом) власника.

Судом встановлено, що позивач є наймачем квартири

АДРЕСА_1 , в якій зареєстровані члени її сім`ї, син ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 , зять ОСОБА_4 та онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є відповідачами у справі та у вказаному житлі не проживають з 2022 року, отже правовідносини між сторонами мають регулюватися відповідними нормами ЖК України.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно зі ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідачі позовні вимоги визнають у повному обсязі та не заперечують проти задоволення позову про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.

Оскільки позивач вимогу про відшкодування судових витрат не заявив, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи без самостійних вимог: Комунальне підприємство «Новозаводське», Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за адресою:

АДРЕСА_2 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою:

АДРЕСА_2 .

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за адресою:

АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації:

АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації:

АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_3 (адреса реєстрації:

АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_4 (адреса реєстрації:

АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_5 (адреса реєстрації:

АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 )

Третя особа: Комунальне підприємство «Новозаводське» (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, просп. Перемоги, 15, ЄДРПОУ 05391821)

Третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 19, ЄДРПОУ 43649710)

Суддя Р.М. Топіха