Приговор № 138637751, 30.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 172/1981/26

Провадження № 1-кп/201/967/2026

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд м. Дніпра у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026041420000176 від 03.06.2026 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водяне Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одружений, утриманців не має, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

1.Обставини, які встановлені судом

ОСОБА_3 03 червня 2026 року в ранковий час (більш точного часу не встановлено) перебував за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , де в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на здійснення незаконної порубки дерев. Так, реалізуючи власний злочинний умисел, взявши з собою належну йому бензинову ланцюгову пилку «Карпати БП-4500», в корпусі сірого та помаранчевого кольору, того ж дня, а саме 03.06.2026 приблизно о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_3 направився до земельної ділянки з кадастровим номером 1220755100:01:002:0158, що знаходиться у комунальній власності Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та розташована поза межами населених пунктів, а саме між с-щем Васильківка та с. Бондареве Синельниківського району Дніпропетровської області, на якій знаходиться захисне насадження лінійного типу, що належить до лісового фонду України згідно ст. 4 Лісового Кодексу України (координатами місцевості 48.190473, 36.077950).

В подальшому, продовжуючи реалізовувати власний злочинний умисел, ОСОБА_3 приблизно о 08 годині 30 хвилин, того ж дня, перебуваючи на вказаній ділянці місцевості, діючи всупереч вимогам законодавства, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев, незаконно, з корисливих мотивів, порушуючи встановлений законом порядок охорони, раціонального використання лісових насаджень, в порушення статті 69 Лісового кодексу України, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно з якими використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом, не маючи відповідного документа лісорубного квитка або ордеру, виданого уповноваженим органом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою заздалегідь заготовленого ним знаряддя вчинення злочину, а саме бензинової ланцюгової пилки «Карпати БП-4500», в корпусі сірого та помаранчевого кольору, здійснив незаконну порубку дерев на вказаній ділянці місцевості, шляхом відокремлення їх стовбурів від коріння, до ступеня припинення росту, а саме дерев: діаметром 5см у кількості трьох одиниць, діаметром 10см у кількості чотирьох одиниць, діаметром 15см у кількості двох одиниць, діаметром 25см у кількості двох дерев, діаметром 40 см у кількості одного дерева, які в подальшому планував використати для власних потреб. Після чого ОСОБА_3 за допомогою вказаної бензинової пилки, розділив стовбури спиляних дерев на фрагменти деревини.

Внаслідок своїх умисних та протиправних дій ОСОБА_3 спричинив Васильківській селищній раді Синельниківського району Дніпропетровської області матеріальну шкоду на загальну суму 33975 гривень 39 копійок.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України: незаконна порубка дерев у захисних насадженнях.

2.Позиція обвинуваченого

Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати, цивільний позов визнав повністю, повідомив, що дрова йому були необхідні для власних потреб для опалення будинку.

3.Позиція потерпілого

Представник потерпілого Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 надав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі, цивільний позов підтримав, покарання просив призначити на розсуд суду.

4.Докази, які досліджені судом

Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений не заперечив.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позицій немає.

Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого і дослідив документи, які характеризують його особу та документи, які підтверджують процесуальні витрати.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

5.Висновок суду про винуватість

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, повністю та об`єктивно доведена.

Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у незаконній порубці дерев у захисних насадженнях кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, вірно.

6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Загальні положення

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудним у розумінні ст. 19 КК України.

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, що проявилось в осуді вчиненого, активному сприянні у розкритті злочину.

Обставин, які, в силу до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, не встановлено.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси.

Санкція ч. 1 ст. 246 КК України передбачає штраф від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, віднесено до категорії нетяжкого злочину.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Тому при визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує дані про його особу, характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, визнання вини, щире каяття, соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси, вік, негативну характеристику за місцем мешкання, та з урахуванням принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним обставинам його вчинення, обставинам, що пом`якшують покарання.

При цьому з огляду на те, що ОСОБА_3 не працює, призначення покарання у виді штрафу не є доцільним.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

7.Вирішення цивільного позову

Прокурор Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, на суму 33 975 гривень 39 копійок.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави може бути пред`явлений прокурором. Згідно з п. 12 ч. 2 ст. 36 КПК України, прокурор уповноважений пред`являти цивільний позов у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України «Про прокуратуру».

Зі змісту ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Судом встановлено, що уповноважений орган - Васильківська селищна рада письмово повідомила про відсутність наміру самостійно звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою лісу у межах кримінального провадження. Зазначені обставини обґрунтовано свідчать про неналежне здійснення Васильківською селищною радою своїх повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері відшкодування збитків, що стало правомірною підставою для представництва інтересів держави прокурором відповідно до вимог процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що умисними та протиправними діями ОСОБА_3 , який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України (незаконна порубка дерев у захисних насадженнях), територіальній громаді в особі Васильківської селищної ради заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 33 975 гривень 39 копійок.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні цього злочину та причинно-наслідковий зв`язок між його протиправними діями і настанням матеріальних наслідків повністю доведені матеріалами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

Окрім цього, під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов прокурора визнав повністю, щиро розкаявся та погодився з розміром завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Зважаючи на те, що розмір завданої шкоди документально підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги прокурора є законними, обґрунтованими та повністю визнаними обвинуваченим, суд доходить висновку про необхідність задоволення цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради в повному обсязі шляхом стягнення з ОСОБА_3 суми збитків у розмірі 33 975 гривень 39 копійок на користь селищної ради.

8.Вирішення питання про долю речових доказів

Судом вирішується питання про речові докази у справі в силу ч. 9 ст. 100 КПК України, яка відповідно передбачає, що питання про долю речових доказів і документів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження в тому випадку, якщо такі речові докази або документи були надані суду.

9.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Витрати на проведення експертиз

Витрати на проведення судової інженерно-екологічної експертизи (висновок №СЕ-19/104-26/23733 від 29.06.2026) складають 1925,44 грн, які слід стягнути з обвинуваченого.

Запобіжний захід

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не застосовувався. Клопотань про застосування запобіжного заходу не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.

Спеціальна конфіскація

Відповідно до положень частини 1 статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 3 та 4 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів у вигляді деревини, що була предметом злочину та бензопили із пляшкою з рідиною, що була знаряддям злочину, на підставі статей 96-1 та 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати такі у власність держави.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4ст. 174 КПК України).

Оскільки суд вже дійшов висновку про спеціальну конфіскацію деревини та бензопили із пляшкою з рідиною на користь держави, тому арешт накладений на них скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 100, 369, 371-374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Синельниківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_3 про стягнення збитків - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (місцезнаходження: вул. Перемоги, 140, с. Васильківка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52600, код ЄДРПОУ 04338285) збитки, заподіяні кримінальним правопорушенням (незаконною порубкою лісу), у сумі 33 975 (тридцять три тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1925,44 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять гривень сорок чотири копійки).

Запобіжний захід не застосовувався.

До речових доказів бензинова ланцюгова пилка «Карпати БП-4500», в корпусі сірого та помаранчевого кольору; стовбури свіже спиляних дерев об`ємом приблизно 4 м. куб.; пляшка із полімерного матеріалу з речовиною зеленого кольору, які передані на зберігання до ВП №1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, - на підставі статей 96-1 та 96-2 КК України,- застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати такі у власність держави.

Роз`яснити учасникам судового провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м. Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1