Решение № 138637962, 22.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3931/25

Номер провадження2/205/738/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д.С.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої К.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 05.03.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН» (далі ТОВ «МІЛОАН»), ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту № 44321118. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. 05.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 44321118 та відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 2400 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого, 10.08.2021 згідно умов договору відступлення прав вимоги №06Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором № 44321118 від 05.03.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача. Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 7585,53 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 1824,00 грн; заборгованість за відсотками становить 5593,53 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 168,00 грн; заборгованість за пенею становить 0,00 грн. Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі № 44321118 від 05.03.2021, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору № 44321118 від 05.03.2021. Не зважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором № 44321118 від 05.03.2021. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 44321118 від 05.03.2021 у розмірі 7585,53 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 1824,00 грн; заборгованість за відсотками становить 5593,53 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 168,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

30.05.2026 від представника відповідача Ключенкової Х.В. надійшла заява, згідно якої зазначила, що відповідно п. 1.4. розділу І Договору про споживчий кредит №4432118 від 05.03.2021 року, укладеного між ТОВ "МІЛОАН", правонаступником якого є Позивача, та ОСОБА_1 , терміном (датою) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом є 04.04.2021 року, що також зазначено в додатку №1, додатку №2 до Договору та в Анкеті-заяві на кредит №4432118, що у свою чергу означає, що при відсутності платежу в зазначений строк з наступного дня Позивачу стає відомо про порушення його права, у зв`язку з чим, починається дія трьохрічного строку права звернення до суду з вимогою захисту своїх інтересів. З наданого Позивачем розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 здійснила останній свій платіж за кредитом 19.05.2021 року, у зв`язку із чим перебіг позовної давності був перерваний та почався спочатку з 20.05.2021 року. Таким чином, строк позовної давності сплинув «20» травня 2024 року, проте позивач звернувся до суду "12" березня 2025 року. Просила застосувати позовну давність до всіх позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ДІДЖИ ФІНАНС та відмовити у задоволені позовних вимог.

03.06.2025 від представника позивача Романенка М.Е. надійшли заперечення на заяву, у яких зазначив, що з врахуванням продовження строків на період дії в Україні карантину (з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року) та воєнного стану (з 24.02.2022 року до 13.05.2024 року). Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020. Постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року на всій території України. З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану! Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії. ЦК України передбачає виключення із загального правила (спеціальний порядок, правила), яке і має застосовуватися, якщо перебіг позовної давності відбувається під час воєнного стану. Таким виключенням є зупинення перебігу позовної давності. 15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19. Згідно з останнім, у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст. 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії . А продовження строків у свою чергу, свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні. Тобто по суті з 15 березня 2022 року зупинився облік ТПД для будь-яких зацікавлених у судовому захисті осіб. Причому, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування воєнного стану. І лише від дня припинення останнього, плин строку захисту порушеного, оспорюваного або невизнаного суб`єктивного права в судовому порядку продовжиться, з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Таким чином, з урахуванням продовження строків позовної давності через дію карантину та воєнного стану, аргументи Представника Відповідача про їх пропуск є необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

04.06.2026 від представника відповідача Ключенкової Х.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначила, що зважаючи на відсутність клопотання позивача про поновлення строків позовної давності та належних доказів пропуску строків звернення до суду, заявленого відповідачем клопотання про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та те, що пропуск позовної давності є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, просимо відмовити в задоволенні позовних вимог. Також Позивачем не підтверджено отримання права грошової вимоги за кредитним договором. Матеріали справи не містять доказів того, що Позивач за вказаним договором факторингу отримав право грошової вимоги саме за кредитним договором №4432118 від 05.03.2021 року, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 . Позивачем також не було подано до суду доказів про надання ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України доказів переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю ДІДЖИ ФІНАНС прав у зобов`язанні. Позивачем не надано належних доказів надання Відповідачці коштів у кредит. Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність заборгованості за кредитним договором. Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є не достатнім для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти Відповідачу, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, за відсутності належних та допустимих доказів, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені Відповідачем. Вказала, що відповідач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

