Решение № 138637531, 29.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/9704/26

Провадження №2/522/8724/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До суду 29.05.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 23.07.2023 року, який був зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Крижопільського районного управління юстиції Вінницької області, про що зроблено відповідний актовий запис №35, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від спільного шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з матір`ю ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні. Під час сімейного життя з`ясувалося, що вони з відповідачем мають різні погляди на життя, несумісність характерів, втратили почуття любові та поваги один до одного, сім`я розпалася та існує формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Спору щодо поділу спільного майна не має. Сторони тривалий час не підтримують шлюбні стосунки, проживають окремо, сумісного господарства не ведуть. Строк на примирення просила не надавати. Після розірвання шлюбу позивачка просила залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ». У зв`язку з тим, що сім`я розпалася, ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з відповідним позовом. Також у позові просила стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір.

Матеріали позову суддя отримала 01.06.2026 року.

До суду 12.06.2026 року надійшла відповідь з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області за №5188/24093 від 08.06.2026 року щодо місця реєстрації відповідача, в якій зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований з 18.11.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначену відповідь суддя отримала 15.06.2026 року.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 29.07.2026 року.

У судове засідання призначене на 29.07.2026 року ОСОБА_1 не з`явилася, на електронну адресу суду надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, справу просила розглядати за її відсутністю

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, представник відповідача адвокат Ярмолович О.Є. через підсистему Електронний суд надав відзив, в якому позовні вимоги про розірвання шлюбу ОСОБА_1 не визнав, просив надати строк на примирення терміном один місяць. Також зазначив, що двоє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишилися проживати разом з відповідачем, а не позивачкою. Крім того, предметом позову цієї справи є розірвання шлюбу, тому зазначені позивачем обставини щодо місця проживання дітей та відсутності спору про поділ спільного майна подружжя - не мають значення для розгляду цієї справи і не підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оскільки не є предметом доказування по цій справі. Справу просив розглядати за відсутністю сторони відповідача.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складення цього судового рішення є 30.07.2026 року.

Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.07.2011 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Крижопільського районного управління юстиції Вінницької області, про що зроблено відповідний актовий запис №35, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Від спільного шлюбу у сторін є троє неповнолітніх дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18.10.2011 року Другим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №989; донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12.05.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №4442; та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 08.02.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №1413 (а.с.11, 12, 13).

З пояснень сторін судом вбачається, що сторони тривалий час проживають окремо, не підтримують шлюбні стосунки.

Відповідач не погоджується на розірвання шлюбу, просив суд надати строк на примирення терміном один місяць. При цьому будь-яких вагомих доводів щодо необхідності надання строку на примирення не навів.

Згідно зі ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Таким чином, сторони тривалий час не підтримують подружні стосунки, сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві. Крім того, позивачка у позові категорично заперечувала проти надання строку на примирення.

Відповідач позовні вимоги про розірвання шлюбу не визнав, наполягав на наданні строку на примирення.

Одночасно, згідно із ст.111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи за участю сторін.

Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено ч.7 ст.240 ЦПК України.

Отже, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Вказані висновки зазначені у Постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18.

Позивачка у позові зазначила що не згодна на примирення.

Таким чином, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що примирення між позивачкою та відповідачем неможливе, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, а тому у задоволенні клопотання відповідача про надання строку на примирення слід відмовити.

Спорів про поділ майна та місце проживання дитини між сторонами на час розгляду справи не існує.

Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю вільної згоди позивачки на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

Також, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь судовий збір сплачений за подачу позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу на підставі пп.3 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», необхідно сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 331,20 грн. (станом на 2026 рік).

Судом встановлено, що позивачкою при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 780,00 грн. (квитанція до платіжної інструкції №2.686774795.1 від 29.05.2026 року) (а.с.1а).

За викладених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову щодо розподілу судових витрат та вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

Також, оскільки позивачкою було сплачено суму судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд приходить до висновку про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченої суми судового збору, яка становить 448,20 грн., що підтверджується квитанція до платіжної інструкції №2.686774795.1 від 29.05.2026 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.51 Конституції України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст.104, 105, 110, 112, 113 СК України; ст.ст.1-12, 13, 76-80, 81, 89, 133, 141, 206, 210, ст.223, 247, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 23.07.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Крижопільського районного управління юстиції Вінницької області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , актовий запис №35, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України м.Одеси в Одеській області, яке знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Савельєва Артура, 6, код ЄДРПОУ: 38016923, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 448 (чотириста сорок вісім) гривень 80 копійок, який було сплачено на рахунок №UA268999980313111206000015758, отримувач: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача 37607526, код Банку отримувача (МФО): 899998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), згідно квитанція до платіжної інструкції №2.686774795.1 від 29.05.2026 року.

Відповідно ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 30.07.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.