06.06.2026 від представника позивача Романенка М. Е. надійшла відповідь на відзив, згідно якої зазначив, що порядок укладення договору містить певний алгоритм дій, проаналізований який, зокрема в електронній формі, дає підстави вважати доведеним належними доказами факт, що Договір про споживчий кредит № 4432118 від 05.03.2021 був дійсно підписаний з ТОВ «МІЛОАН» саме Відповідачем , а отже матеріали справи містять належні докази укладення даного правочину між ТОВ «МІЛОАН» та Відповідачем. Відповідно до п. 2.1. ч. 2 Договору кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок. Картковий рахунок : BIN: НОМЕР_1 ; Платіжна система: VISA; Видана БАНКОМ: JSB PIVDENNYI; ТИП КАРТИ: DEBIT; КАТЕГОРІЯ КАРТИ: CLASSIC; КРАЇНА: UKRAINE. ВІДПОВІДНО ДО П. 4.3. ПРАВИЛ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ КРЕДИТІВ, Подаючи Заяву за кредитним продуктом, що передбачає надання кредиту шляхом переказу суми кредиту на Картковий рахунок, Заявник має зареєструвати в Особистому кабінеті Банківську картку, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по Заяві, якщо така Банківська картка не була зареєстрована Заявником у Особистому кабінеті раніше. Товариство здійснює верифікацію доданої Позичальником Банківської картки. Для цього Заявнику пропонується зробити відповідну перевірочну операцію по карті. У призначенні такої операції міститься код верифікації картки, який Заявник має ввести на Веб-сайті Товариства у тому разі, якщо в процесі здійснення перевірочної операції не застосовувалася технологія 3DSecure (введення відповідного коду з SMSповідомлення на веб-сторінці банку-емітенту платіжної картки). Таким чином Товариство перевіряє, що Банківська картка активна та Заявник має доступ до управління Картковим рахунком. Якщо перевірочну операцію по карті здійснено з блокуванням суми 1 гривня на Картковому рахунку, після верифікації картки, таке блокування скасовується. ЗГІДНО П. 4.4 ПРАВИЛ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ КРЕДИТІВ, Товариство не отримує повні реквізити Банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по картці через Інтернет. Для платіжних операцій по картках Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карток у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Повний номер карти зберігається у платіжній системі Fondy. Таким чином, платіжне доручення № 40901621 від 05.03.2021, враховуючи вимоги Інструкції, яка була чинною на момент перерахування кредитних коштів, відповідає вимогам та зразку, наведеному у додатку до Інструкції, містить усі обов`язкові реквізити, тобто є належним доказом по справі, а отже доводи Відповідача, що Позивачем разом із позовною заявою не подано доказів надання (перерахування) ТОВ «МІЛОАН» Відповідачу коштів у кредит за Кредитним договором № 4432118 від 05.03.2021, є необґрунтованими. Позивачем до позовної заяви було додано докази, якими доведено відступлення ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором № 4432118 від 05.03.2021, а саме: Копія Договір відступлення прав вимоги №06Т від 10.08.2021 року; Витяг з Додатку до договору факторингу №06Т від 10.08.2021 року; Копія Платіжної інструкції до Договору відступлення прав вимоги №06Т від 10.08.2021 року. Зазначає, що Договір факторингу №06Т від 10.08.2021 року не визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, не спростована. З приводу очікуваних понесених правових витрат вказує, що вартість правничої допомоги в сумі 10000.00 грн, з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву є неспівмірною.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.09.2026 було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Банка-емітента ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» докази.

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Нижник В.В. у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. ЇЇ представник Ключенкової Х. М. надала суду заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та її представника. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.03.2021 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 подано анкету-заяву на отримання кредиту № 4432118.

05.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4432118 та відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 2400,00 грн, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати і повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені договором.

Пунктами 1.2. - 1.4. вищевказаного договору встановлено, що сума кредиту становить 2400,00 грн, строк кредиту 30 днів з 05.03.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 04.04.2021.

Згідно зп.п.1.5.1,1.5.2,1.6,1.7 договору про надання споживчого кредиту комісія за надання кредиту: 168.00 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 633.60 грн, які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 1.7. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована; особливості нарахування процентів визначені п. п. 2.2, 2.3 цього договору.

05.03.2021 відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту та графік платежів, які містять інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки.

05.03.2021 ТОВ «МІЛОАН» було перераховано ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2400,00 грн. за договором № 4432118 від 05.03.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 40901621 від 05.03.2021.

10.08.2021 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» і ТОВ «МІЛОАН» укладено договір відступлення прав вимоги № 06Т, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з додатку до договору відступлення прав вимоги № 06Т від 10.08.2021, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4432118 від 05.03.2021 в загальній сумі 7835,53 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1824,00 грн; заборгованість за відсотками 5593,53 грн; заборгованість за комісійними винагородами 168 грн.

27.09.2023 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було направлено досудову вимогу відповідачу щодо повідомлення про передачу права вимоги та сплати існуючої простроченої заборгованості в розмірі 7585,53 грн за Вих. № 3236619660-АВ.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Крім того, судом встановлено, що відповідач не виконав свого зобов`язання та після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, не було здійснено жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунки ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ні на рахунки попереднього кредитора - ТОВ «МІЛОАН».

Згідно із наданим розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 4432118 від 05.03.2021, заборгованість ОСОБА_2 складає 7835,53 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1824,00 грн; заборгованість за відсотками 5593,53 грн; заборгованість за комісійними винагородами 168 грн.

На виконання ухвали суду, Акціонерний банк «Південний» надав відповідь, що на ім`я ОСОБА_1 станом на 05.03.2021 виявлено наступний поточний рахунок: № НОМЕР_2 від 16.05.2018, до якого була оформлена картка № НОМЕР_3 . Також надано інформацію щодо руху грошових коштів по вищезазначеному рахунку за період з 05.03.2021 по 10.03.2021, згідно якого підтверджується зарахування грошових коштів 05.03.2021 у розмірі 2400,00 грн на карту позичальника.

Пред`являючи вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просив стягнути заборгованість за основним боргом, відсотками та комісійною винагородою.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) і договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.

30 травня 2025 року відповідач звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності за позовними вимога до нього.

Вказує, що ОСОБА_1 здійснила останній свій платіж за кредитом 19.05.2021 року, у зв`язку із чим перебіг позовної давності був перерваний та почався спочатку з 20.05.2021 року. Таким чином, строк позовної давності сплинув «20» травня 2024 року, проте позивач звернувся до суду лише "12" березня 2025 року.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦКУ).

Зазначає, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

З приводу цієї заяви суд зазначає таке.

Відповідачем не враховано те, що Розділ Цивільного кодексу України «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023 р. Цей пункт наголошує, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Пункт 19 розділу виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025 р.

Таким чином, на час звернення позивача з даним позовом існував мораторій на застосування строку позовної давності.

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що існування заборгованості відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 4432118 від 05.03.2021 в загальному розмірі 7835,53 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1824,00 грн; заборгованість за відсотками 5593,53 грн; заборгованість за комісійними винагородами 168 грн, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідачем не було надано доказів і власного розрахунку з метою спростування обґрунтованості заявлених позовних вимог, та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості.

Таким чином, судом встановлено факти укладення між ТОВ «Мілоан» ОСОБА_3 вищевказаного кредитного договору та отримання відповідачем грошових коштів за умовами кредитного договору, а також беручи до уваги факт непогашення відповідачем заборгованості за вказаним у справі кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем суду надано: договір № 01/11 про надання правової допомоги від 12.05.2025, який укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Міньковською А.В., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії КС № 11306/10 від 02.11.2023; детальний опис робіт (наданих послуг) від 19.02.2025; додаткову угоду № 4432118 від 12.02.2025 до договору № 01/11 про надання правової допомоги від 12.05.2025, щодо представництва інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 акт № 4432118 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 19.02.2025, яким визначено вартість години роботи адвоката, детальним переліком проведеної роботи з кількістю витраченого на надану правову допомогу часу, акт прийняття виконаних робіт, на загальну суму 4000 грн.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що надані позивачем документи підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу були фактичними і неминучими, а їхній розмір є обґрунтованим, а тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі в розмірі 4000,00 гривень.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263-265,282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором № 4432118 у розмірі 7585 (сім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 53 коп, з яких заборгованість за тілом кредиту 1824,00 грн; заборгованість за відсотками 5593,53 грн; заборгованість за комісійними винагородами 168,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» код ЄДРПОУ 42649746, п/р НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ»; місцезнаходження за адресою: 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд.243А, а/с 897

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Денис ГРОНА